Кабінет Міністрів затвердив проєкт бюджету на 2026 рік у повністю воєнному ключі. Видатки передбачено на рівні 4,8 трлн грн при доходах 2,826 трлн грн – тобто вперше вони перевищать 60% ВВП.
Прем’єрка Юлія Свириденко відкрито заявляє: “сьогодні вся країна має бути або в армії, або працювати на армію”, і цей підхід закладено у бюджеті. Міністерство фінансів уточнює: “всі внутрішні фінансові ресурси – податки, мита, акцизи та запозичення – будуть спрямовані на підтримку оборони України”.
Проте експерти вказують на п’ять критичних проблем нового бюджету-2026, які можуть ускладнити виконання цих амбітних планів та стримати економічне відновлення.
Стагнація економіки та відсутність реформ
Аналітики одразу помічають: бюджетна декларація-2026 “не містить суттєвих новацій” у порівнянні з попередніми – структури й підходи фактично ті самі. У прогнозах Міністерства економіки зростання ВВП на 2026 рік закладено дуже скромне (лише 4,5% , хоча ще влітку очікували 7,5%), а аналітики Центру економічної стратегії оцінюють можливі темпи ще нижче – не вище 3% у 2025-26 роках через війну та дефіцит робочої сили. Інвестиції приватного сектора залишаються обмеженими, бізнес задіяний майже на повну потужність. Водночас уряд не передбачив жодних нових стимулів чи структурних реформ для пожвавлення економіки: ані додаткових грантів бізнесу, ані пакетів держінвестицій чи податкових пільг. Ефект від такої позиції очевидний – прогнозовані темпи зростання залишаються низькими , тоді як ризик затяжної стагнації та навіть бюджетного дефолту залишається високим у разі скорочення зовнішньої допомоги.
Висока залежність від зовнішніх запозичень
Дефіцит бюджету проєкту-2026 сягає майже 18,4% ВВП, тому для покриття видатків потрібні колосальні запозичення. Згідно з розрахунками Мінфіну, у 2026 році доведеться залучити понад 2,1 трлн грн зовнішнього фінансування. Україна й далі “надзвичайно залежна від зовнішньої допомоги”: як наголошує Reuters, більша частина державних надходжень йде на армію, але без масштабної підтримки партнерів соціальні та гуманітарні витрати не покриваються. Саме тому уряд уже звернувся до ЄС, G7 та МВФ із проханням про програму допомоги. Немає гарантій, що донорські кошти надійдуть у необхідних обсягах (наприклад, внески США вже скоротилися). За таких умов некомплект по фінансах оцінюють у близько €16 млрд – сума, якої катастрофічно бракує навіть для мінімального виконання плану-2026.
Політика для внутрішніх кредиторів, а не для економічного зростання
Щоби залучити ресурси, Нацбанк утримує облікову ставку на рекордно високому рівні (15,5% ). Мотив – “забезпечити привабливість гривневих заощаджень” і контроль над інфляцією. Це дійсно працює: реальна дохідність гривневих ОВДП та депозитів зростає, і населення дедалі більше вкладає гроші в депозити та держоблігації. Але таке “щедре” фінансування бюджету фактично перекуповує ліквідність у банків, скорочуючи можливості кредитування бізнесу. М’якої монетарної політики в бюджеті-2026 теж не передбачається: Уряд майже не залучає інфляційних засобів і не планує пом’якшувати умови кредитування. У підсумку внутрішні кредитори (тобто власники ОВДП та банківських депозитів) отримують прибутки, а доступ малих та середніх підприємств до дешевих кредитів фактично ускладнений.
Зменшення частки витрат на оборону
Абсолютні оборонні витрати в проєкті бюджету-2026 великі – 2,8 трлн грн (плюс 168,6 млрд порівняно з минулим роком). Проте їхня частка у ВВП падає: цей обсяг становитиме лише 27,2% ВВП (у 2023-24 роках відповідні показники перевищували 30%). Проблема не в одержанні коштів (уряд закладає кошти навіть на розвиток власної військової промисловості – 44,3 млрд грн на боєприпаси і зброю), а в загальній динаміці: сукупний обсяг видатків бюджету-2026 сягне майже 65% ВВП, тобто разом зі зростанням інших статей оборонний пакет виростає повільніше. Тобто питома вага армії в структурі бюджету-2026 знижується. Це викликає занепокоєння: якщо війна затягнеться, Україні, можливо, доведеться шукати додаткові джерела чи жертвувати іншим пріоритетам, аби витримати нові оборонні потреби.
Жорсткі податки та обтяжливі умови для бізнесу
Доходну частину бюджету-2026 формуватимуть переважно старі податки. Уряд планує збільшити надходження майже на 18,8% (приблизно на 447 млрд грн), але не вказав, за рахунок чого саме – найімовірніше, за рахунок зростання ставок і баз. Насамперед підвищать мінімальну зарплатню, пожвавлять акцизи на пальне й алкоголь, впровадять нові акцизи (наприклад, на солодкі напої). Офіційно ж “ставки основних податків залишатимуться незмінними” – тобто знижувати фіскальний тягар для підприємців уряд не збирається. На практиці це означає, що навіть за зростання доходів бюджету-2026 умови ведення бізнесу, особливо для ФОП та малого бізнесу, залишаться жорсткими. Без адекватних пільг чи лібералізації малого оподаткування (спрощенки) доведення цих коштів до реального зростання економіки під великим питанням.
Таким чином, новий державний бюджет-2026 помітно зміцнює фінансування армії і соціальної сфери, адже “вся країна працює на фронт”. Водночас він демонструє відсутність системних реформ, що могло б підвищити ефективність видатків і знизити економічні ризики. Консолідація витрат під проєкт оборонного бюджету і небажання змінювати консервативні податково-монетарні підходи означають, що головні “слабкі місця” – низьке економічне зростання, залежність від зовнішніх позик, орієнтація на внутрішніх кредиторів та зменшення бюджету розвитку – найімовірніше, залишаться актуальними. Без радикальних політичних рішень та залучення стабільних джерел фінансування ці проблеми можуть лише загостритися у найближчі роки.
