Половину інфраструктури українського ринку капіталу пропонують передати іноземному інвестору

Комітет Верховної Ради підтримав доопрацьований законопроект про реформу інфраструктури ринків капіталу. Пропонується створити єдину холдингову компанію, 50 % акцій якої отримає стратегічний іноземний інвестор.

Про це повідомив голова Комітету ВР з питань фінансів Данило Гетманцев.

Іноземного інвестора мають намір обирати шляхом відкритого конкурсу. Серед вимог — досвід управління біржовою, кліринговою та розрахунковою інфраструктурою, відповідність міжнародним стандартам корпоративного управління та високий рівень кібербезпеки.

“Визначено структуру власності компанії: 50% акцій — стратегічному іноземному інвестору, 25% + одна акція — державі, 24% акцій — професійним учасникам ринків капіталу та українським банкам”, – зазначив Гетманцев.

Автори проєкту розраховують таким чином залучити іноземний капітал і технології, одночасно зберігши вплив держави на ключову фінансову інфраструктуру. Наступним етапом стане розгляд законопроєкту Верховною Радою.

Україні може не вистачити коштів на обов’язкові видатки до кінця року — аналітик

Україна може зіткнутися з нестачею коштів для фінансування обов’язкових державних видатків уже в четвертому кварталі 2026 року.

Такий прогноз озвучив фінансовий аналітик Олексій Кущ, пов’язавши ризики з недобором податкових надходжень.

За словами Куща, державна скарбниця не порожня: у розпорядженні держави залишаються резерви Національного банку, кошти на казначейському рахунку та ресурси Міністерства фінансів. Однак у разі зниження податкових надходжень і збереження запланованих видатків запас міцності бюджету скорочується.

Найбільш вразливими залишаються захищені статті бюджету, насамперед оборона та соціальні видатки.

“Оцінюємо недобір податків у третьому кварталі, екстраполюємо цей недобір податків на четвертий квартал, отримуємо загалом цей дефіцит податкових надходжень на 26-й рік. І бачимо, що там грошей не вистачає”, — зазначив Кущ.

Коментуючи можливий масштаб проблеми, Кущ також відповів на запитання про можливість помилки при плануванні бюджету приблизно на $30 млрд: “Неможливо, але якщо дуже постаратися, то можна”.

В Україні хочуть створити єдиний реєстр банківських рахунків та сейфів

У Верховній Раді зареєстрували законопроект №14327-д, який передбачає створення єдиного державного реєстру банківських рахунків та індивідуальних сейфів громадян. Ініціатива пов’язана з підготовкою української фінансової системи до приєднання до європейської платіжної зони SEPA та адаптацією законодавства до норм Євросоюзу.

Про це повідомдяє Асоціація українських банків.

У нову базу планують вносити IBAN-номери рахунків, назви банківських установ та дані власників. Також у реєстрі фіксуватиметься наявність індивідуальних банківських сейфів, однак без інформації про те, що саме в них зберігається. У банківському секторі наголошують, що система не повинна надавати доступ до залишків коштів на рахунках або вмісту сейфів.

Як пояснив віце-президент Асоціації українських банків Сергій Мамедов, створення такого реєстру розглядається як частина переходу до європейських фінансових стандартів. При цьому банкіри визнають, що фінансовий моніторинг підозрілих операцій може стати жорсткішим. Під додаткову увагу можуть потрапити великі або регулярні надходження на особисті картки, швидкі серії переказів між рахунками та використання приватних карток для підприємницької діяльності.

Повсякденні операції — оплата товарів і послуг, звичайні перекази між родичами та побутові платежі — не повинні ставати приводом для додаткових перевірок. Головною заявленою метою цього нововведення називають спрощення міжнародних переказів у євро та приведення банківської системи України у відповідність до правил, що діють у ЄС.

В Україні можуть створити реєстр “дропів”

У Верховній Раді виступили з ініціативою створити реєстр людей, які надають свої банківські картки для сумнівних фінансових операцій.

На сайті парламенту з’явився відповідний законопроект №14161.

Передбачається, що цей реєстр надасть банкам і фінансовим організаціям можливість обмінюватися даними про підозрілих клієнтів і обмежувати їхні фінансові операції. Відповідальність за створення такого реєстру покладено на НБУ.

Законопроект вводить обмеження для “дропів”, включаючи ліміти на фінансові операції, встановлені Національним банком України, а також обмеження на кількість банківських карток (тільки для фізичних осіб).

Народний депутат Железняк, один з ініціаторів проекту, повідомив, що в Україні через систему дропів проходить до 200 млрд гривень. Це призводить до значних втрат для бюджету, який недоотримує десятки мільярдів.

“Але головне, це стало головною “фінансовою артерією”, через яку оплачують нелегальний алкоголь, ігорку, тютюн. Більш того, “дропи” все більше використовуються відвертими злочинцями: від колл-центрів до торгівлі наркотичними засобами”, — пояснив він.

Депутати прагнуть запобігти використанню платіжної системи в схемах з переказом коштів через підставних осіб.

ЄС розробляє план щодо збільшення доходів від російських активів

Євросоюз планує використовувати заморожені російські активи для збільшення доходів, вкладаючи їх у більш ризиковані інвестиційні проекти. Це робиться для довгострокової підтримки України без порушення міжнародного права.

Про це повідомляє “Politico”.

В Європейському союзі розробляють нову фінансову стратегію, яка дозволить отримати дохід від майже 200 млрд євро заморожених активів Росії. При цьому будуть дотримані всі юридичні формальності.

Планується перевести ці кошти в більш ризикований інвестиційний фонд. Це дозволить отримувати більш високий відсоток і підтримати економіку України, яка постраждала від військових дій.

“Ідея полягає в тому, щоб не допустити конфіскації основної суми і уникнути звинувачень у порушенні міжнародного права», – повідомили джерела видання.

У 2022 році у зв’язку з початком повномасштабного вторгнення Росії на територію України були вжиті заходи щодо блокування активів. Однак повне вилучення власності поки не розглядається як можливий варіант, оскільки це може викликати юридичні та фінансові проблеми для таких країн, як Німеччина та Італія.

Замість цього Європейський союз має намір використовувати виключно прибуток від цих активів. Це, як стверджується, дозволить уникнути звинувачень у привласненні коштів, що належать Москві.

Минулого року країни G7 ухвалили рішення виділити Україні 45 мільярдів євро за рахунок доходів від інвестування заморожених активів.