Опубліковано новий фрагмент “плівок Міндіча”, в якому “з’являється” Умєров

Народний депутат Олексій Гончаренко з фракції “Європейська Солідарність” опублікував нові записи розмов, пов’язаних зі справою НАБУ та САП, порушеною після операції “Мідас”.

Народний депутат від партії “Голос” Ярослав Железняк, який також опублікував фрагменти розмов зі справи “Міндічгейт”, заявив, що роздруківки з цими записами “злила” сторона захисту.

На записах, як повідомляється, фігурують бізнесмен Тімур Міндіч, Олександр Цукерман і чинний секретар Ради національної безпеки та оборони Рустем Умєров.

“І так, за форматом документа і, головне, “шапкою” першої сторінки я прямо можу стверджувати — це матеріали, які надійшли від сторони захисту. Тут взагалі вже без сумнівів”, — зазначив Железняк.

Железняк уточнив, що запис розмови було зроблено 8 липня 2025 року, тобто до зміни складу уряду, яку прозвали “перестановкою ліжок” (17 липня), і до нападів на НАБУ та САП (22 липня).

В одній із розмов між Міндічем та Умєровим, як свідчать опубліковані уривки, обговорювалися питання кадрового призначення. Вони розглядали, кого і на які посади слід призначити в Кабінеті міністрів. Міндіч висловив невдоволення одним із кандидатів, заявивши, що це “не наша людина, віддана лише своїм інтересам”.

Далі Міндіч запропонував призначити якогось “Мішу” на посаду віце-прем’єр-міністра, і Умєров, судячи з наявних даних, підтримав цю ідею.

Під час розмови також згадувався кандидат на посаду міністра оборони. Железняк припустив, що мова могла йти про главу МВС Ігоря Клименка, оскільки на той час його розглядали як можливого претендента на цю посаду.

У опублікованому Гончаренком фрагменті зафіксовано, що Міндіч не схвалював можливе призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра оборони.

Далі Міндіч і якийсь “відвідувач” обговорюють Євгена Корнійчука, чинного посла України в Ізраїлі. За інформацією Гончаренка, “відвідувач” — це Сергій Шефір, колишній радник президента. Корнійчука планували призначити послом у Німеччині, але, як випливає з оприлюднених розмов, цього не сталося через те, що його кандидатуру “збили”.

Також з оприлюднених розмов стало відомо, що Міндіч і Умєров порушували питання про призначення посла України у Сполучених Штатах. Серед можливих кандидатів називалися Умєров, Денис Шмигаль, колишній міністр енергетики Герман Галущенко, пов’язаний з корупційним скандалом в енергетиці, та Ольга Стефанішина.

Галущенко, за словами Умєрова, був “хорошим” кандидатом, оскільки був “ментально близьким”. Міндіч підтримав цю думку, зазначивши, що Галущенко “зрозумілий”. При цьому Міндіч не був у захваті від кандидатури Стефанішиної, яка згодом і була призначена послом.

У розмові Міндіч також згадав Світлану Гринчук, яка раніше обіймала посаду заступника Галущенка в Міністерстві енергетики. Після певних кадрових змін вона очолила це відомство. Як і Галущенко, Гринчук опинилася втягнутою у “Міндічгейт”, через звинувачення у корупції в енергетичному секторі. На думку Міндіча, Гринчук могла бути призначена послом у США “для дєда”. Під цим, ймовірно, мається на увазі президент США Дональд Трамп.

Умєров у розмові з Міндічем розмірковував про можливість свого призначення на посаду спецпредставника президента, що дозволило би йому також відвідувати США.

У матеріалах також згадується “проєкт 23”. Железняк підкреслив, що цей епізод залишається незавершеним через брак інформації. На думку депутата, “проєкт 23”, ймовірно, є “общаком” або аналогічним механізмом фінансування, який використовувався для покриття певних витрат.

В опублікованому уривку Міндіч та Умєров обговорюють “проєкт 23”. Умєров ставить щодо нього запитання. Він каже, що “не треба з Rheinmetall”. Міндіч відповідає, що “немає нікого іншого”.

У розмові піднімається питання про те, що “існує одна проблема”, а саме — “що і коли зайде”. Потім обидва співрозмовники обговорюють якусь невизначену особу, яка володіє значною кількістю “кешу” і “не несе жодних витрат”.

У парламенті зареєстрували документи про звільнення Галущенко та Гринчук

У понеділок у Верховній Раді зареєстрували проекти постанов про відставку міністра енергетики Світлани Гринчук і колишнього глави відомства, нині міністра юстиції Германа Галущенка.

Відповідні постанови №14200 і №14201 розміщені на сайті парламенту.

Ініціатором обох постанов виступив депутат від фракції “Голос” Ярослав Железняк.

“У парламенті зареєстровано дві мої постанови про звільнення Германа Галущенко та Світлани Гринчук. З посади Міністра юстиції та Міністра енергетики. Найближче засідання Ради відбудеться 18 листопада”, – повідомив парламентар.

В Україні можуть створити реєстр “дропів”

У Верховній Раді виступили з ініціативою створити реєстр людей, які надають свої банківські картки для сумнівних фінансових операцій.

На сайті парламенту з’явився відповідний законопроект №14161.

Передбачається, що цей реєстр надасть банкам і фінансовим організаціям можливість обмінюватися даними про підозрілих клієнтів і обмежувати їхні фінансові операції. Відповідальність за створення такого реєстру покладено на НБУ.

Законопроект вводить обмеження для “дропів”, включаючи ліміти на фінансові операції, встановлені Національним банком України, а також обмеження на кількість банківських карток (тільки для фізичних осіб).

Народний депутат Железняк, один з ініціаторів проекту, повідомив, що в Україні через систему дропів проходить до 200 млрд гривень. Це призводить до значних втрат для бюджету, який недоотримує десятки мільярдів.

“Але головне, це стало головною “фінансовою артерією”, через яку оплачують нелегальний алкоголь, ігорку, тютюн. Більш того, “дропи” все більше використовуються відвертими злочинцями: від колл-центрів до торгівлі наркотичними засобами”, — пояснив він.

Депутати прагнуть запобігти використанню платіжної системи в схемах з переказом коштів через підставних осіб.

Угода про надра зі США безстрокова і не містить гарантій безпеки для України – Железняк

Договір про надра між Україною та США не має терміну дії та не гарантує безпеку. Законодавці не зможуть вивчити зміст договору.

Про це заявив нардеп Ярослав Железняк в ефірі “Новини.Live”.

Депутат наголосив, що угода зі Сполученими Штатами про співпрацю у сфері видобутку корисних копалин – лише один із трьох документів, які Україна має підписати. Цей документ має загальний характер.

Железняк пояснив, що перша угода про надра зі Сполученими Штатами має загальний характер і не містить конкретних деталей про управління фондом, фінансування, проєкти чи надра. З текстом, що складається з 12 сторінок, уже можна ознайомитися, зокрема на сайті уряду.

Однак другий документ – найбільш значущий. На думку депутата, саме в ньому мають бути відображені ключові аспекти.

2 травня глава уряду Денис Шмигаль виступив у парламенті, де відповідав на запитання народних обранців, пов’язані зі змістом майбутньої угоди зі Сполученими Штатами Америки. Під час прямого ефіру депутат Железняк озвучив деякі відповіді прем’єр-міністра.

“Ця угода довічна, там немає термінів. У теорії через 10 років сторони матимуть тільки можливість її змінити. Або ми запитали, чи правильно ми розуміємо, що в угоді немає гарантій безпеки? Прем’єр-міністр чесно відповів, що там їх немає”, – сказав нардеп.

Крім того, Железняк підкреслив, що народні обранці не матимуть змоги побачити оригінал угоди.

“Я прямо поставив запитання прем’єр-міністру, чи потребують ці два документи – основна угода і статут – ратифікації? Відповідь – ні. Чи отримаємо ми, народні депутати, тексти цих угод? Відповідь – ні. Депутати голосуватимуть за те, що не бачили. Третє, ми запитали, чи відповідає дійсності те, що фонд буде зареєстрований не в Україні, а в США, це правда”, – розповів парламентарій.

Нагадаємо, що голосування щодо ратифікації угоди про надра заплановане на 8 травня.

У Раді назвали дату ратифікації угоди зі США про копалини

У Верховній Раді мають намір розглянути і схвалити угоду зі США про співпрацю в галузі корисних копалин вже наступного тижня.

Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

“Учора, вочевидь у поспіху, Кабмін вніс текст ратифікації в Раду. Формально це начебто зробили о 23:59 01 травня, за фактом уже вночі 02 травня”, – написав він.

У тексті законопроєкту і в усіх супутніх документах була вказана дата – 1 травня. Ба більше, апарат Верховної Ради та її спікер оперативно підготували й опублікували документ. І це було зроблено тією ж датою.

Железняк уточнив, що після передання документів депутатам починається семиденний період, протягом якого вони мають ухвалити рішення про голосування.

Згодом нардеп уточнив, що 8 травня відбудеться голосування з питання ратифікації угоди про викопні ресурси між Сполученими Штатами Америки та Україною.

Деталі угоди зі США щодо копалин: американська більшість, відсутність гарантій і кошти за кордоном

Україна отримала текст угоди зі США щодо розробки та видобутку корисних копалин, умови якої викликають серйозне занепокоєння через потенційні загрози для українських інтересів.

Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, опублікувавши документ у своєму Telegram-каналі.

Текст документа, отриманий Україною 23 березня, складається із 58 сторінок та 18 розділів. Депутат підкреслив, що ця угода не є остаточною, однак зазначив, що нинішні її умови неприйнятні для України.

“Відразу кажу це не фінальний (!!!) документ. І я сподіваюся, що українська сторона буде вимагати і доб’ється значних змін до нього”, – наголосив Железняк.

На його думку, всі 18 розділів угоди є “жахливими”. Він зауважив, що документ уже переріс формат меморандуму про наміри, який обговорювався раніше під час скандальної зустрічі в Овальному кабінеті, і тепер це повноцінна угода, “яка не на нашу користь”.

За умовами угоди, контрольний пакет голосів у раді директорів належить саме Сполученим Штатам Америки. Документ поширюється на всі види корисних копалин, які добуваються на українській території.

Також передбачено, що всі фінансові ресурси розміщуватимуться за межами України, а вкладом американської сторони є фінансова допомога, яка вже була надана Україні раніше.

Особливе занепокоєння викликає відсутність у договорі чітких термінів його дії та гарантій безпеки для України, що потенційно ставить країну в невигідну позицію.