Україні доведеться віддати частину територій – The Telegraph

У будь-якій мирній угоді, яку буде досягнуто за участю Трампа, буде передбачено передачу територій Росії.

Своїми думками з цього приводу поділилася Ліза Хезелдайн з “The Telegraph”.

Вона звертає увагу на те, що в лютому 2022 року склалася ситуація, яка була сповнена невизначеності. У цей час у союзників Києва була можливість завдати вирішального удару по військах і військовій інфраструктурі Кремля.

“Від затримок із поставками критичної зброї – танків, винищувачів і ракет дальнього радіусу дії – до санкцій, які переоцінили свої обіцянки і не виконали їх належним чином, Заходу знову і знову не вдавалося завдати удару”, – зазначає автор.

Але Україна знову опинилася в небезпеці: з весни російські війська почали активно нарощувати інтенсивність повітряних ударів.

Минулого тижня президент США Дональд Трамп повідомив про плани надати Україні додаткову військову допомогу, зокрема системи протиповітряної оборони Patriot. Він також висловив готовність до введення більш суворих санкцій щодо Росії і піддав критиці дії російського президента.

“Навіть якщо Трамп введе жорсткі санкції і Європа почне поставляти всі види зброї, про які просить Україна, питання залишається відкритим: чи буде це зроблено вчасно і в достатньому обсязі?”, – розмірковує Ліза Хезелдайн.

За її відомостями, адміністрація Білого дому ясно дала зрозуміти, що в разі досягнення мирної угоди за участю Трампа, є висока ймовірність передачі територій Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей під контроль Кремля.

За інформацією, отриманою з джерел, лідери європейських країн висловлюють стурбованість тим, як президент США може спробувати реалізувати подібну угоду без урахування думки України.

При цьому, незважаючи на численні заяви про підтримку Києва “в будь-якому необхідному обсязі”, європейські країни поки що не змогли запропонувати альтернативний план, який міг би послабити переговорні позиції Росії.

Естонія може заблокувати новий пакет санкцій проти Росії

Естонія може заблокувати 18-й пакет санкцій ЄС проти Росії, якщо не буде встановлена нижча стеля цін на російську нафту.

Міністр закордонних справ Маргус Цахкна натякнув на це.

“Ми твердо переконані: зниження стелі цін на нафту обов’язково має бути включено в цей пакет заходів. Наша позиція з цього питання непохитна”, – сказав Цахкна.

Глава зовнішньополітичного відомства уточнив, що зменшення ліміту з поточного рівня в 60 доларів за барель до 45 доларів було від самого початку включено в проєкт, запропонований Європейською комісією.

Словаччина відмовилася підтримати санкції проти Росії

Словаччина заблокувала ухвалення 18-го пакета санкцій проти Росії. Це сталося після засідання постійних представників країн-членів ЄС.

Про це повідомляє агентство “TASR” з посиланням на відділ комунікацій МЗС і європейських справ Словаччини.

Кабінет міністрів на чолі з Робертом Фіцо неодноразово наголошував, що без чітких зобов’язань з боку Єврокомісії, спрямованих на пом’якшення негативних ефектів програми для Словаччини, підтримка санкційного пакету буде неможлива.

План RePowerEU передбачає припинення поставок російського природного газу в ЄС з 2028 року. На думку прем’єр-міністра Словаччини, це може серйозно позначитися на економіці країни.

Словацьке МЗС висловило задоволення підсумками переговорів з Єврокомісією з питань енергетики. Під час цих переговорів сторони змогли краще зрозуміти специфічні умови, в яких перебуває країна.

Однак було також зазначено, що Словаччина перебуває в уразливому становищі через можливі наслідки ініціативи RePowerEU.

До Братислави цього тижня прибули високопоставлені представники експертної групи Єврокомісії, щоб обговорити проблемні моменти програми. Міністерство економіки країни, а також енергетичні компанії та промислові підприємства зазначають, що програма RePowerEU становить серйозну загрозу для економічної конкурентоспроможності держави. Особливо тривожить питання цін на енергоносії та енергетичної безпеки.

Словаччина, як і раніше, займає свою позицію і перешкоджає ухваленню санкційного пакета. Водночас міністерство закордонних справ готове до продуктивного діалогу з Єврокомісією, який має бути спрямований на пошук спільних рішень в інтересах громадян і підприємців країни. Однак наразі переговори не привели до усунення ключових заперечень уряду Фіцо щодо програми RePowerEU.

У Сенаті почали розслідування про позицію Трампа щодо антиросійських санкцій

Представники Демократичної партії в Сенаті задаються питанням про причини небажання президента США Дональда Трампа вводити обмежувальні заходи щодо Росії. У зв’язку з цим у Сенаті було розпочато розслідування.

Про це повідомляє “The Hill”.

Троє сенаторів – Джин Шахін, Елізабет Воррен і Кріс Кунс – вважають, що з моменту вступу на посаду адміністрація Дональда Трампа не вжила жодних заходів у відповідь на дії Росії в Україні.

“Американці мають право дізнатися, чому президент, який заявляє про прагнення зупинити велику війну, дозволяє агресору продовжувати свої дії. Крім припинення важливої допомоги Україні, президент Трамп уже п’ять місяців блокує оновлення санкцій і заходів експортного контролю. Це дає змогу ухильникам у Китаї та інших країнах продовжувати постачати російську армію”, – йдеться в їхній заяві.

Білий дім стверджує, що посилення тиску на Росію може перешкодити мирному врегулюванню конфлікту. Однак законодавці не згодні з цією позицією. Вони нагадують, що президент Трамп запроваджував нові санкції проти Ірану і навіть завдавав авіаударів по його території, при цьому продовжуючи вести переговори.

“Президент Трамп не робить очевидних кроків, щоб натиснути на агресора. Ми маємо намір розслідувати цю втрачену можливість припинити війну”, – підкреслили сенатори.

Україна синхронізувала свої санкції проти Росії з ініціативами Євросоюзу

Україна привела свої санкції у відповідність із шістьма пакетами обмежень, запровадженими Європейським союзом щодо Росії та її союзників.

Про це повідомили в Офісі Президента.

Глава держави затвердив три постанови Ради національної безпеки і оборони, що стосуються застосування санкцій. Це стало першим кроком у реалізації рішення РНБО про синхронізацію обмежувальних заходів України з тими, що були запроваджені Європейським Союзом та іншими учасниками G7.

Унаслідок запровадження обмежувальних заходів загалом було охоплено 403 фізичні особи та 188 організацій. Це означає, що Україна привела свої санкції у відповідність до дев’ятого, десятого, одинадцятого, дванадцятого, тринадцятого і чотирнадцятого пакетів санкцій Європейського союзу.

Крім цього, Київ вжив заходів щодо осіб, причетних до порушень прав людини в Білорусі та Ірані. У випадку з Іраном санкції також поширюються на тих, хто надає військову підтримку Росії.

“Наша держава продовжує підготовку наступних санкційних пакетів для повної синхронізації санкційної політики з партнерами”, – підсумували в Офісі президента.

У повідомленні також наголошується, що Україна розраховує на те, що міжнародне співтовариство буде максимально враховувати і підтримувати українські санкції у своїх національних рішеннях.

Росія прагне відновити експорт скрапленого газу

Російська Федерація прагне відновити поставки з підприємства Arctic LNG 2, яке було вимушене призупинити свою діяльність з жовтня через обмежувальні заходи, введені Сполученими Штатами.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

Судно Iris стало першим танкером, який пришвартувався і покинув завод “Arctic LNG 2” з жовтня минулого року, згідно з інформацією, отриманою від супутникових систем і систем моніторингу суден.

Проєкт “Arctic LNG 2” мав стати ключовим елементом стратегії Москви щодо збільшення експорту скрапленого природного газу до 2030 року втричі. Але через санкції та відсутність попиту проєкт було зупинено, а виробничі потужності не використовувалися.

Росія збільшує кількість суден, які працюють у тіньовому секторі, щоб відновити поставки. За інформацією від Bloomberg, для обслуговування “Arctic LNG 2” залучено щонайменше 13 суден. Серед них є танкери, які можуть ходити в льодах, і судна, які змінили власників, щоб приховати їх.

Серед них – чотири судна, здатних долати кригу, три звичайні танкери для перевезення скрапленого природного газу в Баренцевому морі. Два з них зараз ремонтуються в Китаї, один перебуває поруч із плавучим сховищем на Далекому Сході Росії, а ще два – біля Фінської затоки. Ці судна можуть бути використані для обходу санкцій і доставки СПГ в Азію.

Судно Iris, що залишило проект “Arctic LNG 2”, прямує в порт Мурманська. Наразі немає інформації про те, чи було воно завантажене. Рівень осадки судна залишився колишнім, що може вказувати на те, що рейс був порожнім. Ймовірно, судно буде задіяно в процесі перевантаження газу на інше судно або в плавуче сховище.

Президент США все більше віддаляється від російського лідера – Мерц

Канцлер Німеччини, Фрідріх Мерц, зазначив, що Дональд Трамп дедалі далі відходить від підтримки Володимира Путіна. У США тривають обговорення посилення санкцій проти Росії.

Про це повідомляє “Süddeutsche”.

Фрідріх Мерц наголосив, що позиція Трампа щодо російського лідера стає дедалі скептичнішою. Водночас у Сполучених Штатах тривають обговорення про можливе посилення обмежувальних заходів щодо Росії, тоді як у Європі ці заходи знаходять широку підтримку.

“Президент США стає все більш скептичним і критичним. Це природний процес. У Європі склався широкий консенсус щодо оцінки цієї війни. Мені здається, президент Трамп поступово приходить до такої самої думки”,- зазначив Мерц.

Щодо можливості переконати Трампа вжити більш жорстких заходів, посилаючись на історичну відповідальність, канцлер зазначив, що ключовим інструментом впливу на Кремль мають стати більш суворі економічні обмеження.

Мерц підкреслив, що Трамп не згоден із деякими санкційними заходами через можливі негативні наслідки для економіки США. Водночас у Сенаті активно дискутують з цього питання, і президенту США належить ухвалити остаточне рішення. Канцлер заявив, що робить усе можливе для того, щоб Європейський союз і Сполучені Штати спільно запровадили суворіші санкції.

Порушуючи питання про ймовірне вилучення заблокованих російських активів, Мерц відзначив складність цієї теми.

“Ці кошти, безумовно, знадобляться для відновлення України, але до цього ще далеко”, – підсумував він.

Мерц зауважив, що в разі конфіскації активів виникає не лише правова, а й фінансова проблема – як це сприймуть глобальні ринки, які цінують стабільність.

Норвегія стала учасником 17-го пакета санкцій щодо РФ

Влада Норвегії повідомила про реалізацію заходів, які узгоджуються з 17-м пакетом обмежувальних заходів ЄС щодо Росії.

Про це йдеться в повідомленні норвезького уряду.

Обмеження, які ввела Норвегія в рамках нових санкцій Європейського союзу, торкнулися близько двохсот суден, що входять до так званого “тіньового флоту”, який Росія використовує для експорту нафти. Також санкції торкнулися фізичних і юридичних осіб, які надають підтримку російському військово-промисловому комплексу.

“Санкції показують, що Норвегія та ЄС зберігають тиск на Росію”, – наголосив норвезький міністр закордонних справ Еспен Барт Ейде.

Він охарактеризував рішення Норвегії приєднатися до санкцій як значущий крок у рамках загального тиску, який Європа чинить на Росію у зв’язку з її неправомірними діями під час загарбницької війни.

Санкції проти Росії можуть перешкодити переговорам – Рубіо

Держсекретар США попередив, що нові санкції проти Росії можуть ускладнити переговори. Однак він підкреслив, що президент Трамп знає, коли і де їх ввести.

Про це Марко Рубіо заявив в інтерв’ю “Politico”.

У середу, під час саміту НАТО в Гаазі, лідери європейських країн, включаючи президента України Володимира Зеленського, спробують переконати президента США Дональда Трампа ввести нові санкції проти Росії. Це пов’язано з тим, що Володимир Путін неодноразово відкидав пропозиції США про припинення вогню.

“Якщо ми введемо нові санкції і розгромимо їх, то, можливо, втратимо шанс на переговори про припинення вогню. Хто тоді буде з ними говорити?” – сказав Рубіо.

Він підкреслив, що Трамп буде діяти в потрібний час і в потрібному місці, коли мова зайде про нові економічні ініціативи. Рубіо зазначив, що адміністрація президента спільно з Конгресом прагне надати Трампу необхідну свободу дій.

Він також зазначив, що якщо США вирішать ввести обмежувальні заходи, то це, швидше за все, означатиме, що можливість для діалогу з Росією буде втрачена.

“Якщо він це зробить, це буде майже рівнозначно визнанню, що переговори найближчим часом не відбудуться”, – додав Рубіо.

“Ми продовжимо взаємодію. Якщо з’явиться шанс змінити ситуацію і домогтися переговорів, ми його використаємо”, – розповів держсекретар США.

У зв’язку з тим, що діалог з Російською Федерацією зайшов у безвихідну ситуацію, сенатор Рубіо зазначив, що, на думку Москви, вона може домогтися своїх цілей щодо територій шляхом військових дій, з чим не згоден Вашингтон.

“Здається, росіяни будуть намагатися на полі бою домогтися того, про що вони вели переговори за столом, – збереження адміністративних кордонів деяких територій. Ми вважаємо, що зробити це їм буде набагато важче, ніж вони розраховують”, – додав Рубіо.