Ризикована ставка Києва: чим загрожують Україні публічні звинувачення Китаю у підтримці РФ

Вперше від початку повномасштабного вторгнення українська влада публічно заговорила про можливу участь громадян Китаю у війні на боці РФ. Президент Володимир Зеленський 8 квітня повідомив, що Сили оборони взяли в полон двох китайських громадян, які воювали на Донеччині у складі російської армії .

Голова держиви наголосив, що участь Китаю – “пряма чи опосередкована” – у війні проти України є “чітким сигналом, що Кремль збирається робити що завгодно, окрім завершення війни… На це точно потрібна реакція. Реакція Сполучених Штатів, Європи та всіх у світі, хто хоче, щоб був мир” . Заява Зеленського фактично натякає: Кремль готовий залучати на полі бою навіть третю сторону, а отже міжнародна спільнота має відреагувати належним чином.

Українська розвідка зараз перевіряє, чи були й інші громадяни КНР у лавах російських військ, а МЗС викликало тимчасового повіреного Китаю за роз’ясненнями . Пекін відреагував обережно, заявивши, що перевіряє інформацію, і запевнив, що Китай не надсилав своїх військових до України – мовляв, уряд КНР завжди закликає громадян триматися подалі від зон конфлікту. Водночас у Китаї закликали українську сторону “правильно оцінити конструктивну роль” Пекіна у врегулюванні війни, фактично відкидаючи звинувачення.

Сигнал для Вашингтона і ставка на жорстку позицію США

Гучний акцент Зеленського на “китайському сліді” має політичну мету на зовнішній арені. Зокрема, Київ може розігрувати цю карту, аби переконати Захід у необхідності ще твердішої лінії щодо Москви з огляду на її можливий альянс із Пекіном. Український політолог Олексій Буряченко прямо вказує: ситуація з полоненими громадянами КНР надає Україні дипломатичні важелі тиску, зокрема на США. На його думку, українська дипломатія має використати цей прецедент, щоби покращити переговорні позиції – одночасно і у діалозі з Вашингтоном, і у відносинах із самим Пекіном. По суті, інформація про китайських військових на боці РФ здатна посилити аргументи України у розмові з західними партнерами: мовляв, російська агресія – це вже не локальний конфлікт, а частина ширшого протистояння демократій зі зв’язкою авторитарних режимів.

Особливо важливим такий меседж виглядає з огляду на політичні настрої у США. Підтримка України там дедалі більше поляризована, і частина американського істеблішменту (передусім серед республіканців) схильна розглядати Китай як більшу загрозу, ніж Росію. У цій ситуації наголошування на залученні Китаю до війни може бути розраховане на те, щоб утримати Вашингтон від ізоляціонізму. Як зазначив один із західних експертів, поява китайців на українському фронті живить наратив про існування “авторитарної осі” Пекін-Москва-Пхеньян. Отже, аби протидіяти цьому союзу, США необхідно згуртувати союзників і не послаблювати підтримку Києва.

Дрони і технології: критична залежність від Китаю

Однак публічна “гра на підвищення ставок” із залученням китайського фактору містить і серйозні ризики для самої України. Китай є глобальним лідером у виробництві безпілотників та багатьох високотехнологічних компонентів, які зараз фактично стали “витратним матеріалом” війни. На фронті обидві сторони активно застосовують дрони – від розвідувальних квадрокоптерів до ударних БПЛА. Значна частина цих апаратів – китайського виробництва (наприклад, добре відомі квадрокоптери DJI), або ж зібрані в Україні та на Заході, але з китайських деталей. За оцінками учасників ринку, українські дрони приблизно на 95% складаються з китайських та європейських комплектуючих. Іншими словами, Пекін опосередковано є одним з постачальників критично важливих технологій для Сил оборони України.

Така залежність сформувалася історично, адже Китай пропонує відносно дешеве і масове виробництво електроніки. В розпал війни український ВПК та волонтери закуповують у КНР все – від чипів і плат до двигунів, батарей і камер для безпілотників. Тому будь-яке загострення відносин з Пекіном може боляче вдарити по спроможностях української армії. Уже зараз Китай поступово вводить обмеження на експорт технологій, які можуть мати військове застосування. Зокрема, з осені 2024 року Пекін офіційно обмежив постачання в Україну дронів та ключових деталей до них (моторів, сенсорів тощо). Хоча ці кроки подаються як нейтральні (Китай запровадив їх під тиском Заходу, щоб запобігти використанню своїх дронів у бойових цілях), фактично українські виробники БПЛА вже відчули дефіцит компонентів. Якщо ж політичний конфлікт між Києвом і Пекіном поглибиться, ризикує зникнути навіть той мінімальний доступ до китайських технологій, який ще лишається.

Ескалація з китайського боку: чим це загрожує на полі бою

Інший небезпечний сценарій – відкрите зближення Китаю з Росією у військовій сфері у відповідь на звинувачення з боку України та Заходу. Поки що Пекін уникав прямого постачання зброї РФ, офіційно декларуючи нейтралітет і миротворчі ініціативи. Однак не секрет, що Китай уже став для Кремля головним тилом, особливо в питанні технологій подвійного призначення. За даними Держдепартаменту США, Пекін забезпечує майже 80% поставок таких товарів, які Москва потребує для ведення війни. Фактично, китайські компанії закривають критичні “діри” у санкційній ізоляції РФ – від електроніки і безпілотників до промислових матеріалів. Це поки що відбувається напівприховано і під виглядом цивільної торгівлі. Проте вже зараз у Вашингтоні кажуть про “дуже суттєву допомогу російській воєнній машині” з боку Пекіна. І якщо конфронтація загостриться, Китай здатен перейти від тіньового постачання компонентів до більш прямої військової підтримки Москви.

Йдеться не лише про можливі поставки озброєнь (наприклад, дронів-камікадзе або боєприпасів великого калібру), а й про залучення китайських фахівців. Підтвердження присутності підготовлених добровольців із КНР на українському фронті вже викликає тривогу. Українські військові визнають, що захоплені китайці виявилися доволі професійними бійцями, а не випадковими найманцями. Якщо ж Китай піде далі й почне направляти до Росії військових радників чи операторів складної техніки, це може суттєво посилити російські можливості. За найгірших умов, пряма участь Китаю у війні на боці РФ змінила б ситуацію на полі бою кардинально, створивши для України новий фронт викликів. Недарма Зеленський застеріг: Україна не витримає війни з кількома країнами одночасно. Іншими словами, перетворення російсько-української війни на російсько-українсько-китайську матиме непередбачувані наслідки для безпеки всієї Європи.

Обережна позиція Пекіна і що може її змінити

Поки що Китай балансує, намагаючись підтримувати Росію, але не переступати межу, яка спричинить відкритий конфлікт із Заходом. Пекін демонстративно утримується від надання летальної зброї Москві, чітко заявляючи про небажання “підігрівати” війну. За словами Зеленського, під час особистої розмови голова КНР Сі Цзіньпін запевнив його, що Китай не постачатиме озброєння Росії. Натомість допомога обмежується економічною співпрацею та експортом dual-use товарів. Пекін зайняв позицію своєрідного “нейтрального союзника”: з одного боку, публічно декларує нейтралітет і підтримку суверенітету України, а з іншого – поглиблює торгівлю з РФ та постачає їй критичні компоненти. Така обережність пояснюється прагматичними мотивами. Китайський уряд і бізнес остерігаються вторинних санкцій США та ЄС , тому діють обережно, часто приховуючи співпрацю з Росією або проводячи її через треті країни. Вашингтон неодноразово попереджав Пекін про наслідки в разі передачі зброї агресору, погрожуючи жорсткими санкціями. Наразі цей західний тиск залишається стримуючим фактором: Китай не хоче ризикувати доступом до ринків Європи і США заради авантюр Кремля.

Однак ситуація може змінитися, якщо глобальне протистояння Заходу і Китаю увійде в нову, більш жорстку фазу. Загострення торговельної війни між Пекіном і Вашингтоном здатне послабити китайський страх перед погіршенням відносин. Наприклад, позиція адміністрації Дональда Трампа, яка вже заявляє про готовність “до кінця битися” у тарифному протистоянні, може знизити зацікавленість КНР у збереженні добрих мінімумів із Заходом. Якщо китайське керівництво вирішить, що відносини зі США безнадійно зіпсовано, воно почуватиметься вільніше у виборі союзників. У такому разі ймовірність відкритої військово-технічної допомоги Росії з боку Китаю суттєво зросте. Свідченням цього може бути і дедалі тісніша координація між Москвою та Пекіном: за даними західних посадовців, Китай вже отримує від Росії новітні військові технології в обмін на підтримку, чого раніше не спостерігалося. Іншими словами, формується глибший зв’язок, який у разі глобального розколу “Схід–Захід” лише посилиться.

Україні доводиться враховувати цей складний баланс, ведучи боротьбу на військовому фронті і водночас маневруючи на геополітичній шахівниці. Публічні заяви про китайський слід у війні можуть принести як користь (мобілізувати Захід проти спільної загрози), так і шкоду (спровокувати Пекін на кроки у відповідь). Київ фактично робить ризиковану ставку: привернути увагу світу до реальної небезпеки російсько-китайського зближення, водночас сподіваючись, що Китай утримається від відкритої підтримки агресора. Наскільки виправданою виявиться ця стратегія, покаже найближче майбутнє. Україні ж наразі важливо не переступити тонку межу, за якою прагматичний нейтралітет Пекіна може перетворитися на пряму ворожість.

Минулого року Україна витратила на лобіювання у США в сім разів менше, ніж Росія

У 2024 році Україна виділила на просування своїх інтересів у Сполучених Штатах 62,5 тис доларів.

Ця інформація доступна на порталі даних Opendatabot.

Того ж року Росія виділила понад $460 тис на просування своїх інтересів у Сполучених Штатах Америки, що в сім разів перевищує суму, витрачену Україною.

Згідно з даними проєкту, у 2022 році Україна вклала в лобіювання у США в шість разів менше, ніж у 2023 році.

З початку 2022 року на просування інтересів України в США було спрямовано понад $5,4 млн. Водночас Росія вклала в лобіювання своїх інтересів удвічі більше – $11,8 млн.

У проєкті зазначається, що й інші держави прагнуть оптимізувати свої бюджети. Зокрема, Польща 2024 року скоротила витрати на лобістську діяльність у США вп’ятеро, до $245,2 тис.

Агресивно налаштовані до Росії радники Трампа набирають вплив

Радники президента США Дональда Трампа, які дотримуються жорсткої лінії щодо Росії, дедалі більше впливають на його позицію.

Про це повідомляє The Wall Street Journal.

Як зазначає видання, ознакою зростаючого невдоволення Трампа є його нещодавній допис у соціальній мережі Truth Social, де він прямо згадав про “російську агресію” і водночас заявив про стратегічні інтереси США у Гренландії, обґрунтовуючи їх також і експансіонізмом Китаю.

На думку керівника аналітичного центру Saratoga Foundation Глена Говарда, такі слова чинного американського лідера можна вважати “незвичайним випадом на адресу Кремля”.

У попередніх виступах Трамп вже висловлював незадоволення з приводу позиції Росії щодо війни в Україні. Зокрема, він заявив, що Москва затягує процес узгодження припинення вогню, хоча й прагне його досягнення.

Кількома днями пізніше Трамп пригрозив Росії запровадженням додаткових тарифів на імпорт нафти, якщо не буде досягнуто домовленості з Україною щодо припинення вогню. Ця заява пролунала у відповідь на заяву Кремля від 27 березня, в яких було припущено можливість обговорення з США, країнами Європи та іншими державами ідеї тимчасового управління територією України під егідою ООН.

Росіяни готові до припинення вогню, але висувають свої умови – Рубіо

Росія висловлює готовність до перемир’я, але висуває умови, які потребують ретельного розгляду. Досягнення миру в Україні залежить від дій Росії, України та європейських країн.

З такою заявою виступив державний секретар США Марко Рубіо.

Марко Рубіо не бачить ознак затягування мирних переговорів щодо врегулювання конфлікту з боку Росії. За його словами, США необхідно активізувати взаємодію з обома сторонами конфлікту, зокрема з Росією, з якою у США не було контактів протягом тривалого часу.

“Вони зустрічаються з нами, спілкуються, пропонують різні ідеї. Вони готові до припинення вогню, але ставлять умови, які нам належить ретельно вивчити”, – заявив держсекретар США.

Під час брифінгу в п’ятницю, 28 березня він зазначив, що конфлікт між Росією та Україною є важким і триває вже понад три роки. Марко Рубіо підкреслив, що не говорив про те, що конфлікт можна легко завершити і досягти мирної угоди.

У зв’язку з цим Рубіо не може назвати конкретні терміни укладення мирного договору між Росією та Україною. На його думку, це не пов’язано з позицією США.

Росіяни поширюють пропагандистський фільм про українського полоненого: закликає ЗСУ складати зброю

Росія активно поширює пропагандистський фільм про українського військовополоненого, який після тривалого утримання закликає інших бійців ЗСУ складати зброю та переходити на бік РФ.

Відео створене в межах проекту під назвою “СВОбодные судьбы” та має явну мету деморалізувати українських захисників.

Головним героєм ролика став колишній військовослужбовець ЗСУ Нікіта Царевич, який провів у полоні 1069 днів. У відео Царевич дякує російській владі та закликає українців здаватися в полон.

“Я – колишній військовослужбовець ЗСУ Нікіта Царевич. Сьогодні мені випала надія опинитися на свободі. Досі емоції переповнюють, я не можу до кінця повірити. Хочу подякувати владі РФ, а також правоохоронним органам і всім, хто був залучений до мого звільнення. Дуже хочу подякувати своїй дружині Юленьці, яка не втрачала надію протягом трьох років”, – заявив він у пропагандистському ролику.

Царевич також висловив подяку проекту “Подари надежду” та прямо закликав українців складати зброю:

“Я звертаюсь до жителів: складіть зброю і здавайтеся в полон”.

Однак історія Царевича є поодиноким випадком, який використовує російська сторона задля створення хибного враження про масове небажання українських військових чинити опір агресору. Насправді більшість українських полонених військовослужбовців демонструють мужність та стійкість у складних умовах утримання й чекають на звільнення в межах обміну полоненими.

Подібні пропагандистські фільми покликані лише посіяти паніку та зневіру серед українців, проте українські військові залишаються незламними та продовжують героїчно протистояти окупантам.

Трамп відновив фінансування збору даних про масові депортації українських дітей

Адміністрація колишнього президента США Дональда Трампа переглянула попереднє рішення про закриття проєкту Conflict Observatory, який займається збором доказів про масову депортацію українських дітей до Росії.

Про це повідомляє видання The Washington Post із посиланням на власні джерела.

Conflict Observatory використовує сучасні технології, включаючи супутникові знімки, біометричні дані та інструменти цифрової криміналістики для збору доказів воєнних злочинів Росії.

Зібрані матеріали вже стали підставою для порушення низки кримінальних справ, зокрема й історичного обвинувального висновку Міжнародного кримінального суду проти президента Росії Володимира Путіна.

Згідно з новим рішенням адміністрації США, проєкт отримає фінансування та дозвіл на роботу ще протягом шести тижнів. За цей час заплановано передати всі зібрані матеріали до Європолу, правоохоронного органу Євросоюзу.

Таке рішення дозволить продовжити розслідування та притягнути винних до відповідальності не лише в Україні, але й на міжнародному рівні.

Відкладений мир — нові втрати: чому зволікання може коштувати Україні надто дорого

Вже третій рік Україна веде виснажливу боротьбу проти російської агресії. За цей час фронт майже не змінився, зате обидві сторони зазнали колосальних втрат – поранених і загиблих обчислюють сотнями тисяч.

Попри героїзм українських воїнів і підтримку союзників, швидкий розгром ворога виглядає недосяжним у близькій перспективі. Аналітики підраховують, що за нинішніх темпів просування Україні знадобиться понад 70 років, щоб повністю звільнити окуповані території . На цьому тлі дедалі виразніше постає морально-політичний вибір: продовжувати війну будь-якою ціною чи спробувати скористатися шансом на мир, навіть якщо доведеться йти на непрості компроміси.

У березні 2025 року президент США Дональд Трамп виступив з несподіваною ініціативою: він провів тривалу телефонну розмову з Володимиром Путіним і домовився про часткове перемир’я на українському фронті . Згідно із заявою Білого дому, обидва лідери погодилися, що конфлікт слід закінчувати на основі “міцного миру”, і першочергово домовилися на 30 днів припинити удари по енергетичній інфраструктурі . Це рішення було подано як перший крок у “русі до миру”, за яким мають негайно розпочатися переговори про ширше перемир’я – зокрема морське в Чорному морі і повне припинення бойових дій.  Вашингтон наголосив на меті: “кров і ресурси, які і Україна, і Росія витрачають на цю війну, краще спрямувати на потреби їхніх народів”. Ця фраза резонує з настроями багатьох українців, виснажених війною: життя людей і відбудова країни вартують більше, ніж нескінченне воєнне протистояння.

Жорстка реакція української влади на пропозицію

Президент України Володимир Зеленський дипломатично привітав ідею паузи у обстрілах енергетичної інфраструктури і заявив про готовність обговорити її безпосередньо з Трампом, щойно той знайде час на розмову. Водночас у Києві не стали приховувати скепсису щодо щирості Кремля: радник ОП Михайло Подоляк прямо заявив, що навіть у разі тимчасового перемир’я війна не закінчиться і Україна змушена буде зберігати воєнний стан та боєготовність, поки не буде напрацьовано надійних умов миру. Інакше кажучи, офіційні особи дали зрозуміти: навіть потенційна пауза у взаємних обстрілах – не більше ніж оперативна, а не остаточний сталий мир.

При цьому варто зазначити, що в українському дискурсі переважає позиція “яструбів”, які більше схильні продовжувати бойові дії за будь-яку ціну, ніж піти на мінімальні поступки заради дипломатичного просування. Ця ж позиція проявляється в підході до врегулювання з боку президента України Володимира Зеленського. У відповідь на пропозицію США і Росії він відповів, що “Якщо Росія перестане завдавати ударів по наших об’єктах, ми точно припинимо бити по об’єктах у РФ”. При цьому не було деталізовано чи йдеться тільки про енергосистему, чи загалом про удари по тилових позиціях та інших інфраструктурних об’єктах, що розмиває позицію України.

Крім того, голова держави вказав, що українська сторона підготує і передасть США перелік потенційних цілей, які підпадатимуть під майбутній мараторій ударів по енергетичних об’єктах, що одразу спричинило реакцію російської сторони. У російській блогосфер побачили в цьому спробу маніпуляції і поставили запитання про доцільність передавати координати важливих об’єктів протилежній стороні без жодних гарантій довгострокового врегулювання. Мовляв, якщо йдеться про мараторій на удари, то Росія не битиме по будь-яких енергетичних об’єктах, а якщо готується певний перелік, то це нібито вказує на заплановані провокації і створює додаткові ризики.

Ризик втратити шанс на дипломатичне врегулювання війни

Бажання українського лідера і представників української влади отримати для України найкращі умови і не погоджуватися на будь-які пропозиції зрозуміле, але водночас таке бажання, як не парадоксально, створює стратегічні ризики для України. Страх опинитися в слабкій позиції або піти на більші, ніж потрібно, поступки, може зіграти злий жарт у довгостроковому розвитку країни. Річ у тім, що відсутність чіткої позиції та бажання отримати найкращий варіант, сприймається Росією як маніпуляція та спроба грати в наперстки. Якщо українська сторона буде категорично наполягати лише на максималістичних вимогах (як-от повне звільнення всіх територій включно з Кримом до останнього сантиметра негайно, репарації, трибунал тощо) без жодного простору для компромісу, це може застопорити будь-який діалог.

Не можна забувати також про те, що переговорний процес і так відбувається у складній грі світових сил. Якщо Україна займатиме неконструктивну або незрозумілу позицію, це посилить табір тих, хто волів би “воювати до останнього українця”, затягуючи конфлікт. Натомість розсудливий, чітко окреслений підхід – коли ми говоримо союзникам: так, ми готові розглядати поетапне припинення вогню, ось наші прийнятні умови, а ось реальні кроки до цього – дозволить згуртувати навколо України про-мирну коаліцію та посилить позиції. Крім цього, така поведінка поставить Росію у невигідне положення, коли є сторона, яка реально готова до завершення війни, а я є недоговороздатний учасник мирного процесу.

Жодна війна не триває вічно, але важливо із чим ми залишимося

У підсумку маємо розуміти: жодна війна не триває вічно, рано чи пізно вона закінчиться перемовинами. Питання лише – на яких умовах і якою ціною. Якщо є шанс зараз домогтися паузи і зберегти тисячі життів, його потрібно використати. Затяті прихильники війни до переможного кінця мусять чесно відповісти собі, чи не ведуть вони нас до Піррової перемоги. Це гірка правда, від якої не втекти: Москва все ще переважає ресурсами і готова лити кров, скільки знадобиться, щоб не допустити своєї поразки. Але тим більше Україна має прагнути покласти край бойні якнайшвидше, доки не втрачено критично багато. Так, компроміси можуть бути болючими. Проте зберегти незалежність і життя свого народу важливіше, ніж стояти на максималістичних позиціях, втрачаючи щодня найкращих людей і руйнуючи власну країну.

В Джидді відбудеться зустріч представників США і Росії

Стів Віткофф прокоментував бесіду лідерів Росії та США, і повідомив, що в Саудівській Аравії 23 березня відбудеться черговий раунд переговорів про можливе тимчасове перемир’я в російсько-українському конфлікті.

Про це спецпредставник Трампа з питань Близького Сходу заявив в ефірі Fox News.

У Джидду для участі в переговорах вирушать державний секретар Сполучених Штатів Америки Марко Рубіо і радник президента США з питань національної безпеки Майк Волц.

Під час зустрічі необхідно уточнити деталі угод, які були досягнуті під час переговорів між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним. За словами Віткоффа, йдеться про тимчасове припинення атак на всі об’єкти інфраструктури, а не тільки на енергетичні.

Відповідаючи на запитання про можливість припинення атак на цілі в акваторії Чорного моря, спецпредставник Трампа наголосив, що “російська сторона наразі згодна на обидва ці аспекти”.

“Я хотів би висловити вдячність президенту Путіну за його зусилля під час телефонної розмови, спрямовані на наближення його країни до укладення мирної угоди. Я вважаю, що це також стало можливим завдяки президенту Трампу і його обранню… Для обох сторін дуже важливий мир – міцний, тривалий і стабільний”, – так Стів Віткофф прокоментував деякі нюанси розмови двох президентів.

У відповідь на запитання про те, чи не використовує Росія 30-денне перемир’я для нарощування своїх сил, спецпредставник Трампа заявив, що “важливо звернути увагу на нюанси”, але всі подробиці обговорюватимуть на зустрічі в Джидді. Він також зазначив, що, на його думку, Кремль не бажає продовження кровопролиття.

Перші результати телефонної розмови Трампа з Путіним: дата зустрічі та деталі мирного врегулювання обговорюються

Телефонна розмова між президентом США Дональдом Трампом та президентом Росії Володимиром Путіним завершилася без призначення конкретної дати зустрічі, а сторони все ще не вирішили багато питань у контексті українського мирного врегулювання.

Про це пише “The New York Times”.

Під час бесіди з президентом Росії було досягнуто згоди про тимчасове припинення вогню, яке дасть змогу зупинити атаки на об’єкти енергетичної інфраструктури. Однак, попри це, російський лідер не погодився на повне припинення вогню, яке пропонували США та Україна. Розмова тривала понад дві з половиною години.

У разі якщо обидві сторони справді припинять завдавати ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури, це означатиме першу узгоджену зупинку атак за останні три роки. Однак деякі представники адміністрації США висловили думку, що Кремль, можливо, лише вдає, що зацікавлений у мирних переговорах, а сам тим часом зміцнює свої позиції на полі бою.

У випадку встановлення перемир’я в енергетичній сфері це було б вигідно не тільки для України, а й для Росії, оскільки російські об’єкти, пов’язані з нафтою і газом, піддаються серйозним атакам.

У публікації наголошується, що коментарі представників США і Росії щодо телефонної розмови показали “розрив” у позиціях. Зокрема, у Кремлі наголосили, що досягнення міцного миру можливе лише за умови повної відмови від військової та розвідувальної підтримки України з боку інших держав. Однак у повідомленні Білого дому ця частина обговорення не була згадана.

Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що під час переговорів також обговорюватимуть питання контролю над Запорізькою атомною електростанцією. Однак ні в Кремлі, ні в Білому домі не повідомляли про те, що ця тема обговорювалася на переговорах. Також не було інформації про те, що обговорювалася робота дипломатичних представництв США і Росії.