Чоловік сам ходив до ТЦК і отримав вирок суду: що сталося

У Сумській області суд виніс вирок чоловікові, який проігнорував повістку. Хоча він неодноразово звертався до ТЦК, на службу його так і не призвали.

Це підтверджує вирок Тростянецького районного суду Сумської області.

На судовому засіданні обвинувачений визнав свою провину і пояснив, чому він ухилявся від служби. Як причини він вказав на сімейні обставини: серйозну недугу сина, що вимагає постійного догляду, а також на свій власний стан здоров’я, який, на його думку, не дозволяє йому виконувати фізично важку роботу.

Підсудний висловив бажання пройти військову службу і не раз звертався до територіального центру комплектування, однак його спроби не мали успіху, і на службу його не прийняли.

Співробітник ТЦК підтвердив, що підсудний не з’явився в призначений час, після чого до поліції було направлено повідомлення про можливе кримінальне правопорушення.

Суд виніс вирок, визнавши чоловіка винним за статтею 336 Кримінального кодексу України. Йому призначено покарання у вигляді одного року випробувального терміну. Оскарження вироку можливе в апеляційному суді.

На Рівненщині в пункті збору ТЦК помер чоловік

У Рівненській області зафіксовано смерть військовозобов’язаного громадянина під час його перебування в пункті збору.

Про це повідомили в обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

21 серпня близько 11:00 в селі Городець співробітники районного ТЦК перевірили документи у 33-річного Віталія Сахарука. З’ясувалося, що у нього немає законних підстав для відстрочки, а раніше він проігнорував виклик до військкомату, через що вважався порушником військового обліку.

Чоловіка викликали до районного ТЦК і склали протокол про адміністративне правопорушення. Після завершення всіх необхідних процедур його направили на військово-лікарську комісію, а потім — до пункту збору для відправлення до навчального центру. У навчальному центрі у Сахарука раптово погіршилося самопочуття.

За даними ТЦК, на місце події негайно прибула бригада швидкої допомоги. Однак медики лише зафіксували смерть. Попередні висновки слідства вказують на серцеву недостатність як на причину смерті. Ознак насильницького характеру загибелі не виявлено.

У відомстві нагадали, що військовозобов’язані зобов’язані своєчасно оновлювати свої дані і, якщо є підстави для відстрочки, надавати підтверджуючі документи. Крім того, в ТЦК закликали громадян утримуватися від поширення неперевірених чуток.

У Смілі військовозобов’язаний вистрибнув з автомобіля і загинув

22 серпня 2025 року під час перевезення призовників з Черкаського обласного ТЦК до навчального центру один з них вистрибнув з автомобіля. Військовозобов’язаний отримав травми, несумісні з життям, і помер.

Про це повідомляє Черкаський ОТЦК.

Солдат запасу Євген Кушнір вчинив несподіваний вчинок: він перестрибнув через сидіння, відкрив бічні двері і на ходу покинув транспортний засіб, вистрибнувши на проїжджу частину. Ця дія призвела до отримання ним серйозних травм.

Військовослужбовці, які перебували в автомобілі, негайно зупинили транспортний засіб. Вони надали Євгену першу медичну допомогу і викликали швидку допомогу. На місце події також прибули поліцейські. Потерпілого госпіталізували, але, незважаючи на зусилля лікарів, 24 серпня він помер.

Слідчі територіального відділу поліції зареєстрували даний інцидент в Єдиному реєстрі досудових розслідувань і проводять заходи щодо з’ясування всіх деталей події.

ТЦК впроваджує електронну чергу

Кабінет міністрів України затвердив використання сервісу електронної черги для запису в ТЦК і СП. Раніше ця система працювала в експериментальному режимі.

Про це повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль за підсумками засідання уряду.

“Електронна черга з травня 2024 року працювала в тестовому режимі. Тепер вона стає постійним важливим сервісом, яким можуть скористатися військовозобов’язані, військовослужбовці та їхні рідні. Таким чином реалізуємо наші ключові пріоритети: людиноцентричність, цифровізація процесів, вільна взаємодія держави і громадян, зручні послуги”, – пояснив він.

Шмигаль зазначив, що Міністерство оборони ліквідує “живі” черги біля центрів комплектування.

“Одночасно працюємо над переведенням в “цифру” якомога більше послуг і формуємо екосистему електронного ТЦК, який буде функціонувати в онлайн-режимі”, – додав міністр.

Міністерство оборони України роз’яснило порядок реєстрації в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки. Громадяни можуть зареєструватися, відвідавши офіційний сайт відомства. Необхідно вибрати відповідний ТЦК за місцем обліку або поточного проживання. Після введення персональних даних і підтвердження номера телефону система автоматично надішле повідомлення із зазначенням дати і часу візиту.

У Києві мобілізований чоловік порізав собі вени

У Києві мобілізований намагався покінчити з життям у розподільному центрі на ДВРЗ.

З місцевих пабліків стало відомо, що інцидент стався вчора, 17 серпня.

За попередніми даними, життя людини вдалося врятувати. Причини, що спонукали чоловіка вчинити такий вчинок, залишаються невідомими.

Джерело: Telegram-канали

Наразі деталі інциденту залишаються невідомими, але Київський міський центр комплектування та соціальної підтримки готує офіційний звіт про подію, що сталася на ДВРЗ.

Нагадаємо, що це вже не перший випадок, коли мобілізовані чоловіки намагаються покалічити себе під час проходження ВЛК або інших процедур.

У Миколаєві чоловік напав на військового ТЦК під час перевірки документів

Під час проведення мобілізаційних заходів у Миколаєві стався інцидент за участю військовозобов’язаного, який перебував у розшуку. Чоловік, якого зупинили, відмовився пред’явити документи і застосував фізичне насильство щодо одного зі співробітників.

Про це інформує Миколаївський обласний ТЦК та СП.

Співробітники міського ТЦК спільно з представниками Нацполіції зупинили громадянина для перевірки документів, що підтверджують його військовий облік. Під час перевірки було встановлено, що він є військовозобов’язаним і з 30 липня 2025 року перебуває в розшуку за порушення вимог статті 210 Кодексу України, яка передбачає відповідальність за порушення військовозобов’язаними або призовниками законодавства про військовий обов’язок і військову службу.

Чоловік не мав підстав для відстрочки від мобілізації. На вимогу пред’явити документи він відреагував агресивно і вдався до фізичної сили по відношенню до одного з військовослужбовців.

“Військовослужбовці групи оповіщення ТЦК та СП у відповідь на агресію та фізичну силу з боку громадянина були змушені застосувати заходи фізичного впливу до нього. Цей інцидент, на жаль, є черговим проявом свідомого ігнорування громадянами свого законного обов’язку”, – йдеться у повідомленні.

На даний момент керівництво Миколаївського обласного ТЦК та СП займається з’ясуванням усіх деталей події. Після закінчення розслідування буде надано правову оцінку події.

З автобуса ТЦК під Рівним “рятували” депутата

У районі Рівного група чоловіків зупинила автомобіль ТЦК і намагалася звільнити мобілізованого, яким виявився депутат міської ради.

Про це Рівненська обласна організація ВО “Свобода” повідомила у Facebook.

Рівненська організація ВО “Свобода” висловила невдоволення діями депутата Костопольської міськради Віктора Москвича. Його звинувачують у перешкоджанні мобілізації.

За інформацією ТЦК, під час транспортування військовозобов’язаного з Кременця Тернопільської області до центру підготовки підрозділів група цивільних людей заблокувала автомобіль військових. Вони намагалися перешкодити відправленню чоловіка на службу.

“Ми вважаємо, що кожен українець має стати на захист Української держави. Будь-які дії проти мобілізації – паплюжать пам’ять про наших загиблих побратимів, є зневагою до всіх воїнів, до всіх свободівців, які з гідністю воюють за Україну. Виходячи з цього, хоч Віктор Москвич не був членом ВО “Свобода”, але представляв нас у Костопільській міській раді, Рівненська обласна організація ВО “Свобода” розпочинає процедуру його відкликання”, — йдеться у публікації.

У статті також міститься заклик до правоохоронних органів розібратися в деталях події, пов’язаної зі спробою перешкодити мобілізації депутата.

На Волині натовп напав на автобус ТЦК: деталі

У селі Соловичі Ковельського району Волинської області натовп напав на службовий автомобіль ТЦК.

Про це повідомили у Волинському обласному ТЦК та СП.

Згідно з інформацією, під час перевірки документів один з місцевих жителів спробував втекти. У цей час інший чоловік, яка назвався старостою села, заскочив на капот автомобіля і розбив лобове скло каменем.

До події приєдналися й інші люди, як чоловіки, так і жінки. Один з них металевим предметом розбив бічні вікна і тричі вдарив водія по руці.

“Близько 10 осіб оточили службове авто та протягом кількох хвилин завдавали ударів транспортному засобу, перешкоджаючи виконанню службових обов’язків”, – повідомили у ТЦК.

Інформація про напад була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 2 статті 350 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за нанесення побоїв або тілесних ушкоджень посадовій особі.

Дії іншого учасника були кваліфіковані за статтею 296 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за хуліганство. Один із підозрюваних вже затриманий.

Чому почастішали бунти проти ТЦК і до чого це може призвести

Останнім часом в Україні почастішали конфлікти між військкомами (працівниками ТЦК) і цивільними, які іноді переростають у відверті бунти. Хоча поки що такі інциденти мають локальний характер, їх географія розширюється – від центральних областей до заходу і півдня країни.

Випадки силового опору примусовій мобілізації фіксуються по різних регіонах, і динаміка насторожує спостерігачів. Люди все частіше відкрито виражають невдоволення методами проведення мобілізації, навіть попри діючий воєнний стан і заборону масових зібрань.

Однією з головних причин наростаючого спротиву стала так звана “бусифікація” – жаргонна назва практики, коли військкоми насильно затримують чоловіків призовного віку на вулицях та силоміць відвозять їх мікроавтобусами до ТЦК. Для багатьох українців такі методи примусової мобілізації є значно болючішою проблемою, ніж, наприклад, питання антикорупційної політики чи реформ. Випадки порушень прав призовників і жорсткого поводження з ними у військкоматах підривають довіру до системи призову.

Водночас приклад недавніх масових акцій на захист незалежності антикорупційних органів (НАБУ та САП) показав, що навіть в умовах воєнного стану люди здатні організовано виходити на вулиці і домагатися свого. Наприкінці липня тисячі громадян в різних містах протестували проти спроби влади обмежити повноваження НАБУ і САП, і під тиском вулиці влада змушена була відступити. Цей прецедент продемонстрував, що масове невдоволення може мати успіх, тож багато хто зробив висновок: якщо дозволено мітингувати за НАБУ, то чому б не вийти і проти несправедливих методів мобілізації? Таким чином, фактор успішного протесту додав сміливості тим, хто обурений “бусифікацією”, і вони можуть активніше наслідувати приклад антикорупційних мітингів у відстоюванні своїх прав.

Дилема для влади: поступки чи силовий розгін

Посилення антимобілізаційних настроїв ставить владу перед непростим вибором. Є два кардинально різних сценарії реагування:

Піти на поступки протестувальникам. Цей шлях означав би визнати проблему і пом’якшити підходи до призову. Довелося б припинити практику насильних облав, забезпечити прозорість і законність мобілізації, а можливо, навіть провести часткову демобілізацію тих, хто воює з перших днів війни. Фактично, влада мала б дослухатися до суспільного запиту на справедливість та законність. Це могло б знизити напругу, проте водночас загрожує сповільненням темпів доукомплектування армії в умовах затяжної війни.

Придушувати будь-який спротив. Інший варіант – стати на жорсткий курс і не допускати жодних акцій протесту проти мобілізації. Влада, схоже, схиляється саме до силового придушення несанкціонованих виступів. На це вказують і поточні ініціативи щодо посилення мобілізаційних заходів, а аж ніяк не пом’якшення. Зокрема, обговорюється розширення призовного контингенту: все частіше лунають пропозиції знизити вік призову з 25 до 18 років. Західні партнери також натякали, що Україні варто залучити молодше поповнення – наприклад, у Вашингтоні прямо закликали Київ розглянути зниження мобілізаційного віку до 18 років для посилення армії. Хоча українська влада публічно відповідає, що потребує передусім більше зброї, а не людей, фактичний курс на розширення мобресурсу проглядається досить чітко. Отже, ймовірність того, що протести будуть жорстко припинятися, а мобілізація – ще більш тотальною, наразі виглядає високою.

Вінниця: штурм стадіону і сльозогінний газ

1 серпня у Вінниці відбувся найбільш резонансний на сьогодні протест проти дій військкомату, який став своєрідним тривожним дзвіночком для всієї країни. Того вечора біля міського стадіону “Локомотив” зібралися сотні людей – родичі та знайомі чоловіків, яких протягом дня затримали співробітники ТЦК і привезли до цієї тимчасової бази призовників. Як повідомляють очевидці, військкоми ловили чоловіків у різних частинах міста (зокрема “на центральному мосту”) та відвозили на стадіон; зрештою там опинилося близько сотні затриманих. У всіх них забрали мобільні телефони “з міркувань безпеки” , через що рідні не могли зв’язатися з призовниками і запідозрили найгірше. В інтернеті почали ширитися стріми з-під стадіону із закликами протестувати проти методів ТЦК, і ближче до опівночі до стадіону масово стягнулися небайдужі містяни.

Натовп вимагав негайно випустити чоловіків, яких, за їхніми словами, утримували всередині будівлі незаконно. Дехто з розпачу спробував прорватися на територію, було зламано ворота. Правоохоронці намагалися спинити людей і вдалися до сили: як розповідають учасники подій, поліцейські застосували сльозогінний газ та силові прийоми проти протестувальників, зокрема й жінок.

“Коли ми підійшли, поліцейські почали людей “гасити” газовими балончиками. Мого знайомого тепер обпечені очі та ротова порожнина. Людей розігнали, ворота закрили”, – розповіла місцева жителька Ганна про той вечір.

Проте навіть після розгону частина мітингувальників не розійшлася – акція тривала і після початку комендантської години, до самого ранку. Близько 4:40 ранку, за даними місцевих ЗМІ, представники ТЦК почали вивозити мобілізованих чоловіків зі стадіону колонною автобусів під охороною поліції.

Ця нічна драма у Вінниці привернула загальноукраїнську увагу. Поліція повідомила про відкриття провадження за фактом захоплення державної будівлі і затримала п’ятьох найбільш активних учасників віком 21–33 роки. Згодом суд обрав їм запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. В соцмережах вибухнула палка дискусія: чи були ці люди справді провокаторами, чи звичайними громадянами, доведеними до відчаю? В будь-якому разі, випадок у Вінниці наочно продемонстрував небезпечний рівень напруги між суспільством і системою примусового призову.

Напади на військкомів: інциденти почастішали

Вінницький бунт – не поодинокий випадок, а частина ширшої тенденції. В різних областях фіксуються інші конфлікти, де громадяни вже переходять до силового спротиву представникам ТЦК. Наприклад, днями в Миколаївській області стався інцидент, що набув широкого розголосу: у селі Бузьке місцеві жителі озброїлися битами та металевими трубами і напали на групу військових ТЦК та поліцейських, які проводили рейд з оповіщення призовників. Нападники пошкодили службовий автомобіль та побили одного із солдатів, у відповідь той застосував для самозахисту травматичний пістолет. У результаті постраждалі є по обидва боки конфлікту – і серед військових, і серед цивільних.

Ще один шокуючий випадок стався в лютому цього року на Полтавщині: чоловік застрелив начальника військкомату просто на заправці, намагаючись “відбити” свого товариша, якого щойно мобілізували до ЗСУ. Це чи не найбільш радикальний прояв ненависті до системи призову – вбивство воєнкома. Крім того, упродовж 2023–2024 років траплялися і підпали, вибухи та інші атаки на будівлі ТЦК по країні. Експерти наголошують: основне підґрунтя – це втома і обурення самих українців, яка наростає в міру затягування війни та накопичення проблем у мобілізаційній політиці. За словами депутата Андрія Осадчука, мобілізацію організовано з численними прорахунками, що призвело до емоційного і психологічного виснаження суспільства. Іншими словами, коли людей ловлять на вулицях без дотримання процедур, коли є відчуття соціальної несправедливості (одні воюють роками, а інші “відкуповуються” чи ховаються), тоді зростає і озлобленість, і готовність до радикальних дій.

Суперечки навколо антимобілізаційних протестів

У соціальних мережах багато коментаторів пишуть про подвійні стандарти: поки простих хлопців виловлюють на вулицях і відправляють на передову, “жирні відплатники” та їх діти ховаються від призову і насолоджуються життям у тилу. Обурення викликає й те, що влада де-факто порушує власні закони і Конституцію, хапаючи обмежено придатних чи навіть непридатних за станом здоров’я чоловіків – лише щоб виконати план призову.

“На четвертому році повномасштабної війни люди не сліпі – вони бачать соціальну несправедливість”, – пишуть користувачі, вказуючи на те, що мобілізація лягає тягарем насамперед на робітників і селян, тоді як діти можновладців залишаються в безпеці.

До чого це може призвести?

Наростання протестів проти жорстких методів мобілізації – тривожний сигнал, що вказує на глибокі проблеми в тилу. Політолог Дмитро Касьянов називає опір “бусифікації” проявом глибокого суспільного надлому. За його словами, дійшло до того, що люди виходять протистояти поліції, б’ють представників військкоматів, а деколи навіть стріляють у військових – ще недавно таке було неможливо уявити, але тепер це реальність. Якщо нічого не змінити, подібні конфлікти можуть почастішати і стати більш масштабними. Деякі оглядачі проводять паралелі з так званою Врадіївською справою: у 2013 році після звірячого злочину міліціонерів мешканці селища Врадіївка підняли справжнє повстання проти місцевої влади. Той бунт став символом “народного гніву” і передвісником загальнонаціонального вибуху.

Нині ж в умовах війни подібний сценарій – масові бунти по країні через зловживання силовиків – був би надзвичайно небезпечним для держави. Влада поки демонструє рішучість придушувати будь-які такі виступи, адже розхитування тилу грає на користь агресора. Проте силові методи розв’язання проблеми несуть ризики. Кожен жорсткий розгін протесту або кричущий випадок несправедливої мобілізації здатен радикалізувати ще більшу частину населення. Якщо, до прикладу, буде реалізовано ідею про призов 18-річних юнаків, це може викликати нову хвилю обурення батьків і молоді, які раніше не підпадали під мобілізацію. Нетерпимість до воєнкомів у суспільстві вже зараз відчутно зростає, і без реформування підходів вона лише посилюватиметься. Експерти застерігають, що подальше ігнорування законності та принципу рівності при призові руйнує довіру громадян до держави в критичний момент війни.

Підсумовуючи, ситуація зайшла в небезпечну точку. Перед українською владою – дилема: або негайно шукати баланс між потребами фронту і справедливістю для суспільства, або йти шляхом ескалації примусу. Перший шлях вимагатиме від керівництва політичної волі визнати помилки і скоригувати мобілізаційну систему, другий – може тимчасово забезпечити виконання планів призову, але ціною можливого вибуху народного гніву. Який варіант оберуть – покаже найближче майбутнє. Але вже зараз зрозуміло, що примус без діалогу породжує лише більший спротив, а в умовах затяжної війни соціальна єдність і довіра – не менш важлива зброя, ніж танки чи снаряди.