Директор НАБУ розповів про зміни в новому законі

Верховна Рада схвалила законопроєкт, який повертає незалежність НАБУ і САП: документ включає важливі зміни, що стосуються роботи цих антикорупційних органів.

Про них розповів директор НАБУ Семен Кривонос в інтерв’ю.

31 серпня український парламент схвалив законопроєкт, запропонований Президентом України Володимиром Зеленським.

Цей документ відновлює повноваження Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Також він сприяє розвитку міжнародного співробітництва та встановлює нові обмеження.

“Там є зміни, які стосуються окремого призначення прокурорів, але це не стосується прокурорів САП. Змінена процедура призначення прокурорів, які перебувають під юрисдикцією Офісу Генпрокурора, а також процедура їхнього звільнення у зв’язку зі скороченням посад”, – зазначив Семен Кривонос.

У нещодавно прийнятому законі №13533 є й інші нововведення. Зокрема, вони стосуються розширення повноважень Генерального прокурора щодо інших органів, які займаються досудовим розслідуванням, але не належать до НАБУ та САП.

Кривонос пояснив, що процесуальна самостійність НАБУ і САП була повністю відновлена. Однак у законопроєкті були також порушені питання, що стосуються інших правоохоронних органів.

“Другим блоком передбачено раз на два роки проведення поліграфічного дослідження працівникам НАБУ, які мають доступ до держтаємниці, на предмет зв’язків з державою-агресором. Хочу наголосити, що цей поліграф проводитиме наш підрозділ внутрішнього контролю. Тобто це робитиме не СБУ, а працівники НАБУ за методологією, яка буде узгоджена з СБУ”, – пояснив директор НАБУ.

У цій сфері Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не відчувають небезпеки для своєї автономності. Варто зазначити, що перевірка на поліграфі стосується не тільки НАБУ та САП, а й інших правоохоронних структур.

Євросоюз може скоротити фінансову допомогу Україні – NYT

Рішення ліквідувати незалежність НАБУ і САП може позбавити Київ частини допомоги від Євросоюзу, який раніше був надійним союзником.

Про це пише The New York Times.

У публікації зазначається, що ЄС може скоротити розмір фінансової допомоги Україні в рамках програми Ukraine Facility з 4,5 до 3 млрд євро через затримки з проведенням реформ. Остаточне рішення поки не прийнято, оскільки фінансування може бути відновлено за умови виконання певних вимог.

Крім того, автори підкреслюють, що в країні вперше з 2022 року пройшли акції протесту проти уряду.

Для Володимира Зеленського це стало несподіванкою, хоча він поки не давав коментарів з цього приводу. Раніше, до 2022 року, обмеження допомоги з метою стимулювання реформ було звичайною практикою.

Однак нещодавнє рішення свідчить про те, що Євросоюз готовий критикувати український уряд навіть в умовах військового конфлікту. Крім того, за інформацією ЗМІ, обговорюється питання про те, чи не слабшає підтримка українського президента з боку західних партнерів.

“Блиск безумовно згасає. У спільноті донорів зростає невдоволення Зеленським”, – заявив американський експерт з боротьби з корупцією Джеймс Вассерстром.

У статті NYT повідомляється, що НАБУ і САП займалися розслідуванням діяльності ключових міністрів уряду, очолюваного Володимиром Зеленським. Хоча рішення про позбавлення цих відомств незалежності було скасовано, це викликало звинувачення в кумівстві і поставило під загрозу підтримку.

Минулого року Європейський союз запустив програму Ukraine Facility, яка передбачає виділення 50 млрд євро на три роки для відновлення і підготовки України до вступу в ЄС. У червні Україна звернулася за отриманням коштів, хоча не виконала три з шістнадцяти умов.

“Критики в Україні висловлювали невдоволення посиленням влади уряду Зеленського у воєнний час. Проти журналістів, активістів і опозиційних політиків порушували кримінальні справи. Адміністрація Зеленського замінювала обраних мерів і губернаторів військовими адміністраціями в різних регіонах країни”, – йдеться в статті.

Позиції західних партнерів щодо подальших дій розходяться. Одні вважають, що це потрібно для забезпечення контролю над державою в умовах військового конфлікту. Інші ж вважають, що це лише спроба встановити жорсткий контроль над країною.

Серед тих, хто висловлював незгоду з рішенням Володимира Зеленського обмежити діяльність антикорупційних органів, був прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер. Він зв’язався з президентом, щоб обговорити цю тему.

Повідомляють, що Національне антикорупційне бюро України проводило розслідування щодо колишнього віцепрем’єра Олексія Чернишова, якого підозрюють в отриманні хабара за сприяння в угоді з нерухомістю. Це призвело до загострення відносин між керівництвом і співробітниками антикорупційних органів.

Стефанчук оголосив дату засідання Ради щодо закону про НАБУ та САП

Голова Верховної Ради анонсував, що 31 липня парламент розгляне законопроєкт президента Зеленського про розширення повноважень НАБУ та САП.

Руслан Стефанчук поділився цією інформацією в дописі на сторінці у Facebook.

“Під час розгляду цього законопроєкту буду пропонувати прийняти його одразу за основу та в цілому, а також підтримати його невідкладне підписання. Крім цього, парламент розгляне й інші важливі законодавчі ініціативи”, – зазначено в повідомленні.

22 липня парламент ухвалив закон, який істотно обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ), створеного в 2015 році за підтримки США та інших західних партнерів.

Після того як стало відомо про ухвалення закону, в різних містах України пройшли масові акції протесту.

Депутати вносять законопроєкт про відновлення незалежності НАБУ та САП

До Верховної Ради подано законопроєкт, який повністю скасовує положення закону №12414, що раніше викликав хвилю критики через загрозу незалежності антикорупційних органів.

Документ підтримали 48 парламентарів, які представляють різні політичні сили.

Очікується, що найближчим часом до парламенту також буде внесено закон про відновлення незалежності Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Голосування з цього питання може відбутися вже завтра, однак точна дата ще уточнюється.

Водночас депутат Ярослав Железняк заявив, що Верховна Рада наразі формально пішла на “канікули” до 20 серпня, проте існує висока ймовірність її зібрання на позачергове засідання наступного тижня.