Гегсет одноосібно зупинив постачання зброї Україні – ЗМІ

Глава Пентагону Піт Гегсет наодинці ухвалив рішення зупинити відправку деяких видів зброї в Україну. За його словами, це пов’язано з побоюваннями з приводу нестачі таких озброєнь на складах США.

Про це інформує “NBC News”.

За інформацією, наданою трьома представниками адміністрації США, пакет допомоги не становить небезпеки для арсеналу американських військових. Це було підтверджено результатами аналізу, проведеного високопоставленими військовими.

За даними з кількох джерел, рішення про припинення поставок зброї застало зненацька Державний департамент, конгресменів, посадових осіб у Києві та європейських партнерів.

Гегсет уже втретє самостійно призупиняє допомогу Україні. У лютому і травні його рішення були скасовані через кілька днів.

Як повідомляється, представники обох політичних сил висловили невдоволення тим, що їх не поставили до відома заздалегідь. Вони також висловили занепокоєння тим, що затримка з постачанням може суперечити законодавству, яке вимагає надання Україні допомоги у сфері безпеки.

Ці представники влади та деякі держави-члени Європейського Союзу прагнули зрозуміти причини, через які Міністерство оборони США ухвалило рішення щодо призупинення постачань, і активно працювали над тим, щоб це рішення було переглянуто.

Адміністрація президента США підтримала це рішення, пояснивши його підсумками нещодавнього перегляду Міністерством оборони Сполучених Штатів допомоги, що надається союзникам і партнерам за кордоном. Цей перегляд розпочався минулого місяця.

Згідно з інформацією, отриманою від трьох представників керівництва, результати аналізу продемонстрували, що кількість високоточних боєприпасів у деяких резервах виявилася нижчою за очікувану, але все ще не досягла критичного рівня.

На думку Об’єднаного штабу, надання подальшої допомоги Україні не призведе до того, що запаси США опустяться нижче за необхідний рівень для підтримки боєготовності, повідомили джерела.

У Конгресі США знайшли пояснення припиненню постачання зброї Україні

Анна Пауліна Луна, членкиня Палати представників і представниця Республіканської партії, назвала причину, через яку Сполучені Штати Америки не постачатимуть зброю Україні.

Про це повідомляє “Clash Report”.

Вона стверджує, що Сполучені Штати не відправлятимуть Україні озброєння через обмеження, пов’язані з УПЦ Московського патріархату.

“Обіцяю, що ви не отримаєте фінансування на зброю”, – цинічно підкреслила політик, звертаючись до президента Володимира Зеленського.

На саміті НАТО Трампа закликали посилити тиск на Росію – Павел

Під час саміту НАТО, який відбувся в Гаазі минулого тижня, керівники європейських країн звернулися до президента США Дональда Трампа з проханням посилити економічний тиск на РФ.

Президент Чехії Петр Павел поділився цією інформацією в інтерв’ю “CNN Prima News”.

“Ми говорили з ним спокійно і вдумливо, пояснюючи, що час серйозно посилити економічний тиск на Росію. Наша мета – не зруйнувати економіку країни, а показати, що в неї немає іншого вибору, окрім як почати діяти”, – сказав Павел.

Йдеться про бесіду за вечерею, в якій брали участь король Нідерландів Віллем-Олександр і генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

Глава Чехії зазначив, що Трамп виявив стриманість, але водночас розуміє, що це дуже дієвий інструмент.

Під час зустрічі президент Сполучених Штатів Америки розповів про своє бачення політики щодо Китаю, згадавши про результати введення високих мит. Своєю чергою, Павел підкреслив, що подібна рішучість може призвести до ще швидших результатів у випадку з Росією.

“Ось що потрібно зробити з Росією просто зараз. Якщо Китай зіткнувся з проблемами за місяць, то Росія та її економіка відчують наслідки протягом тижня або двох. Головне – посадити Росію за стіл переговорів. Якщо її там немає, то й обговорювати нічого”, – процитував себе чеський президент.

Президент США все більше віддаляється від російського лідера – Мерц

Канцлер Німеччини, Фрідріх Мерц, зазначив, що Дональд Трамп дедалі далі відходить від підтримки Володимира Путіна. У США тривають обговорення посилення санкцій проти Росії.

Про це повідомляє “Süddeutsche”.

Фрідріх Мерц наголосив, що позиція Трампа щодо російського лідера стає дедалі скептичнішою. Водночас у Сполучених Штатах тривають обговорення про можливе посилення обмежувальних заходів щодо Росії, тоді як у Європі ці заходи знаходять широку підтримку.

“Президент США стає все більш скептичним і критичним. Це природний процес. У Європі склався широкий консенсус щодо оцінки цієї війни. Мені здається, президент Трамп поступово приходить до такої самої думки”,- зазначив Мерц.

Щодо можливості переконати Трампа вжити більш жорстких заходів, посилаючись на історичну відповідальність, канцлер зазначив, що ключовим інструментом впливу на Кремль мають стати більш суворі економічні обмеження.

Мерц підкреслив, що Трамп не згоден із деякими санкційними заходами через можливі негативні наслідки для економіки США. Водночас у Сенаті активно дискутують з цього питання, і президенту США належить ухвалити остаточне рішення. Канцлер заявив, що робить усе можливе для того, щоб Європейський союз і Сполучені Штати спільно запровадили суворіші санкції.

Порушуючи питання про ймовірне вилучення заблокованих російських активів, Мерц відзначив складність цієї теми.

“Ці кошти, безумовно, знадобляться для відновлення України, але до цього ще далеко”, – підсумував він.

Мерц зауважив, що в разі конфіскації активів виникає не лише правова, а й фінансова проблема – як це сприймуть глобальні ринки, які цінують стабільність.

Білий дім планує припинити фінансування розслідування військових злочинів

Білий дім запропонував припинити фінансування майже двох десятків програм, що займаються розслідуванням військових злочинів, включно з подіями в Україні.

Про це повідомляє “Reuters”, посилаючись на три джерела в США.

Деякі програми, які планують закрити, займаються збором свідчень військових злочинів на території України. Серед них – Global Rights Compliance, яка документує злочини проти людяності, включно зі зґвалтуваннями і тортурами, а також Legal Action Worldwide, яка надає підтримку Україні в розслідуванні справ проти підозрюваних у військових злочинах, скоєних Росією.

Серед програм, які можуть залишитися без підтримки з боку США, є грант Державного департаменту США на суму 18 млн доларів, призначений для офісу Генерального прокурора України. Цей грант виділено в рамках ініціативи міжнародного кримінального правосуддя, яка реалізується Джорджтаунським університетом. Представник університету не став коментувати ситуацію.

Адміністративно-бюджетне управління Білого дому (OMB) рекомендувало зупинити фінансування 25 червня. Це рішення, на думку агентства, є ще одним підтвердженням того, що нинішня адміністрація приділяє менше уваги правам людини та верховенству закону, які традиційно були пріоритетними для попередніх адміністрацій США.

Це може призвести до конфлікту між Адміністративно-бюджетним управлінням і держсекретарем США Марко Рубіо та його командою, які мають розробити пропозиції щодо збереження певних програм.

“Навіть якщо держсекретар Рубіо спробує врятувати ці програми, які він колись підтримував як сенатор, нікому буде ними керувати”, – наголосив один зі співрозмовників агентства.

Сигнали втоми: Білий дім скорочує фінансування, ЄС розколюється, ракети Patriot під питанням

Політична температура на Заході помітно змінюється: сигнали, що свідчать про втому від української теми, звучать дедалі частіше й голосніше.

Лише за останній тиждень збіглися кілька рішень, які ще рік тому здавалися б неможливими. Агентство Reuters повідомило, що Адміністративно-бюджетне управління Білого дому рекомендує Держдепу закрити близько двох десятків програм із розслідування воєнних злочинів, у тому числі в Україні. Формально йдеться про перерозподіл фінансів, але фактично Вашингтон згортає важливий інструмент міжнародного тиску на Росію в гуманітарно-правовій площині.

На тому самому тлі прессекретарка Білого дому ухилилася від прямої відповіді, чи отримає Київ додаткові ракети для Patriot. Посил про “особисту розмову лідерів” виглядає дипломатичним завісом, за яким приховується небажання публічно фіксувати нові зобов’язання.

Європейський Союз також продемонстрував тріщину в одностайності: підсумкову заяву саміту на підтримку України заблокувала одна країна-член, і, попри відсутність офіційного підтвердження, всі погляди звернулися до Будапешта. Це вже не перший випадок, коли Будапешт гальмує колективні рішення, але тепер прецедент набув символічної ваги: у момент, коли Київ сподівався на черговий жест солідарності, ЄС не зміг його оформити навіть на папері.

Не менш показовим є проект оборонного бюджету США на 2026 фінансовий рік. Пентагон повідомив про скорочення витрат на Україну в рамках двох ключових програм – Ініціативи безпекової допомоги і фонду підтримки коаліції. Натомість Міноборони США змушене урізати власні закупівлі F-35, пояснюючи це “мінімальними темпами виробництва”. Пряма залежність цих рішень від внутрішніх бюджетних обмежень указує, що українське питання дедалі жорсткіше конкурує з внутрішніми потребами й технологічними пріоритетами самих Штатів.

Усі ці кроки складають послідовну картину.

По-перше, у політичних столицях Заходу втома від затяжної війни дедалі частіше перетворюється на пошук “орієнтира виходу” – чи то у вигляді заморожування конфлікту, чи то через делегування відповідальності самій Україні.

По-друге, суперечності всередині західних альянсів загострюються напередодні виборчих циклів: лідери вимушені прислухатися до виборця, який усе менше хоче платити за далеку війну.

По-третє, увагу медіа переключають інші кризи – Близький Схід, зростання напруги у відносинах США-Китай, міграційні хвилі до Європи.

Наслідки для України багатовимірні.

З одного боку, Київ уже інтегрований у західні оборонні ланцюжки, і повне згортання підтримки наразі малоймовірне. З іншого – ресурси стануть більш дозованими й заполітизованими: кожен новий транш доведеться виборювати в умовах складних торгів і дедалі критичнішої оптики. Це означає, що Україні потрібно швидше переходити від екстенсивної моделі “дайте більше зброї” до вичерпного обґрунтування, як саме ця зброя допоможе наблизити завершення війни.

У дипломатичному сенсі зростає значення двосторонніх домовленостей із тими країнами, де консенсус щодо російської загрози тримається міцніше – насамперед із Польщею, країнами Балтії, Великою Британією.

Паралельно на внутрішньому фронті доведеться активізувати власне виробництво БПЛА, боєприпасів і засобів РЕБ, щоби зменшити залежність від сторонніх циклів бюджетного планування. Акцент на розвитку оборонної промисловості стає не політичним гаслом, а умовою виживання у змінній геополітичній погоді.

Утім, втома Заходу – це не вирок, а лише фактор серед інших. Українська стійкість уже двічі змінювала порядок денний великих столиць: у лютому 2022-го, коли Київ вистояв, і в листопаді того ж року, коли успіхи на полі битви примусили союзників наростити постачання. Нинішня хвиля охолодження додає українському уряду новий виклик – переконати партнерів, що інвестиція в українську безпеку все ще найвигідніша страховка для самого Заходу.

США розглянуть можливість надання Україні ракет для комплексів Patriot

Дональд Трамп оголосив, що США можуть розглянути питання про передачу Україні боєприпасів для систем протиповітряної оборони Patriot.

Американський президент оголосив про це на прес-конференції за підсумками саміту НАТО в Гаазі.

“Ми розглянемо можливість надати кілька… Звичайно, вони хочуть їх отримати. Це важливе питання. Я хочу, щоб ми змогли це зробити”, – підкреслив Трамп.

Він пояснив, що ці ракети непросто дістати, і вони також потрібні Сполученим Штатам.

“Ми поставляли їх до Ізраїлю, і вони показали себе дуже ефективними. На 100%. Важко повірити, наскільки вони ефективні”, – підкреслив президент США.

Обіцянка Трампа завершити війну в Україні за 24 години – “сарказм”

Президент США Дональд Трамп сказав, що його передвиборча обіцянка закінчити війну в Україні за добу була сарказмом.

Про це він заявив на прес-конференції в рамках саміту НАТО 25 червня.

Журналіст поцікавився у лідера Сполучених Штатів, чому, незважаючи на те що він обіймає свою посаду вже п’ять місяців, конфлікт досі не розв’язано.

За словами Трампа, його передвиборча заява була іронічною.

“Війна в Україні виявилася набагато складнішою, ніж можна було уявити. Володимир Путін – складна людина. У мене були проблеми з президентом Зеленським, і це робить ситуацію ще більш заплутаною. Усе це складніше за будь-яку війну”, – заявив президент США.

Санкції проти Росії можуть перешкодити переговорам – Рубіо

Держсекретар США попередив, що нові санкції проти Росії можуть ускладнити переговори. Однак він підкреслив, що президент Трамп знає, коли і де їх ввести.

Про це Марко Рубіо заявив в інтерв’ю “Politico”.

У середу, під час саміту НАТО в Гаазі, лідери європейських країн, включаючи президента України Володимира Зеленського, спробують переконати президента США Дональда Трампа ввести нові санкції проти Росії. Це пов’язано з тим, що Володимир Путін неодноразово відкидав пропозиції США про припинення вогню.

“Якщо ми введемо нові санкції і розгромимо їх, то, можливо, втратимо шанс на переговори про припинення вогню. Хто тоді буде з ними говорити?” – сказав Рубіо.

Він підкреслив, що Трамп буде діяти в потрібний час і в потрібному місці, коли мова зайде про нові економічні ініціативи. Рубіо зазначив, що адміністрація президента спільно з Конгресом прагне надати Трампу необхідну свободу дій.

Він також зазначив, що якщо США вирішать ввести обмежувальні заходи, то це, швидше за все, означатиме, що можливість для діалогу з Росією буде втрачена.

“Якщо він це зробить, це буде майже рівнозначно визнанню, що переговори найближчим часом не відбудуться”, – додав Рубіо.

“Ми продовжимо взаємодію. Якщо з’явиться шанс змінити ситуацію і домогтися переговорів, ми його використаємо”, – розповів держсекретар США.

У зв’язку з тим, що діалог з Російською Федерацією зайшов у безвихідну ситуацію, сенатор Рубіо зазначив, що, на думку Москви, вона може домогтися своїх цілей щодо територій шляхом військових дій, з чим не згоден Вашингтон.

“Здається, росіяни будуть намагатися на полі бою домогтися того, про що вони вели переговори за столом, – збереження адміністративних кордонів деяких територій. Ми вважаємо, що зробити це їм буде набагато важче, ніж вони розраховують”, – додав Рубіо.