Зеленський висунув до парламенту кандидатуру на посаду генпрокурора

Глава держави виступає за те, щоб підтримати Руслана Кравченка в голосуванні за кандидатуру генерального прокурора, який наразі обіймає посаду керівника податкової служби.

Про це повідомив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук у Facebook.

“Відповідно до пункту 11 частини першої статті 106 та частини третьої статті 131-1 Конституції України до Верховної Ради України надійшло подання президента України Володимира Зеленського про надання згоди на призначення Кравченка Руслана Андрійовича на посаду генерального прокурора”, – написав голова ВР.

Стефанчук підкреслив, що український парламент обговорить це питання на одному з найближчих пленарних засідань.

Руслан Кравченко наразі обіймає посаду голови Державної податкової служби. До цього він обіймав посаду голови Київської обласної військової адміністрації. Вік Руслана Кравченка — 35 років.

“Важливо не скотитися в авторитаризм” – Кондратюк

У період повномасштабного військового конфлікту Верховна Рада не повинна ставати суто адміністративним органом, який бездумно штампує закони. На даному етапі необхідно зберегти в Україні баланс і рівновагу між різними гілками влади.

Таку позицію висловила віце-спікер парламенту Олена Кондратюк в інтерв’ю українським ЗМІ.

На її думку, навіть в умовах військового конфлікту, що охопив країну, необхідно підтримувати систему, яка буде обмежувати владу. Вона вважає, що наявність опозиції – це важливий інструмент контролю за діями уряду. Однак важливо не допустити переходу до авторитарного режиму і знайти баланс між свободою і контролем.

“Мене насправді вибішує, якщо можна так сказати, коли парламент має механічну роль. Тобто прийшов закон – його швидко проголосували, а потім доводиться змінювати, бо попереджали, що це зашвидко”, – наголосила Кондратюк.

Віце-спікер Верховної Ради зазначила, що ознакою відновлення парламентської самостійності є більш рішуча позиція депутатів, включаючи тих, хто входить до монобільшості.

“Я бачу, що зараз монобільшість хоче викликати міністра, заслухати. Якщо міністр не приходить – починається невдоволення. Це сигнал, що парламент хоче бути суб’єктом”, – зазначила Кондратюк.

Вона також запропонувала знову зробити роботу Верховної Ради відкритою і прозорою. Зокрема, мова йде про відновлення прямих трансляцій з пленарних засідань.

Кондратюк акцентувала увагу на тому, що навіть у період військового конфлікту Верховна Рада повинна залишатися місцем для відкритого політичного діалогу, а не для закулісних угод. Вона підкреслила, що парламент повинен бути доступним не тільки для союзників, які виступають з трибуни, звертаючись до громадян України, але і для всього суспільства всередині країни.

Рада скасувала ввізні мита та ПДВ на товари для виробництва дронів

Парламент прийняв у першому читанні та в цілому два законопроекти (№13305 і №13306), які передбачають скасування ввізних мит і податку на додану вартість для оптоволоконної продукції, що використовується у виробництві безпілотних літальних апаратів.

Голова парламентського комітету з фінансів, податків і митниці Данило Гетманцев повідомив про це в Telegram.

Як він повідомив, народні обранці схвалили проект закону №13305, який передбачає внесення змін до Митного кодексу України. Ці зміни стосуються звільнення від сплати ввізного мита товарів, необхідних для безпеки і оборони, а також усунення технічних невідповідностей.

Крім того, був затверджений проект закону №13306, який вносить зміни до Податкового кодексу України. Ці зміни стосуються звільнення від ПДВ операцій з ввезення товарів, які необхідні для забезпечення безпеки і оборони.

Гетьманцев зазначив, що вжиті заходи створять основу для створення та випуску безпілотних систем, необхідних для захисту України. Ці системи використовуватимуть оптичний кабель для управління та передачі відеозображення.

Рада прийняла зміни до Бюджетного кодексу заради угоди із США

Верховна Рада України внісла поправки до Бюджетного кодексу, які стосуються виконання угоди зі Сполученими Штатами Америки про створення американо-українського інвестиційного фонду для відновлення економіки.

Про це написав Ярослав Железняк.

Під час другого читання законопроекту його схвалили 309 народних обранців.

Депутат підкреслив, що на момент розгляду законопроекту в другому читанні його текст залишився практично без змін.

Внесок України включатиме половину коштів, які будуть отримані після набрання чинності угодою. Ці кошти будуть отримані від ренти на видобуток корисних копалин за новими ліцензіями, а також від видачі нових дозволів на використання надр. Крім того, частина коштів буде отримана від реалізації державної частини продукції за новими угодами про розподіл продукції.

Нацгвардія може отримати дозвіл на зупинку автомобілів з використанням зброї

Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності підтримав законопроєкт №10311, який надає співробітникам Нацгвардії право застосовувати вогнепальну зброю для зупинки транспортних засобів.

Про це йдеться в оприлюдненому на сайті установи документі.

Відповідно до ухваленої версії законопроєкту, гвардійці зможуть відкривати вогонь лише в ситуаціях, коли це буде єдиним способом зупинити транспортний засіб, що створює реальну загрозу життю або здоров’ю як військовослужбовців НГУ, так і цивільних осіб.

“Співробітники Національної гвардії можуть застосовувати вогнепальну зброю тільки в разі крайньої необхідності. Зокрема, вони мають право завдати пошкодження транспортному засобу, якщо поведінка водія становить небезпеку для життя або здоров’я військовослужбовців чи інших осіб”. – йдеться у тексті законопроєкту.

Ініціатори документа наголошують, що такий крок спрямований на підвищення рівня безпеки в умовах воєнного стану та запобігання загрозам з боку водіїв, які можуть свідомо чи випадково створювати небезпечні ситуації.

Смерть немовляти в Одесі: омбудсмен звинуватив соцслужби у бездіяльності

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець відреагував на історію про загибель однорічного хлопчика в Одесі, тіло якого знайшли у морозильній камері.

Про це омбудсмен повідомив у своєму Telegram-каналі.

Посадовець каже, що відповідальність за подію лежить на службах захисту прав дітей та соціальних установах, які не виконали своїх обов’язків.

Наразі було проведено моніторинговий візит до низки установ Одеської області, щоб з’ясувати, чому ця дитина опинилася у небезпеці, що зрештою призвело до її смерті.

За даними омбудсмена, мати хлопчика на момент його народження була неповнолітньою, позбавленою батьківського піклування та не мала родини чи соціальних зв’язків. Свого першого дитину, старшу сестру загиблого хлопчика, вона народила у 16 років. Водночас орган опіки та піклування надав їй повну цивільну дієздатність, фактично поклавши відповідальність за себе та двох дітей.

Лубінець зазначив, що служби у справах дітей Одеської області системно ігнорували свої обов’язки. Вони не надали матері та дітям статусу сім’ї, яка перебуває у складних життєвих обставинах, що є порушенням законодавства.

Центри соціальних служб також ігнорували повідомлення від правоохоронців про можливу небезпеку для дітей через умови їхнього проживання. Вони не вживали необхідних заходів для підтримки родини, що могло б запобігти трагедії.

Нагадаємо, раніше видання URAUA писало про те, що на Львівщині та Тернопільщині в навчальних закладах і реабілітаційних центрах неповнолітні громадяни систематично зазнавали фізичного та сексуального насильства з боку керівництва.

В Україні з’являться нові спеціалізовані адміністративні суди

У Верховній Раді ухвалили законопроєкт № 12368-1, який передбачає створення Вищого адміністративного суду. Це рішення було прийнято під час другого читання.

Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

За ухвалення законопроєкту висловилися 234 народні обранці. Формування Вищого адміністративного суду – це одна з умов Міжнародного валютного фонду, виконання якої дає змогу Україні отримувати фінансову підтримку.

У межах законопроєкту пропонується заснувати два нові судові органи – окружний адміністративний суд та апеляційний адміністративний суд. Окружний адміністративний суд розглядатиме справи в першій інстанції, а апеляційний – розглядатиме скарги на рішення окружного адміністративного суду.

Відбір кандидатів у судді відбуватиметься на конкурсній основі. Наразі документ очікує на підпис голови парламенту і президента.

Для проведення конкурсу необхідно сформувати експертну раду, до складу якої увійдуть по три представники від Ради суддів України та від іноземних організацій.

Українські народні депутати вирушили до США на молитовний сніданок

До Сполучених Штатів вирушила група українських парламентаріїв, що складається з 37 осіб. Метою візиту є Молитовний сніданок.

Про це розповів голова ВР Руслан Стефанчук.

До делегації увійшли представники як опозиційних сил, так і правлячої більшості.

Стефанчук наголосив, що Україна має розв’язати важливе завдання – відновити стосунки зі стратегічним партнером – Сполученими Штатами Америки, зокрема на рівні Конгресу США.

Щорічний Національний молитовний сніданок у США, що проводиться у Вашингтоні, бере свій початок 1953 року, коли його організував президент Дуайт Ейзенхауер. Зазвичай захід відбувається в перший четвер лютого. У ньому беруть участь державні діячі, представники міжнародної спільноти, бізнесмени та релігійні лідери різних конфесій.

Рада схвалила кредитну угоду з Великою Британією на суму в 2 млрд фунтів стерлінгів

Верховна Рада затвердила угоду з Великою Британією про надання Україні кредиту на розвиток оборонного потенціалу. Сума кредиту становить 2 млрд фунтів стерлінгів.

Про це розповів у своєму Telegram-каналі народний депутат Ярослав Железняк.

Проєкт з ідентифікатором № 0300 отримав схвалення від 245 парламентаріїв.

Наприкінці січня уряд ухвалив рішення про підписання угоди щодо цього проєкту.

Денис Шмигаль під час виступу доповів, що в рамках цієї угоди Велика Британія надасть Україні фінансову підтримку в розмірі до 2 мільярдів фунтів стерлінгів. Ці кошти будуть спрямовані на придбання систем протиповітряної оборони, ракет для ППО, а також на створення та оснащення ремонтних баз для військової техніки та інших видів озброєння.

Бази розташовуватимуться як на території України, так і за її межами.

Також було виділено фінансові ресурси, які дадуть змогу значно зміцнити обороноздатність України.