Україна синхронізувала свої санкції проти Росії з ініціативами Євросоюзу

Україна привела свої санкції у відповідність із шістьма пакетами обмежень, запровадженими Європейським союзом щодо Росії та її союзників.

Про це повідомили в Офісі Президента.

Глава держави затвердив три постанови Ради національної безпеки і оборони, що стосуються застосування санкцій. Це стало першим кроком у реалізації рішення РНБО про синхронізацію обмежувальних заходів України з тими, що були запроваджені Європейським Союзом та іншими учасниками G7.

Унаслідок запровадження обмежувальних заходів загалом було охоплено 403 фізичні особи та 188 організацій. Це означає, що Україна привела свої санкції у відповідність до дев’ятого, десятого, одинадцятого, дванадцятого, тринадцятого і чотирнадцятого пакетів санкцій Європейського союзу.

Крім цього, Київ вжив заходів щодо осіб, причетних до порушень прав людини в Білорусі та Ірані. У випадку з Іраном санкції також поширюються на тих, хто надає військову підтримку Росії.

“Наша держава продовжує підготовку наступних санкційних пакетів для повної синхронізації санкційної політики з партнерами”, – підсумували в Офісі президента.

У повідомленні також наголошується, що Україна розраховує на те, що міжнародне співтовариство буде максимально враховувати і підтримувати українські санкції у своїх національних рішеннях.

Росія прагне відновити експорт скрапленого газу

Російська Федерація прагне відновити поставки з підприємства Arctic LNG 2, яке було вимушене призупинити свою діяльність з жовтня через обмежувальні заходи, введені Сполученими Штатами.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

Судно Iris стало першим танкером, який пришвартувався і покинув завод “Arctic LNG 2” з жовтня минулого року, згідно з інформацією, отриманою від супутникових систем і систем моніторингу суден.

Проєкт “Arctic LNG 2” мав стати ключовим елементом стратегії Москви щодо збільшення експорту скрапленого природного газу до 2030 року втричі. Але через санкції та відсутність попиту проєкт було зупинено, а виробничі потужності не використовувалися.

Росія збільшує кількість суден, які працюють у тіньовому секторі, щоб відновити поставки. За інформацією від Bloomberg, для обслуговування “Arctic LNG 2” залучено щонайменше 13 суден. Серед них є танкери, які можуть ходити в льодах, і судна, які змінили власників, щоб приховати їх.

Серед них – чотири судна, здатних долати кригу, три звичайні танкери для перевезення скрапленого природного газу в Баренцевому морі. Два з них зараз ремонтуються в Китаї, один перебуває поруч із плавучим сховищем на Далекому Сході Росії, а ще два – біля Фінської затоки. Ці судна можуть бути використані для обходу санкцій і доставки СПГ в Азію.

Судно Iris, що залишило проект “Arctic LNG 2”, прямує в порт Мурманська. Наразі немає інформації про те, чи було воно завантажене. Рівень осадки судна залишився колишнім, що може вказувати на те, що рейс був порожнім. Ймовірно, судно буде задіяно в процесі перевантаження газу на інше судно або в плавуче сховище.

Президент США все більше віддаляється від російського лідера – Мерц

Канцлер Німеччини, Фрідріх Мерц, зазначив, що Дональд Трамп дедалі далі відходить від підтримки Володимира Путіна. У США тривають обговорення посилення санкцій проти Росії.

Про це повідомляє “Süddeutsche”.

Фрідріх Мерц наголосив, що позиція Трампа щодо російського лідера стає дедалі скептичнішою. Водночас у Сполучених Штатах тривають обговорення про можливе посилення обмежувальних заходів щодо Росії, тоді як у Європі ці заходи знаходять широку підтримку.

“Президент США стає все більш скептичним і критичним. Це природний процес. У Європі склався широкий консенсус щодо оцінки цієї війни. Мені здається, президент Трамп поступово приходить до такої самої думки”,- зазначив Мерц.

Щодо можливості переконати Трампа вжити більш жорстких заходів, посилаючись на історичну відповідальність, канцлер зазначив, що ключовим інструментом впливу на Кремль мають стати більш суворі економічні обмеження.

Мерц підкреслив, що Трамп не згоден із деякими санкційними заходами через можливі негативні наслідки для економіки США. Водночас у Сенаті активно дискутують з цього питання, і президенту США належить ухвалити остаточне рішення. Канцлер заявив, що робить усе можливе для того, щоб Європейський союз і Сполучені Штати спільно запровадили суворіші санкції.

Порушуючи питання про ймовірне вилучення заблокованих російських активів, Мерц відзначив складність цієї теми.

“Ці кошти, безумовно, знадобляться для відновлення України, але до цього ще далеко”, – підсумував він.

Мерц зауважив, що в разі конфіскації активів виникає не лише правова, а й фінансова проблема – як це сприймуть глобальні ринки, які цінують стабільність.

Норвегія стала учасником 17-го пакета санкцій щодо РФ

Влада Норвегії повідомила про реалізацію заходів, які узгоджуються з 17-м пакетом обмежувальних заходів ЄС щодо Росії.

Про це йдеться в повідомленні норвезького уряду.

Обмеження, які ввела Норвегія в рамках нових санкцій Європейського союзу, торкнулися близько двохсот суден, що входять до так званого “тіньового флоту”, який Росія використовує для експорту нафти. Також санкції торкнулися фізичних і юридичних осіб, які надають підтримку російському військово-промисловому комплексу.

“Санкції показують, що Норвегія та ЄС зберігають тиск на Росію”, – наголосив норвезький міністр закордонних справ Еспен Барт Ейде.

Він охарактеризував рішення Норвегії приєднатися до санкцій як значущий крок у рамках загального тиску, який Європа чинить на Росію у зв’язку з її неправомірними діями під час загарбницької війни.

Санкції проти Росії можуть перешкодити переговорам – Рубіо

Держсекретар США попередив, що нові санкції проти Росії можуть ускладнити переговори. Однак він підкреслив, що президент Трамп знає, коли і де їх ввести.

Про це Марко Рубіо заявив в інтерв’ю “Politico”.

У середу, під час саміту НАТО в Гаазі, лідери європейських країн, включаючи президента України Володимира Зеленського, спробують переконати президента США Дональда Трампа ввести нові санкції проти Росії. Це пов’язано з тим, що Володимир Путін неодноразово відкидав пропозиції США про припинення вогню.

“Якщо ми введемо нові санкції і розгромимо їх, то, можливо, втратимо шанс на переговори про припинення вогню. Хто тоді буде з ними говорити?” – сказав Рубіо.

Він підкреслив, що Трамп буде діяти в потрібний час і в потрібному місці, коли мова зайде про нові економічні ініціативи. Рубіо зазначив, що адміністрація президента спільно з Конгресом прагне надати Трампу необхідну свободу дій.

Він також зазначив, що якщо США вирішать ввести обмежувальні заходи, то це, швидше за все, означатиме, що можливість для діалогу з Росією буде втрачена.

“Якщо він це зробить, це буде майже рівнозначно визнанню, що переговори найближчим часом не відбудуться”, – додав Рубіо.

“Ми продовжимо взаємодію. Якщо з’явиться шанс змінити ситуацію і домогтися переговорів, ми його використаємо”, – розповів держсекретар США.

У зв’язку з тим, що діалог з Російською Федерацією зайшов у безвихідну ситуацію, сенатор Рубіо зазначив, що, на думку Москви, вона може домогтися своїх цілей щодо територій шляхом військових дій, з чим не згоден Вашингтон.

“Здається, росіяни будуть намагатися на полі бою домогтися того, про що вони вели переговори за столом, – збереження адміністративних кордонів деяких територій. Ми вважаємо, що зробити це їм буде набагато важче, ніж вони розраховують”, – додав Рубіо.

Україна ввела санкції проти 56 громадян і 55 організацій

Президент України підписав указ, що вводить в дію санкції, раніше схвалені Радою національної безпеки і оборони проти 56 фізичних і 55 юридичних осіб. У списку опинилися компанії, пов’язані з виробництвом дронів.

Повний список санкцій можна знайти в указі 415/2025 від 20 червня, який опублікований на сайті глави держави.

Відповідно до додатків до указу, всі фізичні особи, згадані в ньому, є громадянами Російської Федерації. Більшість з них — діячі мистецтва, такі як художники, поети та музиканти, які займаються поширенням російської пропаганди.

Серед юридичних осіб — шість компаній, зареєстрованих у Китайській Народній Республіці, які здійснюють поставки до Росії компонентів та обладнання в обхід санкційних обмежень. Одна з них — компанія з Білорусі.

Також під санкціями опинилися російські компанії, діяльність яких пов’язана з військово-промисловим комплексом країни-агресора, в тому числі з виробництвом і розробкою БПЛА “Герань”, “Орлан-10”, “SuperCam”, а також FPV-систем.

У переліку також вказані компанії, які імпортують і постачають комплектуючі для підсанкційного АТ “Кронштадт” для випуску виробу “Бандероль”. Крім того, введені обмежувальні заходи щодо осіб, які беруть участь у схемах обходу санкцій для ввезення товарів подвійного призначення.

ЄС розробляє план щодо збільшення доходів від російських активів

Євросоюз планує використовувати заморожені російські активи для збільшення доходів, вкладаючи їх у більш ризиковані інвестиційні проекти. Це робиться для довгострокової підтримки України без порушення міжнародного права.

Про це повідомляє “Politico”.

В Європейському союзі розробляють нову фінансову стратегію, яка дозволить отримати дохід від майже 200 млрд євро заморожених активів Росії. При цьому будуть дотримані всі юридичні формальності.

Планується перевести ці кошти в більш ризикований інвестиційний фонд. Це дозволить отримувати більш високий відсоток і підтримати економіку України, яка постраждала від військових дій.

“Ідея полягає в тому, щоб не допустити конфіскації основної суми і уникнути звинувачень у порушенні міжнародного права», – повідомили джерела видання.

У 2022 році у зв’язку з початком повномасштабного вторгнення Росії на територію України були вжиті заходи щодо блокування активів. Однак повне вилучення власності поки не розглядається як можливий варіант, оскільки це може викликати юридичні та фінансові проблеми для таких країн, як Німеччина та Італія.

Замість цього Європейський союз має намір використовувати виключно прибуток від цих активів. Це, як стверджується, дозволить уникнути звинувачень у привласненні коштів, що належать Москві.

Минулого року країни G7 ухвалили рішення виділити Україні 45 мільярдів євро за рахунок доходів від інвестування заморожених активів.

Сенат США відклав обговорення санкцій проти Росії

У Сенаті США відклали прийняття законопроекту про санкції проти Росії за агресію в Україні до липня.

Про це повідомляє “Semafor”.

Наразі у сенаторів є інші завдання, що вимагають уваги. Зокрема, республіканці активно працюють над просуванням законопроекту президента Дональда Трампа про податки і субсидії. Крім того, вони обговорюють ініціативи у зовнішній політиці у зв’язку з погіршенням відносин між Іраном та Ізраїлем.

Глава більшості в Сенаті, представник Республіканської партії Джон Тун висловив думку, що липень — це більш ймовірний місяць для обговорення питання про санкції щодо Росії.

“Ми прагнемо до чіткої взаємодії з адміністрацією в питаннях термінів”, — сказав він журналістам.

Один з розробників законопроекту, сенатор-республіканець Ліндсі Грем підкреслив, що необхідно проявити терпіння.

“Ситуація з Іраном змінюється. Це не означає, що я забув про Росію або Україну. Зовсім ні”, – цитує його видання.

Грем і його колега Річард Блюменталь, який представляє Демократичну партію в Конгресі від штату Коннектикут, працюють над вдосконаленням документа, спрямованого на захист партнерів України від можливих санкцій за співпрацю з Росією, а також над внесенням інших технічних змін.

В Євросоюзі виникли проблеми з новим лімітом цін на російську нафту

Європейський союз зіткнувся з труднощами в процесі зниження цінової межі на російську нафту. Цьому перешкоджають ризики, пов’язані з ситуацією на Близькому Сході, а також протидія з боку США на зустрічі лідерів країн G7.

Про це пише “Bloomberg”.

Нещодавно Єврокомісія представила проект нового пакету санкцій проти Росії, який включає в себе пропозицію про зниження встановленого G7 стелі цін на нафту з поточних 60 доларів до 45 доларів за барель.

Однак деякі держави-члени Європейського союзу висловили сумніви в тому, що ця ініціатива зможе отримати підтримку всіх урядів ЄС без схвалення Сполучених Штатів.

Згідно з інформацією, отриманою від джерел, в Брюсселі 16 червня відбулася конфіденційна зустріч послів європейських держав. На цій зустрічі представники деяких країн підкреслили важливість взаємодії з партнерами по G7 при встановленні нового граничного рівня цін на російську нафту. Це свідчить про те, що вони не хочуть діяти без участі Сполучених Штатів Америки.

Після декількох тижнів, протягом яких ціна на російську нафту залишалася нижче встановленої межі в 60 доларів за барель, минулого тижня вартість нафти знову перевищила цей рівень. Причиною зростання цін на вуглеводні стала ескалація напруженості на Близькому Сході між Ізраїлем та Іраном.

Дипломати підкреслили, що недавнє підвищення цін на нафту ускладнило можливість для країн G7 діяти самостійно без участі США.

Сполучені Штати Америки чітко дали зрозуміти, що не підтримують ідею зниження цінового обмеження перед самітом G7 в Канаді. За інформацією, отриманою від джерел, знайомих з ситуацією, остаточне рішення залишається за президентом Дональдом Трампом, і європейські політики все ще сподіваються на зміну позиції США.

Вартість ф’ючерсів на нафту марки WTI різко збільшилася більш ніж на 7% і досягла приблизно 73 доларів за барель. Це стало найзначнішим одноденним зростанням з березня 2022 року.