Єврокомісія Архіви

Євросоюз виділив Україні ще 2,86 млрд євро на ракети, дрони та ППО

Posted on 14 Жовтня, 2026 by Іван Засядько

Європейська комісія перерахувала Україні 2,86 млрд євро в рамках оборонної частини кредиту Ukraine Support Loan. Кошти призначені для покриття найнагальніших військових потреб Києва.

Інформацію підтвердив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.

Гроші планують спрямувати на закупівлю безпілотників, систем протиповітряної оборони, ракет, радіолокаційних комплексів, засобів радіоелектронної боротьби та боєприпасів. Загальний обсяг програми Ukraine Support Loan становить 90 млрд євро.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що допомога має посилити захист українського повітряного простору та підтримати підрозділи на фронті. У Києві розраховують, що решта оборонного фінансування також буде надана без затримок.

Новий транш виділено на тлі триваючих масованих ударів по українській енергетиці та критичній інфраструктурі, через які влада знову вимагає збільшення поставок засобів ППО та боєприпасів.

ЄС відмовився достроково перерахувати Україні частину кредиту на 90 млрд євро

Posted on 3 Жовтня, 2026 by Іван Засядько

Україна звернулася до Євросоюзу з проханням прискорити виплати за кредитною програмою на суму 90 млрд євро через зростання військових витрат. Брюссель не підтримав ідею дострокового використання коштів, передбачених на 2027 рік.

Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на співрозмовників, знайомих з перебігом переговорів.

Влітку Київ оцінював додаткову потребу у фінансуванні в 27 млрд євро. Україна пропонувала перенести частину майбутніх виплат на 2026 рік, однак у ЄС вважають, що такий крок лише перенесе фінансовий дефіцит на наступний період.

Євросоюз також пов’язує подальшу бюджетну підтримку з проведенням реформ. Серед вимог називаються скорочення тіньової економіки, збільшення податкових надходжень та подальше зближення українського законодавства з нормами ЄС.

“Ми визначили кошти для покриття бюджетних та оборонних потреб України на 2026 рік. Ми також підтвердили кроки, необхідні для забезпечення їхнього своєчасного виділення”, — йдеться у спільній заяві України та Єврокомісії.

З загальної кредитної програми близько 60 млрд євро передбачено на оборону та 30 млрд євро — на бюджетну підтримку.

ЄС не вбачає необхідності у додатковому фінансуванні України до кінця 2026 року

Posted on 2 Жовтня, 2026 by Іван Засядько

Євросоюз та Україна дійшли висновку, що на поточному етапі додаткове міжнародне фінансування Києву до кінця 2026 року не потрібне. Існуючі програми мають покрити раніше визначені потреби бюджету.

Таку оцінку було зроблено за підсумками спільного обговорення представників Єврокомісії та української сторони 1 жовтня.

При цьому йдеться саме про потреби поточного року, а не про фінансування на довший період.

Необхідні кошти мають надходити через уже узгоджені механізми міжнародної підтримки. Ситуація може переглядатися залежно від виконання бюджету, обсягів видатків та графіку зовнішніх надходжень.

Питання фінансування 2027 року залишається окремою темою переговорів. Київ та Єврокомісія продовжують обговорювати майбутні бюджетні та оборонні потреби, а також джерела їхнього покриття.

Голова Єврокомісії приїде до Києва для обговорення підтримки України

Posted on 14 Липня, 2026 by Іван Засядько

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 15 липня відвідає Київ. Під час візиту заплановано зустрічі, присвячені подальшій підтримці України з боку Європейського Союзу.

Про це повідомив представник Єврокомісії Олоф Гілл на брифінгу в Брюсселі.

Він підтвердив, що фон дер Ляєн буде в українській столиці в середу. Інші деталі візиту в Єврокомісії поки що не розкривають з міркувань безпеки.

Гілл зазначив, що додаткову інформацію нададуть пізніше, коли це стане можливим. Візит відбудеться на тлі триваючих обговорень допомоги Україні, її європейської інтеграції та координації подальших дій між Києвом і Брюсселем.

Єврокомісія запропонувала новий пакет санкцій проти Росії з обмеженнями для банків, нафтової галузі та “тіньового флоту”

Posted on 9 Червня, 2026 by Іван Засядько

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн представила 21-й пакет санкцій проти Росії. Тепер запропоновані заходи мають розглянути та затвердити держави — члени Євросоюзу.

Про це стало відомо з трансляції в соцмережі X.

Новий пакет спрямований на посилення тиску на енергетичний та фінансовий сектори. Єврокомісія пропонує зберегти обмеження на нафтові доходи Росії, розширити санкції проти “тіньового флоту” та додати до списку ще 30 суден, а також пов’язані з ними компанії.

Окремий блок стосується банків і криптовалют. Брюссель пропонує заборонити транзакції ще для 31 російського банку, а також ввести обмеження проти іноземних банків, криптокомпаній і платформ, які, за даними ЄС, допомагають обходити санкції.

Також плануються нові заходи проти російського військово-промислового комплексу. Під обмеження можуть потрапити поставки металів, сплавів, обладнання для безпілотників, систем запуску та засобів радіоелектронного придушення.

Вперше санкції ЄС можуть торкнутися російської рибної галузі. Крім того, Єврокомісія пропонує заборонити в’їзд до Євросоюзу російським військовослужбовцям, які брали участь у конфлікті в Україні.

Україна може недоотримати 680 млн євро від ЄС через затримку судових реформ

Posted on 8 Червня, 2026 by Іван Засядько

Україна ризикує вперше втратити частину фінансової допомоги Євросоюзу за програмою Ukraine Facility. Причиною стали дві реформи, які Київ не встиг виконати у встановлені терміни.

Про це “Суспільному” повідомили джерела у Єврокомісії.

Під питанням залишаються кошти, пов’язані з четвертим і п’ятим траншами. Йдеться про майже 300 млн євро за одним траншем і понад 380 млн євро за іншим.

“Суми, пов’язані з цими траншами, були “призупинені”. Це означає, що вони ще не були виплачені. Останній термін для цих двох кроків – 30 червня та 29 вересня цього року відповідно”, – поінформував анонімний європосадовець.

Невиконані умови стосуються судової системи. Україна має збільшити штат Вищого антикорупційного суду, а також забезпечити набрання чинності законодавством про перевірку декларацій доброчесності суддів. Якщо умови не будуть виконані вчасно, Євросоюз може застосувати процедуру остаточного скорочення виплат.

При цьому в Брюсселі наголошують, що для України діє механізм гнучкості через військові умови. Програма Ukraine Facility розрахована на 50 млрд євро допомоги до 2027 року, а виплати за нею безпосередньо залежать від виконання узгоджених реформ.

В ЄС обговорюють обмеження тимчасового захисту для українських чоловіків

Posted on 1 Червня, 2026 by Іван Засядько

Країни Євросоюзу розглядають можливість змінити правила тимчасового захисту для громадян України після 2027 року. Один із варіантів, що обговорюються, — обмежити дію цієї схеми для чоловіків призовного віку, а також для тих, хто виїхав з України незаконно.

Про це пише видання Euractiv.

Зараз директива ЄС про тимчасовий захист поширюється на всіх українців, які виїхали з країни після початку повномасштабного конфлікту. Вона дає право жити і працювати в країнах Євросоюзу без стандартної процедури отримання притулку. За цією програмою в Європі перебувають понад чотири мільйони громадян України.

За даними Euractiv, можливі обмеження стосуватимуться лише нових заявників. Українці, які вже отримали тимчасовий захист у країнах ЄС, під такі зміни автоматично не підпадатимуть.

Деякі європейські уряди вважають, що правила потрібно переглянути через зростання кількості нещодавно прибулих чоловіків призовного віку. У документах Ради ЄС також зазначається, що такий крок може бути пов’язаний з інтересами самої України — з точки зору оборони та майбутнього відновлення країни.

Остаточне рішення поки що не ухвалено. Будь-яке продовження або зміну програми має офіційно запропонувати Єврокомісія. Наразі тимчасовий захист для українців у ЄС діє до березня 2027 року.

У Єврокомісії назвали корисною ідею “асоційованого членства” України в ЄС

Posted on 28 Травня, 2026 by Іван Засядько

У Єврокомісії вважають, що пропозиція канцлера Німеччини Фрідріха Мерца щодо особливого формату участі України в Євросоюзі може бути корисною для подальшої дискусії про розширення.

Про це заявила єврокомісар з питань розширення Марта Кос в інтерв’ю FT.

Йдеться про ідею надати Україні статус, який дозволив би користуватися частиною переваг європейської інтеграції до завершення всіх реформ і отримання повноцінного членства. За словами Кос, сама дискусія важлива, оскільки нинішній механізм розширення потребує нових рішень і більшої гнучкості.

Єврокомісар підкреслила, що поки не знає, до якого варіанту в підсумку прийдуть країни ЄС. При цьому вона зазначила, що серед європейських лідерів вже є запит на поєднання двох підходів: збереження принципу вступу за заслугами та поступове підключення країн-кандидатів до окремих можливостей Євросоюзу.

Кос також визнала, що вимога президента України Володимира Зеленського про вступ країни до ЄС вже наступного року є нереалістичною. Однак, на її думку, така позиція Києва надала переговорам терміновості та змусила європейські столиці активніше обговорювати практичні шляхи інтеграції України.

Єврокомісія запропонувала Україні нові критерії відбору для співробітників правоохоронних органів

Posted on 26 Грудня, 202526 Грудня, 2025 by Іван Засядько

Єврокомісія пропонує Україні унікальні моделі відбору кадрів для Державного бюро розслідувань, Національної поліції та Офісу генерального прокурора. Ці методи не мають аналогів в інших країнах ЄС.

Про це заявив народний депутат Сергій Власенко.

Нардеп зазначив, що окремі з цих умов можуть суперечити Основному закону України. Він також додав, що антикорупціонери беруть активну участь у просуванні цих схем, що, по суті, сприяє їх узаконенню.

Європейський Союз наполягає на тому, щоб Україна внесла зміни до законодавства, які зроблять процес призначення і відставки генерального прокурора більш об’єктивним, прозорим і заснованим на професійних якостях. Крім того, ЄС вимагає обмежити повноваження генерального прокурора в прокуратурі, які при Кравченку набули надмірного характеру.

Власенко підкреслив, що конкурси в правоохоронних структурах часто перетворюються на порожні формальності, де результати вже заздалегідь визначені. Тим часом антикорупційні механізми, замість того щоб ефективно виконувати свої завдання, все більше втягуються в політичну сферу, займаються піаром і демонструють високу медійну активність.

Депутат висловив невдоволення нинішньою моделлю роботи Громадської ради доброчесності. За його словами, цей орган став закритим і неконтрольованим механізмом, який впливає на судову систему замість того, щоб сприяти очищенню правосуддя.