Верховна Рада зменшити податок на оренду заради легалізації ринку

Верховна Рада має намір узаконити ринок оренди житла. Парламентарі запропонували новий метод боротьби з нелегальним сектором. Очікується зниження цього показника для виведення ринку оренди з тіні.

Про це повідомляє “Укрінформ”, посилаючись на коментар голови Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олени Шуляк.

Нардеп підкреслила, що згідно із законом податок на оренду нерухомості становить 23% від доходів. Проте в Україні багато орендодавців уникають сплати податків.

“Якщо людина здає в оренду свою власність, свою квартиру, вона зобов’язана сплатити з цих доходів 23%. З них 18% – ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) і 5% — військовий збір. У нас є статистика за 2024 рік, а за 2025 рік ми поки що очікуємо дані від Державної податкової служби. Ця статистика свідчить, що за 2024 рік лише 900 людей по всій Україні сплатили відповідні податки від здачі своєї власності, своїх квартир в оренду”, – зазначає Шуляк.

За словами Олени Шуляк, така статистика не відповідає дійсності, адже зараз будинки орендують сотні тисяч громадян. Парламентарій додає, що ймовірною причиною масштабів тіньового ринку є саме високий податок. Власники нерухомості уникають укладення договорів про оренду, тому, на думку нардепа, оподаткування оренди потребує перегляду.

“На сьогодні сплачувати 23% – це непідйомна сума, яка не дозволяє виводити ринок з тіні. Ми бачимо, що справедливе оподаткування має становити близько 7%”, – зауважила Шуляк.

Депутати обговорюють можливість зниження податку на оренду, повідомляє парламентарій. Міністерство розвитку громад і територій вже сформувало робочу групу для розгляду цього питання. В уряді розглядають встановлення податку в розмірі 9-10% від доходу.

В Україні офіційно введено загальнонаціональну хвилину мовчання

Верховна Рада України ухвалила в другому читанні закон про введення щоденної загальнонаціональної хвилини мовчання.

Про це повідомили в Telegram-каналі Верховної Ради.

Щодня о 9:00 по всій країні оголошується хвилина мовчання в пам’ять про тих, хто постраждав від російської військової агресії.

Законопроект № 14144 зобов’язує органи державної влади та місцевого самоврядування повідомляти про початок і завершення загальнонаціональної хвилини мовчання на всіх підприємствах, установах та організаціях, що перебувають під їхнім управлінням.

Оголошення має бути зроблено через засоби масової інформації, незалежно від їх форми власності, системи оповіщення та інформування в галузі цивільного захисту.

У Раді зареєстрували постанову про зміну правопису та очищення мови від русизмів

У Верховній Раді готують масштабну реформу української мови. Проєкт постанови №14334 пропонує оновити правопис, позбутися колоніальних запозичень і закріпити нові норми в законодавстві.

Про це йдеться в документі на офіційному сайті Ради.

Документ вказує на те, що даний проєкт встановлює для спеціалізованих установ конкретні терміни для перетворення мовного середовища. Національна комісія стандартів державної мови зобов’язана розробити оновлену версію українського правопису до 1 лютого 2026 року.

До 1 березня 2026 року Національна академія наук та Академія правових наук проведуть аналіз чинного законодавства, щоб визначити, наскільки широко використовуються виключно українські терміни замість запозичених. Кабінет міністрів повинен розробити унікальний державний шрифт для офіційних документів парламенту до березня поточного року.

Автори ініціативи закликають до всебічного розгляду мовної проблеми, роблячи акцент на усуненні російськомовних компонентів з мовної системи та стимулюванні розвитку українського словотворення.

Особливу увагу приділять формуванню стійкого україномовного середовища, що охоплює всі рівні, від дитячих садків до медіа. Крім того, буде проводитися робота з очищення топонімів та інших власних назв від слідів колоніального минулого.

“Ухвалення проєкту постанови спрямоване на посилення реалізації конституційного статусу української мови як державної, забезпечення її взірцевого застосування у правотворчості, освіті, медіа та інших сферах суспільного життя”, — зазначається у пояснювальній записці до законопроєкта.

Комітет Верховної Ради не підтримав відставку Малюка з посади голови СБУ

Парламентський комітет з питань національної безпеки і оборони не підтримав рішення президента Володимира Зеленського про звільнення Василя Малюка з посади голови Служби безпеки.

Про це написав нардеп Ярослав Железняк.

12 січня комітет Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони обговорив пропозицію президента Володимира Зеленського про відставку Василя Малюка з посади керівника Служби безпеки України. Однак депутати не схвалили цю ініціативу.

За словами Железняка, за відставку Малюка проголосували сім депутатів комітету, шість осіб виступили проти, а двоє утрималися.

“За процедурою, це рішення все одно виноситься на голосування в залу”,– зауважив інший нардеп Олексій Гончаренко.

Іноземці незабаром зможуть придбати землю в Україні

З 16 січня в Україні набуде чинності Закон №4502-IX, що стосується множинного громадянства. Тепер іноземці зможуть отримати український паспорт, зберігши при цьому попереднє громадянство.

Про це повідомляє видання “Agropolit”.

Закон про множинне громадянство не поширюватиметься на тих, хто має паспорти Російської Федерації та інших держав, які не визнають територіальну цілісність України. Список країн, громадяни яких зможуть отримати українське громадянство на додаток до наявного, буде встановлений Кабінетом Міністрів. Його поява очікується після набрання законом чинності.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що громадяни країн, які надали значну підтримку Україні в період повномасштабної війни, отримають право на українське громадянство без необхідності відмовлятися від попереднього. До числа таких країн входять держави Європейського Союзу та Сполучені Штати Америки.

Разом з отриманням громадянства іноземці автоматично набудуть відповідних прав, включаючи можливість придбання землі на тих же умовах, що і громадяни України. В даний час один українець може, за наявності достатніх коштів, купити до 10 тис гектарів землі, що еквівалентно 100 кв км. Це можна порівняти з розмірами таких міст, як Хмельницький, Івано-Франківськ і Чернігів.

У Верховній Раді вже обговорювалися поправки до Закону №4502-IX, які пропонували відстрочити на 3-5 років право нових громадян на придбання землі. Однак депутати не схвалили ці зміни в законопроекті.

У 2021 році в Україні була зроблена перша спроба легалізувати множинне громадянство. Однак цей крок не увінчався успіхом через застереження фахівців. Вже тоді експерти відзначали, що дана ініціатива могла б фактично відкрити доступ до ринку землі для іноземців.

ЦВК розробила пропозиції щодо проведення виборів в умовах воєнного стану

Центральна виборча комісія розробила пропозиції щодо зміни законів, що регулюють проведення загальнодержавних виборів в Україні після завершення або скасування воєнного стану.

Про це повідомляє прес-служба секретаріату ЦВК.

Зокрема, ці пропозиції будуть адресовані Комітету Верховної Ради України з питань державного управління, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, а також робочій групі, що займається питаннями організації виборів.

ЦВК зазначає, що запропоновані законодавчі ініціативи враховують як специфічні аспекти, так і можливі ризики, пов’язані з майбутніми загальнодержавними виборами. Ці пропозиції планується обговорити в рамках згаданої робочої групи під час розробки законопроекту, спрямованого на забезпечення належної організації та проведення президентських і парламентських виборів в Україні.

“Комісія жодним чином не наполягає, що запропоновані нею пропозиції є безальтернативними варіантами розв’язання проблем післявоєнних виборів. Навпаки, ми хочемо, щоб вони стали стимулом або тригером для широкої дискусії для пошуку відповідей на питання, як у післявоєнних умовах забезпечити виборчі права громадян і захистити українські демократичні вибори від втручання держави-агресора”, – зазначив голова ЦВК Олег Діденко.

Рада не змогла розглянути відставку міністрів Гринчук та Галущенка

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук перервав пленарне засідання через те, що депутати фракції “Європейська солідарність” заблокували трибуну.

Про це стало відомо під час онлайн-трансляції засідання Верховної Ради 18 листопада.

На засіданні Верховної Ради фракція “Європейська солідарність” зайняла трибуну, наполягаючи на відставці всього чинного уряду.

Як повідомили представники фракції, понад 50 депутатів вже поставили свої підписи під зверненням про відставку уряду.

Спікер Верховної Ради України оголосив перерву в пленарному засіданні, не розглянувши проекти постанов про звільнення Галущенка і Гринчук, які є фігурантами у справі про корупцію в сфері енергетики.

У Раді запропонували розширити підстави для обмеження виїзду з України

В Україні зареєстрували законодавчу ініціативу, яка передбачає розширення переліку причин для тимчасового обмеження виїзду громадян за кордон.

Про це йдеться на сайті Верховної Ради.

На парламентському порталі 14 листопада з’явився документ під назвою “Проект Закону про внесення змін до статті 6 Закону України “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України” щодо розширення підстав для тимчасового обмеження виїзду з України громадянами України”.

Серед співавторів законопроєкту зазначений народний депутат Роман Костенко, секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. У пояснювальній інформації вказано, що наразі ініціатива перебуває на стадії “передано на розгляд керівництва”.

Текст законопроєкту поки що не оприлюднили, тому невідомо, які саме нові підстави для тимчасових обмежень пропонують народні депутати. Зазвичай подібні ініціативи стосуються уточнення правил перетину кордону під час воєнного стану, удосконалення механізмів контролю або приведення законодавства у відповідність до безпекових потреб країни.

Очікується, що текст документа стане доступним після завершення внутрішніх процедур опрацювання у парламенті.

У парламенті зареєстрували документи про звільнення Галущенко та Гринчук

У понеділок у Верховній Раді зареєстрували проекти постанов про відставку міністра енергетики Світлани Гринчук і колишнього глави відомства, нині міністра юстиції Германа Галущенка.

Відповідні постанови №14200 і №14201 розміщені на сайті парламенту.

Ініціатором обох постанов виступив депутат від фракції “Голос” Ярослав Железняк.

“У парламенті зареєстровано дві мої постанови про звільнення Германа Галущенко та Світлани Гринчук. З посади Міністра юстиції та Міністра енергетики. Найближче засідання Ради відбудеться 18 листопада”, – повідомив парламентар.