У протистоянні російським балістичним ракетам Україна дедалі активніше використовує не лише класичні засоби ППО, а й радіоелектронну боротьбу. Один із таких інструментів – українська система Lima, яка не намагається фізично перехопити ракету, а втручається в роботу її навігації та може змусити боєприпас відхилитися від заданого курсу.
Про можливості Lima та роботу українського підрозділу Night Watch розповідає The Wall Street Journal.
Один із епізодів, який описує видання, стався раніше цього року. Дві російські балістичні ракети рухалися в напрямку важливого урядового об’єкта в Києві, однак зрештою впали в Дніпро. У Night Watch стверджують, що ракети вдалося відвести від цілі за допомогою Lima.
Принцип роботи такої системи відрізняється від звичайного зенітного перехоплення. Lima створює потужні радіосигнали, які заважають роботі супутникової навігації або підмінюють її дані. Такий метод називають спуфінгом: система фактично намагається передати навігаційному обладнанню ракети неправдиву інформацію про її положення.
За словами представників Night Watch, комплекс здатний впливати на дрони, керовані авіабомби та ракети на відстані до 120 миль – близько 190 кілометрів.
У підрозділі також заявляють, що в листопаді 2025 року за допомогою Lima вдалося вплинути на політ російської аеробалістичної ракети “Кинджал”. За версією українських військових, хибний навігаційний сигнал змусив її змінити траєкторію, після чого ракета зруйнувалася під час польоту.
Водночас оцінювати ефективність РЕБ у таких випадках непросто. Українська сторона не розкриває повної статистики застосування системи, а після падіння ракети не завжди можливо достовірно визначити, чи стала причиною саме радіоелектронна протидія, технічна несправність або інший фактор.
Тому Lima не варто розглядати як заміну Patriot. Йдеться радше про додатковий рівень оборони. Опитані WSJ українські та західні фахівці з ППО підтверджують, що системи такого типу здатні зривати окремі атаки балістичних ракет. При цьому вони значно дешевші за ракетні перехоплювачі та можуть бути розгорнуті у більшій кількості.
Lima Quant і постійна технологічна гонка
Перевага в радіоелектронній боротьбі не залишається сталою надовго. Росія також адаптує свої ракети та безпілотники, намагаючись зробити їх менш вразливими до українських перешкод.
Наприкінці 2024 року фахівці Night Watch виявили в російських засобах ураження компоненти китайського виробництва – так звані CRPA-антени. Такі системи здатні визначати напрямок, з якого надходять перешкоди, та допомагати навігаційному обладнанню продовжувати роботу в умовах РЕБ.
Для українських розробників це стало новою проблемою. Night Watch разом із виробником Lima, компанією Cascade, почали шукати спосіб протидії таким антенам. У результаті з’явилася модернізована система Lima Quant.
Але на цьому технологічна гонка не завершилася. За даними WSJ, російська сторона почала збільшувати кількість елементів у таких антенних системах: спочатку з чотирьох до восьми, потім до 16, а згодом – до 32.
Ця історія добре показує характер сучасної війни. Поява нового способу придушення змушує противника змінювати обладнання, після чого доводиться модернізувати вже саму систему РЕБ. Перевага може тривати місяці або навіть тижні, тому швидкість розробки та впровадження нових рішень стає не менш важливою, ніж їхні початкові характеристики.
Є тут і економічний фактор. Росії доводиться ускладнювати системи навігації своїх засобів ураження, тоді як Україна намагається відповідати програмними, алгоритмічними та радіоелектронними рішеннями. Це не робить російські ракети безпечними цілями для РЕБ, але підвищує ціну їхнього подальшого вдосконалення.
Що Lima змінює в українській ППО
Найважливіше в історії Lima – не твердження про появу “заміни Patriot”. Такої заміни поки немає. Російські балістичні ракети продовжують проривати українську протиповітряну оборону, а фізичне знищення цілі залишається критично важливою можливістю.
Значення Lima в іншому. Радіоелектронна боротьба створює ще один рівень захисту поряд із зенітними комплексами. Якщо ракету не вдалося перехопити або для її ураження немає доступного зенітного боєприпасу, спроба порушити роботу навігації може дати додатковий шанс відвести її від цілі.
Крім того, такі системи можна використовувати для захисту ширшого переліку об’єктів. Patriot залишається дефіцитним і дорогим ресурсом, тоді як засоби РЕБ потенційно простіше масштабувати та розгортати у різних районах країни.
Водночас у радіоелектронної боротьби є і свої ризики. Потужні перешкоди можуть впливати на українські безпілотники та цивільні навігаційні системи. А ракета, яку вдалося відвести від початкової цілі, не зникає – вона може впасти в іншому місці. Саме тому РЕБ є доповненням до багаторівневої ППО, а не універсальним вирішенням проблеми російських ударів.
Але сама поява таких технологій демонструє важливу тенденцію. Україна не лише намагається отримати більше західних систем ППО, а паралельно шукає власні способи протидії російським ракетам і дронам. І Lima показує, що частину цієї боротьби тепер можна вести не ракетою проти ракети, а сигналом проти навігаційної системи.
Саме ця здатність швидко адаптуватися стає однією з ключових рис нинішньої війни. Росія вдосконалює засоби подолання РЕБ, Україна змінює алгоритми та обладнання у відповідь, і цикл повторюється. Lima не робить українське небо невразливим, але додає ще один інструмент до системи захисту – причому інструмент, який Україна розвиває самостійно.
