Шмигаль розповів про рішення партнерів на зустрічі у форматі “Рамштайн”

На 29-й зустрічі контактної групи з питань оборони “Рамштайн” учасники обговорили посилення оборонного потенціалу Збройних сил України.

Міністр оборони поінформував про це в Telegram.

Як повідомив Шмигаль, Сполучені Штати Америки разом із НАТО запускають новий механізм, який дасть змогу європейським державам купувати американську зброю для передачі її Україні.

“Обговорили конкретний механізм роботи цієї ініціативи. Німеччина долучиться до ініціативи щодо передачі Україні п’яти систем протиповітряної оборони Patriot, які мають незабаром надійти до України”, – сказав він.

Він підкреслив, що Німеччина постачає понад 200 тис. боєприпасів для систем Gepard, а також підтримує придбання Україною безпілотних літальних апаратів великої дальності.

Канада продовжить надавати підтримку оборонно-промисловому комплексу України, використовуючи “данську модель”. У рамках цієї програми буде виділено 20 млн канадських доларів на технічне обслуговування танків, поставлених Україні.

Нідерланди виділяють 200 млн євро на закупівлю безпілотних літальних апаратів для перехоплення і 125 млн євро на забезпечення експлуатації літаків F-16.

У НАТО настійно рекомендують якомога швидше передати Україні системи Patriot

Генерал Алексус Грінкевич, командувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі, заявив, що підготовка до передачі Україні систем Patriot триває. Він зазначив, що є вказівка прискорити цей процес.

Про це пише The Guardian.

Грінкевич вранці 17 липня повідомив, що отримав розпорядження якомога швидше відправити систему Patriot в Україну. Це було зроблено відповідно до заяви президента США, яку він зробив на початку поточного тижня.

“Я не буду розкривати точну кількість зброї або терміни її передачі росіянам або кому-небудь ще. Скажу лише, що підготовка триває, і ми активно співпрацюємо з німцями щодо передачі Patriot. Наша мета – зробити це якомога швидше, і ми докладаємо всіх зусиль. Також ми вивчаємо інші можливості та потреби, щоб запропонувати політичному керівництву найбільш ефективні рішення”, – повідомив він.

Він підкреслив, що альянс діятиме в цьому напрямку з максимальною швидкістю. Системи Patriot, які вже розміщені в Європі, можуть бути оперативно передислоковані в Україну, а потім доповнені новими елементами, які будуть доставлені з виробничих ліній у США.

“Протиповітряна оборона відіграє важливу роль на сучасному полі бою. Ми бачили руйнівні наслідки недавніх російських атак на Україну, тому ця сфера вимагає особливої уваги”, – підкреслив Гринкевич, який обіймає цю посаду з початку цього місяця.

Він також зазначив, що навіть у разі мирного врегулювання ситуації в Україні Росія все одно буде становити небезпеку.

“Війна триває в Україні, прямо біля нашого порогу. Поки ми прагнемо до миру, нам потрібно враховувати, що навіть якщо конфлікт припиниться, російські сили і ресурси відновляться. Вони становитимуть військову загрозу і викликатимуть побоювання щодо безпеки Альянсу і наших свобод. На мою думку, Росія залишиться постійною загрозою”, – заявив головнокомандувач Об’єднаними збройними силами НАТО в Європі.

Грінкевич акцентував увагу на важливості зміцнення НАТО в більш глобальному контексті, оскільки він передбачив можливість одночасного виникнення декількох конфліктів, включаючи військові дії в Європі та в Тихоокеанському регіоні.

Новий командувач силами НАТО в Європі підтвердив підтримку України

Генерал Олександр Сирський, головнокомандувач Збройних Сил України, повідомив про свою першу телефонну розмову з новим главою Об’єднаних сил НАТО в Європі, Алексусом Грінкевичем.

Головнокомандувач ЗСУ повідомив про це на своїй сторінці в Facebook.

Сирський повідомив, що бесіда з Гринкевичем пройшла в атмосфері справжньої співпраці.

“Отримав тверді зобов’язання щодо підтримки як з боку Америки, так і з боку Альянсу. Після нещодавньої заяви президента США Трампа та генерального секретаря НАТО Рютте про новий пакет озброєнь для України нас очікує інтенсивний етап співробітництва в найближчі місяці”, – додав він.

Головнокомандувач висловив особливу подяку за надійність і відданість у підтримці Сил оборони України.

На початку липня генерал Алексус Гринкевич офіційно вступив на посаду верховного головнокомандувача Об’єднаними збройними силами НАТО в Європі.

США поки що не визначилися з видами озброєння для України

Запити України на озброєння залишаються такими ж, як і на момент початку повномасштабного вторгнення Росії. Йдеться про системи ППО Patriot і поліпшені засоби високоточного ураження.

Про це повідомляє Associated Press.

Представники влади Сполучених Штатів Америки повідомляють, що вони продовжують аналізувати список вимог України щодо зброї, яку вона хотіла б отримати від держав-членів НАТО після того, як президент США Дональд Трамп повідомив про домовленості з європейськими країнами про надання Києву оборонних озброєнь.

Відповідно до домовленостей, досягнутих 14 липня між президентом США Дональдом Трампом і генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, країни-учасниці альянсу нададуть Україні військову допомогу на мільярди доларів. Після цього вони повинні будуть придбати нове озброєння для власних потреб.

Як повідомив один з учасників бесіди, виготовлення деяких видів важкого озброєння, таких як ракети для систем Patriot, може зайняти до п’яти років. Водночас виробництво 155-мм артилерійських снарядів може бути здійснено в стислі терміни.

На саміті НАТО Трампа закликали посилити тиск на Росію – Павел

Під час саміту НАТО, який відбувся в Гаазі минулого тижня, керівники європейських країн звернулися до президента США Дональда Трампа з проханням посилити економічний тиск на РФ.

Президент Чехії Петр Павел поділився цією інформацією в інтерв’ю “CNN Prima News”.

“Ми говорили з ним спокійно і вдумливо, пояснюючи, що час серйозно посилити економічний тиск на Росію. Наша мета – не зруйнувати економіку країни, а показати, що в неї немає іншого вибору, окрім як почати діяти”, – сказав Павел.

Йдеться про бесіду за вечерею, в якій брали участь король Нідерландів Віллем-Олександр і генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

Глава Чехії зазначив, що Трамп виявив стриманість, але водночас розуміє, що це дуже дієвий інструмент.

Під час зустрічі президент Сполучених Штатів Америки розповів про своє бачення політики щодо Китаю, згадавши про результати введення високих мит. Своєю чергою, Павел підкреслив, що подібна рішучість може призвести до ще швидших результатів у випадку з Росією.

“Ось що потрібно зробити з Росією просто зараз. Якщо Китай зіткнувся з проблемами за місяць, то Росія та її економіка відчують наслідки протягом тижня або двох. Головне – посадити Росію за стіл переговорів. Якщо її там немає, то й обговорювати нічого”, – процитував себе чеський президент.

Саміт НАТО в Гаазі: як нові домовленості вплинуть на Україну

Підсумки нещодавнього саміту НАТО в Гаазі виявилися для України несподівано сприятливими. Попри побоювання, що Київ може лишитися поза увагою ключових документів, Україна не просто згадується у фінальному комюніке, але й стає важливою частиною оборонного планування Європи.

Найвагоміший результат саміту – це включення допомоги Україні до переліку видатків на оборону країн Альянсу. Це означає, що будь-яка країна НАТО, підтримуючи Україну зброєю чи фінансами, офіційно зараховуватиме такі витрати до своїх оборонних бюджетів. Іншими словами, українська безпека відтепер сприймається НАТО як частина спільної європейської безпеки.

Чому це важливо для України?

По-перше, таке рішення дозволить уникнути ситуації, коли держави НАТО скорочують військову підтримку через внутрішньополітичні дебати щодо витрат. Тепер допомога Києву фактично стає обов’язковою статтею витрат, що дає Україні певні гарантії стабільності та передбачуваності підтримки з боку Заходу.

Також це рішення підкріплює надії України на подальше поглиблення співпраці із західними партнерами у військово-технічній сфері. Відтепер фінансування українського оборонного сектора не буде залежати лише від політичних настроїв окремих країн, а стане невід’ємною частиною довгострокового планування Альянсу. В перспективі це дозволить Києву планувати й реалізовувати масштабні оборонні програми за участю західних компаній, зокрема щодо модернізації збройних сил та розвитку власного військово-промислового комплексу.

Однак є й інші аспекти, що мають неоднозначні наслідки.

У документі відсутні звичні формулювання про Росію як агресора, які були присутні в попередніх резолюціях НАТО. Росія названа головною загрозою для Євроатлантичного простору, але прямі звинувачення у відповідальності за розв’язану війну зникли. Ця м’якість формулювань може свідчити про спроби Заходу залишити двері відкритими для переговорів з Кремлем, що потенційно може викликати занепокоєння Києва щодо довгостроковості позиції НАТО.

Ще одним важливим результатом саміту стало зобов’язання усіх країн Альянсу підвищити оборонні витрати до 5% ВВП до 2035 року. Це рішення означає, що НАТО серйозно ставиться до нарощування військової могутності у відповідь на нові загрози. Для України це означатиме, що західні союзники матимуть достатньо ресурсів не тільки для власної оборони, але й для посилення української армії.

Підтвердження всіма 32 членами НАТО відданості знаменитій 5-й статті статуту Альянсу – “напад на одного є нападом на всіх” – ще один позитивний сигнал. Попри спекуляції про те, що Сполучені Штати можуть ослабити цю гарантію за президентства Дональда Трампа, Вашингтон офіційно підтвердив свою залізну прихильність колективній обороні. Це важливо для України, оскільки сильна єдність усередині НАТО знижує ризик агресивних дій Росії проти сусідніх країн, що зміцнює позиції Києва.

Водночас, це вже не перший випадок, коли Альянс демонструє символічні жести замість реальних перспектив членства України. Включення до оборонних бюджетів, звичайно, є значним досягненням, але не вирішує ключового питання – чи може Україна розраховувати на вступ до НАТО у майбутньому? Це питання саміт оминув, залишаючи Київ у невизначеності.

Відсутність чіткої дорожньої карти щодо членства залишається головною проблемою української дипломатії у відносинах з НАТО. Саміт у Гаазі знову наочно продемонстрував, що Альянс хоче уникнути прямого конфлікту з Москвою, уникаючи однозначних зобов’язань щодо прийняття України у свої ряди. В таких умовах Києву доведеться балансувати між підтримкою союзників та власними очікуваннями, не втрачаючи при цьому шансів на дипломатичне вирішення конфлікту.

Таким чином, результати гаазького саміту НАТО можна вважати позитивними, але з певними застереженнями. Україна отримує додаткові гарантії підтримки й інтегрується до системи європейської оборони. Проте відсутність чітких формулювань щодо агресії Росії та перспектив членства в Альянсі нагадує, що дипломатична гра триває, і Києву слід бути готовим як до поглиблення партнерства, так і до складних переговорів щодо майбутнього врегулювання війни. Тож нинішнє рішення НАТО – важливий, але тільки проміжний етап у довгостроковій боротьбі України за свою безпеку та місце в європейській системі оборони.

Австралія направить військовий літак до Польщі для охорони логістичних маршрутів

Австралія посилить співпрацю з НАТО і в серпні відправить до Польщі літак E-7A Wedgetail, а також близько 100 військових для підтримки України.

Таку заяву зробив міністр оборони країни Річард Марлз.

“На запит НАТО і уряду Польщі, в серпні літак Королівських ВПС Австралії E-7A Wedgetail прибуде до Європи. Його місія – забезпечити безпеку маршрутів доставки гуманітарної та військової допомоги в Україну, щоб країна могла протистояти агресії Росії”, — зазначив Марлз після саміту НАТО в Гаазі.

Він розповів, що до Польщі відправляться 100 солдатів з Австралії. Вони виконуватимуть завдання протягом трьох місяців, змінюючи один одного.

Як заявив міністр, розміщення військового контингенту Австралії в Польщі буде здійснено відповідно до угоди, яка була підписана з НАТО.

Мелоні закликала Трампа проявити “іранську” рішучість щодо Росії

Необхідно вжити жорстких заходів, щоб зупинити бойові дії в Україні та інших зонах конфлікту.

Прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні наголосила на цьому після саміту НАТО.

“Для досягнення двох інших важливих угод про припинення вогню — в Україні та Газі — також потрібна рішучість. В Україні Росія, схоже, не прагне до прогресу”, — заявила Мелоні.

Крім того, вона згадала про стан справ у секторі Газа, охарактеризувавши його як “нестерпний”.

Росія має намір взяти під контроль всі ресурси ОДКБ

Росія планує інтегрувати армії держав-членів Організації Договору про колективну безпеку в єдину систему управління своїми збройними силами.

Про це йдеться в звіті Інституту вивчення війни (ISW).

Державна Дума Російської Федерації схвалила новий протокол Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), який дозволяє країнам-учасницям оперативно переміщати свої військові контингенти на територію інших членів альянсу. Рішення про перекидання військ приймається Радою ОДКБ, і вже через 24 години після цього воно стає обов’язковим для виконання. Раніше на виконання цієї процедури йшло до місяця.

Фахівці з ISW вважають, що в спільних операціях ключову роль відіграватиме централізована структура, яка контролюватиме дії військ. Ця структура, ймовірно, буде створена Росією і може стати інструментом для зміцнення впливу Кремля на союзників.

Аналітики звертають увагу на те, що Москва намагається повернути собі контроль над збройними силами колишніх радянських республік, створюючи багатонаціональну армію під керівництвом РФ.

У доповіді підкреслили, що фахівцям із західних країн слід брати до уваги не тільки військовий потенціал Росії, а й можливість задіяння сил Організації Договору про колективну безпеку в майбутніх військових зіткненнях, у тому числі за участю НАТО.