19-й пакет санкцій ЄС проти Росії не містить значних обмежень

Дев’ятнадцятий пакет санкцій не додасть нових обмежень на продаж енергоносіїв, які допомагають фінансувати війну Росії проти України.

“Politico” пише про це з посиланням на чотирьох європейських дипломатів.

Європейський Союз активно працює над новими санкціями, спрямованими на ослаблення російської військової економіки. Однак, незважаючи на взяті зобов’язання щодо поступової відмови від імпорту нафти і газу, ЄС все більше усвідомлює, що саме США, а не Брюссель, мають більші можливості для посилення заходів.

Санкції, введені проти Росії після її повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року, не включатимуть значних нових обмежень на експорт енергоносіїв. Основна увага буде приділена суднам “тіньового флоту” і компаніям, які сприяють Росії в обході діючих санкцій.

Найбільш відчутні наслідки для Москви виникнуть у разі введення вторинних санкцій — проти компаній або країн, які ведуть бізнес з Росією. Однак на практиці справжній вплив санкцій буде відчуватися в США.

Деякі аналітики припускають, що зустріч президента Росії Володимира Путіна з Дональдом Трампом на Алясці відбулася після того, як США ввели високі тарифи проти Індії через її закупівлі важливого економічного ресурсу у Росії — нафти. Наступним кроком може стати посилення аналогічних санкцій, спрямованих на обмеження критично важливої торгівлі між Росією і Китаєм.

Якщо мирні переговори не увінчаються успіхом, Трамп не виключає можливість використання даного варіанту, інформує видання.

“Ми не думаємо, що 19-й пакет санкцій ЄС зможе ввести нові серйозні обмеження на російську нафту. Останній пакет вже мав значний вплив на цю галузь, і зараз можливості для подальших санкцій обмежені”, — повідомив провідний аналітик ринку сирої нафти компанії ICIS, що займається розвідкою товарів, Аджай Пармар.

Польський оборонний завод співпрацював з російською компанією

Перед вторгненням Росії в Україну військовий завод Wojskowe Zakłady Lotnicze nr 1 підтримував ділові відносини з російським підприємством АТ “Вертольоти Росії”, незважаючи на діючі санкції проти РФ.

Про це інформують аналітики “InformNapalm” і “Militant Intelligence”.

Компанія постачала запасні частини для вертольотів Мі та здійснювала багатомільйонні фінансові перекази через Сбербанк, який перебуває під санкціями.

Експерти посилаються на ділову кореспонденцію між польськими та російськими підприємствами військово-промислового комплексу. Спільнота аналітиків виявила листування, що стосується контракту на суму 1,2 млн євро. Згідно з документом, планується поставка в РФ запчастин для вертольотів Мі-8.

Джерело: Telegram

12 січня 2022 року польський завод направив лист, в якому офіційно підтвердив статус російської компанії як “тратегічного партнера” у питаннях поставок запчастин. У листі було згадано чинний контракт.

Джерело: Telegram

Також є документ, що підтверджує фінансові перекази через Сбербанк.

“Це прямий доказ того, що санкційний режим не дотримувався, а російський ВПК отримував допомогу навіть напередодні повномасштабної агресії… Ці два документи — частина “Російсько-польського масиву”, — роблять висновок фахівці.

Оголошено про введення 19-го пакету санкцій проти Росії

Урсула фон дер Ляйен повідомила, що 19-й пакет санкцій проти Росії підготують до початку вересня.

Глава Єврокомісії зробила цю заяву на екстреній прес-конференції з Володимиром Зеленським у Брюсселі.

“Бойові дії тривають, і ми плануємо ввести 19-й пакет санкцій на початку вересня”, – заявила вона.

Глава Єврокомісії зазначила, що керівництво європейських держав продовжить застосовувати дипломатичні та економічні заходи впливу на країну.

Раніше стало відомо, що після зустрічі лідерів Росії та США Володимира Путіна і Дональда Трампа Європейський союз прийняв рішення зберегти санкційний тиск на Російську Федерацію.

Президент України ввів нові санкції проти російських компаній

Президент України Володимир Зеленський затвердив рішення Ради національної безпеки і оборони від 16 серпня 2025 року про введення персональних економічних та інших обмежень.

Відповідний указ №599/2025 опублікований на сайті президента.

Розпорядження починає діяти з моменту його оприлюднення і покладає відповідальність за реалізацію заходів, прийнятих РНБО, на Секретаря Ради національної безпеки і оборони України.

До чергового списку обмежень включені як російські, так і китайські організації, які займаються виробництвом деталей для безпілотних літальних апаратів або розробкою технологій для них.

Обмеження спрямовані на те, щоб перешкоджати ключовим етапам розробки російських ударних безпілотних літальних апаратів зі штучним інтелектом, які можуть завдавати значної шкоди на полі бою. Міністерство закордонних справ України повідомить міжнародних партнерів про нові обмежувальні заходи і закликатиме їх ввести аналогічні санкції.

Латвія не відмовиться від санкцій проти Росії до досягнення мирної угоди

У найближчі кілька тижнів стане ясно, чи дійсно Росія хоче миру в Україні.

Таку заяву зробив президент Латвії Едгарс Рінкевичс

Він підкреслив важливість забезпечення надійного захисту для України і виступив за продовження тиску на Російську Федерацію.

“Президент США і Путін обговорили можливі кроки щодо політичного врегулювання. Однак рішення про припинення вогню поки не прийнято, і Росія продовжує агресію щодо України”, – зазначив Рінкевичс.

Він додав, що позитивно оцінює той факт, що керівництво і глава Сполучених Штатів Америки активно взаємодіють з представниками європейських країн і президентом України, а також продовжують вести переговори про подальші дії.

На думку політика, якщо буде досягнуто всеосяжної угоди і підписано мирний договір, то він повинен бути підкріплений серйозними гарантіями, в тому числі військовими.

Канада обмежить вартість російської нафти

Міністр фінансів Канади Франсуа-Філіп Шампань і глава МЗС Аніта Ананд заявили, що країна скоротить граничну ціну на російську морську нафту до 47,6 долара за барель. Раніше вона становила 60 доларів.

Про це повідомляє Міністерство фінансів Канади.

“Прем’єр-міністр Карні на саміті G7 оголосив про нові заходи підтримки України. Серед них — посилення санкцій проти тих, хто фінансує російську агресію. Зниження цінового порогу обмежить можливості Росії фінансувати війну і посилить тиск на її військові ресурси. У Канаді планують прийняти необхідні зміни найближчим часом”, — повідомляється на сайті канадського уряду.

Цей інструмент обмеження цін був створений з метою скорочення доходів Росії та обмеження її можливостей щодо фінансування військових дій проти України. Він враховує обмеження в ланцюжках поставок на світових енергетичних ринках і допомагає мінімізувати негативні економічні наслідки.

“Канада та її партнери продовжують знижувати ціни на російську нафту, посилюючи економічний тиск і обмежуючи ключове джерело фінансування для незаконної війни Росії. Наш уряд незмінно підтримує Україну, і ми будемо робити це й надалі, допомагаючи їй захищати територіальну цілісність, суверенітет і мир для її народу”, — зазначив Шампань.

У Міністерстві фінансів Канади зазначили, що існує можливість подальшого зменшення цінового порогу в майбутньому.

“Канада незмінно підтримує Україну та її мужній народ, який відстоює суверенітет перед обличчям російської агресії. Ми надаємо всебічну допомогу, включаючи прямі заходи, а також посилюємо тиск на Росію, позбавляючи її фінансової підтримки війни”, — зазначила Ананд.

Країни Перської затоки зможуть швидко замінити російську нафту

Три країни Перської затоки мають надлишкові потужності з видобутку нафти. Вони зможуть замістити російську сировину, коли санкції Трампа набудуть чинності.

Про це інформує агенція “Reuters”.

Згідно з даними, представленими в статті, в червні Російська Федерація поставила на зовнішні ринки 4,7 млн барелів нафти на добу, що відповідає приблизно 4,5% від світового споживання. Крім того, було експортовано 2,5 млн барелів нафтопродуктів на день.

Згідно з прогнозом Міжнародного енергетичного агентства, в 2025 році світовий попит на нафту збільшиться на 700 тис. барелів на добу, що стане найнижчим показником з 2009 року. У той же час очікується значне зростання поставок — на 2,1 млн барелів на добу, до 105,1 млн барелів на добу в поточному році.

В останні місяці спостерігалося збільшення пропозиції, яке в основному було пов’язане зі зростанням видобутку нафти країнами ОПЕК+, очолюваними Саудівською Аравією. У квітні країни почали знижувати видобуток на 2,2 млн барелів на добу і збільшили квоту на видобуток для Об’єднаних Арабських Еміратів на 300 тис. барелів на добу.

Збільшення видобутку країнами ОПЕК+ закономірно призвело до зменшення резервних виробничих можливостей об’єднання. Однак на червень 2022 року Саудівська Аравія все ще мала можливість наростити видобуток на 2,3 млн барелів на добу протягом трьох місяців. У той же час Об’єднані Арабські Емірати та Кувейт мали в своєму розпорядженні резерви в 900 і 600 тис. барелів на добу відповідно.

“Три виробники з Перської затоки можуть швидко збільшити видобуток у разі перебоїв з поставками”, – йдеться в матеріалі.

Сербія не буде вводити санкції проти Росії – Вучич

Президент Сербії Александр Вучич 27 липня заявив, що його країна не планує приєднуватися до антиросійських санкцій.

Про це повідомляє видання “Дневник”, яке цитує виступ глави держави.

“Ми дотримуємося своєї політики, заснованої на принципах, а не на особистих уподобаннях або миттєвих бажаннях… ми продовжимо нашу принципову політику, яка виявилася вірною. Вона не подобається ні на Заході, ні на Сході, але громадяни Сербії її підтримують. Це політика незалежної і суверенної держави”, – підкреслив Вучич.

Такою заявою він відреагував на слова міністра європейської інтеграції Неманьї Старовича, який раніше в інтерв’ю австрійським журналістам припустив можливість приєднання Сербії до санкцій після її вступу до Євросоюзу.

Вучич категорично відкинув цю думку, наголосивши, що вона не відповідає позиції держави.

Санкції Заходу посилюють ізоляцію Калінінграда – СЗРУ

Після санкцій 2022 року Росія збільшила витрати на перевезення вантажів, особливо в Калінінградську область, яка не має сухопутного сполучення з рештою країни.

Про це поінформувала Служба зовнішньої розвідки України.

У сфері розвідки відзначають, що основний акцент тепер робиться на морські маршрути. У 2019 році обсяг перевезень внутрішніми водами становив 0,4 млн тонн, а в 2024 році тільки компанія “Оборонлогістика” перевезла понад 2 млн тонн.

“Раніше багато поставок йшли через Литву. Але через квоти та обмеження цей шлях став важкодоступним”, – йдеться в повідомленні.

Однак поромна інфраструктура зіткнулася з проблемою перевантаження. Через черги, брак місць і скорочення флоту постачання стало утрудненим.

У відомстві також підкреслили, що малі підприємства опинилися в найбільш невигідному становищі: великі компанії завчасно бронюють місця, використовуючи адміністративний ресурс, що фактично призводить до витіснення невеликих транспортних компаній з ринку.

“Санкції не тільки порушують логістику, але й посилюють соціально-економічні проблеми в регіоні, показуючи вразливість системи”, – додає розвідка.