Рада підготувала ініціативу про виплати дітям-переселенцям та прискорення житлових програм

У Верховній Раді з’явився новий законопроект, спрямований на спрощення умов для внутрішньо переміщених осіб, які орендують житло і розраховують на державну підтримку. Також влада повинна відновити виплати для дітей, які опинилися в статусі ВПО.

Про це повідомив український депутат Максим Ткаченко під час виступу на Всеукраїнському форумі лідерів соціальних змін.

За його словами, автори створили законопроект, який вже другий рік лежить без руху в Раді. Документ пройшов комітет, але далі справа не пішла. Його суть – переглянути правила надання компенсацій орендарям серед внутрішньо переміщених осіб.

Ткаченко нагадав, що зараз розмір такої допомоги не перевищує 2-3 тис грн на місяць. За його даними, їхній проект передбачає пом’якшення умов, щоб більше людей знову отримали доступ до цих коштів. На особливому контролі – питання повернення виплат дітям-переселенцям, незалежно від того, чи отримують дорослі члени сім’ї аналогічну підтримку.

Нардеп переконаний, що за нинішнього бюджету реалізувати цей крок реально, якщо тільки не відбудеться різкого збільшення кількості евакуйованих.

Він також повідомив, що триває робота над новим законопроектом, який повинен удосконалити процедуру компенсацій та обліку нерухомості. Як підкреслив посадовець, завдання документа – зробити виплати за втрачене або зруйноване житло більш прозорими та дієвими.

Загарбники застосували нову тактику під час нічного обстрілу України – Ігнат

Нічний масований обстріл України з боку російських військ відзначився значним переважанням балістичних засобів ураження.

Таку інформацію озвучив начальник управління комунікацій командування Повітряних сил Юрій Ігнат в ефірі телеканалу “Київ24”.

За його словами, головна відмінна риса останньої атаки армії РФ – істотний акцент на балістиці та аеробалістиці: мова йде про 25 “Іскандерах-М”/KN-23 і 7 “Кинжалах”. З 45 випущених ракет 32 летіли по балістичній траєкторії.

Як зазначив Ігнат, цього року ворог все частіше робить акцент саме на балістичні ракети, розраховуючи таким чином завдати більшої шкоди інфраструктурі України.

Також представник ВПС додав, що паралельно окупанти не перестають використовувати крилаті ракети морського і наземного базування, а також масово задіюють ударні БПЛА. Всього зафіксовано понад 450 безпілотників.

Єврокомісія знову не змогла схилити Бельгію до надання активів РФ на допомогу Україні

Діалог між Європейською комісією та бельгійською владою щодо використання заморожених російських коштів для підтримки України поки що не приніс відчутних результатів.

Про це поінформували бельгійські ЗМІ з посиланням на агентство Belga.

Вранці 7 листопада сторони зібралися за столом переговорів. Обговорення пройшло в діловому ключі, проте юридичні та фінансові побоювання Брюсселя так і не були розвіяні.

Бельгійські чиновники продовжують наполягати, щоб Єврокомісія висунула інші, альтернативні схеми.

Одне з джерел заявило, що уряд хоче, щоб усі можливі сценарії були ретельно опрацьовані і винесені на розгляд на наступній зустрічі Європейської ради.

За його словами, необхідно, щоб жоден варіант не залишився непоміченим. Кожен з них повинен пройти сувору і прозору оцінку, щоб знайти найкраще рішення.

Коли журналісти поцікавилися, чи відчуває влада Бельгії розчарування через відсутність нових пропозицій, співрозмовник відповів негативно, додавши, що час все-таки йде.

Відомо, що якщо переконати Бельгію не вдасться, в ЄС розглядають два запасних ходи для фінансування України: або загальний борг всього союзу, або індивідуальні гранти від країн-учасниць.

У школах Києва критична ситуація з виконанням мовного законодавства – омбудсмен

В освітніх закладах Києва зафіксовано різке падіння використання української мови, що експерти називають загрозливою тенденцією.

Про це повідомив заступник голови Секретаріату Уповноваженого з питань захисту державної мови Сергій Сиротенко.

Згідно зі спільним опитуванням Держслужби якості освіти та Офісу омбудсмена, майже кожен четвертий педагог у столиці (24%) веде уроки російською, а поза заняттями цей показник досягає 40%.

Тим часом по всій країні лише 14% вчителів переходять на російську під час уроків, а під час перерв – 21%. В опитуванні брали участь самі школярі.

Дослідження також показало, що на уроках 66% учнів Києва віддають перевагу не державній мові, а на перервах ця цифра зростає до 82%. Лише 18% школярів заявили, що повністю дотримуються української.

В інших регіонах ситуація помітно краща. По Україні в цілому 40% учнів використовують російську мову на заняттях, а в позаурочний час – 52%.

Сиротенко каже, що Київ сьогодні можна віднести до числа найбільш русифікованих куточків країни. Всі показники гірші, ніж в середньому по Україні. Молодь столиці говорить російською навіть частіше, ніж старше покоління.

На його думку, це прямий наслідок впливу країни-агресора, бо через інтернет і соцмережі Росія формує у дітей мовні звички.

Також заступник голови апарату омбудсмена розповів, що до них надходить зовсім небагато скарг на правопорушення у сфері освіти, оскільки батьки і діти певною мірою зацікавлені в лояльності вчителів, тому є проблеми з фіксацією порушень.

Сейм Польщі відхилив ініціативу Навроцького про покарання за “пропаганду бандерізму”

У п’ятницю польський Сейм більшістю голосів не підтримав законопроект, запропонований президентом Каролем Навроцьким, який передбачав посилення правил надання підтримки громадянам України, а також введення кримінальної відповідальності за так звану “пропаганду бандерізму”.

Про це інформує “Польське радіо”.

Документ з’явився після того, як наприкінці серпня Навроцький ветував попередню версію закону, що регулює допомогу українцям на території Польщі. По суті, проект повторював ключові положення про поступове скорочення низки соціальних програм, які вже були закріплені в прийнятому у вересні урядовому акті.

Однак польський лідер доповнив свій варіант низкою нових норм. Зокрема, він запропонував внести зміни до Кримінального кодексу, посиливши покарання за нелегальне перетинання польського кордону до 5 років в’язниці. За організацію незаконного перетинання кордону передбачалося карати позбавленням волі на строк від 2 до 12 років.

Крім того, законопроект передбачав кримінальну відповідальність за поширення ідей так званого “бандерізму” і діяльності ОУН-УПА, прирівнюючи це до пропаганди нацизму, фашизму або комунізму.

Під час першого обговорення документа в жовтні надійшло дві пропозиції про його відхилення. У підсумку, 7 листопада, Сейм підтримав зняття проекту з розгляду, за це висловилися 244 депутати, 198 були проти, троє утрималися.

Україна організовує власне складання шведських Gripen до 2033 року

Україна дала старт процесу запуску виробництва шведських винищувачів JAS 39 Gripen E/F на своїй території, і перші машини українського складання можуть злетіти вже в 2034–2035 роках.

Про це інформує видання Defense Express.

За словами глави Міністерства оборони України Дениса Шмигаля, стартова точка складання намічена на 2033 рік. При цьому частка участі вітчизняних підприємств буде послідовно зростати: від простого монтажу літаків з готових комплектуючих до випуску окремих деталей в Україні.

Експерти підкреслюють, що обрана схема нагадує вже випробуваний Saab в Бразилії формат локалізації, а також пропозиції, раніше адресовані Індії.

До підготовчих етапів, включаючи створення нових цехів і навчання персоналу, планують приступити до 2030 року. Спочатку збірка буде вестися з машинокомплектів, а потім виробництво перейде на повний цикл.

Перші 22-24 Gripen E/F виготовить безпосередньо Saab у Швеції, а решту приблизно 125 винищувачів зберуть вже українські фахівці. Якщо контракт з Saab підпишуть у 2026 році, то перші шведські літаки надійдуть в Україну орієнтовно у 2035 році.

Згідно з попередніми оцінками, все замовлення на 150 винищувачів планують закрити в період між 2045 і 2050 роками.

Енергетика без щита: як Україна проґавила момент для захисту критичної інфраструктури

Війна, що триває вже третій рік, остаточно виявила слабкі місця української енергосистеми.

Зруйновані підстанції, розбиті трансформатори, палаючі об’єкти – усе це не лише наслідок російських атак, а й результат системної безвідповідальності держави в питаннях захисту критичної інфраструктури.

Попри те, що загроза енергетичним об’єктам була очевидною ще з 2022 року, комплексного підходу до їхньої оборони так і не сформували. Натомість рішення ухвалювалися стихійно – у ручному режимі, без єдиних стандартів і чітких вимог. В одних областях будували бетонні укриття, в інших обмежувалися земляними валами чи мішками з піском. Результат – різний рівень стійкості споруд і відсутність загальної системи безпеки.

Основна проблема полягає в тому, що до розробки інженерного захисту долучалися переважно управлінці, а не профільні інженери. Міністри, директори підприємств, місцеві чиновники намагалися самостійно знайти рішення, не маючи спеціальних знань у галузі оборонного будівництва. Як наслідок, більшість споруд проєктувалися “на око” – без випробувань, без розрахунків ударного навантаження, без урахування специфіки кожного типу об’єкта.

Ще одна причина провалу – відсутність централізованої відповідальності. У країні досі немає людини чи органу, який би координував розробку, перевірку й затвердження технічних рішень щодо захисту енергетики. Без цього будь-які спроби залишаються фрагментарними – кожен робить по-своєму, а потім шукають винних, коли система не витримує чергового удару.

Експерти неодноразово наголошували: будівництво фортифікацій та захисних споруд має бути державною програмою з конкретними стандартами, залученням конструкторів, інженерів-будівельників і наукових інститутів. Лише випробувані моделі могли б отримувати дозвіл на впровадження по всій країні. Але цього не сталося – натомість держава часто обирала демонстративні проєкти на кшталт парків чи скверів, які політично виглядають привабливіше, ніж непомітні бетонні укриття для трансформаторів.

Якби така система існувала, Україна зустріла б осінньо-зимовий сезон із готовими інженерними рішеннями, а не з розпачливими спробами латати чергові руйнування. Питання не лише в технічній готовності, а у здатності держави мислити стратегічно. І поки рішення ухвалюються з запізненням, ворог продовжує бити саме туди, де ми найвразливіші.

Українська енергетика потребує не героїчних пожежників після ударів, а професійно побудованої системи захисту – із розрахунками, випробуваннями, відповідальними виконавцями й політичною волею. Без цього навіть найкращі генератори не врятують країну від темряви.

За ніч Росія атакувала Україну більш ніж 500 дронами і ракетами – Повітряні сили

Минулої ночі російські військові завдали масованого удару по критично важливих об’єктах України, запустивши 458 ударних безпілотників і 45 ракет повітряного, наземного і морського базування.

Таку інформацію оприлюднили представники Повітряних сил ЗСУ.

За їхніми даними, серед випущених БПЛА близько 300 становили “Шахеди”, решта – “Гербера” та інші модифікації. Крім того, ворог застосував 25 балістичних ракет “Іскандер-М”/KN-23, десять крилатих “Іскандер-К”, сім аеробалістичних Х-47М2 “Кинжал” і три крилаті ракети “Калібр”. Всього було використано 32 балістичні ракети.

Головні удари припали на Київську, Дніпропетровську та Полтавську області. Сили ППО знищили або нейтралізували 406 з 458 дронів і дев’ять ракет з 45.

На даний момент підтверджено влучання 26 ракет і 52 безпілотників у 25 точках, а також падіння уламків у чотирьох різних регіонах. Військові продовжують перевіряти інформацію про можливе приземлення або влучання ще десяти російських ракет.

США схвалюють ініціативу ЄС щодо використання російських активів – Reuters

Сполучені Штати висловили повну підтримку плану Євросоюзу щодо залучення заморожених російських державних коштів для фінансування потреб України та прискорення закінчення війни.

Про це агентству Reuters розповіло джерело, обізнане з деталями переговорів.

За його словами, американська сторона цілком підтримує ЄС і кроки, які він робить, щоб використовувати ці активи як важіль.

Водночас, як раніше вже зазначалося, Вашингтон поки що не збирається безпосередньо приєднуватися до цієї ініціативи.

Після того як у 2022 році Росія почала вторгнення в Україну, США, ЄС та їхні партнери заблокували будь-які фінансові операції з Центробанком і Мінфіном РФ, тим самим заморозивши близько 300 млрд дол російських державних коштів.

Основна частина цих грошей розміщена на території Європи. Восени 2025 року Європейська комісія представила механізм, що дозволяє країнам ЄС направляти більшу частину цих коштів на підтримку України у форматі “репараційного кредиту”, не переходячи до прямої конфіскації.

Майже всі держави Євросоюзу висловилися за цей підхід, за винятком Бельгії, де і зберігаються основні активи.