Стала відома інформація про співпрацю російських виробників безпілотників з китайськими компаніями

Під час журналістського розслідування, проведеного на основі документів, що стосуються виробництва БПЛА у Росії, було встановлено, що мала місце взаємодія з китайськими компаніями.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

Агентство провело дослідження внутрішніх документів російської компанії “Аеро-ХІТ” та її кореспонденції з представниками державних органів Російської Федерації. Ці матеріали демонструють, як Москва використовувала свої відносини з Пекіном для обходу західних санкцій і отримання доступу до технологій, необхідних для створення безпілотних літальних апаратів, які можуть бути використані у військових цілях проти України.

“Документи демонструють, як передові технології можуть потрапляти з Китаю в Росію, незважаючи на заяви уряду Сі Цзіньпіна про те, що він не постачає їх жодній зі сторін”, – ідеться в публікації.

Підприємство “Аеро-ХІТ”, яке отримало державну підтримку від Російської Федерації, заявляє, що вже цього року його завод, розташований поруч із Хабаровськом, зможе виробляти до десяти тисяч безпілотних літальних апаратів щомісяця. Крім того, компанія планує розширити виробництво і почати випуск більш досконалих моделей.

“Аеро-ХІТ” швидко став одним із ключових постачальників дронів для атак на території Херсонської області.

В асортименті продукції компанії представлений FPV-дрон “Велес”, який створено на основі китайського дрона Autel EVO Max 4T, від початку розробленого для цивільного застосування.

Згідно з документами, з 2023 року інженери російської компанії спільно з китайськими фахівцями Autel займаються локалізацією виробництва дронів.

У 2022 році Міністерство фінансів Сполучених Штатів Америки запровадило обмеження щодо компанії “Аеро-ХІТ”. Це призвело до тимчасового припинення взаємодії між двома організаціями. Однак наприкінці 2024 року контакти зі співробітниками Autel було відновлено, а з травня 2025 року сторони почали обговорювати можливість локалізації виробництва безпілотних літальних апаратів.

При цьому Autel відмовилася від співпраці з російською компанією.

Крім цього, варто зазначити, що деякі китайські компанії продовжують співпрацю з Росією. Деякі з них мають відношення до Харбінського технологічного інституту, який історично пов’язаний з російською армією і був відвіданий російським лідером Путіним у травні 2024 року.

Москва підтвердила готовність до переговорів з Україною

Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що російська сторона висловила готовність до проведення третього етапу переговорів з Україною.

Про це інформує турецьке агентство “Anadolu”.

“Росіяни висловили готовність до третього раунду переговорів. Наразі ми очікуємо відповіді від української сторони. Контакти з ними тривають”, – прокоментував Фідан підсумки бесіди з російським міністром закордонних справ Сергієм Лавровим.

Глава турецької дипломатії наголосив, що Москва наполягає на попередньому вирішенні низки питань перед початком переговорів.

“Переговорним командам потрібно ще попрацювати, щоб домогтися конкретного результату”, – додав Фідан.

Китай не бажає поразки Росії в конфлікті з Україною

Китай попередив європейців, що не допустить поразки Росії у війні проти України, хоча офіційно заперечує надання матеріальної підтримки Москві.

Про це написало видання “South China Morning Post”.

Міністр закордонних справ Китаю провів бесіду з главою зовнішньополітичного відомства Європейського союзу і повідомив їй, що Китай не бажає поразки Росії в конфлікті з Україною. Це рішення було ухвалено через побоювання.

Джерела повідомили, що Китай побоюється, як би США не зосередили всю увагу на Пекіні.

“Одна з інтерпретацій заяви Вана в Брюсселі полягає в тому, що, хоча Китай не просив про війну, її продовження може відповідати стратегічним потребам Пекіна, поки США залишатимуться залученими в Україні”, – зазначили автори.

У Європейському союзі висловили здивування з приводу висловлювань Ван Ї на адресу Каї Каллас. Ці слова явно розходяться з публічними заявами Пекіна про те, що Китай не бере участі в конфлікті.

Однак китайський міністр знову наголосив, що його країна не надає Росії ні фінансової, ні військової підтримки. Він також зазначив, що в іншому разі конфлікт був би вже давно вирішений.

Інформація, отримана від розвідувальних служб різних держав, неодноразово підтверджувала, що Китай надає підтримку Росії в конфлікті з Україною. Зокрема, Пекін допомагає Москві в обхід санкцій виробляти військову техніку.

Низка областей України під загрозою анексії – ISW

Росія заявляє про намір приєднати значні українські території. Кремль відкрито демонструє територіальні амбіції, що виходять за межі Криму та чотирьох областей.

Про це йдеться в новому звіті Інституту вивчення війни (ISW).

В Інституті вивчення війни (ISW) вивчили нещодавні висловлювання президента Росії та представників влади і зробили висновок про те, що в Кремлі мають намір продовжувати захоплення українських територій. Експерти підкреслили, що Росія не відмовилася від ідеї повного знищення України і підпорядкування українців.

Фахівці звернули увагу на нещодавню заяву Путіна, зроблену на нараді з розвитку окупованих територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. У своєму виступі він назвав ці землі “Новоросією”.

Крім того, нещодавно представник Кремля знову заявив, що Одеса – це нібито російське місто, чия історія “нерозривно пов’язана” з Росією.

Фахівці Інституту вивчення війни (ISW) відзначили висловлювання Володимира Мединського, помічника президента Росії, про “єдиний народ” і “історичні російські землі по обидва боки Дніпра, включно з Новоросією і Кримом”.

“Це останні заяви чиновників Кремля, що підтверджують територіальні амбіції Росії. Російська влада неодноразово згадувала “Новоросію”, включаючи в це поняття всю Східну і Південну Україну”, – зазначили в Інституті.

Ґрунтуючись на заявах офіційних осіб із Кремля, експерти припускають, що Росія прагне встановити контроль над Херсонською, Запорізькою та Дніпропетровською областями. Ба більше, у риториці російських політиків простежується прагнення до повного знищення української держави та поневолення українського народу.

Санкції як зброя проти агресії: ГУР закликає до посилення тиску на Росію

Ефективні санкції проти Росії можуть захистити не лише Україну, а й увесь вільний світ від російської агресії.

Представник ГУР МО України Андрій Юсов заявив про це на панельній дискусії “Ефективність санкцій. Як іноземні компоненти продовжують сприяти атакам Росії на Україну”.

Під час конференції, присвяченій розширенню санкцій проти Росії, відбулася дискусія. Її модератором виступив представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України. В обговоренні взяли участь експерти в галузі санкційної політики як із державних структур, так і з неурядових організацій.

На думку Юсова, санкції можуть бути ефективними, якщо вони застосовуються правильно. Обмеження технологічних можливостей держави-агресора – це не тільки підтримка України в її боротьбі проти геноциду, а й допомога всьому вільному світові, кожній демократичній країні, європейському співтовариству та всім тим, хто усвідомлює й визнає ризики, які походять від Росії, зокрема й в офіційних документах.

Розвідник наголосив, що Росія не припиняє спроб обходити режим санкцій, тому вони потребують постійного вдосконалення, супроводу, а також інформування міжнародного співтовариства про військові злочини держави-агресора.

Він нагадав про один із таких інструментів – портал ГУР МО України War&Sanctions, який постійно оновлюється та працює як відкрита база даних, зокрема про іноземні компоненти в російській зброї та шляхи обходу Росією санкцій.

“Портал працює – в оперативному режимі разом із партнерами інформуємо про всі зміни в російському озброєнні, які вдається верифікувати, і про іноземні комплектуючі”, – підкреслив Андрій Юсов.

Представник ГУР наголосив, що йдеться про санкції не лише з технічного боку, а й з професійного погляду. Однак часто це сприймається як суха розмова про цифри, назви озброєнь і номерів. Важливо розуміти, що за цими даними ховається головне – боротьба з російською агресією та її окупаційною армією проти України та українських громадян.

КНДР формує новий контингент військових для відправки до Росії

Північна Корея розглядає можливість відправки додаткових військових сил до Росії для участі в бойових діях в Україні в липні або серпні. Пхеньян продовжує здійснювати поставки зброї до Росії.

Про це повідомляє “Reuters”.

Національна розвідувальна служба Південної Кореї попереджає про можливий масштабний наступ Росії в Україні в липні або серпні. Про це повідомив член парламенту Лі Сон Гвон після закритого брифінгу.

“Додаткове розгортання можливе вже в липні або серпні”, – сказав Лі.

Він зазначив, що в якості аргументу для своєї оцінки агентство спирається на інформацію про те, що Північна Корея проводить нові навчання, а також на недавній візит до Пхеньяну Сергія Шойгу, який обіймає посаду голови Ради безпеки Російської Федерації.

За інформацією NIS, в обмін на поставки артилерійських боєприпасів і ракет з Північної Кореї до Росії, Пхеньян, ймовірно, отримує технічну допомогу в області запуску супутників і розробки систем наведення ракет.

Мелоні закликала Трампа проявити “іранську” рішучість щодо Росії

Необхідно вжити жорстких заходів, щоб зупинити бойові дії в Україні та інших зонах конфлікту.

Прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні наголосила на цьому після саміту НАТО.

“Для досягнення двох інших важливих угод про припинення вогню — в Україні та Газі — також потрібна рішучість. В Україні Росія, схоже, не прагне до прогресу”, — заявила Мелоні.

Крім того, вона згадала про стан справ у секторі Газа, охарактеризувавши його як “нестерпний”.

Росія має намір взяти під контроль всі ресурси ОДКБ

Росія планує інтегрувати армії держав-членів Організації Договору про колективну безпеку в єдину систему управління своїми збройними силами.

Про це йдеться в звіті Інституту вивчення війни (ISW).

Державна Дума Російської Федерації схвалила новий протокол Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), який дозволяє країнам-учасницям оперативно переміщати свої військові контингенти на територію інших членів альянсу. Рішення про перекидання військ приймається Радою ОДКБ, і вже через 24 години після цього воно стає обов’язковим для виконання. Раніше на виконання цієї процедури йшло до місяця.

Фахівці з ISW вважають, що в спільних операціях ключову роль відіграватиме централізована структура, яка контролюватиме дії військ. Ця структура, ймовірно, буде створена Росією і може стати інструментом для зміцнення впливу Кремля на союзників.

Аналітики звертають увагу на те, що Москва намагається повернути собі контроль над збройними силами колишніх радянських республік, створюючи багатонаціональну армію під керівництвом РФ.

У доповіді підкреслили, що фахівцям із західних країн слід брати до уваги не тільки військовий потенціал Росії, а й можливість задіяння сил Організації Договору про колективну безпеку в майбутніх військових зіткненнях, у тому числі за участю НАТО.

Від “Stand with Ukraine” до “Давайте замиримося”: підтримка України перетворюється на байдужість

Світова політична риторика, що ще рік тому була сповнена солідарності з Україною, нині помітно зміщується у бік втоми та навіть прихованої ворожості. Складається враження, що формуючийся глобальний мейнстрім поступово набуває антиукраїнських рис – і це простежується як у рішеннях західних урядів та міжнародних інституцій, так і в тональності медіа.

Ще нещодавно гасло “стояти з Україною до перемоги” звучало в столицях США та ЄС майже одностайно; зараз же його дедалі частіше підміняють заклики до компромісу або ж прямі сумніви щодо доцільності подальшої підтримки Києва. В коридорах влади панує “наростаюче відчуття”, що політична воля допомагати Україні в її протистоянні агресору слабшає по обидва боки Атлантики. І якщо така тенденція посилиться, Україну можуть чекати важкі випробування не лише на фронті, а й на міжнародній арені.

Показовим сигналом стала криза з фінансуванням оборонної допомоги Україні у Вашингтоні. Восени 2023 року Конгрес США ледь уникнув “шатдауну” ціною вилучення з бюджету чергового траншу підтримки для Києва. Попри те, що більшість американських законодавців все ще схильні підтримувати Україну, приблизно половина республіканців у Палаті представників тепер виступає проти нових пакетів допомоги. Ультраправі конгресмени відкрито блокували виділення коштів і зажадали зосередитися на внутрішніх проблемах США замість “чужої війни”. Це стало тривожним прецедентом: вперше від початку вторгнення американська військова допомога виявилася під реальною загрозою зриву.

Наразі, за даними Пентагону, попередні фонди майже вичерпано, а нові транші затримуються через політичні чвари у Вашингтоні. На цьому тлі дедалі гучніше лунають голоси американських ізоляціоністів – від групи конгресменів до впливових медійників – які ставлять під сумнів “безстрокову” підтримку України. Ба більше, результати останніх виборів у США лише підсилили українські побоювання: повернення до влади політиків, що обіцяють “завершити війну за 24 години”, фактично може означати різке скорочення, якщо не згортання, американської допомоги. Не дивно, що частка українців, які вважають Захід втомленим і зневіреним, зросла майже утричі – з 15% наприкінці 2022-го до 44% на початок 2024 року.

В європейських столицях теж намітилася зміна акцентів. Якщо на початку війни Євросоюз діяв більш-менш монолітно, то через понад два роки консенсус уже не виглядає непорушним. Опитування в країнах Західної Європи показують різке падіння готовності “підтримувати Україну до перемоги” – натомість зростає запит на “швидкий мир” за посередництва переговорів. Примітно, що у Франції, Німеччині, Італії та Іспанії дедалі більше людей воліють дипломатичного завершення конфлікту навіть ціною територіальних поступок з боку Києва. Втома від війни та економічні клопоти європейців живлять цей настрій. У Брюсселі відчувають, як втома підточує колишню рішучість: західні суспільства вже не так уважно стежать за подіями на Донбасі, адже на перший план вийшли інші кризи – від близькосхідної війни до внутрішніх політичних драм у самій Європі. Наприклад, уряд Франції загруз у бюджетних проблемах і боротьбі за рейтинг, Німеччина відволікається на чвари у правлячій коаліції, Велика Британія зосереджена на економії витрат і після зміни влади більше думає про власні справи. В таких умовах питання України мимоволі відсувається на другий план.

Паралельно змінюється і політичний ландшафт: у низці європейських країн на підйомі сили, які відверто симпатизують Кремлю або принаймні критикують підтримку України. В Угорщині прем’єр Віктор Орбан вже давно веде антиукраїнську кампанію, блокуючи спільні заяви ЄС на підтримку Києва та лякаючи угорців “витратами на Україну” у разі її вступу до Євросоюзу. Торік до цього фронту скептиків приєдналася й Словаччина: новообраний прем’єр Роберт Фіцо виконав обіцянку зупинити постачання зброї Україні, відразу відхиливши узгоджений пакет військової допомоги. Це був перший випадок, коли держава заходу фактично розвернула свою політику допомоги на 180 градусів -тривожний сигнал для Києва. Деякі інші уряди не такі категоричні, проте теж зволікають із ключовими рішеннями. Приміром, Німеччина місяцями не наважувалася надати Україні запрошені ракети Taurus, побоюючись ескалації та озираючись на зростання рейтингу правопопулістів, що виступають проти військової підтримки.

Невід’ємною складовою цих тенденцій стала трансформація медійного висвітлення війни. За більш ніж два роки постійних новин багато західних ЗМІ охопив своєрідний “синдром виснаження”. Тема України вже не домінує у світових заголовках, як це було навесні 2022-го – її потіснили інші конфлікти та кризи. В інформаційному просторі почастішали песимістичні акценти: говорять про “затяжний тупик на фронті”, “нездійсненні цілі Києва”, “марність санкцій” тощо. Подекуди лунають нотки розчарування самим українським керівництвом. Західна преса, яка на початку війни одностайно симпатизувала Україні, тепер все частіше дає платформу й альтернативним поглядам – у тому числі тим, що перегукуються з наративами Кремля. Як відзначають експерти, російська пропагандистська машина навчилася успішніше просувати свої меседжі у медіа середовищі Заходу. Нерідко провідні видання несвідомо підхоплюють кремлівські інтерпретації подій. Показовий приклад: коли Україна завдала удару по військовому об’єкту в окупованому Криму, низка авторитетних англомовних ЗМІ (BBC, The Guardian, CNN) подали цю новину крізь призму російських заяв – акцентували на тому, що нібито “постраждали відпочивальники на пляжі”, відсунувши на другий план сам факт успішної ліквідації ворожої військової цілі.

Отже, ми спостерігаємо небезпечний зсув: світова політична та ідеологічна течія поступово втрачає однозначну проукраїнську спрямованість. Втома від війни, егоїстичні інтереси та робота російської пропаганди породили середовище, в якому зменшення підтримки України і спроби “заморозити” конфлікт більше не є табу, а здобувають все більше прихильників. Рішення окремих урядів про згортання допомоги або блокування європейських санкцій, обтічні формулювання міжнародних організацій, зміна тону ЗМІ – усе це ланки одного ланцюга. Для України такі зрушення несуть пряму загрозу: якщо світовий мейнстрім схилятиметься до умиротворення агресора, Київ ризикує залишитися сам-на-сам з сильнішим ворогом і недоотримати критично важливу допомогу. У широкій перспективі це не лише підриває зусилля українців захистити свою державність, а й посилає небезпечний сигнал іншим автократіям: мовляв, варто лише почекати, поки Захід втомиться, – і можна отримати бажане силою.