САП Архіви - URAUA.INFO

Офіс генпрокурора перевірить дії детективів НАБУ після обшуків

Posted on 5 Вересня, 20265 Вересня, 2026 by Іван Засядько

Офіс генерального прокурора України заявив про можливе перевищення детективами Національного антикорупційного бюро (НАБУ) меж судових дозволів під час обшуків у рамках операції “Карфаген”.

Дії співробітників бюро планують перевірити в межах кримінального провадження.

Близько опівночі 5 вересня обшуки проводили детективи НАБУ у службових приміщеннях генерального прокурора Руслана Кравченка, його першої заступниці Марії Вдовиченко та інших співробітників ОГП. У прокуратурі стверджують, що детективи отримали доступ не лише до матеріалів розслідування щодо можливого покровительства шахрайським кол-центрам, а й до документів щодо інших кримінальних справ.

Серед них, за даними ОГП, були матеріали про можливі протиправні дії співробітників НАБУ та САП, а також осіб, пов’язаних із керівництвом САП. Прокуратура має намір з’ясувати, чи надавав суд дозвіл на доступ до цих документів і чи мали детективи право їх вилучати або копіювати.

В ОГП також поставили під сумнів підстави для обшуків у керівництва відомства. Там стверджують, що представлені в судових матеріалах розмови Кравченка стосувалися побутових питань, а розмови Вдовиченка — координації слідчих дій проти кол-центрів.

Раніше НАБУ та САП повідомили про викриття в рамках операції “Карфаген” злочинної організації, яку, за версією слідства, очолював один із керівників підрозділів Офісу генпрокурора. П’ятьом фігурантам оголосили підозру.

The Economist попередив про ризик політизації українських антикорупційних органів

Posted on 27 Серпня, 2026 by Іван Засядько

Українські антикорупційні структури поступово перетворюються на самостійний центр впливу на політичну систему країни.

The Economist звертає увагу на те, що НАБУ, САП та Вищий антикорупційний суд сформували незалежну систему, здатну виступати противагою чинній владі.

Видання зазначає, що тиск на антикорупційні органи зберігається. Особливу увагу приділяється керівництву САП та опублікованим записам розмов представників влади, які, як стверджується, демонструють занепокоєння посиленням впливу антикорупційних структур. На тлі слабкості парламенту, уряду та опозиції один із співрозмовників журналу охарактеризував ці органи як своєрідний “паралельний уряд”.

Водночас The Economist вказує на зворотний бік їхнього зростаючого впливу. Приводом для запитань стала публікація НАБУ нових записів 19 серпня — безпосередньо в день парламентського голосування щодо кандидатури нового міністра оборони. За оцінкою деяких співрозмовників видання, наближених до антикорупційних структур, процес набуває ознак політизації, оскільки очевидної процедурної необхідності публікувати матеріали саме цього дня не було.

Самі записи стосуються розслідувань ймовірних корупційних схем за участю представників Офісу президента. Серед іншого йдеться про обставини збору 150 млн гривень для внесення застави за колишнього міністра юстиції Германа Галущенка та можливе використання для цього компаній і банківських операцій.

При цьому The Economist не стверджує, що публікація записів сама по собі доводить політичну мотивацію НАБУ. Головним ризиком видання називає концентрацію в антикорупційних органах великого обсягу чутливої інформації про політичну систему та окремих осіб, яка за певних обставин може перетворитися на інструмент політичної боротьби.

У записах НАБУ у справі Sense Bank згадали Гетманцева та Арахамію

Posted on 19 Серпня, 2026 by Іван Засядько

НАБУ та САП опублікували нові фрагменти записів, отриманих у рамках операції “Форест Гамп” Розслідування стосується ймовірної схеми легалізації 150 млн гривень, а також можливих спроб встановити вплив на націоналізований Sense Bank.

На опублікованих записах співрозмовниця, якою, ймовірно, є вже звільнена заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, розповідає про можливий інтерес низки політиків до банку.

У розмові згадується голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев, який нібито хотів взяти фінансову установу під свою “опіку”. Також звучить ім’я Давида — журналісти припускають, що мова може йти про керівника фракції “Слуга народу” Давида Арахамію.

Зі змісту розмов випливає, що окремі політики нібито могли пропонувати не створювати проблем Sense Bank в обмін на певні домовленості. При цьому НАБУ не ідентифікує безпосередньо всіх осіб, про яких говорять учасники записаних розмов, тому частина прізвищ є інтерпретацією журналістів.

Гетманцев категорично відкинув висловлені твердження. Він заявив, що ніколи не обговорював із Мудрою чи іншими особами можливість встановлення контролю над Sense Bank. Депутат також повідомив про готовність пройти поліграф і дати свідчення детективам НАБУ, щоб зняти підозри, що виникли.

Операція “Форест Гамп” пов’язана з розслідуванням діяльності ймовірної злочинної організації, серед фігурантів якої називаються представники Офісу президента, діючі та колишні депутати. За версією слідства, група могла легалізувати 150 млн гривень готівкою через рахунки Sense Bank та підконтрольних компаній. У матеріалах справи також фігурують можливі спроби втручання в конкурс на посаду керівника САП.

У Верховному суді проводяться обшуки

Posted on 19 Травня, 202619 Травня, 2026 by Іван Засядько

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура проводять розслідування у справі про корупцію у Верховному суді.

Про це НАБУ повідомило у своєму Telegram-каналі.

Проводяться обшуки у діючих та колишніх суддів Верховного Суду, як на їхніх робочих місцях, так і за адресами їхнього проживання, а також у їхніх транспортних засобах.

“Зокрема й у ексголови Верховного Суду, справа за обвинуваченням якого слухається у ВАКС. Деталі — згодом”, — додали у Бюро.

Оновлено: 18:21

НАБУ повідомило про висунення підозр трьом суддям Верховного суду, зокрема судді у відставці, в рамках розслідування корупційних схем, у яких раніше було звинувачено колишнього голову суду Всеволода Князєва.

“НАБУ та САП розширили коло підозрюваних у масштабній корупції за участю колишнього голови Верховного суду. Йдеться про трьох чинних суддів Верховного Суду, а також суддю Верховного Суду у відставці, які, за версією слідства, будучи суддями Великої Палати Верховного Суду, отримали неправомірну вигоду за ухвалення рішення в інтересах власника групи “Фінанси і кредит”, – йдеться у повідомленні.

У НАБУ нагадали суть справи. Судді Великої Палати Верховного суду уповноважені розглядати найскладніші та виняткові правові конфлікти. Однією з таких справ стало розгляд, у якому колишні акціонери оскаржили договір купівлі-продажу 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. Цей договір було укладено у 2002 році з бізнесменом, власником групи “Фінанси і кредит”.

У 2022 році Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції, який раніше відмовив у задоволенні позову. Суд визнав договір недійсним.

Через складність судового спору його подальший розгляд у касаційній інстанції проводився суддями Великої палати Верховного Суду.

“Щоб уникнути втрати акцій, бізнесмен протягом березня–квітня 2023 року через посередника передав 2,7 млн дол. адвокату, члену так званого бек-офісу Верховного Суду, аби той передав ці кошти колишньому голові та суддям Верховного Суду для ухвалення «потрібного» рішення”, – стверджують у НАБУ.

НАБУ оприлюднило подробиці оголошення підозри колишньому керівнику Офісу президента Єрмаку

Posted on 12 Травня, 2026 by Іван Засядько

НАБУ та САП підозрюють колишнього керівника офісу президента Андрія Єрмака у легалізації злочинно отриманих коштів. Слідство стверджує, що під час будівництва котеджного містечка “Династія” під Києвом відмили понад 460 млн гривень.

Про це заявили в НАБУ та САП.

За інформацією слідства, Єрмак входить до організованої групи, яка займалася будівництвом престижного котеджного містечка “Династія” в Козині Київської області. Йому висунуто звинувачення за ч. 3 ст. 209 КК України, що стосується легалізації незаконно отриманих доходів.

Представники відомства повідомили про викриття злочинної групи, яка займалася легалізацією 460 млн гривень, отриманих незаконним шляхом, для будівництва елітних об’єктів під Києвом.

НАБУ повідомило, що схема функціонувала з 2018 року, і в її реалізації були задіяні колишній міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов, підприємець Тимур Міндіч та інші особи. У матеріалах справи використовуються умовні позначення для учасників: “Че Гевара”, “Карлсон” і R2.

Слідчі припускають, що в рамках проєкту з будівництва приватних резиденцій у період з 2021 по 2025 рік могли бути легалізовані майже $9 млн, що еквівалентно понад 460 млн гривень.

Згідно з інформацією, наданою НАБУ, у 2018 році Олексій Чернишов (Че Гевара), став одним із засновників ТОВ BLООM Development. Влітку 2019 року ця компанія придбала у Козинської сільської ради в Київській області понад 4 га землі, яка стала основою для запланованого будівництва.

У листопаді того ж року Че Гевара був призначений головою Київської обласної державної адміністрації. У зв’язку з цим він передав свою частку в статутному капіталі компанії своїй дружині. У березні 2020 року Че Гевара став міністром розвитку громад і територій. У травні 2020 року розпочалася розробка концепцій для будівництва приватних резиденцій під назвою “Династія”. Ці резиденції планувалося звести на землях, які повністю або частково належать ТОВ BLООM Development. Засновником цієї компанії є дружина Че Гевари.

Як ынформують в НАБУ, Че Гевара створив команду проєкту “Династія” зі своїх підлеглих для реалізації проєкту. У червні 2020 року Чернишов запросив до участі в будівництві Тимура Міндіча (Карлсон). Приблизно в той самий період до роботи було залучено Єрмака (R2).

Котеджне містечко “Династія” зводили в Козинській сільській раді Київської області.

За інформацією НАБУ, вартість земельних ділянок у Козині, де планували звести “Династію”, за оцінками учасників проєкту, коливалася у межах $4 тис – $20 тис за сотку. При цьому резиденції планували будувати на ділянках загальною площею понад 8 га, які могли коштувати понад $6 млн.

У НАБУ повідомили, що учасники проєкту “Династія” досягли угоди про зведення чотирьох приватних резиденцій для особистого проживання. Площа кожного будинку становить близько 1000 кв м, а вартість одного — приблизно $2 млн. Ці резиденції позначені як R1, R2, R3 і R4. Крім того, учасники проєкту домовилися про будівництво спільного маєтку R0, у якому будуть розташовані спа-зона, басейн і спортзал.

У червні 2021 року стартували масштабні будівельні роботи. На самому початку будівництва було закопано пам’ятну капсулу, яка стала символом цієї важливої події. За інформацією Національного антикорупційного бюро України, дружина священника, який брав участь у церемонії освячення, у 2022 році офіційно оформила право власності на одну з квартир, надану як неправомірну вигоду Чернишову, який обіймав посаду міністра розвитку громад та територій.

НАБУ стверджує, що будівництво резиденції “Династія” не було призупинено навіть за умов бойових дій у Київській області, які розпочалися з повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За інформацією слідства, Чернишов наполягав на продовженні будівництва вже в березні 2022 року.

За інформацією Національного антикорупційного бюро України, у липні 2025 року Міндич, щоб запобігти розкриттю схеми відмивання грошей, яка могла бути розкрита у зв’язку з пред’явленням Чернишову підозри, прийняв рішення тимчасово призупинити будівельні роботи та законсервувати об’єкт.

Після того як інформація про будівництво “Династії” стала відома в ЗМІ, власники вжили заходів, щоб уникнути арешту своїх земельних ділянок та об’єктів незавершеного будівництва. Проте, в ході розслідування Вищий антикорупційний суд задовольнив клопотання Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, і наклав арешт на п’ять об’єктів незавершеного будівництва та земельні ділянки в Козині.

Детективи та прокурори також оглянули котеджне селище. 28 листопада 2025 року співробітники НАБУ провели обшуки в будинку Андрія Єрмака, який на той момент обіймав посаду керівника Офісу президента. Ці слідчі заходи були пов’язані з гучною справою “Мідас”. Вона стосувалася великої корупційної схеми, організованої в компанії “Енергоатом”.

Після того як Єрмак став фігурантом розслідування, він відмовився від коментарів журналістам, заявивши, що не має наміру висловлюватися до закінчення слідства.

“Коли закінчаться слідчі дії, я надам коментар”, — додав Єрмак.

Офіс президента вже виступив із першою заявою про підозру щодо Єрмака.

“Як бачимо, процесуальні дії ще відбуваються, то поки що зарано давати оцінки”, – заявив журналістам радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин.

Третя серія “плівок Міндіча” розкриває нові подробиці втечі фігурантів операції “Мідас”

Posted on 8 Травня, 2026 by Іван Засядько

Питання про те, як ключові фігуранти операції НАБУ та САП “Мідас” — Олександр Цукерман і Тимур Міндич — змогли покинути Україну до обшуків та оголошення підозр, досі не отримало офіційної відповіді. Уже понад півроку це питання залишається без роз’яснення.

“Українська правда” повідомляє про третю серію так званих “плівок Міндіча”.

Журналісти повідомили, що в листопаді 2025 року в ЗМІ з’явилася інформація про те, що потенційним джерелом витоку даних про заплановану операцію міг бути тодішній заступник голови САП Андрій Синюк.

Після оприлюднення результатів розслідування він пішов у відставку, а антикорупційні служби повідомили про продовження вивчення всіх деталей виїзду підозрюваних за кордон. Цукерман і Міндич заявили, що покинули Україну законно і без будь-яких порушень.

Нові матеріали, що опинилися в розпорядженні редакції, ставлять під сумнів цю версію. Зокрема, серед них є фрагмент слідчих документів зі стенограмою бесіди двох обвинувачених у справі — Дмитра Басова та Ігоря Миронюка.

Журналісти з’ясували, що за два місяці до початку розслідування обговорювалася ідея залучення Синюка для отримання даних, що стосуються антикорупційних справ.

Обвинувачені розглядали питання про те, що Синюка не можна використовувати постійно, а лише у найважливіших випадках. Вони також обговорювали можливість перевірки Синюка в рамках інших корупційних розслідувань, щоб з’ясувати, наскільки йому можна довіряти. 16 жовтня заступник керівника САП, використовуючи внутрішню базу даних, перевірив, чи згадуються обвинувачені у справі “Мідас” в інших провадженнях.

26 жовтня, через десять днів після того, як Синюк отримав доступ до внутрішніх баз даних, Володимир Цибульський, імовірно водій або помічник Цукермана, повідомив, що їм з начальником необхідно терміново вирушити у відрядження до Відня.

Завершено слідство у справі Тимошенко про хабар народним депутатам

Posted on 8 Квітня, 20268 Квітня, 2026 by Іван Засядько

НАБУ та САП завершили розслідування щодо лідерки “Батьківщини” Юлії Тимошенко, яку підозрюють у наданні хабара народним депутатам. Тепер адвокати Тимошенко можуть ознайомитися з матеріалами справи.

Про це повідомили в НАБУ.

“НАБУ і САП завершили досудове розслідування у справі керівниці однієї з депутатських фракцій Верховної Ради України. Її підозрюють у пропозиції надати неправомірну вигоду народним депутатам України”, – йдеться у повідомленні.

Антикорупційні структури не розкривають ім’я, але йдеться про Юлію Тимошенко, яка очолює “Батьківщину”.

У грудні 2025 року, після того як НАБУ і САП викрили хабарництво серед народних депутатів України, слідство з’ясувало, що підозрювана розпочала переговори з деякими парламентарями про створення системи винагород за їхню лояльність під час голосування.

Обговорювався сталий механізм взаємодії з авансовими виплатами. Депутати були зобов’язані дотримуватися вказівок щодо голосування, утримання або неучасті.

У січні 2026 року стало відомо про підозру, висунуту керівнику депутатської фракції. Тепер детективи Національного антикорупційного бюро України, за розпорядженням прокурора, надали матеріали справи стороні захисту для вивчення.

Виявлено схему розкрадання зерна на суму майже $30 млн

Posted on 2 Квітня, 2026 by Іван Засядько

САП та НАБУ викрили корупційну схему в Державній продовольчо-зерновій корпорації України. В результаті махінацій держава втратила 105 тис тонн зерна, що оцінюється майже в 29 млн доларів США.

Про це повідомляє САП.

Співробітники правоохоронних органів виявили злочинну групу, яка займалася розкраданням зерна, що належить АТ “Державна продовольчо-зернова корпорація України”. За даними слідства, у 2021 році колишній керівник АТ “ДПЗКУ”, а також директор і кінцевий бенефіціар, власник міжнародної компанії, розробили злочинну схему. До неї були залучені також керівник Департаменту державної корпорації та дві довірені особи, кожна з яких виконувала свої чітко визначені функції.

Керівництво корпорації підписало з іноземною компанією чотири угоди на поставку фуражної кукурудзи. У рамках цих договорів корпорація здійснила поставку понад 100 000 тонн зерна.

“Після відвантаження продукції учасники групи підробили товаророзпорядчі документи для створення ілюзії контролю над товаром. При цьому фальшиві документи директор департаменту зберігав у своєму сейфі, а оригінали залишалися у інших членів злочинної групи. Такі дії дозволяли їм фактично розпоряджатися зерном та реалізувати його кінцевим покупцям за кордоном, зокрема в Ірані, Туреччині та Єгипті, без здійснення будь-якої оплати на користь державної компанії”, — заявили в САП.

П’ятьом особам оголошено про підозру у привласненні та розтраті майна, підробці документів та легалізації незаконних доходів.

“Це не просто цифра — це гігантський масштаб розкрадання, який важко навіть уявити”, — додали в САП.

Колишній глава ДПСУ вступив до лав ЗСУ

Posted on 12 Березня, 202614 Березня, 2026 by Іван Засядько

Мобілізація колишнього глави Держприкордонслужби Дейнеки була проведена відповідно до загальноприйнятих процедур.

Про це заявив прокурор САП Андрій Касьян.

Представник САП заявив, що на даний момент законодавство не передбачає жодних обмежень, які б перешкоджали мобілізації громадян, що перебувають під підозрою в корупційних діяннях.

Ці обмеження поширюються виключно на тих, хто вже був визнаний обвинуваченим.

“Станом на зараз фактів перешкоджання проведенню розслідування не зафіксовано. Слідство триває. Факт мобілізації підозрюваного не перешкоджає збору доказів. Однак мобілізація особи може призвести до зупинення розгляду справи в суді”, – пояснив специфіку процесу Андрій Касьян.

В рамках даної кримінальної справи троє підозрюваних, включаючи колишнього главу прикордонної служби, були затримані.

Правоохоронні структури продовжують збирати докази і встановлювати всі обставини можливих правопорушень. Факт проходження служби підозрюваним не заважає детективам і прокурорам вести розслідування.

Ключовим моментом розслідування є розслідування схеми нелегального переміщення тютюнових виробів через кордон держави. Слідчі аналізували випадки використання автомобілів з номерами, схожими на дипломатичні, для перевезення заборонених товарів.

Прокурор підтвердив, що правоохоронні органи встановили джерело походження сигарет та особи, які безпосередньо брали участь у їх транспортуванні.

Незважаючи на широкий суспільний інтерес, подробиці про конкретних виконавців та виробників тютюнових виробів поки що не називаються.

“На сьогодні зазначені обставини, зокрема про осіб, причетних до перевезення цигарок, встановлені. Однак зважаючи на активне розслідування, надати більш детальну інформацію зараз неможливо”, – резюмував представник антикорупційної прокуратури.