Іноземці незабаром зможуть придбати землю в Україні

З 16 січня в Україні набуде чинності Закон №4502-IX, що стосується множинного громадянства. Тепер іноземці зможуть отримати український паспорт, зберігши при цьому попереднє громадянство.

Про це повідомляє видання “Agropolit”.

Закон про множинне громадянство не поширюватиметься на тих, хто має паспорти Російської Федерації та інших держав, які не визнають територіальну цілісність України. Список країн, громадяни яких зможуть отримати українське громадянство на додаток до наявного, буде встановлений Кабінетом Міністрів. Його поява очікується після набрання законом чинності.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що громадяни країн, які надали значну підтримку Україні в період повномасштабної війни, отримають право на українське громадянство без необхідності відмовлятися від попереднього. До числа таких країн входять держави Європейського Союзу та Сполучені Штати Америки.

Разом з отриманням громадянства іноземці автоматично набудуть відповідних прав, включаючи можливість придбання землі на тих же умовах, що і громадяни України. В даний час один українець може, за наявності достатніх коштів, купити до 10 тис гектарів землі, що еквівалентно 100 кв км. Це можна порівняти з розмірами таких міст, як Хмельницький, Івано-Франківськ і Чернігів.

У Верховній Раді вже обговорювалися поправки до Закону №4502-IX, які пропонували відстрочити на 3-5 років право нових громадян на придбання землі. Однак депутати не схвалили ці зміни в законопроекті.

У 2021 році в Україні була зроблена перша спроба легалізувати множинне громадянство. Однак цей крок не увінчався успіхом через застереження фахівців. Вже тоді експерти відзначали, що дана ініціатива могла б фактично відкрити доступ до ринку землі для іноземців.

ЦВК розробила пропозиції щодо проведення виборів в умовах воєнного стану

Центральна виборча комісія розробила пропозиції щодо зміни законів, що регулюють проведення загальнодержавних виборів в Україні після завершення або скасування воєнного стану.

Про це повідомляє прес-служба секретаріату ЦВК.

Зокрема, ці пропозиції будуть адресовані Комітету Верховної Ради України з питань державного управління, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, а також робочій групі, що займається питаннями організації виборів.

ЦВК зазначає, що запропоновані законодавчі ініціативи враховують як специфічні аспекти, так і можливі ризики, пов’язані з майбутніми загальнодержавними виборами. Ці пропозиції планується обговорити в рамках згаданої робочої групи під час розробки законопроекту, спрямованого на забезпечення належної організації та проведення президентських і парламентських виборів в Україні.

“Комісія жодним чином не наполягає, що запропоновані нею пропозиції є безальтернативними варіантами розв’язання проблем післявоєнних виборів. Навпаки, ми хочемо, щоб вони стали стимулом або тригером для широкої дискусії для пошуку відповідей на питання, як у післявоєнних умовах забезпечити виборчі права громадян і захистити українські демократичні вибори від втручання держави-агресора”, – зазначив голова ЦВК Олег Діденко.

Рада не змогла розглянути відставку міністрів Гринчук та Галущенка

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук перервав пленарне засідання через те, що депутати фракції “Європейська солідарність” заблокували трибуну.

Про це стало відомо під час онлайн-трансляції засідання Верховної Ради 18 листопада.

На засіданні Верховної Ради фракція “Європейська солідарність” зайняла трибуну, наполягаючи на відставці всього чинного уряду.

Як повідомили представники фракції, понад 50 депутатів вже поставили свої підписи під зверненням про відставку уряду.

Спікер Верховної Ради України оголосив перерву в пленарному засіданні, не розглянувши проекти постанов про звільнення Галущенка і Гринчук, які є фігурантами у справі про корупцію в сфері енергетики.

У Раді запропонували розширити підстави для обмеження виїзду з України

В Україні зареєстрували законодавчу ініціативу, яка передбачає розширення переліку причин для тимчасового обмеження виїзду громадян за кордон.

Про це йдеться на сайті Верховної Ради.

На парламентському порталі 14 листопада з’явився документ під назвою “Проект Закону про внесення змін до статті 6 Закону України “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України” щодо розширення підстав для тимчасового обмеження виїзду з України громадянами України”.

Серед співавторів законопроєкту зазначений народний депутат Роман Костенко, секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. У пояснювальній інформації вказано, що наразі ініціатива перебуває на стадії “передано на розгляд керівництва”.

Текст законопроєкту поки що не оприлюднили, тому невідомо, які саме нові підстави для тимчасових обмежень пропонують народні депутати. Зазвичай подібні ініціативи стосуються уточнення правил перетину кордону під час воєнного стану, удосконалення механізмів контролю або приведення законодавства у відповідність до безпекових потреб країни.

Очікується, що текст документа стане доступним після завершення внутрішніх процедур опрацювання у парламенті.

У парламенті зареєстрували документи про звільнення Галущенко та Гринчук

У понеділок у Верховній Раді зареєстрували проекти постанов про відставку міністра енергетики Світлани Гринчук і колишнього глави відомства, нині міністра юстиції Германа Галущенка.

Відповідні постанови №14200 і №14201 розміщені на сайті парламенту.

Ініціатором обох постанов виступив депутат від фракції “Голос” Ярослав Железняк.

“У парламенті зареєстровано дві мої постанови про звільнення Германа Галущенко та Світлани Гринчук. З посади Міністра юстиції та Міністра енергетики. Найближче засідання Ради відбудеться 18 листопада”, – повідомив парламентар.

Рада підтримала заборону на продаж майна і машин боржниками

Верховна Рада України розглянула законопроект №14005 “Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію” і схвалила його в першому читанні.

На засіданні Верховної Ради за документ проголосували 236 депутатів.

Законопроект спрямований на підвищення ефективності стягнення заборгованостей та обмеження можливості боржників розпоряджатися своїм майном. Також він передбачає прискорення процесів за рахунок широкого впровадження цифрових технологій.

Парламент планує ввести заборону на продаж рухомого та нерухомого майна боржниками до повного погашення заборгованості. Ця зміна спрямована на прискорення процесу арештів майна, щоб боржники не могли його продати або переоформити на інших осіб.

Законопроект передбачає інтеграцію Єдиного реєстру боржників з іншими державними базами даних. Територіальні підрозділи МВС будуть зобов’язані відмовляти боржникам у реєстрації транспортних засобів та інформувати про це судових приставів. Нотаріуси не зможуть завіряти договори купівлі-продажу або іпотеки, якщо власник майна значиться в списку боржників.

Якщо на рахунок стягувачів надходять кошти, заборгованість повинна автоматично погашатися. Цифровізація повинна сприяти прискоренню процедур накладення та зняття обмежень.

В Україні можуть створити реєстр “дропів”

У Верховній Раді виступили з ініціативою створити реєстр людей, які надають свої банківські картки для сумнівних фінансових операцій.

На сайті парламенту з’явився відповідний законопроект №14161.

Передбачається, що цей реєстр надасть банкам і фінансовим організаціям можливість обмінюватися даними про підозрілих клієнтів і обмежувати їхні фінансові операції. Відповідальність за створення такого реєстру покладено на НБУ.

Законопроект вводить обмеження для “дропів”, включаючи ліміти на фінансові операції, встановлені Національним банком України, а також обмеження на кількість банківських карток (тільки для фізичних осіб).

Народний депутат Железняк, один з ініціаторів проекту, повідомив, що в Україні через систему дропів проходить до 200 млрд гривень. Це призводить до значних втрат для бюджету, який недоотримує десятки мільярдів.

“Але головне, це стало головною “фінансовою артерією”, через яку оплачують нелегальний алкоголь, ігорку, тютюн. Більш того, “дропи” все більше використовуються відвертими злочинцями: від колл-центрів до торгівлі наркотичними засобами”, — пояснив він.

Депутати прагнуть запобігти використанню платіжної системи в схемах з переказом коштів через підставних осіб.

Рада розгляне проєкт нового правопису української мови

Проєкт правопису української мови за новими стандартами розглянуть у парламенті до кінця 2025 року.

Таку заяву зробив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.

“Провів робочу нараду, присвячену українізації текстів українського законодавства… Домовилися: до кінця року буде розглянуто проєкт нового правопису української мови, а з початку наступного — розпочнемо нову еру шрифтотворення. Це не лише про форму, а й про зміст — про утвердження мовної незалежності українського законодавства”, — написав Стефанчук.

Він зазначив, що у великій кількості нормативних актів досі присутні русизми, кальки з канцелярського стилю та лексика, що не відповідає сучасній українській мові.

“Немає єдиної системи перекладів юридичних термінів — це створює проблеми не лише для розуміння законів, а й для їхньої адаптації до права Європейського Союзу”, – наголосив спікер.

Він вважає, що українська мова в юридичній сфері повинна бути чіткою, актуальною і конкурентоспроможною.

“Особливо зараз, коли ми готуємося до членства в ЄС, а велика частина законодавства потребуватиме коректного перекладу як з англійської, так і англійською”, – підкреслив голова Верховної Ради.

Повернуті військовополонені щомісяця отримуватимуть 50 тис гривень

Верховна Рада України схвалила законопроект, згідно з яким звільнені з полону військові, яким потрібно більше місяця стаціонарного лікування, отримуватимуть щомісячну виплату в розмірі 50 тис гривень.

Про це повідомляється на сайті парламенту.

За цю ініціативу висловилися 244 народних обранці.

Пояснювальна записка вказує, що виплати будуть надаватися протягом перших трьох місяців лікування. Також документ спрощує процес отримання довідок про травми та захворювання, отримані під час полону. Це спрямовано на усунення бюрократичних перешкод і запобігання різним трактуванням норм.

Наразі виплати доступні тільки військовослужбовцям, які отримали поранення, контузії або фізичні ушкодження.