Зеленський поговорив телефоном із Трампом

Президент Володимир Зеленський і президент США Дональд Трамп обговорили припинення війни в телефонній розмові.

Зеленський розповів про це в Telegram.

“Продуктивна розмова з Президентом Трампом. Ключове – це, звісно, припинення війни”, – зазначив глава держави.

Під час розмови Володимир Зеленський подякував президенту США за всі зусилля заради чесного і тривалого миру. Глава держави наголосив, що потрібно якомога швидше припинити вбивства.

“Багато місяців вже могло б бути без війни, якби росіяни її не затягували”, – додав він.

Президент України повідомив, що в ході бесіди лідери двох країн узгодили позиції України і США, а також обмінялися думками про поточну ситуацію. Як зазначив Зеленський, президент Трамп поінформований про російські атаки на Київ та інші українські міста і населені пункти.

“Їхня економіка продовжує падати, і саме тому в Москві так зважають на цю перспективу та рішучість Президента Трампа. Це може багато що змінити”, – підкреслив Зеленський.

Під час зустрічі лідери двох країн обговорили можливі спільні дії, які можуть сприяти зміцненню обороноздатності України. Зеленський повідомив, що на даний момент Україна вже отримала підтримку від Нідерландів, Швеції, Норвегії та Данії у вигляді фінансової допомоги на суму понад один мільярд доларів для придбання американського озброєння. Президент також зазначив, що співпраця з державами-членами НАТО буде продовжена.

Під час переговорів також обговорювалося співробітництво у сфері оборони між Україною та Сполученими Штатами Америки.

“Проєкт угоди щодо дронів вже підготовлений українською стороною, ми готові її детально обговорити та укласти. Одна з найсильніших угод може бути. Дякую кожному американському серцю, яке підтримує наш захист життів. Дякую, президенте Трамп!”, – підкреслив Зеленський.

Вторгнення Росії в Україну перетворилося на “війну Трампа”

Дональд Трамп часто називав конфлікт в Україні “війною Байдена”. Однак його нещодавні рішення свідчать про те, що тепер це стає “війною Трампа”.

Про це пише “CNN”.

“Останні два тижні рішення Трампа і усвідомлення цього зробили війну в Україні його проблемою”, – пише видання.

У статті зазначається, що американський лідер усвідомив необхідність термінової поставки озброєнь Україні і зробив спробу надати підтримку, хоча і не настільки переконливу.

Він зробив примітний крок, відповівши на зазвичай ігноровані заяви колишнього президента Російської Федерації Дмитра Медведєва про ядерну зброю більш серйозними ядерними погрозами, пов’язаними з розміщенням американських атомних підводних човнів поблизу російських кордонів.

Протягом менше ніж одного місяця США перейшли від припинення військової допомоги Україні до загрози застосування ядерної зброї проти Росії.

Наприкінці тижня, коли закінчиться термін ультиматуму, висунутого Кремлю, президенту США доведеться прийняти, ймовірно, найважливіше рішення в цьому конфлікті на даний момент, підкреслює видання.

Він може вжити заходів, які серйозно вплинуть на російських покупців енергоресурсів, і чи буде він готовий піти на це, розуміючи, що США та їхнім партнерам, можливо, доведеться змиритися з невеликими економічними витратами.

Або ж він може спробувати знайти рішення проблеми, якщо воно буде запропоновано його спеціальному представнику Стіву Віткоффу під час очікуваного візиту до Москви цього тижня.

Трамп, ймовірно, погодився б на двосторонню зустріч з Путіним, щоб продемонструвати прогрес на шляху до миру. Але навіть такий крок свідчитиме про те, що він залишив свій слід у конфлікті, як зазначає “CNN”.

У статті йдеться, що досі всі ключові рішення приймалися виключно на особистий розсуд і бажання Трампа. Це є серйозною проблемою для інституту американського президентства.

“Трамп не може вибирати, які проблеми йому вирішувати, а які ігнорувати”, – додається видання.

У підсумку, як зазначає “CNN”, конфлікт в Україні став ключовою подією в період президентства Трампа і після подій 11 вересня. Від його результату залежить безпека в Європі.

Нічними ударами по Україні Кремль посилає сигнали Трампу – ISW

Росія завдала ударів по Києву та інших українських містах, а також використовувала погрози і різку риторику, щоб показати президенту США, що Москва не готова до конструктивних переговорів про завершення війни.

Про це в своєму звіті повідомляє Інститут вивчення війни (ISW).

Аналітики нагадали про висловлювання Дмитра Медведєва, заступника голови Ради безпеки Російської Федерації. У своєму акаунті в соціальній мережі X він заявив, що Росія “права в усьому і продовжить слідувати своїм курсом”.

“Нічні удари Росії по Україні не припиняються. Це явна відмова Москви від закликів Трампа до миру”, – підкреслюють експерти.

У відповідь на слова президента США Дональда Трампа Медведєв також згадав систему управління ядерною зброєю, відому як “Мертва рука” або “Периметр”.

Фахівці Інституту також звернули увагу на висловлювання заступника глави Міністерства закордонних справ Російської Федерації Сергія Вершиніна. Він підкреслив, що Москва готова продовжувати діалог з Києвом, але поки що рано говорити про зустрічі на високому рівні.

Трамп скоротив термін ультиматуму Кремлю: що станеться через 10 днів?

Президент США Дональд Трамп оголосив, що скорочує термін свого ультиматуму Кремлю щодо завершення війни в Україні. Раніше кінцевою датою називався кінець серпня, але тепер новий дедлайн закінчується приблизно через 10-12 днів. Трамп пояснив таке рішення повною відсутністю прогресу в мирних переговорах.

Він додав, що офіційно підтвердить скорочення терміну ультиматуму в найближчі день-два. Згідно з озвученим планом, Москва має погодитися на припинення вогню до ~8 серпня, інакше на неї чекатимуть жорсткі економічні заходи.

Головне питання – що саме станеться, якщо Москва не виконає вимогу про перемир’я в установлений строк? Трамп уже окреслив свою відповідь: Сполучені Штати введуть вторинні санкції – тобто 100% мита на країни, які продовжать купувати російські енергоносії. Таким чином Вашингтон ставить перед імпортерами російської нафти і газу жорсткий вибір: або відмовитися від російського палива, або втратити доступ до американського ринку через стовідсоткові тарифи. Ця міра покликана різко скоротити доходи Москви від експорту енергоносіїв.

Ще донедавна оглядачі сумнівалися, чи наважиться Трамп на такі радикальні кроки. Запровадження вторинних санкцій могло б спровокувати стрибок світових цін на нафту та новий виток глобальної торговельної війни. Проте те, що президент США вирішив скоротити термін ультиматуму, сигналізує про його готовність усе ж таки вдатися до 100%-вих мит. Сам Трамп визнав, що не впевнений, чи змінять ці тарифи рішення Росії продовжувати війну, але налаштований їх запровадити.

Підготовка та підтримка союзників

Ознаки вказують на те, що адміністрація Трампа готує підґрунтя для успіху санкцій і заручається підтримкою союзників. Лише вчора США та Європейський Союз уклали велику торговельну угоду, за якою ЄС зобов’язався придбати до 2028 року додаткові американські енергоносії на суму $750 млрд замість російських. Це історичне рішення посилює домінування США на енергетичному ринку та показує готовність Європи зменшити залежність від російської нафти і газу – ймовірно, про всяк випадок, якщо вторинні санкції набудуть чинності.

Також можливі непублічні домовленості з іншими ключовими гравцями світового нафторинку. Саудівська Аравія та її партнери по ОПЕК+ останнім часом поступово збільшують видобуток нафти, і Ер-Ріяд все ще має значні резервні потужності для швидкого нарощування виробництва у разі різкого скорочення пропозиції. Це означає, що арабські експортери теоретично здатні частково компенсувати випадіння російської нафти з ринку, щоб стримати зростання цін. Індія, один з найбільших імпортерів російської нафти, зараз веде напружені торговельні переговори з Вашингтоном і навряд чи захоче їх ускладнювати – отже, може виявитися більш схильною скоротити закупівлі у РФ, аби уникнути конфлікту зі США. Сукупність цих факторів вказує, що Трамп намагається заручитися і ресурсною, і дипломатичною підтримкою союзників та партнерів. Якщо вторинні санкції будуть введені, альтернативні джерела постачання енергоносіїв вже готуються, а ключові економіки налаштовані підтримати цей тиск на Москву – принаймні частково.

Наслідки для Росії: залежність від Китаю

Припинення купівлі російської нафти країнами-імпортерами може позбавити Москву значної частини валютних надходжень від експорту. Для Росії втрата основних ринків збуту нафти і газу стала б нищівним ударом по державних фінансах. За даними експертів, доходи від експорту енергоносіїв формували 30–50% федерального бюджету РФ в останні роки . Отже, різке перекриття цього грошового потоку через вторинні санкції серйозно підірве спроможність Кремля фінансувати війну та покривати внутрішні видатки. Фактично, економіку Росії поставлять перед загрозою глибокої кризи.

Ефективність такого удару по Москва залежатиме насамперед від позиції Китаю. Саме Китай та Індія є найбільшими покупцями російської нафти на світовому ринку. Якщо обидві ці країни припинять імпорт, Москва фактично залишиться майже без ключових покупців свого енергоресурсу. У такому разі російська влада стрімко втратить основне джерело валютних доходів, що створить для неї критичний тиск з метою зупинити війну. Однак аналітики сумніваються, що Пекін піде на повну відмову від російської нафти. Китай вже перебуває під дією численних американських санкцій і мит та розглядає партнерство з Москвою як стратегічне, тому навряд чи різко змінить свою торговельну політику. Якщо Пекін проігнорує вимогу Вашингтона і продовжить купувати енергоносії з РФ (можливо, отримуючи їх зі знижками), у Росії залишиться критично важливий “рятівний круг”. Тоді удар санкцій виявиться не таким болючим, як очікується, і Кремль зможе довше фінансувати військові дії, хоч і з меншими прибутками.

З іншого боку, якби Китай таки пристав на умови США, це практично перекрило б для Москви доступ до грошей від продажу нафти. Навіть втрата одного лише індійського ринку суттєво вдарить по фінансах РФ (адже Індія була найбільшим імпортером російської нафти морем – 1,5 млн барелів на добу). А повна ізоляція від і Китаю, і Індії стала б катастрофічною: Кремль позбувся б левової частки експортних доходів і був би змушений шукати мир чи інші шляхи виживання. Важливо підкреслити, що окрім вторинних санкцій у США немає настільки ж потужних інструментів впливу на Москву – хіба що пряме військове втручання, на яке Вашингтон не піде через ризик ядерного конфлікту.

Чотири можливі сценарії розвитку подій

Наразі оглядачі окреслюють кілька сценаріїв, як можуть розвиватися події після спливу 10-денного ультиматуму:

Китай підтримує санкції – Росія погоджується на перемир’я. Пекін дає зрозуміти, що приєднається до вимог Вашингтона і припинить купувати російські нафту й газ. У такій ситуації Кремль опиняється в економічному глухому куті та, ймовірно, буде змушений піти на припинення вогню. Російський уряд може спробувати виторгувати у США певні поступки в обмін на згоду, але головний результат – військові дії призупиняються під тиском обставин.

Китай підтримує санкції, але Кремль продовжує війну в ізоляції. Китай (і, припустимо, Індія та інші країни) схиляються перед ультиматумом США, однак Москва вирішує воювати далі, навіть опинившись у фактичній ізоляції. В цьому разі Росії доведеться різко урізати всі невійськові витрати – соціальні, інфраструктурні та інші – щоб перенаправити обмежені ресурси на фронт. Економіка РФ стрімко скотиться в найглибшу кризу на тлі довготривалої війни на виснаження. Такий сценарій означає затяжний конфлікт, але з часом фінансове виснаження може змусити Кремль переглянути позицію.

Москва сприймає санкції як “оголошення війни”. Існує ризик, що кремлівське керівництво розцінить запровадження вторинних санкцій як пряму агресію з боку США. Тоді Москва може піти на різку ескалацію конфлікту. У найгіршому випадку експерти припускають, що Кремль може виставити Вашингтону ультиматум, аж до погрози ядерного удару, якщо санкції не буде скасовано. Подібні натяки з’являлися й раніше: наприклад, минулого тижня Росія раптово заблокувала відвантаження нафти в ключових чорноморських портах (Новоросійськ) – це сприйняли як попередження, адже наступного дня поставки відновили. Такий крок показує готовність Кремля йти на крайнощі у відповідь на спроби перекрити його доходи.

Китай і ряд інших країн не підтримують санкції – війна триває. У цьому сценарії Пекін відмовляється грати за правилами Вашингтона і продовжує імпорт російських енергоносіїв (зрештою, для Китаю союз із РФ – стратегічний, і він і так живе під дією американських тарифів ). Якщо Трамп у відповідь запровадить 100%-ві мита проти китайських товарів, Пекін завдасть удару у відповідь, ввівши аналогічні мита на американський експорт. До бойкоту санкцій можуть долучитися й інші країни, які захочуть і надалі купувати нафту й газ у Росії, попри заборони. За таких умов втрати РФ мінімізуються, адже альтернативні покупці продовжать приносити їй хоч якийсь прибуток. Натомість США ризикують загрузнути в масштабній торговельній війні з Китаєм та іншими державами, що боляче вдарить і по американській економіці. Не виключено, що Вашингтону зрештою доведеться відступити і скасувати вторинні санкції, якщо більшість світу їх ігноруватиме. Як відзначають аналітики, наразі “неясно, як погроза стовідсоткових мит позначиться на рішеннях Білого дому щодо торгівлі з Пекіном” . Іншими словами, якщо провідні економіки не підтримають американський ультиматум, то задуманий “нокаутуючий” удар по російській скарбниці може не відбутися – і війна триватиме у нинішньому форматі.

Таким чином, найближчі 10 днів стануть вирішальними. Світ спостерігає, який із описаних сценаріїв втілиться в реальність. Чи змусить жорстка економічна гра Трампа Москву піти на мир, чи навпаки – спровокує нові небезпечні конфлікти на глобальній арені? Відповідь на це запитання маємо отримати вже невдовзі, коли спливе скорочений ультиматум і стане зрозуміло, чи наважиться Вашингтон ударити “на повну”, а Кремль – чим відповість на цей тиск.

Країни Перської затоки зможуть швидко замінити російську нафту

Три країни Перської затоки мають надлишкові потужності з видобутку нафти. Вони зможуть замістити російську сировину, коли санкції Трампа набудуть чинності.

Про це інформує агенція “Reuters”.

Згідно з даними, представленими в статті, в червні Російська Федерація поставила на зовнішні ринки 4,7 млн барелів нафти на добу, що відповідає приблизно 4,5% від світового споживання. Крім того, було експортовано 2,5 млн барелів нафтопродуктів на день.

Згідно з прогнозом Міжнародного енергетичного агентства, в 2025 році світовий попит на нафту збільшиться на 700 тис. барелів на добу, що стане найнижчим показником з 2009 року. У той же час очікується значне зростання поставок — на 2,1 млн барелів на добу, до 105,1 млн барелів на добу в поточному році.

В останні місяці спостерігалося збільшення пропозиції, яке в основному було пов’язане зі зростанням видобутку нафти країнами ОПЕК+, очолюваними Саудівською Аравією. У квітні країни почали знижувати видобуток на 2,2 млн барелів на добу і збільшили квоту на видобуток для Об’єднаних Арабських Еміратів на 300 тис. барелів на добу.

Збільшення видобутку країнами ОПЕК+ закономірно призвело до зменшення резервних виробничих можливостей об’єднання. Однак на червень 2022 року Саудівська Аравія все ще мала можливість наростити видобуток на 2,3 млн барелів на добу протягом трьох місяців. У той же час Об’єднані Арабські Емірати та Кувейт мали в своєму розпорядженні резерви в 900 і 600 тис. барелів на добу відповідно.

“Три виробники з Перської затоки можуть швидко збільшити видобуток у разі перебоїв з поставками”, – йдеться в матеріалі.

Стармер і Трамп поговорять про завершення війни в Україні

Прем’єр-міністр Великої Британії зустрінеться з президентом США в Шотландії, щоб обговорити, як завершити війну Росії проти України.

Про це пише The Telegraph.

Згідно з інформацією, наданою виданням, під час особистої зустрічі Стармера з Трампом планується обговорити питання подальшої допомоги Україні.

Повідомляється, що в ході переговорів в Шотландії глави держав розглянуть можливі способи завершення конфлікту, особливо з огляду на недавні висловлювання президента США Дональда Трампа, в яких він висловлює невдоволення діями російського лідера.

Крім цього, Стармер і Трамп обговорять, як Велика Британія і Сполучені Штати можуть використовувати вигоди від нової торговельної угоди, підписаної між країнами в травні.

Учасники розмови також обговорять заходи щодо якнайшвидшого припинення вогню в секторі Газа.

В адміністрації президента США підтвердили, що Дональд Трамп відвідає Шотландію з 25 по 29 липня. Під час візиту він планує провести зустріч з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером.

Трамп погрожує рішучими діями в разі загострення ситуації з РФ

Президент США Дональд Трамп попередив про можливість силової відповіді на дії Росії, якщо Кремль не зупинить агресію проти України.

Відповідну заяву він зробив у розмові з журналістами, зазначивши, що ситуація “вийшла з-під контролю” і потребує негайних та рішучих заходів.

За словами Трампа, Сполучені Штати розглядають варіанти впливу на Росію, включно з жорсткими економічними санкціями та іншими заходами впливу.

“Якщо буде потрібно, я буду діяти рішуче. Росія повинна усвідомити, що їй не вдасться залишитися безкарною”, – наголосив Трамп.

Президент підкреслив, що не виключає жодного зі сценаріїв, якщо Москва продовжить ігнорувати міжнародне право.

Це одна з найжорсткіших заяв американського лідера щодо дій Кремля за останній час, яка демонструє готовність Білого дому діяти у разі подальшого загострення ситуації.

Півроку президентства Трампа: пауза в допомозі Україні й невизначеність у ставленні до Росії

Минуло шість місяців із моменту повернення Дональда Трампа до Білого дому. Його друге президентство стартувало із гучних заяв, жорстких обіцянок і великої політичної інтриги.

Але півроку потому стає дедалі очевидніше: у питанні війни Росії проти України Сполучені Штати під керівництвом Трампа зайняли позицію, яку важко назвати навіть нейтральною – це радше стратегічне мовчання, що дедалі більше викликає занепокоєння в Києві й не лише.

Жодного пакету допомоги: зміни в риториці та дії

За ці шість місяців США не оголосили жодного нового пакету військової допомоги Україні. Ба більше, гуманітарна допомога була урізана, а військова – неодноразово блокувалась чи тимчасово припинялась. Усього за цей період військова підтримка офіційно заморожувалась тричі, що викликало гостру реакцію не лише в Україні, а й серед союзників США в Європі.

Лише в липні адміністрація Трампа запропонувала нову модель озброєння для Києва – не напряму від США, а через треті країни, які можуть придбати американську зброю й передати її ЗСУ. Альтернативний варіант: союзники передають Україні своє озброєння, а потім компенсують його, закуповуючи нове в США.

На практиці ж реалізація цієї ідеї виглядає дуже обмеженою. Лише Німеччина підтвердила готовність передати дві системи Patriot, які будуть заміщені американськими. Ще кілька країн начебто розглядають участь у програмі, але конкретики досі немає. Решта ймовірних постачань залишаються у “стратегії туману”, як висловлюються самі західні дипломати.

Санкційна пауза: Росія – поза увагою Білого дому

Ще один тривожний сигнал – відсутність нових санкцій проти Росії. З початку президентства Трампа не запроваджено жодного нового пакету обмежень, а контроль за дотриманням чинних – помітно послабився. Російський експорт нафти, який мав би бути під тиском, уникнув навіть формальних ускладнень з боку США. У той час, як Велика Британія та ЄС самостійно знизили цінову стелю на російську нафту, Сполучені Штати вирішили залишитися осторонь.

Особливо показовим виглядає ігнорування санкційного законопроєкту Грема-Блюменталя, який протягом чотирьох місяців пролежав у Сенаті, після чого був офіційно заморожений адміністрацією Трампа. Президент відкрито натякнув, що йому не потрібен закон, щоби шантажувати Москву новими санкціями – якщо на те піде, він особисто натисне на Кремль, як і коли вважатиме за потрібне.

Таке трактування міжнародної безпеки та політики стримування РФ викликає обґрунтовані запитання не лише у Вашингтоні, а й у європейських столицях. Росія фактично отримала паузу – неофіційний коридор безкарності, яким, без сумніву, користується.

“Ультиматум” без підкріплення: політичний жест чи блеф?

У липні президент Трамп раптово вдався до нової тактики – оголосив Москві дедлайн, упродовж якого очікує певних дій щодо війни в Україні. Публічно не повідомлялось, у чому конкретно полягає ультиматум, однак інсайдери стверджують, що йдеться про змушення Києва до переговорів або про зміну формату конфлікту.

Однак немає жодних доказів, що Трамп готується діяти в разі ігнорування цього сигналу з боку Путіна. Більше того, багато хто в політичних колах США та ЄС розцінює “ультиматум” радше як символічний жест, який має замінити реальні санкції або допомогу.

Такий крок викликає сумніви не тільки в Україні, а й серед американських союзників. Коли попередні ультиматуми залишаються без наслідків, вони втрачають силу як інструмент тиску. І Росія це розуміє.

Головна інтрига: що станеться у вересні?

Наступні кілька тижнів можуть стати визначальними. Якщо Кремль проігнорує “терміни” Трампа, це стане перевіркою на рішучість нового американського президента. У Вашингтоні спостерігачі не виключають двох сценаріїв: або Трамп відповість рішуче – ймовірно, запровадить персональні санкції або ініціює нову військову схему, або обмежиться словами – що означатиме де-факто згоду США на стратегічну пасивність.

Україні ж важливо бути готовою до обох сценаріїв. В умовах зменшення прямої військової допомоги з боку США, наша держава мусить ще активніше працювати з європейськими партнерами, зміцнювати власне виробництво і вимагати компенсацій за затягування постачань. Наразі прямий курс США залишається непередбачуваним, і це – нова реальність, до якої слід адаптуватися.

Замість висновку

Шість місяців президентства Дональда Трампа засвідчили: США знову стоять перед вибором, бути лідером демократичного світу чи зосередитися на внутрішній політиці, залишивши союзників сам-на-сам із глобальними викликами. У питанні України поки переважає другий варіант.

Немає нових поставок, немає санкцій, лише риторика — така формула зовнішньої політики Вашингтона у 2025-му. Чи зміниться ситуація восени — залежить не лише від Путіна, а й від того, чи наважиться Трамп перетворити свої гучні обіцянки на реальні дії.

Трамп припустився “великої помилки” щодо України – конгресмен

Колишній президент США Дональд Трамп припустився серйозної помилки, звинувачуючи Україну у початку повномасштабної війни.

Про це заявив американський конгресмен Адам Сміт в інтерв’ю журналістці Шеннон Брім.

За словами члена Комітету Палати представників з питань збройних сил, адміністрація Трампа діяла помилково як під час передвиборчої кампанії, так і після приходу до влади.

“Адміністрація Трампа припустилася серйозної помилки під час передвиборчої кампанії, а потім і після перемоги, поклавши відповідальність за війну на Україну”, – заявив конгресмен.

Сміт зазначив, що Трамп, імовірно, щиро вважав, що саме дії України спровокували конфлікт, що, на думку конгресмена, не відповідає реальності.