США поки що не визначилися з видами озброєння для України

Запити України на озброєння залишаються такими ж, як і на момент початку повномасштабного вторгнення Росії. Йдеться про системи ППО Patriot і поліпшені засоби високоточного ураження.

Про це повідомляє Associated Press.

Представники влади Сполучених Штатів Америки повідомляють, що вони продовжують аналізувати список вимог України щодо зброї, яку вона хотіла б отримати від держав-членів НАТО після того, як президент США Дональд Трамп повідомив про домовленості з європейськими країнами про надання Києву оборонних озброєнь.

Відповідно до домовленостей, досягнутих 14 липня між президентом США Дональдом Трампом і генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, країни-учасниці альянсу нададуть Україні військову допомогу на мільярди доларів. Після цього вони повинні будуть придбати нове озброєння для власних потреб.

Як повідомив один з учасників бесіди, виготовлення деяких видів важкого озброєння, таких як ракети для систем Patriot, може зайняти до п’яти років. Водночас виробництво 155-мм артилерійських снарядів може бути здійснено в стислі терміни.

На саміті НАТО Трампа закликали посилити тиск на Росію – Павел

Під час саміту НАТО, який відбувся в Гаазі минулого тижня, керівники європейських країн звернулися до президента США Дональда Трампа з проханням посилити економічний тиск на РФ.

Президент Чехії Петр Павел поділився цією інформацією в інтерв’ю “CNN Prima News”.

“Ми говорили з ним спокійно і вдумливо, пояснюючи, що час серйозно посилити економічний тиск на Росію. Наша мета – не зруйнувати економіку країни, а показати, що в неї немає іншого вибору, окрім як почати діяти”, – сказав Павел.

Йдеться про бесіду за вечерею, в якій брали участь король Нідерландів Віллем-Олександр і генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

Глава Чехії зазначив, що Трамп виявив стриманість, але водночас розуміє, що це дуже дієвий інструмент.

Під час зустрічі президент Сполучених Штатів Америки розповів про своє бачення політики щодо Китаю, згадавши про результати введення високих мит. Своєю чергою, Павел підкреслив, що подібна рішучість може призвести до ще швидших результатів у випадку з Росією.

“Ось що потрібно зробити з Росією просто зараз. Якщо Китай зіткнувся з проблемами за місяць, то Росія та її економіка відчують наслідки протягом тижня або двох. Головне – посадити Росію за стіл переговорів. Якщо її там немає, то й обговорювати нічого”, – процитував себе чеський президент.

Саміт НАТО в Гаазі: як нові домовленості вплинуть на Україну

Підсумки нещодавнього саміту НАТО в Гаазі виявилися для України несподівано сприятливими. Попри побоювання, що Київ може лишитися поза увагою ключових документів, Україна не просто згадується у фінальному комюніке, але й стає важливою частиною оборонного планування Європи.

Найвагоміший результат саміту – це включення допомоги Україні до переліку видатків на оборону країн Альянсу. Це означає, що будь-яка країна НАТО, підтримуючи Україну зброєю чи фінансами, офіційно зараховуватиме такі витрати до своїх оборонних бюджетів. Іншими словами, українська безпека відтепер сприймається НАТО як частина спільної європейської безпеки.

Чому це важливо для України?

По-перше, таке рішення дозволить уникнути ситуації, коли держави НАТО скорочують військову підтримку через внутрішньополітичні дебати щодо витрат. Тепер допомога Києву фактично стає обов’язковою статтею витрат, що дає Україні певні гарантії стабільності та передбачуваності підтримки з боку Заходу.

Також це рішення підкріплює надії України на подальше поглиблення співпраці із західними партнерами у військово-технічній сфері. Відтепер фінансування українського оборонного сектора не буде залежати лише від політичних настроїв окремих країн, а стане невід’ємною частиною довгострокового планування Альянсу. В перспективі це дозволить Києву планувати й реалізовувати масштабні оборонні програми за участю західних компаній, зокрема щодо модернізації збройних сил та розвитку власного військово-промислового комплексу.

Однак є й інші аспекти, що мають неоднозначні наслідки.

У документі відсутні звичні формулювання про Росію як агресора, які були присутні в попередніх резолюціях НАТО. Росія названа головною загрозою для Євроатлантичного простору, але прямі звинувачення у відповідальності за розв’язану війну зникли. Ця м’якість формулювань може свідчити про спроби Заходу залишити двері відкритими для переговорів з Кремлем, що потенційно може викликати занепокоєння Києва щодо довгостроковості позиції НАТО.

Ще одним важливим результатом саміту стало зобов’язання усіх країн Альянсу підвищити оборонні витрати до 5% ВВП до 2035 року. Це рішення означає, що НАТО серйозно ставиться до нарощування військової могутності у відповідь на нові загрози. Для України це означатиме, що західні союзники матимуть достатньо ресурсів не тільки для власної оборони, але й для посилення української армії.

Підтвердження всіма 32 членами НАТО відданості знаменитій 5-й статті статуту Альянсу – “напад на одного є нападом на всіх” – ще один позитивний сигнал. Попри спекуляції про те, що Сполучені Штати можуть ослабити цю гарантію за президентства Дональда Трампа, Вашингтон офіційно підтвердив свою залізну прихильність колективній обороні. Це важливо для України, оскільки сильна єдність усередині НАТО знижує ризик агресивних дій Росії проти сусідніх країн, що зміцнює позиції Києва.

Водночас, це вже не перший випадок, коли Альянс демонструє символічні жести замість реальних перспектив членства України. Включення до оборонних бюджетів, звичайно, є значним досягненням, але не вирішує ключового питання – чи може Україна розраховувати на вступ до НАТО у майбутньому? Це питання саміт оминув, залишаючи Київ у невизначеності.

Відсутність чіткої дорожньої карти щодо членства залишається головною проблемою української дипломатії у відносинах з НАТО. Саміт у Гаазі знову наочно продемонстрував, що Альянс хоче уникнути прямого конфлікту з Москвою, уникаючи однозначних зобов’язань щодо прийняття України у свої ряди. В таких умовах Києву доведеться балансувати між підтримкою союзників та власними очікуваннями, не втрачаючи при цьому шансів на дипломатичне вирішення конфлікту.

Таким чином, результати гаазького саміту НАТО можна вважати позитивними, але з певними застереженнями. Україна отримує додаткові гарантії підтримки й інтегрується до системи європейської оборони. Проте відсутність чітких формулювань щодо агресії Росії та перспектив членства в Альянсі нагадує, що дипломатична гра триває, і Києву слід бути готовим як до поглиблення партнерства, так і до складних переговорів щодо майбутнього врегулювання війни. Тож нинішнє рішення НАТО – важливий, але тільки проміжний етап у довгостроковій боротьбі України за свою безпеку та місце в європейській системі оборони.

Австралія направить військовий літак до Польщі для охорони логістичних маршрутів

Австралія посилить співпрацю з НАТО і в серпні відправить до Польщі літак E-7A Wedgetail, а також близько 100 військових для підтримки України.

Таку заяву зробив міністр оборони країни Річард Марлз.

“На запит НАТО і уряду Польщі, в серпні літак Королівських ВПС Австралії E-7A Wedgetail прибуде до Європи. Його місія – забезпечити безпеку маршрутів доставки гуманітарної та військової допомоги в Україну, щоб країна могла протистояти агресії Росії”, — зазначив Марлз після саміту НАТО в Гаазі.

Він розповів, що до Польщі відправляться 100 солдатів з Австралії. Вони виконуватимуть завдання протягом трьох місяців, змінюючи один одного.

Як заявив міністр, розміщення військового контингенту Австралії в Польщі буде здійснено відповідно до угоди, яка була підписана з НАТО.

Мелоні закликала Трампа проявити “іранську” рішучість щодо Росії

Необхідно вжити жорстких заходів, щоб зупинити бойові дії в Україні та інших зонах конфлікту.

Прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні наголосила на цьому після саміту НАТО.

“Для досягнення двох інших важливих угод про припинення вогню — в Україні та Газі — також потрібна рішучість. В Україні Росія, схоже, не прагне до прогресу”, — заявила Мелоні.

Крім того, вона згадала про стан справ у секторі Газа, охарактеризувавши його як “нестерпний”.

Росія має намір взяти під контроль всі ресурси ОДКБ

Росія планує інтегрувати армії держав-членів Організації Договору про колективну безпеку в єдину систему управління своїми збройними силами.

Про це йдеться в звіті Інституту вивчення війни (ISW).

Державна Дума Російської Федерації схвалила новий протокол Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), який дозволяє країнам-учасницям оперативно переміщати свої військові контингенти на територію інших членів альянсу. Рішення про перекидання військ приймається Радою ОДКБ, і вже через 24 години після цього воно стає обов’язковим для виконання. Раніше на виконання цієї процедури йшло до місяця.

Фахівці з ISW вважають, що в спільних операціях ключову роль відіграватиме централізована структура, яка контролюватиме дії військ. Ця структура, ймовірно, буде створена Росією і може стати інструментом для зміцнення впливу Кремля на союзників.

Аналітики звертають увагу на те, що Москва намагається повернути собі контроль над збройними силами колишніх радянських республік, створюючи багатонаціональну армію під керівництвом РФ.

У доповіді підкреслили, що фахівцям із західних країн слід брати до уваги не тільки військовий потенціал Росії, а й можливість задіяння сил Організації Договору про колективну безпеку в майбутніх військових зіткненнях, у тому числі за участю НАТО.

Орбан на саміті НАТО виступив із заявою про Зеленського

Віктор Орбан, прем’єр-міністр Угорщини, зробив чергову резонансну заяву. За його словами, деякі держави-учасниці НАТО нібито не бажають бачити президента України Володимира Зеленського на саміті альянсу в Гаазі.

Про це повідомляє угорська провладна газета “Magyar Nemzet”.

“Американці, турки, словаки і ми чітко заявили, що не готові обговорювати з паном Зеленським питання, пов’язані з НАТО”, – заявив він.

Орбан сказав, що відсутність Зеленського на зустрічі лідерів НАТО, яка відбудеться в закритому форматі 25 червня, – це “певний знак”, і це, на його думку, не випадково.

“У дипломатії важливо не те, де ви перебуваєте, а те, де вас немає. Саме це має значення в даній ситуації”, – запевнив Орбан.

Глава уряду Угорщини наполягає на тому, що для його країни важливо не вступати в інтеграційні об’єднання з Україною, будь то НАТО або Європейський союз.

Нідерланди відправляють Україні техніку та вкладають кошти в розвиток дронів

Нідерланди виділять Україні допомогу на €175 млн. У пакет увійдуть 100 радарів для виявлення дронів, спеціальні транспортні засоби для перевезення поранених, а також додаткові засоби для підтримки дронів.

Про це оголосили в Міністерстві оборони Нідерландів.

У складі чергового пакету військової допомоги від Нідерландів на суму 175 млн євро, який буде надано Україні, планується розширити співпрацю з українською промисловістю. Зокрема, мова йде про контракти на виробництво безпілотних літальних апаратів на загальну суму 500 млн євро. Про це заявив міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс напередодні саміту НАТО в Гаазі.

В рамках нового пакету допомоги Україна отримає 100 радарів, призначених для виявлення безпілотних літальних апаратів. Ці радари будуть передавати інформацію про місцезнаходження дронів системам протиповітряної оборони. Очікується, що все обладнання буде доставлено до кінця 2025 року.

Крім того, в рамках пакету допомоги буде надано 20 частково безпілотних машин для евакуації поранених. Ці модульні системи можна використовувати не тільки для медичної евакуації, але й для інших цілей.

На дрони через міжнародну коаліцію виділять 80 млн євро. Раніше Нідерланди повідомили про свій внесок у розмірі 20 млн.

Напередодні Нідерланди уклали угоди з українськими промисловими підприємствами про виробництво 600 тис безпілотних літальних апаратів на суму 500 млн євро. Ці дрони вкрай необхідні Україні для використання на лінії фронту.

Латвійський парламент підтримав ініціативу про якнайшвидше запрошення України до НАТО

Напередодні зустрічі лідерів країн-членів НАТО в Гаазі латвійський парламент схвалив документ, що висловлює підтримку ідеї якнайшвидшого приєднання України до Північноатлантичного альянсу.

Про це повідомляє видання “Delfi”.

У документі наголошується, що запрошення України не стане гарантією негайного вступу до НАТО, але матиме важливе політичне і моральне значення, позначаючи чіткий напрямок до Альянсу. Латвія закликає своїх партнерів по НАТО сприяти цьому процесу і підкреслити його на саміті в Гаазі.

У своєму зверненні Сейм звертає увагу на домовленість між Латвією та Україною про довгострокову допомогу та гарантії безпеки, яка була досягнута в квітні 2024 року. У цій угоді передбачені практичні та політичні заходи підтримки, включаючи процес інтеграції в євроатлантичні структури.

Парламент підкреслює, що послідовно виступає за збереження територіальної цілісності, суверенітету та євроатлантичної інтеграції України.

Беручи до уваги ситуацію, що склалася, латвійський парламент виступає за те, щоб Україна якомога швидше отримала запрошення стати членом НАТО і щоб процес її вступу до Європейського Союзу продовжувався.

У Сеймі зазначили, що Латвія підтримує євроатлантичний курс України, виходячи з упевненості в тому, що стабільне становище України — це запорука довгострокової безпеки як в Європі, так і в Латвії.