Мережа українських кол-центрів ошукала громадян Латвії на 300 тис євро

В Україні в рамках міжнародної кіберкампанії Scammer викрили мережу шахрайських кол-центрів, які незаконно діяли проти громадян європейських країн. Зловмисники розробили схему, яка дозволила їм ошукувати, зокрема, мешканців Латвії.

Про це повідомили в Національній поліції України.

Правоохоронці виявили членів групи, яка організувала схему незаконного доступу до онлайн-банкінгу іноземних громадян.

Зловмисники, які контролювали роботу мережі кол-центрів, зв’язувалися з іноземцями, зокрема громадянами Латвії. Вони видавали себе за поліцейських Латвії або співробітників банків і обманювали своїх жертв.

Злочинці, видаючи себе за співробітників служби безпеки банків, переконували іноземців передавати їм дані для входу в системи онлайн-банкінгу.

“Отримавши необхідну інформацію, зловмисники здійснювали несанкціоновані фінансові операції та перераховували кошти на підконтрольні рахунки дропів. Надалі ці гроші знімали готівкою та розподіляли між учасниками злочинної схеми”, – зазначили у Департаменті кіберполіції Національної поліції України.

У 2001–2002 роках мешканці Івано-Франківська, які знаходилися в Латвії, займалися управлінням рахунками підставних осіб. Для цього вони знаходили людей, готових за невелику винагороду відкрити банківські рахунки в європейських країнах, після чого передавали контроль над їхніми картками злочинцям.

У березні в Івано-Франківську відбулися обшуки за адресами підозрюваних. Правоохоронці вилучили мобільні пристрої та комп’ютери, які можуть містити докази, що підтверджують їхню причетність до злочинів.

У ході розслідування виявлено понад 20 потерпілих мешканців Латвії, які зазнали матеріальних збитків на суму не менше 300 тис євро (приблизно 15 млн грн).

Підозрюваним повідомили про легалізацію незаконно отриманих коштів за частиною 3 статті 195 Кримінального кодексу Латвії.

Офіцери зв’язку України підтримували координацію міжнародного розслідування через Європол, взаємодіючи з правоохоронними органами України та Латвії.

Латвія надасть Україні €10 млн в рамках програми PURL

Уряд Латвії схвалив виділення 10 млн євро на придбання озброєння для України. Ці кошти будуть спрямовані відповідно до потреб, зазначених у списку PURL.

Про це заявила Прем’єр-міністер країни Евіка Сіліня.

Вона підкреслила, що фінансування буде використано для придбання озброєння і техніки, які допоможуть Україні в обороні.

“Закупівлі будуть проводитися в США у нашого стратегічного партнера, що гарантує надійну і якісну підтримку”, – зазначила Сіліня.

Латвія надасть Україні щорічну військову допомогу, виділивши на ці цілі 0,25% від свого валового внутрішнього продукту.

Це рішення підкреслює прихильність Латвії до підтримки України.

В Євросоюзі запропонували призначити спецпредставника для переговорів з Путіним

Усі контакти з Москвою повинні відбуватися у тісній співпраці з Києвом. Посередник повинен бути схвалений європейськими партнерами.

Президент Естонії Алар Каріс і прем’єр-міністерка Латвії Евіка Силіня підтримали ідею призначити спеціального представника Європейського Союзу.

Спецпредставник, призначений на цю роль, міг би відновити переговори з президентом Росії і забезпечити участь Європейського Союзу в обговоренні мирного врегулювання конфлікту в Україні.

Політики вважають, що всі взаємодії з Москвою необхідно ретельно узгоджувати з Києвом. Посередник, якщо він буде задіяний, повинен бути схвалений усіма європейськими країнами.

“Я вважаю, що потрібно вести дипломатію. Важливо завжди підтримувати діалог, але при цьому зберігати ізоляцію Росії і застосовувати санкції проти неї”, — заявила Силіня.

Латвійська прем’єрка запропонувала розглянути в якості потенційних представників ЄС президента Франції Емманюеля Макрона, канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска і прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера. На її думку, основна проблема не в нестачі кандидатів, а у визначенні найбільш підходящої кандидатури.

Водночас позиція Мерца, на відміну від Макрона, не передбачає прямих переговорів з Москвою, що вказує на відсутність узгодженості серед провідних європейських лідерів з питання формату діалогу з Російською Федерацією.

Алар Каріс, не називаючи конкретних прізвищ, зазначив, що спеціальний посланець повинен бути представником великої європейської країни і користуватися “довірою обох сторін”. Президент Естонії підкреслив, що, хоча прямого військового конфлікту з Росією немає, Європейський Союз вже багато років надає підтримку Україні і тому повинен брати участь в обговоренні мирного врегулювання.

Каріс також зазначив, що Європа запізнилася з дипломатичними зусиллями і наразі фактично не бере участі переговорах.

Питання про призначення спецпредставника Європейського Союзу для ведення переговорів з Росією постає не вперше. Ця ідея обговорювалася ще минулим літом, але тоді більшість європейських політиків визнали її передчасною або недоречною через триваючу війну.

Українця засудили в Литві за підпал IKEA і зв’язки з російською розвідкою

У Литві суд виніс вирок громадянину України, визнавши його винним у підпалі меблевого магазину IKEA у Вільнюсі. Чоловік отримав три роки і чотири місяці позбавлення волі.

Про це повідомляє LRT.

Інцидент стався в травні 2024 року. Спочатку чоловікові загрожувало покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі, проте термін ув’язнення був скорочений через застосування спрощеної процедури доказування у справі.

Литовські ЗМІ, посилаючись на голову суду, повідомили, що українцю також були пред’явлені звинувачення в незаконному зберіганні вибухових речовин і незаконному придбанні спеціальних знань для здійснення терористичної діяльності.

За інформацією литовської прокуратури, громадянин діяв в інтересах російської військової розвідки. Крім того, стверджується, що він планував здійснити подальші напади в іншому місті Литви, що входить до ЄС і НАТО, а також у сусідній Латвії.

Латвія має намір скоротити підтримку українських біженців

Українські біженці продовжать отримувати базову допомогу в Латвії. Але з 2026 року програму довгострокової підтримки переглянуть.

Даце Мейлія, представниця організації “Gribu palīdzēt bēgēiem” і латвійського бюро Агентства ООН у справах біженців, підтвердила це в ефірі радіо “LSM+”.

Вона підкреслила, що всі деталі плану ще не повністю опрацьовані, але фінансування зміниться з введенням нового бюджету на наступний рік. Це пов’язано з пріоритетами Латвійської Республіки, зокрема зі збільшенням витрат на оборону, що вимагає додаткових вкладень.

Мейлія зазначила, що новоприбулі, особливо з вразливих груп, отримають початкову підтримку від Риги.

Особлива увага буде приділена вивченню латиської мови, яке досі часто проводилося у вигляді окремих проектів з перервами.

“Це необхідно продовжувати”, – впевнена представниця “Gribu palīdzēt bēgēiem”.

Мейлія зазначила, що латвійське суспільство значно змінило своє ставлення до біженців з 2015 року, коли їх кількість в країні була мінімальною.

“Сьогодні ми стикаємося з новими викликами, серед яких особливо виділяється поляризація думок про біженців”, – визнала вона.

Латвія планує виділити €5 млн на купівлю американської зброї для України

Кабінет міністрів Латвії 9 вересня схвалив виділення €5 мільйонів на ініціативу НАТО і США PURL. В рамках цієї програми країни Альянсу купують американську зброю для України.

Про це повідомляється на сайті Міністерства оборони Латвії.

На 2025 рік планується виділити €3 млн з бюджету Міністерства оборони та €2 млн з бюджету Міністерства закордонних справ.

“Ми повинні підтримувати Україну всіма силами, щоб вона могла захистити свій суверенітет і перемогти Росію”, — сказав міністр оборони Андріс Спрудс.

Латвія не відмовиться від санкцій проти Росії до досягнення мирної угоди

У найближчі кілька тижнів стане ясно, чи дійсно Росія хоче миру в Україні.

Таку заяву зробив президент Латвії Едгарс Рінкевичс

Він підкреслив важливість забезпечення надійного захисту для України і виступив за продовження тиску на Російську Федерацію.

“Президент США і Путін обговорили можливі кроки щодо політичного врегулювання. Однак рішення про припинення вогню поки не прийнято, і Росія продовжує агресію щодо України”, – зазначив Рінкевичс.

Він додав, що позитивно оцінює той факт, що керівництво і глава Сполучених Штатів Америки активно взаємодіють з представниками європейських країн і президентом України, а також продовжують вести переговори про подальші дії.

На думку політика, якщо буде досягнуто всеосяжної угоди і підписано мирний договір, то він повинен бути підкріплений серйозними гарантіями, в тому числі військовими.

Латвія виступає проти розділення України та Молдови при інтеграції в ЄС

Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко зустрілася з латвійською колегою Евікою Сіліною. Під час бесіди вони обговорили перспективи вступу України до Європейського Союзу.

Вона розповіла про це в соцмережах.

У четвер, 14 серпня, Свириденко зустрілася з Сіліною і висловила вдячність Латвії за незмінну підтримку України.

“Латвія підтримує позицію президента України щодо неможливості розділення України та Молдови в процесі вступу до ЄС. Це критично для безпеки Південно-Східної Європи та Чорного моря”, – заявила українська прем’єрка.

Крім того, вони розглянули питання, пов’язані із забезпеченням безпеки, в тому числі у сфері оборони, а також з наданням гуманітарної підтримки.

Латвія передала українським рятувальникам 16 пожежних машин

Латвія передала Україні 16 пожежних машин в рамках програми цивільного захисту. Ці автомобілі зміцнять сили ДСНС в різних областях країни.

Про це розповіли в ДСНС України.

В рамках програми цивільного захисту на територію Буковини була доставлена гуманітарна допомога для Державної служби з надзвичайних ситуацій від Латвійської Республіки за сприяння організації “Таві Драугі”.

“16 пожежних автомобілів значно підсилять матеріально-технічну базу підрозділів ДСНС і вже незабаром будуть розподілені по різних куточках України”, – наголосили в повідомленні.

У міністерстві висловили вдячність латвійським колегам і партнерам за їхній внесок, який сприяє збереженню життів і зміцненню загальної безпеки.