Мерц оголосив про свій візит в Україну

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц має намір здійснити візит в Україну. Підготовка до подоржі вже ведеться, і вона відбудеться найближчим часом.

Про це повідомляє “Tagesschau”.

Наразі триває процес узгодження поїздки. Під час свого візиту до Парижа Мерц висловив намір “використати всі доступні ресурси в рамках Європейського союзу для того, щоб забезпечити стійке припинення вогню після тривалих вихідних, що згодом дасть змогу укласти мирну угоду з Росією”.

Канцлер акцентував увагу на тому, що наразі ключовим є питання про готовність Російської Федерації прийняти пропозицію про перемир’я терміном на один місяць.

Мерц також зазначив, що для забезпечення безпеки України необхідно спочатку досягти угоди про довгострокове припинення вогню.

На його думку, необхідно, щоб Сполучені Штати Америки продовжували брати участь у цьому процесі, а також забезпечували безпеку України й надалі. Важливо, щоб американці залишалися залученими в ситуацію.

Новий канцлер висловив сподівання на те, що Сполучені Штати Америки і надалі виконуватимуть свої зобов’язання як у рамках НАТО, так і щодо України.

Зайнявши посаду, Фрідріх Мерц спочатку відвідав Париж, після чого вирушить до Варшави. У п’ятницю, 9 травня, на нього чекають у Брюсселі, де він проведе зустріч із президентом Європейської ради та головою Європейської комісії.

Раніше німецький канцлер підтвердив свій намір забезпечити Україну ракетами Taurus.

Берлін пропонує посилювати санкції для порушників верховенства права

Новосформований уряд Німеччини виступає за жорсткіше застосування механізмів впливу в Євросоюзі щодо країн, які систематично порушують демократичні стандарти та принципи верховенства права.

Про це повідомляє Politico з посиланням на проєкт коаліційної угоди між Християнсько-демократичним союзом на чолі з канцлером Фрідріхом Мерцем та Соціал-демократичною партією Німеччини (СДПН).

У документі йдеться про необхідність активнішого використання вже наявних інструментів, зокрема процедури за статтею 7, яка передбачає позбавлення права голосу в Раді ЄС, а також замороження фінансування з європейського бюджету для порушників.

“Існуючі механізми захисту, як-от розгляд справ про порушення та утримання коштів ЄС, а також призупинення прав членства, включно з правом голосу в Раді ЄС, повинні використовуватися набагато послідовніше, ніж раніше”, — зазначено в тексті угоди.

Хоча в документі прямо не названо Угорщину, джерела видання вказують, що саме ця країна є головним об’єктом критики. Будапешт роками зазнає звинувачень у згортанні свобод, тиску на судову систему та зневазі до прав людини.

На початку 2023 року Європарламент уже ініціював процес за статтею 7 щодо Угорщини, однак процедура була призупинена через відсутність консенсусу серед країн-членів. Ще раніше, у 2022 році, Єврокомісія заблокувала виділення Угорщині 22 мільярдів євро через побоювання щодо незалежності судів і стану з правами людини.

Окреме занепокоєння у Брюсселі викликає близькість уряду Віктора Орбана до Росії. Угорщина неодноразово блокувала санкції ЄС проти російських бізнесменів і військових, користуючись правом вето.

З огляду на це, Німеччина також наполягає на реформуванні механізму ухвалення рішень у сфері зовнішньої політики ЄС. У проєкті коаліційної угоди йдеться про запровадження голосування кваліфікованою більшістю, що дозволить обходити вето окремих держав, таких як Угорщина.

Очікується, що остаточну версію коаліційної угоди буде узгоджено до середини квітня після завершення переговорів між партіями.