Макрон готовий до конфронтації з Трампом через своє прагнення надати допомогу Україні

Президент Франції Емманюель Макрон активізує дипломатичні зусилля для консолідації європейських держав у підтримці України, що водночас спричиняє напруженість у відносинах із президентом США.

Про це повідомляє Bloomberg.

Після втрати парламентської більшості на дострокових виборах минулого року Макрон був змушений зосередитися на внутрішніх проблемах. Однак тепер, завдяки активній міжнародній дипломатії, він намагається відновити свій вплив на світовій арені.

У публікації підкреслюється, що президент США розглядає можливість припинення конфлікту між Україною та Росією як засіб покращення економічних і політичних зв’язків із Москвою. Під час телефонної розмови між президентом США та російським лідером обговорювалося питання припинення постачання західного озброєння Україні. Такий крок може підірвати зусилля Макрона, спрямовані на активізацію підтримки Києва.

“У вівторок високопоставлений представник іншої великої європейської країни заявив, що європейські держави не можуть прийняти умови Кремля”, — зазначає Bloomberg.

Софі Прімас, представниця уряду Франції, висловила скепсис щодо можливості реалізації цієї вимоги, назвавши її нереалістичною. Макрон активно спілкується з Трампом і президентом України Володимиром Зеленським у спробах знайти вихід із ситуації.

На тлі обговорень щодо припинення вогню французький президент скликав зустріч міністрів оборони та військового керівництва понад 30 країн, а також ключових європейських лідерів. Спільно з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером вони координують зусилля щодо надання військової допомоги Україні після можливого перемир’я.

“Глобальні проблеми знову зробили Макрона впливовою людиною”, — зазначив політолог Мелоді Мок-Грюе з Паризького університету Sciences Po.

Ініціатива Франції та Великої Британії передбачає використання військових ресурсів Європи, а також залучення фінансової допомоги й техніки від держав Співдружності та азіатських партнерів для посилення обороноздатності України.

Хоча не всі союзники Києва схвалили цю ініціативу, вона здобуває дедалі більше підтримки серед європейських урядів. Водночас країни ЄС активізують зусилля для зміцнення власної військової могутності, щоб забезпечити незалежність у сфері безпеки від Вашингтона. Європейські лідери побоюються, що передчасне завершення конфлікту може призвести до нестабільного миру, що дасть Кремлю час на перегрупування своїх сил.

Макрон, який підтримує діалог із Трампом ще з часів його першого президентського терміну, прагне використати свої давні зв’язки з американським лідером для впливу на його рішення. Під час саміту ЄС французький президент протягом шести місяців обговорював із Трампом питання безпеки, роблячи акцент на важливості європейської єдності.

На думку Макрона, Трамп ухвалює рішення, ґрунтуючись на особистих стосунках, тому, на його переконання, якщо знайти правильний підхід, можна вплинути на його позицію.

Трамп заявив, що його телефонна розмова із Зеленським була “дуже хорошою”

Президент США Дональд Трамп повідомив про завершення телефонної розмови з Президентом України Володимиром Зеленським, яку він охарактеризував як “дуже хорошу”.

Про це Трамп написав у своїй соціальній мережі Truth Social.

За словами американського лідера, діалог тривав близько 60 хвилин. Основною темою обговорення стали питання, що випливали з його попередньої розмови з президентом Росії. Трамп наголосив, що головною метою обговорення було “узгодження запитів і потреб Росії та України”.

“Ми рухаємося в правильному напрямку, і я звернуся до державного секретаря Марка Рубіо і радника з національної безпеки Майкла Волца з проханням надати докладний опис обговорюваних питань. Найближчим часом ми опублікуємо відповідну заяву”, — заявив Трамп.

Наразі подробиці обговорення залишаються невідомими, однак американський президент підкреслив, що планує надати громадськості детальну інформацію про підсумки переговорів найближчим часом.

Розпочалася телефонна розмова Володимира Зеленського та Дональда Трампа

Наразі триває телефонна розмова між президентом України Володимиром Зеленським та президентом США Дональдом Трампом. Ця бесіда відбувається наступного дня після телефонної розмови американського лідера з президентом Росії.

Про це написав заступник глави адміністрації Білого дому Ден Скавіно.

Під час ранкового заходу, на якому були присутні журналісти і президент Фінляндії, український лідер оголосив про намір провести телефонну розмову з американським колегою.

Спікер президента України Сергій Нікіфоров також підтвердив факт переговорів між політичними діячами.

У засобах масової інформації раніше була інформація про те, що розмова президентів запланована на 16:00 за київським часом.

Раніше президент Росії висунув умови для досягнення перемир’я. Він наполягає на тому, щоб іноземні держави припинили надавати військову підтримку Україні. Крім того, в період дії режиму припинення вогню в Україні має бути припинена мобілізація.

Після заяв Трампа збільшився потік американських добровольців до Сил оборони України — Kyiv Independent

Після скандальної зустрічі президента України Володимира Зеленського та президента США Дональда Трампа спостерігається різке збільшення кількості американських добровольців, які бажають приєднатися до українського війська.

Про це повідомляє Kyiv Independent із посиланням на військовослужбовця, який займається набором до одного з елітних підрозділів ЗСУ.

За словами співрозмовника, ім’я якого не розголошується, після зустрічі Зеленського і Трампа в Білому домі 28 лютого надійшло кілька тисяч заявок від американців, охочих підписати контракт зі Збройними силами України.

“Багато американських добровольців обурені та шоковані змінами в політиці своєї країни”, — зазначив представник підрозділу.

Один із новобранців на ім’я Рон, який раніше служив в Афганістані у складі армії США, розповів, що зв’язався з українськими військовими одразу після інавгурації Трампа. За його словами, він відчуває сором за політику своєї країни.

“Я просто не можу більше сидіти і дивитися, як це відбувається, особливо, коли народ України такий до біса сміливий і проводить таку чудову роботу з тим обмеженим озброєнням, яке ми їм передали”, — цитує Рона Kyiv Independent.

Він додав, що його шокувало повернення Трампа на посаду президента США, проте сподівався, що той “вчинить правильно щодо України”. Однак, підкреслив Рон, його ілюзії були зруйновані вже в перший місяць після вступу Трампа на посаду.

Безугла назвала адміністрацію Трампа ворогом України та закликала не укладати мир із Росією

Народна депутат Верховної Ради Мар’яна Безугла зробила різку заяву щодо майбутньої співпраці з адміністрацією Дональда Трампа.

Про це вона написала на власній сторінці в Telegram.

За її словами, позиція майбутньої адміністрації Трампа є “відверто ворожою” стосовно України. Вона також додала, що вважає цю позицію проявом підтримки Росії.

Безугла закликала своїх колег у парламенті не погоджуватися на жодні мирні домовленості з Москвою, наголошуючи, що будь-які подібні ініціативи є рівнозначними “неминучій капітуляції”.

Нагадаємо, що раніше та ж Мар’яна Безугла зверталася до Дональда Трампа із пропозицією зробити Україну одним зі штатів США.

Різкі зміни у риториці викликали бурхливе обговорення серед політиків та громадськості. Спостерігачі зауважують, що така категоричність може поставити під загрозу подальші дипломатичні відносини України зі США.

Трамп може заблокувати військову допомогу Україні через Зеленського — Bild

Президент США Дональд Трамп не планує відновлювати військову допомогу Україні, поки Володимир Зеленський залишається на посаді президента.

Про це повідомляє німецьке видання Bild, посилаючись на власні джерела.

Як зазначає видання, Трамп сприймає Зеленського не як партнера, а як перешкоду, що, на його думку, заважає досягненню миру. У зв’язку з цим він нібито має намір чинити тиск на українського лідера, аби той залишив свій пост.

Видання наголошує, що така позиція Трампа викликає занепокоєння серед європейських союзників, адже блокування військової підтримки України може суттєво послабити її обороноздатність перед агресією Росії.

Нагадаємо, що раніше Дональд Трамп неодноразово заявляв про свої наміри якнайшвидше завершити війну в Україні, використовуючи політичні важелі впливу.

Трамп розглядає зміну формату участі США в НАТО: може відмовитися від обов’язкової оборони союзників

Президент США Дональд Трамп розглядає можливість змін у політиці НАТО, включаючи потенційну відмову від автоматичного захисту союзників у разі нападу.

Про це повідомляє NBC News з посиланням на офіційних осіб.

За словами джерел, політик вивчає варіанти перегляду зобов’язань США в Північноатлантичному альянсі, що може суттєво змінити принципи колективної оборони.

“Президент також розглядає можливість зміни політики, за якої США можуть віддавати пріоритет спільним військовим навчанням із членами НАТО, які виділяють на оборону певний відсоток свого ВВП”, — повідомляє видання.

Якщо така ініціатива буде реалізована, це може призвести до ослаблення єдності Альянсу, особливо в умовах продовження агресивної політики Росії та загострення безпекової ситуації в Європі.

Раніше Дональд Трамп неодноразово критикував НАТО та заявляв, що Сполучені Штати “надто багато витрачають” на безпеку європейських партнерів.

Франція допомогла Зеленському підготувати звернення після зустрічі з Трампом – NYT

Співробітники апарату президента Франції Еммануеля Макрона сприяли у підготовці тексту звернення президента України Володимира Зеленського після його зустрічі з Дональдом Трампом.

Про це повідомляє The New York Times з посиланням на високопоставленого представника оточення Макрона.

“Було проведено спільну роботу з усіх аспектів”, – зазначив французький чиновник, наголошуючи на важливості узгодження позицій між Києвом та Парижем.

За даними NYT, після переговорів із Макроном і прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером Зеленський скоригував свою риторику, щоб заручитися підтримкою Трампа.

“Він висловив щиру вдячність і захоплення, високо оцінивши підтримку, яку США надали Україні в її боротьбі”, – йдеться у статті.

Експерти, опитані виданням, зазначають, що українському президенту слід визнати особливий погляд Дональда Трампа на події в Україні та будувати подальший діалог, зважаючи на цю реальність.

Від моменту обрання Трампа Зеленський неодноразово висловлював підтримку його політичного курсу, зокрема, концепції “мир через силу”.

Президент України також підкреслював, що саме Трамп має важелі впливу, які можуть змусити главу Кремля сісти за стіл переговорів.

Головний “миротворець” Трампа: Москва знову експлуатує міф про захист народів

На початку березня 2025 року світові ЗМІ облетіла новина: Кремль нібито погодився допомогти адміністрації президента США Дональда Трампа в переговорах з Іраном щодо ядерної програми.

Як передає Bloomberg, Трамп звернувся до Путіна з проханням “бути присутнім” на американо-іранських переговорах і навіть заручився підтримкою високопоставлених російських чиновників під час зустрічей у Ер-Ріяді.

За словами джерел, команда Трампа розраховує, що Москва спростить діалог і полегшить компроміс із ядерних питань та регіональних конфліктів, де Тегеран виступає проти Вашингтона. Пресс-секретар Кремля Дмитро Пєсков підтвердив, що “Росія готова робити все, що в її силах, аби сприяти розв’язанню проблем” між США та Іраном.

Цікаво, що частина американських “протрампівських” еліт, а також афілійовані з новим американським лідером ЗМІ, вже обговорюють цю новину в контексті російського “миротворчого” потенціалу. Консервативні журналісти й політики, які підтримують Трампа, поширюють тезу: раз Кремль готовий сприяти дипломатії з Тегераном, отже, він готовий і до справедливого врегулювання в Україні.

Утім, наскільки виправдана така репутація? І чи не повторюється тут типова для Кремля манера використовувати історичні епізоди як пропагандистський інструмент, щоб видати сучасну зовнішню політику за так зване “продовження вікової миротворчої місії”?

У російському публічному полі часто наводять низку історичних фактів, покликаних підтвердити нібито існуючу “особливу гуманну сутність” російського народу. Наприклад, одним із тез є твердження, що імператор Микола ІІ “наказав відкрити кордон”, аби врятувати вірменських біженців від турецького геноциду у 1915 році. Чи історія про те, як Червона армія 1945-го “не стала мстити німецькому населенню”, а навпаки, “годувала берлінців”, рятуючи їх від смерті. Ці ж епізоди ставляться в один ряд із подіями наполеонівської епохи, а також зі сценарієм так званого “захисту” російськомовного населення України після 2014 року.

Виходить зручна пропагандистська конструкція: Росія нібито протягом століть захищає пригноблених, несе мир і рятує народи від геноциду. Однак якщо подивитися глибше, то стає зрозуміло, що так званий “російський альтруїзм” далеко не завжди відділений від геополітичних розрахунків.

Російська імперія на межі XIX–XX ст. активно просувала свій порядок денний у Закавказзі й боролася з Османською імперією. Допомога вірменським біженцям, звісно, була життєво важливою для людей, але мала й стратегічний інтерес: послабити позиції Стамбула і зміцнити контроль на кавказькому фронті. Аналогічно в 1945-му СРСР вважав порятунок цивільного населення в переможеній Німеччині кроком до м’якшого запровадження свого впливу у Східній Європі. Крім того, є факти масових репарацій та примусових депортацій, про які московська пропаганда зазвичай замовчує. У тому числі коли йдеться про визволення Європи від Наполеона, кремлівська риторика виставляє Росію “єдиним рятівником континенту”, ігноруючи роль антинаполеонівської коаліції (Австрія, Пруссія, Англія).

Висновок: картина, яку малюють російські офіційні особи, часто надто спрощена й прикрашена, а “історичні міфи” перетворюються на політичне прикриття сучасної зовнішньополітичної лінії.

Якщо повірити протрампівській пресі, то готовність Москви сприяти переговорам із Іраном — приклад того ж “великодушності” Москви. Але не варто забувати, що Іран тісно пов’язаний із Росією з низки питань (Сирія, торгівля нафтою, військово-технічна співпраця). Будь-яке потепління між Вашингтоном і Тегераном за участю Кремля може дати РФ додаткові важелі в регіоні. Таким чином, задекларована “допомога” — це, по суті, ще й можливість зміцнити власний вплив на Близькому Сході й продемонструвати США, що без Росії не вирішити жодну глобальну кризу. У США чимало тверезомислячих аналітиків застерігають: не можна перетворювати Росію на головного посередника.

Що стосується Кремля, то його мешканці, вочевидь, воліють іти протореним шляхом: демонструвати на міжнародній арені образ “рятівника народів”, сподіваючись, що віддалена аудиторія купиться на великодушні історичні байки.