Україна отримає грант на 85 млн євро від Норвегії для закупівлі газу

Група “Нафтогаз” уклала грантову угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) на 85 млн євро. Ці кошти надані урядом Норвегії для закупівлі імпортного газу, що дозволить компанії впевнено пройти майбутній опалювальний сезон.

Про це поінформувала пресслужба “Нафтогазу”.

Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Сторре досягли угоди про надання гранту для заповнення втраченого обсягу власного видобутку у зв’язку з атаками з боку Росії. В рамках угоди планується закупівля додаткової кількості імпортного газу.

“Дякую уряду Норвегії, фонду NORAD та ЄБРР за, як завжди, своєчасну та важливу підтримку”, – зазначив голова правління НАК “Нафтогаз України” Сергій Корецький.

Фінансування здійснюється через співпрацю ЄБРР з міжнародними донорами і призначене для швидкого вирішення поточних завдань енергетичного сектора України.

Уряд Норвегії виділив грант в рамках міжнародної допомоги, спрямованої на зміцнення енергетичної безпеки України в умовах російської агресії. Ці кошти призначені для забезпечення стабільної подачі газу українським споживачам протягом усього опалювального сезону.

Норвегія виділяє Україні $400 млн допомоги

Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде під час візиту до Києва заявив про надання Україні допомоги в розмірі 400 млн доларів.

Про це він заявив на прес-конференції з міністром закордонних справ України Андрієм Сібігою.

Норвезький дипломат підкреслив, що половину коштів спрямують на першочергові потреби, включаючи відновлення та ремонт об’єктів енергетики. Решта 200 мільйонів доларів підуть на підтримку українського бюджету.

“Я хочу підтвердити, що сьогодні ми оголошуємо про новий пакет підтримки, згідно з яким негайно передається 400 мільйонів доларів, 200 мільйонів з яких підуть на нагальні потреби взимку: закупівлю газу та ремонт енергетики, аби опалення й світло працювало”, — заявив міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде.

Глава українського відомства зазначив, що Норвегія стала однією з перших країн, які відгукнулися на запит України про додаткові поставки газу. Восени Норвегія надала Україні допомогу у вигляді додаткового пакету енергетичних ресурсів на суму близько 150 млн доларів, призначеного для забезпечення газом в зимовий період.

Норвезький уряд має намір надати Україні фінансову допомогу в розмірі 8,4 млрд доларів у поточному році, не змінюючи обсяги підтримки в порівнянні з попереднім роком. Також варто відзначити, що Норвегія займає одне з провідних місць в рамках програми PURL.

Україна та Норвегія запустять спільне виробництво українських дронів

Міністри оборони України та Норвегії підписали угоду про спільне виробництво українських дронів. Запуск пілотної виробничої лінії заплановано на наступний рік.

Про це Денис Шмигаль повідомив у Telegram.

Український міністр підкреслив, що це важливе рішення, яке допоможе розширити наші можливості та зміцнити оборону України.

У 2026 році планується запуск пілотної виробничої лінії. Паралельно з цим триватиме робота над розширенням виробничих потужностей.

“Україна поділиться з Норвегією своїм досвідом та інноваціями. У свою чергу, ми отримаємо сильний виробничий майданчик, який забезпечить наших воїнів сучасними дронами, а також науково-дослідну і конструкторську співпрацю з провідними норвезькими установами”, – зазначив Шмигаль.

Норвегія не буде самостійно надавати гарантії за “репараційним кредитом”

Норвегія готова підтримати ідею ЄС про використання заморожених російських активів для створення “репараційного кредиту” для України. Однак країна не планує залучати для цього свій суверенний фонд.

Міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг повідомив про це в інтерв’ю NRK.

“Були деякі ідеї, що Норвегія повинна гарантувати всю суму. Це не так”, – сказав він.

Сума перевищує 1,6 трлн норвезьких крон, що еквівалентно приблизно 159 млрд доларів. “Репараційний кредит” планується сформувати із заморожених російських активів, більша частина яких розміщена в депозитарії Euroclear у Бельгії.

Бельгія раніше висловила незгоду з пропозицією використовувати заморожені активи Росії. Брюссель обґрунтував свою позицію тим, що побоюється можливих судових розглядів з боку Москви.

Столтенберг зазначив, що Норвегія вже вносить значні фінансові кошти на підтримку України. Він також підкреслив, що його країна готова брати участь у планах Європейського Союзу щодо створення “репараційного кредиту” для України, але не має наміру надавати гарантії самостійно.

За словами політика, остаточне рішення буде прийнято з урахуванням підсумкового рішення ЄС щодо кредитних зобов’язань перед Україною.

Норвегія може взяти на себе роль гаранта 100 млрд євро кредиту Україні

Норвегія може використовувати кошти свого суверенного фонду добробуту, який налічує 1,7 трлн євро, для гарантування європейського військового кредиту для України на 100 млрд євро.

Про це пише видання “The Sunday Times”.

За його даними, через гостру нестачу коштів в Україні і готовність кредиторів підтримувати її величезний дефіцит, керівництво ЄС розробило план позики 140 млрд євро під заморожені державні активи Росії.

“Норвегія обговорює пропозицію щодо розблокування європейського військового кредиту на суму понад 100 мільярдів євро для України шляхом забезпечення боргу своїм національним суверенним фондом у розмірі 1,7 трильйона євро”, — зазначає видання.

Бельгія, де знаходиться фінансова організація, що управляє російським капіталом, не погодила запропоновану схему. ЄС відчуває складнощі в отриманні позики без значного забезпечення через ризик невиплати з боку України. Очікується, що на зустрічі в п’ятницю переговорники будуть прагнути переконати бельгійців.

“Політичний істеблішмент Норвегії висловив невдоволення заявами Данії та інших європейських партнерів. Вони стверджують, що Норвегія, будучи членом НАТО, але не ЄС, «наживається на війні», продаючи великі обсяги нафти і газу союзникам і віддаючи порівняно мало”, — додає видання.

Раніше прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо оголосив, що не підтримає ідею використання заморожених російських активів для фінансування України.

Норвезькі фахівці зводять у Польщі навчальний центр для українських військових

Норвезькі інженери з бригади Nord зводять тренувальний центр “Йомсбург” для українських солдатів на сході Польщі.

Про це повідомляє прес-служба Збройних сил Норвегії.

Будівництво нового тренувального центру ведеться в рамках операції Legio, яка координується Норвегією спільно з іншими скандинавськими країнами, балтійськими державами та Польщею.

У східній частині Польщі інженери-військовослужбовці активно відновлюють табір Йомсборг. Раніше ця територія була густою лісовою місцевістю, але тепер вона стане ключовим навчальним центром для українських солдатів. Проект отримав кодову назву “Легіон” і його координує бригадир Атле Мольде.

“Навчання стартувало, і ми організували тимчасовий табір. Тиждень тому розпочався курс, який триватиме до Різдва. У новому році плануємо прийняти більше українців”, – каже Молде.

Об’єкт на сході Польщі, за його словами, буде значним за розмірами і включатиме тренувальні приміщення.

“Наша місія спрямована на підтримку України. Ми хочемо допомогти їй захистити свої кордони, здобути перемогу у війні або домогтися миру на своїх умовах. Це наша спільна справа”, – зазначили у відомстві.

Operation Legio з’явилася в 2024 році. Її планують завершити в 2026 році. Проект об’єднує зусилля дев’яти країн, які підтримують Україну.

У 2025 році планується провести дві ротації по 100 українських військовослужбовців. Вони пройдуть професійну підготовку, інструкторські курси та навчання на командні посади, включаючи командирів відділень, взводів і рот. Програма навчання завершиться до Різдва 2025 року. Плани на 2026 рік ще остаточно не затверджені.

Норвегія планує виділити Україні 8,4 млрд доларів у 2026 році. З цієї суми 4,95 млрд підуть на закупівлю зброї як на міжнародних ринках, так і в українських виробників.

Ворог зриває підготовку України до зими – Зеленський

Ворог намагається перешкодити підготовці до зими, атакуючи енергетичну інфраструктуру та об’єкти видобутку природного газу.

Про це розповів президент України Володимир Зеленський після зустрічі з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гар Стере.

“Росія намагається зірвати нашу підготовку до зими – завдає ударів по нашій енергетичній інфраструктурі. Причому це стосується не тільки генерації електрики, генерації тепла, але й видобутку нашого природного газу”, – сказав Зеленський.

Президент висловив подяку за підтримку, яку Україна отримує від своїх партнерів, включаючи Норвегію.

“Ми надзвичайно цінуємо допомогу, яку Норвегія надає Україні саме для закупівлі газу. Прямо допомагає захищати життя людей і нормальні умови життя в наших містах, наших громадах”, – зазначив він.

Зеленський підкреслив, що завдяки партнерству з Норвегією минулої зими тепло отримали щонайменше мільйон українських сімей. Однак він також зазначив, що в майбутньому опалювальному сезоні зберігаються серйозні виклики.

“Вже є рішення Норвегії щодо підтримки наших закупівель газу, дуже розраховуємо на наступні кроки Норвегії”, – сказав президент.

Українські системи ППО включають до норвезьких NASAMS

“Укроборонпром” і норвезька компанія Kongsberg Defence & Aerospace уклали угоду про спільну роботу над посиленням української протиповітряної оборони. У рамках цієї співпраці планується інтеграція вітчизняних систем ППО в інфраструктуру NASAMS.

У держконцерні “Укроборонпром” зробили відповідну заяву.

У рамках співпраці планується інтеграція українських систем протиповітряної оборони малої та середньої дальності в інфраструктуру норвезьких зенітно-ракетних комплексів. Передбачається, що українські розробки функціонуватимуть спільно з норвезькими модулями управління і контролю.

Раніше фахівці KDA провели переговори з представниками України та проаналізували технічні характеристики обладнання.

“Розвиток і масштабування наших систем протиповітряної та протиракетної оборони є одним із безперечних пріоритетів діяльності Укроборонпрому”, – заявив гендиректор концерну Олег Гуляк.

Він заявив, що спільна робота з норвезькими виробниками зброї стане черговим етапом у формуванні надійної системи протиповітряної оборони, яка має забезпечити захист стратегічних об’єктів і цивільної інфраструктури України.

“Упевнений, що співпраця з KDA стане ще одним прикладом плідного міжнародного партнерства”, – наголосив Гуляк.

Норвегія стала учасником 17-го пакета санкцій щодо РФ

Влада Норвегії повідомила про реалізацію заходів, які узгоджуються з 17-м пакетом обмежувальних заходів ЄС щодо Росії.

Про це йдеться в повідомленні норвезького уряду.

Обмеження, які ввела Норвегія в рамках нових санкцій Європейського союзу, торкнулися близько двохсот суден, що входять до так званого “тіньового флоту”, який Росія використовує для експорту нафти. Також санкції торкнулися фізичних і юридичних осіб, які надають підтримку російському військово-промисловому комплексу.

“Санкції показують, що Норвегія та ЄС зберігають тиск на Росію”, – наголосив норвезький міністр закордонних справ Еспен Барт Ейде.

Він охарактеризував рішення Норвегії приєднатися до санкцій як значущий крок у рамках загального тиску, який Європа чинить на Росію у зв’язку з її неправомірними діями під час загарбницької війни.