Відносини між Україною та Польщею, які значно зміцнилися після початку повномасштабного конфлікту, останнім часом стали більш напруженими. Якщо у 2022 році Варшава була одним із головних союзників Києва, то зараз на двосторонні відносини дедалі сильніше впливають внутрішні політичні процеси, становище українців у Польщі та історичні розбіжності.
Про це пише The Guardian.
Змінюються й настрої польського суспільства. Згідно з наведеними в матеріалі даними опитування CBOS, 52% поляків виступають проти подальшого прийому українських біженців. Українці, які переїхали до Польщі, поступово інтегрувалися в економіку країни, почали відкривати власний бізнес, купувати та орендувати житло і конкурувати з місцевими мешканцями за робочі місця та клієнтів.
Водночас змінилося міжнародне становище Києва. Україна отримала можливість безпосередньо взаємодіяти з Вашингтоном, Брюсселем, Парижем і Берліном, тому колишня роль Польщі як одного з головних посередників і захисників українських інтересів на Заході стала менш значущою. За оцінкою видання, зміна цього балансу також сприяє зростанню взаємного роздратування.
Додатковим джерелом напруженості залишаються історичні питання. Чергове загострення сталося після рішення Володимира Зеленського присвоїти військовій частині ім’я Української повстанської армії. Польська сторона різко відреагувала, а президент Кароль Навроцький позбавив Зеленського Ордена Білого Орла. У результаті відносини Варшави та Києва фактично опинилися замороженими.
При цьому The Guardian вважає подальше віддалення Польщі від України стратегічно ризикованим. У перспективі українці будуть дедалі глибше інтегруватися в європейську економіку, а сама Україна — прагнути до більш рівноправної участі в європейській політиці. Це означає, що відносини Києва та Варшави будуватимуться вже не лише на взаємній підтримці, а й на зростаючій економічній та політичній конкуренції.
