Україна Архіви - Сторінка 18 з 414

“Ефективність ППО тримається на рівні 74%”: Сирський оголосив про створення нового підрозділу військ

Posted on 12 Лютого, 202613 Лютого, 2026 by Оксана Яковенко

Українська система протиповітряної оборони вже два роки поспіль демонструє результативність приблизно в 74%. Для того щоб підняти цей показник, активно впроваджуються технологічні нововведення і розширюється використання безпілотників.

Про це у Facebook написав головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

Він розповів, що щодня ворог запускає від 100 до 200 ударних БПЛА, а також періодично масовано обстрілює ракетами і авіацією.

За словами Сирського, за складних погодних умов головне завдання виконують зенітні ракетні частини, які здатні працювати за будь-якої погоди. Якщо ж дозволяє ситуація, до оборони активно підключають авіацію, вертольоти та перехоплювальні дрони. Завдяки цьому вдається збивати не менше 70%, а іноді всі повітряні цілі противника.

Генерал також оголосив про зростання ефективності безпілотної складової ППО. Зараз реалізується перерозподіл завдань між зенітними ракетними силами і новим видом військ, який займеться захистом стратегічно важливих об’єктів. Крім того, збільшується кількість і поліпшується якість дронів-перехоплювачів.

В Україні почнуть видавати безвідсоткові кредити до 430 тис грн для вимушено переміщених осіб

Posted on 12 Лютого, 202612 Лютого, 2026 by Оксана Яковенко

Кабінет міністрів України запускає нову програму підтримки для громадян, які змушені були покинути свої домівки через надзвичайні обставини. Тепер переселенці зможуть отримати безвідсотковий кредит на облаштування життя на новому місці.

Про це розповіла прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Telegram.

Вона уточнила, що механізм передбачає разовий кредит без відсотків у розмірі до 50 мінімальних зарплат на сім’ю, що зараз відповідає приблизно 430 000 грн. Повернути ці кошти можна буде протягом 15 років, а всі банківські відсотки держава компенсує самостійно.

Свириденко пояснила, що отримані гроші дозволено витрачати на придбання майна, техніки та інших речей, які допоможуть облаштувати побут у новому житлі.

Для оформлення такої допомоги одному з повнолітніх членів сім’ї потрібно подати заяву та документ, що підтверджує статус потерпілого, до органів місцевої влади за адресою нового проживання після евакуації. Після перевірки документів і позитивного рішення кошти перерахує банк, обраний за підсумками спеціального конкурсу.

Глава уряду зазначила, що ця програма охопить всі ситуації, які визначені законом як надзвичайні, і надасть переселенцям фінансову підтримку для швидкого облаштування на новому місці.

Зеленський доручив МЗС і Міноборони розробку договорів про гарантії безпеки для України

Posted on 12 Лютого, 202612 Лютого, 2026 by Оксана Яковенко

Президент України Володимир Зеленський підписав указ, який вводить в дію рішення РНБО від 30 січня 2026 року, що стосується гарантій безпеки для держави.

Документ опублікували на сайті Офісу президента.

Там йдеться, що доручено в установленому порядку невідкладно підготувати і подати Зеленському проекти міжнародних договорів про гарантії безпеки для України.

Відомо, що стежити за виконанням цього рішення доручено керівнику РНБО Рустему Умерову. Розробку текстів майбутніх угод довірили Міністерству закордонних справ і Міністерству оборони в ході переговорів зі Сполученими Штатами, Європою і Росією.

Варто зазначити, що український лідер стверджував, що проект гарантій вже майже готовий до підписання, проте виявилося, що тільки починається формування версії такого документа.

На фронті в Україні остаточно зникло уявлення про лінію бойового зіткнення – Deep State

Posted on 12 Лютого, 202612 Лютого, 2026 by Оксана Яковенко

На війні в Україні повністю зникло традиційне сприйняття лінії розмежування, тому тепер сіра зона на картах відображає території проникнення і окупантів, і бійців ЗСУ.

Про це заявили аналітики ресурсу DeepState.

За їхніми словами, більше не існує чітких двох сторін, де бореться передній край воюючих країн.

Експерти кажуть, що в нинішній війні з’явилися “секрети”, розмитий передній край і постійні проникнення. У деяких населених пунктах неможливо навіть схематично позначити лінію фронту, оскільки в одному будинку знаходяться українські захисники, а в сусідньому – окупанти, далі знову ЗСУ, потім знову ворог.

Згідно з публікацією, російські військові вже не прагнуть зачищати кожен метр, а просто просуваються вперед. В результаті українські позиції можуть опинитися в глибокому тилу противника – на 10-12 км.

У той же час, відзначається, що російські загарбники теж здатні просочуватися через оборону ЗСУ, місяцями залишатися в цих районах, і їх не завжди вдається ліквідувати. Саме тому поняття “сірої зони” фактично перестало існувати. Тепер зона інфільтрації – це територія, де обидві сторони присутні одночасно, іноді тимчасово, іноді на постійній основі.

У США готові переглянути санкції проти нафти РФ після завершення війни в Україні – Бессент

Posted on 12 Лютого, 202612 Лютого, 2026 by Оксана Яковенко

Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що закінчення збройної агресії РФ проти України, а також врегулювання ситуації навколо Венесуели та Ірану здатні кардинально змінити ситуацію на нафтовому ринку.

Про це він сказав в ефірі телеканалу Fox News.

За його словами, якщо вдасться досягти міжнародних домовленостей і стабілізувати ситуацію в цих регіонах, то значні обсяги нафти, які зараз заблоковані санкціями Мінфіну США, отримають доступ до світового ринку. Це може призвести до помітного зниження вартості енергоресурсів.

Бессент зазначив, що такі кроки можливі виключно після офіційного припинення війни і підписання відповідних угод між сторонами. Очікується, що це не тільки збільшить пропозицію нафти, але і стане важливим сигналом для стабілізації цін на енергоринку.

Аналітики відзначають, що подібні заяви демонструють готовність Вашингтона до гнучкої санкційної політики, якщо Кремль виконає умови миру з Києвом.

На думку експертів, зняття обмежень з нафти країни-агресора стало б однією з ключових змін на ринку енергоресурсів, знижуючи залежність від альтернативних постачальників і сприяючи стабілізації цін для покупців у США, країнах ЄС та Азії.

Війна може закінчитися через кілька місяців, якщо переговори будуть просуватися успішно – Зеленський

Posted on 11 Лютого, 202612 Лютого, 2026 by Микола Донченко

Війна в Україні може завершитися протягом кількох місяців за умови успішного просування переговорного процесу. Про це заявив президент України Володимир Зеленський, коментуючи поточний стан мирних консультацій та ключові розбіжності між сторонами.

Про це повідомляють українські ЗМІ.

Водночас президент наголосив, що питання Донбасу залишається одним із найскладніших і наразі не має узгодженого рішення. За словами Зеленського, позиція Києва залишається незмінною – контроль над Донбасом має належати Україні, а будь-які компроміси щодо статусу територій не розглядаються.

“Ні росіяни, ні ми не зацікавлені у створенні вільної економічної зони як буфера на сході Донбасу. У нас різні погляди на це. В обговореннях про те, хто контролюватиме цю буферну зону, США повинні уточнити свою позицію. Якщо це наша територія, а це наша територія, то країна, чия це територія, повинна нею керувати”, – сказав Зеленський.

Президент також повідомив, що адміністрація Дональда Трампа наполягає на одночасному підписанні всього пакета документів, пов’язаних із завершенням війни. Такий підхід, за його словами, має на меті уникнути затягування процесу та створити чітку рамку домовленостей.

Окремо Зеленський підкреслив, що навіть у разі досягнення домовленостей Україна повинна буде затвердити мирну угоду у Верховній Раді або винести її на всеукраїнський референдум. Крім того, можливе перемир’я потребуватиме постійного контролю та міжнародного моніторингу, зокрема за участі Сполучених Штатів.

Оновлення (17:19)

Член української делегації Давид Арахамія під час вчорашньої погоджувальної ради у Верховній Раді повідомив, що американська сторона висловила бажання завершити мирні переговори до 15 травня, однак це не є жорстким дедлайном, про що поінформував народний депутат Ярослав Железняк з посиланням на власні джерела.

Чи здатні ЗСУ на масштабний контрнаступ: аналіз ресурсів і ситуації на Запорізькому напрямку

Posted on 11 Лютого, 202612 Лютого, 2026 by Микола Донченко

На початку лютого в російських соцмережах і воєнізованих пабліках почали поширюватися повідомлення про нібито початок контрнаступальних дій ЗСУ на запорізькому напрямку. Ці твердження швидко підхопили профільні канали, подаючи їх то як “відчайдушну спробу” української сторони змінити ситуацію, то як “останній ривок” перед вичерпанням ресурсів. Українська сторона ці заяви спростувала, а подальшого розвитку подій, який підтверджував би наявність масштабного контрнаступу, зафіксовано не було. Втім, сама поява подібних повідомлень знову поставила ключове питання: чи здатна Україна взагалі провести контрнаступальну операцію у найближчій перспективі, якщо виходити не з інформаційних вкидів, а з відкритих даних про ресурси, забезпечення та реальний стан сил.

У 2025 році ЗСУ отримали масштабну західну допомогу загальним обсягом близько $45 млрд, що включало постачання техніки, боєприпасів та логістичну підтримку. Зокрема, в Україну було передано 49 танків M1A1 Abrams, сотні одиниць бронетехніки, артилерійські системи та засоби ППО. Через програму PURL упродовж року ЗСУ отримали понад 220 тис тонн військових вантажів, а країни-партнери взяли на себе зобов’язання виділити понад $2,75 млрд на 2025-2026 роки. Водночас характер бойових дій означає надзвичайно високі темпи споживання техніки й боєприпасів. Проблеми з логістикою та виробництвом створюють ризик, що вже наприкінці 2026 року Україна може зіткнутися з нестачею окремих критичних ресурсів у разі невиконання фінансових зобов’язань. ЄС, зокрема, ухвалив кредитний пакет на €90 млрд на 2026-2027 роки, без якого Україна ризикувала б вичерпати бюджетні можливості вже до середини 2026 року.

Поточна оперативна ситуація не вказує на підготовку масштабної контрнаступальної кампанії. Згідно з офіційними заявами та відкритими розвідданими, українське командування утримує оборону і здійснює лише локальні дії з покращення тактичного положення. OSINT-фіксація свідчить про окремі успіхи, зокрема зачистку Лук’янівського та північної частини Приморського у Запорізькій області, однак ці дії не змінюють загальної конфігурації фронту. Жодних підтверджених ознак підготовки проривного наступу з офіційних або супутникових джерел зафіксовано не було. Наявні ресурси – бронетехніка, артилерійські снаряди, ракети, системи ППО – уже розписані у планах постачань партнерів, і їх достатність напряму залежить від стабільності цих поставок.

Запорізький напрямок залишається одним із найнапруженіших. Російська сторона перекинула туди підрозділи ПДВ та армійські резерви для посилення тиску. За наявними оцінками, по всьому фронту задіяно кілька батальйонних тактичних груп ЗСУ проти кількох дивізій РФ, хоча точні цифри не розкриваються. У лютому російські війська активізували атаки, зокрема на Гуляйпільському напрямку. За даними Генштабу, 11 лютого було зафіксовано 13 атак окупантів у цьому секторі, а протягом 10 лютого українські сили відбили 35 штурмових дій противника на Покровському напрямку. При цьому лінія фронту в цілому залишилася без суттєвих змін, що підтверджує характер дій сторін як оборонно-виснажливий, а не наступальний.

Окремим обмежувальним фактором залишається людський ресурс. В Україні триває мобілізація, і станом на кінець 2025 року офіційно озвучувалася потреба у резерві на рівні 400-700 тисяч осіб. Наразі сформовано оперативний резерв першої черги чисельністю близько 170 тис військових, а також близько 30 тис резервістів другої черги за довоєнною структурою. Водночас реальне поповнення бойових підрозділів обмежене добровольчим ресурсом і квотами. Повідомлялося, що у жовтні 2025 року кілька тисяч добровольців було призвано без участі територіальних центрів комплектування, однак цього недостатньо для швидкого формування масштабного резервного угруповання. Формально мобілізаційний потенціал значний, але кількість осіб із достатнім рівнем бойової підготовки залишається обмеженою.

Найгострішою проблемою залишається забезпечення боєприпасами. Партнери передали Україні сотні тисяч артилерійських снарядів калібру 155 мм, ракети для систем HIMARS і MLRS, а також тисячі зенітних керованих ракет. За даними Focus, українські підприємства здатні виробляти до 1-2 млн снарядів калібру 122 і 152 мм на місяць, однак інтенсивність бойових дій означає, що споживання все ще перевищує темпи поповнення. Офіційні дані про запаси засекречені, і партнери декларують готовність постачати достатньо для утримання фронту, але у разі збоїв у графіках дефіцит може швидко стати критичним. Додатково президент України попереджав, що мобілізація близько 500 тис резервістів потребуватиме близько 500 млрд грн, що створює додаткове навантаження на бюджет у 2026 році.

Західні постачання техніки суттєво оновили парк ЗСУ. Станом на початок 2026 року Україна отримала десятки сучасних танків, близько 100 Leopard 2 різних модифікацій, сотні БМП Bradley, а також контракти на САУ, ЗРК IRIS-T, Patriot, NASAMS і авіаційне озброєння. Водночас втрати та зношення старих зразків техніки залишаються високими. Нові надходження мають стратегічне значення, але самі по собі не забезпечують можливості контрнаступу без достатнього персоналу та боєкомплектів.

Фінансування війни дедалі більше залежить від міжнародної підтримки. У 2025 році США фактично скоротили пряму військову допомогу, обмежившись символічними $400 млн на 2026-2027 роки проти майже $14 млрд у попередніх пакетах. Основний фінансовий тягар перейшов до європейських партнерів. Німеччина заклала €11,5 млрд на 2026 рік, з акцентом на ППО, дрони та боєприпаси; Норвегія, Нідерланди та Швеція також надали сотні мільйонів євро. Водночас кредитний пакет ЄС на €90 млрд залишається під впливом політичних ризиків, а курс США щодо нових великих пакетів підтримки залишається невизначеним, попри збереження участі у програмі PURL.

Сукупність цих факторів дозволяє зробити стриманий висновок. За наявними відкритими даними, масштабна контратака ЗСУ на запорізькому напрямку у найближчій перспективі виглядає малоймовірною. Українські сили зберігають обмежений наступальний потенціал, який дозволяє проводити локальні дії, але не забезпечує умов для проривної операції. Навіть за умови повного виконання зобов’язань партнерами, наявних ресурсів, імовірно, вистачить щонайменше до середини 2026 року. Будь-які збої у постачаннях або фінансуванні можуть суттєво звузити ці можливості. За таких умов найбільш реалістичним сценарієм залишається оборонна стратегія з локальними контрударами та поступовим накопиченням ресурсів, тоді як твердження про “контрнаступ”, поширені в російських пабліках, не знаходять підтвердження у фактичному стані справ.

В Офісі президента спростували заяви про підготовку виборів в Україні

Posted on 11 Лютого, 202611 Лютого, 2026 by Микола Донченко

В Офісі президента України заперечили можливість офіційного оголошення виборчого процесу без створення належних безпекових умов. У владі наголошують, що будь-які розмови про початок виборів або референдуму під час активної фази війни є передчасними.

Про це повідомляє “Апостроф” з посиланням на джерела РБК-Україна в оточенні президента.

За словами співрозмовника видання, позиція залишається незмінною і напряму залежить від ситуації з безпекою в країні.

Раніше іноземні медіа повідомляли про начебто старт процесу планування президентських виборів в Україні, які можуть відбутися одночасно з референдумом щодо потенційної мирної угоди з росією. У публікаціях йшлося про те, що відповідний план нібито можуть представити найближчим часом, а саме голосування розглядалося у весняний період.

Водночас у владі підкреслюють, що ключовою умовою для будь-якого виборчого процесу залишається гарантування безпеки громадян, стабільна ситуація в регіонах та можливість рівного доступу виборців до участі у голосуванні.

Нагадаємо, раніше ми писали, що представники США обговорювали з українськими дипломатами можливість укладення мирної угоди вже навесні, а також проведення виборів і референдуму в Україні, однак у Києві наголошували на нереалістичності таких строків без гарантій безпеки та стійкого режиму припинення вогню.

Оновлення (11:50)

24 лютого в Україні не планують оголошувати про проведення президентських чи парламентських виборів. Таку заяву зробила голова громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська, коментуючи публікацію західних медіа щодо можливих виборчих рішень.

За її словами, серед народних депутатів і експертів є спільна позиція: проведення виборів можливе не раніше ніж через щонайменше пів року після завершення воєнного стану. Наразі жодних рішень, які б наближали виборчий процес, не ухвалено.

Айвазовська наголосила, що для організації виборів необхідні зміни не лише до виборчого законодавства, а й до кримінального та адміністративного кодексів. За її оцінкою, цей етап буде складним і тривалим з огляду на відсутність у парламенті стабільної більшості.

Оновлення (15:11)

Заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик заявив, що чинне законодавство не дозволяє проводити вибори під час війни, а нові норми наразі лише обговорюються у Верховній Раді.

Відключення Starlink для росіян: чи втратить армія РФ ключову технологічну опору

Posted on 9 Лютого, 202611 Лютого, 2026 by Микола Донченко

В останні тижні ситуація на фронті отримала новий технологічний поворот: за даними українських військових і міжнародних спостерігачів, прапорцеві термінали супутникового інтернету Starlink, які широко використовувалися силами РФ, були фактично відключені або заблоковані для російських підрозділів на території України.

Це стало можливим завдяки узгодженим крокам SpaceX у співпраці з українськими оборонними структурами, які впровадили систему “білого списку” зареєстрованих терміналів. Доступ до мережі зберігають лише верифіковані пристрої, тоді як всі інші, зокрема ті, що застосовувалися росіянами без офіційного дозволу, залишаються відключеними.

Starlink протягом тривалого часу був одним із ключових інструментів передавання даних у реальному часі – від координації підрозділів до управління безпілотниками та коригування вогню. Російські війська активно використовували термінали, що потрапляли до них через «сірі» канали або третіх посередників, компенсуючи слабкість власних систем зв’язку. Впровадження жорсткої верифікації різко звузило ці можливості та позбавило російські підрозділи одного з небагатьох технологічних переваг на тактичному рівні.

Аналітичні оцінки свідчать, що російська армія не має повноцінної заміни Starlink, здатної забезпечити низьку затримку сигналу та стабільну передачу великих обсягів даних у бойових умовах. Існуючі російські супутникові системи, зокрема геостаціонарні платформи, не пристосовані до потреб сучасної маневреної війни та поступаються за швидкістю й надійністю.

У результаті частина російських підрозділів змушена повертатися до наземних каналів зв’язку, які є більш вразливими до перехоплення та придушення. Це вже впливає на темпи та координацію бойових дій, зокрема на застосування дронів, які потребують стабільного інтернет-з’єднання для розвідки та наведення. Навіть російські провоєнні коментатори визнають, що залежність від іноземної технології виявилася стратегічною помилкою, до якої далеко не всі командири встигли підготуватися.

Втрата доступу до Starlink має не лише локальний, а й системний ефект. Порушення зв’язку ускладнює управління підрозділами, уповільнює ухвалення рішень і знижує ефективність наступальних дій. За окремими оцінками, саме проблеми з комунікацією вже стали фактором зриву або призупинення окремих операцій, а також зростання хаотичних дій на тактичному рівні.

У стратегічному вимірі блокування Starlink демонструє, наскільки критичною стала роль цивільних технологій у сучасних війнах. Для України це приклад асиметричної відповіді, яка дозволяє зменшити бойові можливості противника без прямого силового зіткнення. Для Росії – сигнал про глибоку технологічну залежність і обмеженість ресурсів для швидкої адаптації в умовах санкцій та ізоляції.

У ширшому контексті ця ситуація підкреслює, що контроль над цифровою інфраструктурою дедалі більше стає таким самим важливим фактором війни, як контроль над територією чи повітряним простором. І саме в цій площині Україна наразі зуміла нав’язати противнику невигідні правила гри.