Фінансові експерименти адміністрації Трампа та загроза знецінення світової валюти

Політика адміністрації Трампа починає давати про себе знати не лише на торгівельних майданчиках, а й у самому серці фінансової системи. Традиційно долар, як основна резервна валюта, користувався довірою завдяки стабільності економіки, але експерименти можуть призвести до негативних наслідків для статусу долара.

Одним із ключових аргументів прихильників вільної торгівлі є те, що обмін здійснюється добровільно і приносить взаємну вигоду. У умовах глобалізації статус резервної валюти дозволяв США “продавати” емітовані долари в обмін на реальні товари та послуги, що приносило додаткові доходи у вигляді сеньоражу. Ці механізми складалися на основі довіри та стабільності, що робило долари затребуваним активом у світовій системі. Проте експерименти, що проводяться Трампом, підірвали ці основи: нестандартне застосування тарифних заходів, спрямованих не лише проти традиційних торговельних партнерів, але й проти країн зі стабільною економікою, може руйнувати звичну гармонію у міжнародних розрахунках.

Зазвичай митна захистна політика веде до ревальвації національної валюти, оскільки підвищені тарифи роблять імпорт дорожчим і зменшують зовнішньоторговельний дефіцит. Але у випадку з доларом ситуація може обернутися протилежним ефектом. Наростаючий протекціонізм, змішаний із непослідовною торговельною політикою, підірває репутацію долара як “безпечного притулку”. Гроші, як відомо, люблять тишу – стабільність і відсутність несподіваних “шумів” на фінансових ринках. Зараз же політичні експерименти створюють атмосферу невизначеності, і накопичені резерви валюти можуть втратити свою привабливість, перетворившись на “фантики”.

Історичні паралелі не змушують себе чекати. Подібні заходи застосовувалися у 1930-х роках, коли спроби захисту внутрішнього ринку призводили до ізоляціоністської політики, що зрештою гальмувала економічне зростання та прискорювала депресію. Сьогодні спостерігається аналогічна динаміка: зростання торговельного дефіциту, великі обсяги емісії та зміна довіри інвесторів до долара можуть стати каталізаторами знецінення. При цьому найбільш постраждають американські споживачі – особливо бідні та представники середнього класу, яким доведеться сплачувати за товари та послуги значно вищу ціну.

Неможливо не зазначити, що долар перестає сприйматися однозначно як благородна валюта, підтримана найсильнішою економікою світу. Сучасні експерти вказують на те, що методологія вільної торгівлі, яка дозволяла Америці “фінансувати” дефіцит бюджету за рахунок міжнародних резервів, сьогодні опиняється під тиском змінених глобальних обставин. У умовах, коли світові економічні відносини зазнають глибоких трансформацій, стабільне становище долара починає розхитуватися.

Таким чином, експерименти адміністрації Трампа ризикують призвести до знецінення долара, навіть вопреки традиційним механізмам митного захисту. У умовах наростаючої невизначеності та зростаючого протекціонізму основній резервній валюті загрожує втрата колишньої сили й довіри. Головне питання залишається відкритим – наскільки швидко американська економіка та її фінансова система зуміють адаптуватися до нових реалій. Якщо довіра світової спільноти буде підірвана, наслідки зачеплять не лише США, але й глобальну фінансову стабільність, що, зрештою, позначиться на кожному споживачеві у всьому світі.

Нові мита Трампа: новий удар по економіці України під час війни

Рішення Вашингтона запровадити безпрецедентні загороджувальні мита на імпорт сколихнуло світову економіку. 2 квітня 2025 року президент США Дональд Трамп оголосив про нові тарифні обмеження проти майже всіх торговельних партнерів – як суперників, так і союзників. Цей крок розпалює глобальну торговельну війну, підживлює інфляційні ризики та сіє побоювання рецесії.

Оголошені Трампом мита мають універсальний характер. Вводиться базовий 10%-й тариф на всі імпортні товари до США . Крім цього, низка країн отримала ще вищі ставки: так, для Європейського Союзу мито становитиме 20%, для Японії – 24%, Південної Кореї – 25%, Тайваню – 32%. Найжорсткіше покараний Китай – сумарний тариф для китайських товарів досягне фактично понад 50% . Під торговельний «каток» потрапили і менші економіки: 46% – для В’єтнаму, 36% – для Таїланду, близько 30% – для Індонезії та Південної Африки. США не пощадили навіть деяких традиційних союзників – від Австралії до Тайваню – а також дрібні ринки (жартують, що під мита примудрилися потрапити навіть безлюдні острови в Антарктиці). Натомість кілька ізольованих від Заходу держав — таких як Росія і Білорусь — формально уникли нових тарифів, але лише тому, що і так майже нічого не постачають до США.

Під ударом опинилися стратегічні галузі. Окремим наказом Вашингтон запровадив 25% мито на всі легкові автомобілі та вантажівки іноземного виробництва , а з травня такий самий тариф пошириться і на автозапчастини. Раніше адміністрація вже підняла до 25% мита на сталь і алюміній, розширивши їх і на готові металовироби. Тепер фактично весь промисловий імпорт – від машинобудування до хімії – здорожчає на американському ринку. Винятки мінімальні: за даними Білого дому, нові тарифи не торкнуться лише товарів, яких США самі не видобувають або не виробляють (наприклад, деякі рідкісні метали, мінерали, ліки). Таким чином, Сполучені Штати поставили більшу частину світу перед фактом: умови доступу на найбільший ринок планети суттєво погіршуються.

Трамп виправдовує свою різку протекціоністську політику принципом “взаємності”. Мовляв, нові “reciprocal tariffs” покликані вирівняти умови торгівлі: усунути бар’єри, які інші країни виставляють для американських товарів. За його словами, десятиліттями США терплять несправедливу конкуренцію. Адміністрація стверджує, що високі мита повернуть виробництва і робочі місця до Америки. Популісти з обох американських партій схвально зустріли такий крок, називаючи його “історичним”. Власне, середній імпортний тариф у США тепер підскочив до 22% – рівня сторічної давнини (початку XX століття) , тож Білий дім говорить про “нову еру” економічного націоналізму.

Для України, яка і без того переживає війну та економічну кризу, нова хвиля протекціонізму у світі – додатковий виклик. З позитивного: наша держава уникнула адресних “каральних” мит від США. В рамках тарифної реформи Україні встановлено лише загальне базове мито 10% – жодних підвищених ставок, як-от 31% для Молдови чи 20% для ЄС . Як підкреслила перша віцепрем’єр-міністер – міністер економіки Юлія Свириденко, це складно, але не критично для нас . По суті, умови торгівлі з Америкою погіршаться, але не більше, ніж для більшості інших країн світу. При цьому США демонструють розуміння особливого статусу України як союзника: Київ уже заявив про намір домагатися індивідуальних преференцій, апелюючи до стратегічного партнерства, вигідного обом сторонам .

Втім, певних втрат не уникнути. Український експорт до США становить невелику частку нашого торговельного обороту (близько 2% за даними 2024 року), але він сконцентрований у чутливих галузях. Передусім це металургія: наприклад, минулого року на поставки чавуну (для американської сталеливарної промисловості) припало $363 млн, а сталевих труб – $112 млн . Тепер ця продукція обкладена додатковим 10%-м митом, до того ж на сталь вже діяв окремий тариф 25% ще з березня. Українські металурги і так працюють у складних умовах війни; нові бар’єри можуть знизити їхню конкурентоспроможність на ринку США. Так само й аграрний експорт постраждає: близько третини наших поставок у Штати – це продукти харчування та сировина АПК. Тепер українське зерно, олія чи соки коштуватимуть для американського імпортера на 10% дорожче, що ускладнить просування цієї продукції. Хоча обсяги прямих продажів до Америки невеликі, сам прецедент насторожує.

Найбільша загроза для України – непрямі ефекти торговельної війни. Європейський Союз є головним ринком для українських експортерів, тому удари по економіці ЄС боляче відгукнуться і в нас. Якщо через дії Трампа впаде європейський експорт (наприклад, німецькі автовиробники недорахуются мільярдів виторгу у США), це може сповільнити економічне зростання в Європі і знизити попит на українські товари – від металу до продовольства. Наші виробники сировини вже відчувають глобальне просідання цін: скажімо, сталь і руда дешевшають на світових ринках на очікуваннях зниження китайського попиту . Логістика та ланцюги постачання теж під тиском. Україна під час війни вимушено перебудувала свої товарні потоки через європейські кордони; тепер же глобальні перевізники можуть зіткнутися з новими заторами і витратами через перенаправлення світових потоків в обхід США.

Нові мита Дональда Трампа пролунали тривожним сигналом для всього світу. Глобальна економіка входить у зону турбулентності: старі правила більше не діють, міжнародна торгівля стає полем бою геополітики. Для України, що перебуває на передовій як у прямому, так і переносному сенсі, це випробування на міцність. Торгова війна загрожує додати ще один удар по вітчизняній економіці. У цій тривожно-аналітичній ситуації важливо зберігати холодний розум: прораховувати ризики, відстоювати національні інтереси на переговорах і водночас бути готовими негайно реагувати на виклики.

Вороги міцнішають, а партнери стоять у черзі за круасанами: як Україна опинилася сам на сам

Світовий баланс сил стрімко змінюється, і Україна опиняється перед новими викликами. Країни, які ще донедавна вважалися потужними союзниками в протистоянні з агресією, дедалі більше занурюються у власні проблеми.

Американська влада поступово відмовляється від ролі глобального “поліцейського” через внутрішні економічні труднощі й зростання впливу конкурентів на світовій арені. Європа ж, замість збільшувати витрати на оборону, занурюється в комфорт власних міст, де сніданки з круасанами стають ледь не символом згасання великої колись військово-політичної могутності. На тлі цих процесів Україна ризикує залишитися без дієвої підтримки та змушена шукати власні шляхи зміцнення безпеки.

Попри те, що США досі асоціювалися з неймовірною фінансовою та військовою потужністю, нинішній глава Білого дому робить дедалі скептичні заяви щодо допомоги іншим державам, зокрема Україні. Вочевидь, його позиція зумовлена бажанням утримати переваги для власного електорату: бюджет країни не витримає нескінченних витрат на озброєння та війська, розкидані по всьому світу. Європейські лідери ж усвідомили, що, окрім гарних промов, їм потрібно відповідати на запити виборців. А виборців більше турбує ціна газу й рівень соціальних виплат, ніж зміцнення військового потенціалу. В результаті стратегічні прогалини в обороні стають дедалі очевиднішими, й навіть члени НАТО не мають ані фінансових, ані ресурсних можливостей, щоб забезпечити безпеку сусідів.

Тим часом країни, які демонструють відверто ворожу позицію до України, нарощують свої сили. Приклади з новими постачаннями озброєнь та “оренда” найманців з бідніших регіонів доводять, що агресор відчуває дедалі менший страх перед будь-якими санкціями й погрозами. Ба більше, з боку інших геополітичних гравців лунають сигнали про можливі компроміси з нападником, якщо це дозволить їм отримати дешевші енергоносії та зберегти стабільність на власних ринках. Усе це разом створює вкрай несприятливі умови для України. Світова спільнота розгублена й більше не прагне бути гарантами безпеки для регіонів, які вона вважає “периферійними” для своїх інтересів.

Україна опинилася в ситуації, коли розраховувати на зовнішню допомогу дедалі складніше. Партнери переймаються власними соціальними й економічними труднощами, а їхня підтримка стає швидше символічною, ніж реальною. Водночас сили, що прагнуть знищити українську державність, лише посилюються й зухвало ігнорують будь-які попередження. Єдиним виходом залишається формування потужного внутрішнього потенціалу — як економічного, так і військово-політичного. Без системного розвитку власного військово-промислового комплексу та мудрих дипломатичних кроків шанси виграти цю гру постійно зменшуватимуться. Україні потрібна рішуча консолідація ресурсів, чіткий план дій і свідома готовність відстоювати свої інтереси попри невизначеність у міжнародному середовищі.

Трамп діє як спекулянт і використовує війну в Україні для наживи – Politico

Президент США розглядає ситуацію, пов’язану з війною в Україні, як шанс для отримання прибутку. Він прагне укласти з Києвом угоду про видобуток корисних копалин на вкрай невигідних для України умовах.

Про це повідомляє видання “Politico”.

Відповідно до останньої редакції договору, Сполучені Штати мають отримувати половину доходів від продажу нафти, газу, вугілля та інших вуглеводнів, що видобуваються на території України, а також майже всі доходи від продажу металів, мінералів та інших копалин.

Також Сполучені Штати Америки отримуватимуть усі роялті та доходи від видобутих копалин, доки Україна не поверне США щонайменше $100 млрд військового боргу.

Це зовсім не схоже на політику ленд-лізу, яку проводив США за часів президентства Теодора Рузвельта.

У період Другої світової війни Сполучені Штати Америки надали допомогу 38 країнам, надавши їм поставки та обладнання на суму приблизно $50 млрд. Однак у відповідь вони отримали лише близько 8 млрд.

“Нагадує нерівноправні угоди, які західні держави нав’язали Китаю в XIX столітті, ніж ленд-ліз”, – описали у статті договір, укладений між Трампом і Україною

Важливо зазначити, що ключова різниця між такими нерівноправними угодами й договором Трампа про мінеральні ресурси полягає в тому, що перші були нав’язані стороні, яка програла, а не союзнику.

“Хоча українці й обурені пропозицією про виплату репарацій з боку США, важливо зазначити, що Трамп не висуває вимоги про “військові репарації” – компенсацію за шкоду, заподіяну переможеним агресором. Натомість президент США поводиться як військовий спекулянт, аморально використовуючи ситуацію у своїх інтересах”, – зазначили у виданні.

Трамп погрожує Зеленському “великими проблемами” за непідписання угоди про ресурси

Президент України Володимир Зеленський планує відмовитися від підписання угоди зі США щодо розробки родовищ корисних копалин, що викликало жорстку реакцію з боку американського екслідера Дональда Трампа.

Про це повідомляє Reuters.

Американський політик додав, що президент України хоче стати частиною Північноатлантичного альянсу, але це нездійсненно, і Зеленський нібито це розуміє.

“Він намагається відмовитися від угоди щодо рідкоземельних мінералів. Якщо він це зробить, то в нього будуть деякі проблеми, великі-великі проблеми”, — заявив Трамп, коментуючи можливе рішення української сторони.

Нагадаємо, раніше версію про нову угоду оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк. За його словами, документ передбачає, що керування спеціальним фондом буде здійснюватися переважно представниками США — три з п’яти членів правління.

Постійні обстріли України та Росії все більше дратують президента Трампа – The Telegraph

Президент США Дональд Трамп дедалі більше невдоволений постійною ескалацією конфлікту між Україною та Росією.

Про це повідомляє видання The Telegraph із посиланням на джерела, близькі до американського лідера.

За інформацією видання, під час вечірньої бесіди 23 березня неназвані співрозмовники дали зрозуміти, що Трамп готовий чекати на “вигідну угоду”, яка передбачатиме перемир’я між сторонами.

“Він буде розчарований, якщо вони продовжать завдавати ударів по інфраструктурі та енергетичних об’єктах”, — зазначило джерело, близьке до адміністрації.

Водночас деякі з джерел зазначили, що президента США дедалі більше дратує триваюче застосування ракет і безпілотників як на території України, так і в Росії.

За словами людей із оточення Трампа, у Білому домі наразі панує атмосфера спокою, і там вважають за краще просто “довіритися ходу подій”.

Зусилля щодо стримування російсько-української війни “під контролем” – Трамп

Президент США Дональд Трамп заявив, що ситуація, яка може призвести до ескалації конфлікту між Росією та Україною, перебуває під контролем.

Він поділився цим у бесіді з Клеєм Тревісом, засновником спортивного сайту “Outkick”.

Трамп знову згадав про свою дружбу з Путіним.

“Я добре його знаю. Дивно, що ми не брали участі в жодній серйозній битві через цю містифікацію “Росія, Росія, Росія, Росія”, – заявив він.

Дональд Трамп підкреслив, що дії російських військових у Грузії та Криму мали місце за адміністрації Джорджа Буша-молодшого і Барака Обами відповідно. А війна з Україною сталася, коли при владі перебував президент Джо Байден.

“Не думаю, що у світі є хтось, хто міг би зупинити це, крім мене самого. І я впевнений, що зможу це зробити”, – сказав він.

Дональд Трамп повідомив, що в нього відбулися конструктивні переговори з президентом Росії, і він прагне до того, щоб зупинити кровопролиття. За його словами, щотижня обидві сторони конфлікту втрачають близько 2500 молодих людей.

Глава уряду Британії заявив про тиск з боку Білого дому щодо критики Зеленського

Глава уряду Великої Британії Кір Стармер повідомив, що після інциденту в Овальному кабінеті на нього чинили тиск із Білого дому, щоб він виступив із критикою на адресу президента України Володимира Зеленського.

Він розповів про це в інтерв’ю газеті “The New York Times”.

Щодо дій президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа – від запровадження 25-відсоткового мита на британську сталь до критики на адресу президента України Володимира Зеленського – Стармер зазначив, що визнає, що президент спричинив “певне втручання”. На його думку, правильною відповіддю було б не реагувати на його дії.

“У день, коли зустріч між президентом Трампом і президентом Зеленським в Овальному кабінеті не склалася, на нас чинився тиск з метою критичного аналізу ситуації. Від нас очікували використання яскравих епітетів для опису почуттів, які відчували інші”, – згадує Стармер.

Стармер направив свого довіреного помічника з питань національної безпеки Джонатана Пауелла до Києва з метою дати рекомендації президенту Зеленському щодо встановлення контактів із главою США.

“Я подумав, що найкраще буде підняти слухавку і поговорити з обома сторонами, щоб спробувати знову зробити їх єдиним цілим”, – додав він.

Після цього Стармер зв’язався з Трампом, щоб проінформувати його про перебіг справ у Києві та підготувати підґрунтя для їхнього подальшого спілкування із Зеленським телефоном. Під час подальшої бесіди президенти висловили підтримку ініціативам Трампа щодо встановлення миру.

Зеленський анонсував зустріч українських та американських дипломатів у Саудівській Аравії

Президент України Володимир Зеленський повідомив про проведення зустрічі між українськими та американськими дипломатами, яка відбудеться 24 березня в Саудівській Аравії.

Про це він заявив під час брифінгу під час свого візиту до Норвегії.

За словами Зеленського, цього ж дня запланована окрема зустріч представників США з російськими дипломатами. Президент наголосив, що американська делегація спочатку проведе переговори з українською стороною, а після цього — з російською.

“Спочатку Сполучені Штати проведуть переговори з Україною, а потім із Росією. Ці зустрічі відбуватимуться одночасно і будуть присвячені одному й тому самому питанню”, — зазначив президент.

Зеленський також підкреслив, що питання припинення вогню не поширюється на об’єкти енергетичної системи та інші об’єкти цивільної інфраструктури.

Президент додав, що поінформував лідера Сполучених Штатів Дональда Трампа про намір України сформувати список об’єктів інфраструктури, які українська сторона вважає цивільними і вимагає їхньої безпеки в умовах війни.