Велика Британія і Німеччина збираються незабаром підписати договір про взаємну оборону – Politico

Велика Британія і Німеччина планують підписати спільний документ, який міститиме пункт про взаємну допомогу в разі загрози для однієї з країн.

Про це виданню Politico розповіли кілька джерел, знайомих із процесом.

Британський прем’єр Кір Стармер і колишній німецький канцлер Олаф Шольц заклали основу для угоди у спільній заяві влітку 2024 року, пообіцявши тіснішу співпрацю в питаннях миру, безпеки та економіки.

За словами двох офіційних осіб у Лондоні, текст договору майже готовий. Очікується, що його підпишуть 17 липня, до того як парламенти країн почнуть свої літні канікули.

У статті йдеться про те, що в документ включено розділ, у якому йдеться, що будь-яка стратегічна загроза для однієї сторони є загрозою для іншої.

Згідно з даними видання, відповідно до бажання канцлера ФРН Фрідріха Мерца зміцнити незалежну від США стримувальну силу континенту, документ надає Берліну пункт про взаємодопомогу з обома ядерними державами Європи.

Джерела стверджують, що документ також включатиме заходи щодо нелегальної імміграції, транспорту, досліджень та інновацій. Він також включатиме зобов’язання щодо полегшення транскордонних обмінів – делікатної сфери для Лондона, який стикається з тиском щодо скорочення як легальної, так і нелегальної міграції.

США призупинили постачання зброї в Україну: запаси занадто малі – NBC News

Пентагон призупинив постачання деяких зенітних ракет та інших боєприпасів точного наведення в Україну через побоювання щодо стану власних військових запасів.

Про це написало NBC News із посиланням на співрозмовників, обізнаних із питанням.

За словами двох чиновників Пентагону і двох членів Конгресу США, наказ про призупинення поставок зброї віддав міністр оборони Піт Хегсет.

У статті йдеться, що постачання може бути заморожено на невизначений термін – принаймні доти, доки не буде завершено огляд американського арсеналу.

Відомо, що йдеться про десятки ракет-перехоплювачів Patriot, тисячі 155-мм гаубиць, більше ніж сотню ракет Hellfire, більше ніж 250 високоточних ракетних комплексів GMLRS і десятки ракет Stinger, AIM і гранатометів.

Представники МО розповіли, що запаси Вашингтона виснажилися через багаторічну підтримку Києва, операції на Близькому Сході, боротьбу з хуситами в Ємені та захист партнерів від Ірану.

За інформацією прес-секретаря Білого дому Анни Келлі, “це рішення було ухвалено в інтересах самих американців після аналізу допомоги іншим країнам”.

Видання уточнює, що йдеться про озброєння, яке було погоджено в рамках екстреної допомоги ЗСУ під час президентства Джо Байдена.

Окупанти випустили ракети та понад сотню БПЛА по Україні: більшість дронів нейтралізовано

У ніч на 2 липня російські війська атакували Україну 114 безпілотниками різних типів і чотирма ракетами. Сили протиповітряної оборони знищили 79 дронів, проте були зафіксовані прильоти.

Про це написали в Повітряних силах України в Telegram.

Там розповіли, що зенітні керовані ракети С-300 противника було випущено з Курської області, а безпілотники – з напряму міст Брянськ, Шаталове, Курськ, Міллерово і Приморсько-Ахтарськ.

Відомо, що до 09:00 на півночі, сході та півдні країни було нейтралізовано 79 “Шахедів” та інших типів безпілотників. З них 40 було збито, а 39 втрачено на місці внаслідок роботи РЕБ.

Ворожі удари дронів були виявлені в 14 точках, а падіння уламків безпілотників було зафіксовано у двох локаціях.

Зазначається, що внаслідок обстрілу в Харкові постраждали сільськогосподарські підприємства, адміністративна будівля, станція технічного обслуговування і багатоповерховий будинок.

Іран постачає Росії в основному компоненти для зброї – Буданов

Конфлікт на Близькому Сході не вплинув на військову допомогу Ірану Росії, оскільки Тегеран постачає Москві переважно запасні частини та компоненти, а не зброю.

Про це заявив Кирило Буданов, начальник ГУР МО, в інтерв’ю “Громадському радіо”.

За його словами, окупанти не особливо залежні від поставок з Ірану, оскільки в основному отримують звідти порох та інші додаткові матеріали для свого арсеналу.

Глава розвідки стверджує, що процес закупівель дещо сповільнився через ескалацію на Близькому Сході, але ніхто в Україні серйозно не помітить цієї затримки.

Буданов наголосив, що країна-агресор уже давно виробляє “шахеди” на своїй території, тож жодна інша війна не зменшить атаки по Україні.

Він також додав, що Москва технічно навіть може допомогти Тегерану в конфлікті, але не стане цього робити.

Україна синхронізувала свої санкції проти Росії з ініціативами Євросоюзу

Україна привела свої санкції у відповідність із шістьма пакетами обмежень, запровадженими Європейським союзом щодо Росії та її союзників.

Про це повідомили в Офісі Президента.

Глава держави затвердив три постанови Ради національної безпеки і оборони, що стосуються застосування санкцій. Це стало першим кроком у реалізації рішення РНБО про синхронізацію обмежувальних заходів України з тими, що були запроваджені Європейським Союзом та іншими учасниками G7.

Унаслідок запровадження обмежувальних заходів загалом було охоплено 403 фізичні особи та 188 організацій. Це означає, що Україна привела свої санкції у відповідність до дев’ятого, десятого, одинадцятого, дванадцятого, тринадцятого і чотирнадцятого пакетів санкцій Європейського союзу.

Крім цього, Київ вжив заходів щодо осіб, причетних до порушень прав людини в Білорусі та Ірані. У випадку з Іраном санкції також поширюються на тих, хто надає військову підтримку Росії.

“Наша держава продовжує підготовку наступних санкційних пакетів для повної синхронізації санкційної політики з партнерами”, – підсумували в Офісі президента.

У повідомленні також наголошується, що Україна розраховує на те, що міжнародне співтовариство буде максимально враховувати і підтримувати українські санкції у своїх національних рішеннях.

Росіяни почали використовувати FPV-дрони з сонячними панелями

Російські війська почали застосовувати FPV-дрони, обладнані сонячними панелями.

Про це повідомив український експерт з питань зв’язку Сергій Бескрестнов, також відомий як “Флеш”.

За його словами, сонячна панель не здатна забезпечити політ дрона, однак вона дозволяє заряджати акумулятор під час пасивного очікування. Таким чином, дрон може тривалий час залишатися в режимі очікування без потреби в заміні батарей або поверненні до оператора.

Це нововведення може ускладнити виявлення дронів, адже вони здатні залишатися нерухомими й непоміченими протягом тривалого часу, чекаючи на появу цілі.

Червень під сиренами: Одещина прожила місяць атак, втрат і страху

Червень 2025 року став для Одещини одним із найважчих місяців повномасштабної війни.

За 30 днів в області пролунали 61 раз сирени повітряної тривоги, а російські війська здійснили не менше 12 ударів по мирних містах і селах. Щодня мешканці області в середньому проводили годину в укриттях, рятуючись від дронів і ракет.

Найдовша тривога тривала понад 5 годин, а найкоротша – 17 хвилин, та обидві залишили відбиток страху. Російські атаки обернулися загибеллю щонайменше 9 цивільних і пораненням понад 100 людей.

Під вогнем опинилися не лише житлові квартали, а й школи, дитячі садки, лікарні, підприємства та об’єкти критичної інфраструктури.

Особливо болючими стали дні 10, 17 та 23 червня. Удар по станції швидкої допомоги в Одесі знищив рятівників, які допомагали іншим. А балістичний удар по ліцею в Білгород-Дністровському забрав життя жінки, яка роками годувала школярів.

Зруйновані школи, амбулаторії та об’єкти інклюзивної освіти перетворилися на мішені.

Ворожі атаки змусили мешканців Одещини жити у постійному очікуванні нових тривог і втрат. Літо розпочалося в підвалах, а дитячі канікули – в лікарняних палатах.

Влада продовжує закликати до обережності, а енергетики та рятувальники – працювати під вогнем.

СБУ завдала удару по російському заводу “Купол”, що виробляє ЗРК “Тор” і “Оса”

Служба безпеки України успішно вразила один із ключових елементів російського ВПК – завод “Купол” в Іжевську, де виробляють зенітно-ракетні комплекси “Тор” і “Оса”.

Про це повідомляє “Укрінформ” із посиланням на джерела в СБУ.

За інформацією джерела, удар було завдано за допомогою далекобійних дронів, які подолали понад 1300 кілометрів.

У результаті атаки постраждали виробничі потужності та складські приміщення Іжевського електромеханічного заводу. Це підприємство є важливим елементом російської системи протиповітряної оборони.

Удар по “Куполу” став черговим кроком СБУ у виведенні з ладу об’єктів, що забезпечують армію РФ засобами ведення війни. Раніше також повідомлялося про результативну атаку на аеродром у Криму, де було знищено три гелікоптери та зенітно-ракетний комплекс “Панцир-С1”.

Такі удари по глибокому тилу ворога свідчать про зростаючі можливості українських сил завдавати високоточних ударів по військовій інфраструктурі РФ.

Британська розвідка вивчила атаку на російський військовий аеродром

Британська розвідка у своєму аналізі розглянула українську атаку на російський військовий аеродром Маринівка у Волгоградській області.

Огляд розміщено на сторинці Міністерства оборони Великої Британії.

В огляді повідомляється, що внаслідок нападу із застосуванням безпілотних літальних апаратів, імовірно, було виведено з ладу щонайменше два російські винищувачі-бомбардувальники Су-34. Крім того, є інформація про те, що ще два літаки могли отримати пошкодження.

Аеродром Маринівка розташований на відстані понад 270 км від кордону України і 440 км від лінії фронту, як зазначають британські експерти.

У міністерстві підкреслюють, що російська сторона активно застосовує аеродром Маринівка у своїх військових операціях на щоденній основі.

Крім того, він служить як резервний аеродром для переміщення російських літаків у разі виникнення небезпеки для інших аеродромів. У серпні 2024 року після атаки українських безпілотних літальних апаратів літаки Су-34 були перенаправлені сюди з авіабази Морозівськ.

“Незважаючи на такі заходи, російська авіація залишається вразливою для атак українських безпілотників”, – йдеться в огляді.

Тими самими вихідними Збройні сили України здійснили успішні атаки з використанням безпілотних літальних апаратів (БПЛА) на аеродром “Кіровське” в окупованій частині Криму, а також на склад артилерійських боєприпасів у Брянську, що розташований у Росії.