Нацгвардія може отримати дозвіл на зупинку автомобілів з використанням зброї

Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності підтримав законопроєкт №10311, який надає співробітникам Нацгвардії право застосовувати вогнепальну зброю для зупинки транспортних засобів.

Про це йдеться в оприлюдненому на сайті установи документі.

Відповідно до ухваленої версії законопроєкту, гвардійці зможуть відкривати вогонь лише в ситуаціях, коли це буде єдиним способом зупинити транспортний засіб, що створює реальну загрозу життю або здоров’ю як військовослужбовців НГУ, так і цивільних осіб.

“Співробітники Національної гвардії можуть застосовувати вогнепальну зброю тільки в разі крайньої необхідності. Зокрема, вони мають право завдати пошкодження транспортному засобу, якщо поведінка водія становить небезпеку для життя або здоров’я військовослужбовців чи інших осіб”. – йдеться у тексті законопроєкту.

Ініціатори документа наголошують, що такий крок спрямований на підвищення рівня безпеки в умовах воєнного стану та запобігання загрозам з боку водіїв, які можуть свідомо чи випадково створювати небезпечні ситуації.

Смерть немовляти в Одесі: омбудсмен звинуватив соцслужби у бездіяльності

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець відреагував на історію про загибель однорічного хлопчика в Одесі, тіло якого знайшли у морозильній камері.

Про це омбудсмен повідомив у своєму Telegram-каналі.

Посадовець каже, що відповідальність за подію лежить на службах захисту прав дітей та соціальних установах, які не виконали своїх обов’язків.

Наразі було проведено моніторинговий візит до низки установ Одеської області, щоб з’ясувати, чому ця дитина опинилася у небезпеці, що зрештою призвело до її смерті.

За даними омбудсмена, мати хлопчика на момент його народження була неповнолітньою, позбавленою батьківського піклування та не мала родини чи соціальних зв’язків. Свого першого дитину, старшу сестру загиблого хлопчика, вона народила у 16 років. Водночас орган опіки та піклування надав їй повну цивільну дієздатність, фактично поклавши відповідальність за себе та двох дітей.

Лубінець зазначив, що служби у справах дітей Одеської області системно ігнорували свої обов’язки. Вони не надали матері та дітям статусу сім’ї, яка перебуває у складних життєвих обставинах, що є порушенням законодавства.

Центри соціальних служб також ігнорували повідомлення від правоохоронців про можливу небезпеку для дітей через умови їхнього проживання. Вони не вживали необхідних заходів для підтримки родини, що могло б запобігти трагедії.

Нагадаємо, раніше видання URAUA писало про те, що на Львівщині та Тернопільщині в навчальних закладах і реабілітаційних центрах неповнолітні громадяни систематично зазнавали фізичного та сексуального насильства з боку керівництва.

В Україні з’являться нові спеціалізовані адміністративні суди

У Верховній Раді ухвалили законопроєкт № 12368-1, який передбачає створення Вищого адміністративного суду. Це рішення було прийнято під час другого читання.

Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

За ухвалення законопроєкту висловилися 234 народні обранці. Формування Вищого адміністративного суду – це одна з умов Міжнародного валютного фонду, виконання якої дає змогу Україні отримувати фінансову підтримку.

У межах законопроєкту пропонується заснувати два нові судові органи – окружний адміністративний суд та апеляційний адміністративний суд. Окружний адміністративний суд розглядатиме справи в першій інстанції, а апеляційний – розглядатиме скарги на рішення окружного адміністративного суду.

Відбір кандидатів у судді відбуватиметься на конкурсній основі. Наразі документ очікує на підпис голови парламенту і президента.

Для проведення конкурсу необхідно сформувати експертну раду, до складу якої увійдуть по три представники від Ради суддів України та від іноземних організацій.

Українські народні депутати вирушили до США на молитовний сніданок

До Сполучених Штатів вирушила група українських парламентаріїв, що складається з 37 осіб. Метою візиту є Молитовний сніданок.

Про це розповів голова ВР Руслан Стефанчук.

До делегації увійшли представники як опозиційних сил, так і правлячої більшості.

Стефанчук наголосив, що Україна має розв’язати важливе завдання – відновити стосунки зі стратегічним партнером – Сполученими Штатами Америки, зокрема на рівні Конгресу США.

Щорічний Національний молитовний сніданок у США, що проводиться у Вашингтоні, бере свій початок 1953 року, коли його організував президент Дуайт Ейзенхауер. Зазвичай захід відбувається в перший четвер лютого. У ньому беруть участь державні діячі, представники міжнародної спільноти, бізнесмени та релігійні лідери різних конфесій.

Рада схвалила кредитну угоду з Великою Британією на суму в 2 млрд фунтів стерлінгів

Верховна Рада затвердила угоду з Великою Британією про надання Україні кредиту на розвиток оборонного потенціалу. Сума кредиту становить 2 млрд фунтів стерлінгів.

Про це розповів у своєму Telegram-каналі народний депутат Ярослав Железняк.

Проєкт з ідентифікатором № 0300 отримав схвалення від 245 парламентаріїв.

Наприкінці січня уряд ухвалив рішення про підписання угоди щодо цього проєкту.

Денис Шмигаль під час виступу доповів, що в рамках цієї угоди Велика Британія надасть Україні фінансову підтримку в розмірі до 2 мільярдів фунтів стерлінгів. Ці кошти будуть спрямовані на придбання систем протиповітряної оборони, ракет для ППО, а також на створення та оснащення ремонтних баз для військової техніки та інших видів озброєння.

Бази розташовуватимуться як на території України, так і за її межами.

Також було виділено фінансові ресурси, які дадуть змогу значно зміцнити обороноздатність України.

Галущенко розкрив деталі витрат на будівництво енергоблоків ХАЕС

Міністр енергетики України Герман Галущенко під час години запитань до уряду у Верховній Раді повідомив, що будівництво двох енергоблоків Хмельницької атомної електростанції вже обійшлося Україні у значну суму.

Про це повідомляє “Укрінформ” з посиланням на джерело.

За словами міністра, загальні витрати на конструкції сягають приблизно 1 мільярда доларів, а обладнання, придбане раніше, оцінюється у близько 1,5 мільярда доларів.

Галущенко наголосив, що частина обладнання була закуплена ще у попередні роки. Проте, як зазначив міністр, процес придбання ускладнювався через наявність проросійських сил у владі Болгарії, яка мала надати необхідні блоки.

Лише завдяки візиту президента Володимира Зеленського у 2023 році вдалося досягти домовленостей, що діятимуть до березня 2025 року. Водночас міністр застеріг, що в Болгарії знову формується проросійський уряд, що може вплинути на виконання угоди.

Галущенко підкреслив, що Україна має унікальний шанс завершити будівництво енергоблоків завдяки наявним ресурсам, конструкціям і обладнанню. Він закликав не втратити цю можливість, яка є спадком попередніх поколінь енергетиків. Проте міністр зазначив, що затверджений кошторис не відповідає сучасним економічним реаліям.

Він також висловив надію, що парламент ухвалить зареєстрований Кабінетом Міністрів законопроєкт “Про розміщення, проєктування та будівництво енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької АЕС”.

Це тотальна блокада: нардеп Бакумов заявив про зловживання ТЦК

Народний депутат Олександр Бакумов з трибуни Верховної Ради заявив про масові порушення з боку працівників територіальних центрів комплектування (ТЦК) у Харкові.

За його словами, співробітники ТЦК у балаклавах блокують дороги, застосовують насильство до адвокатів та вдаються до фільтрації населення, що створює напругу серед містян.

“Це тотальна блокада вулиць бетонними блоками, коли авто навіть не можуть виїхати. Це схоже на якусь, вибачте, фільтрацію населення. Такі засоби і методи неприйнятні”, – наголосив депутат.

Він також підкреслив, що подібних дій немає в жодному іншому місті України. За словами Бакумова, через страх мобілізації чоловіки у Харкові змушені залишатися вдома, що призводить до масового закриття малого бізнесу.

Після заяви нардепа харківські пабліки повідомили, що комітети Верховної Ради зберуться на спільне засідання для обговорення питання дотримання прав і свобод громадян під час мобілізації в Харкові.

Громадськість очікує на відповідь від правоохоронних органів і влади, адже такі методи мобілізації не лише порушують права громадян, але й підривають довіру до державних інституцій.

Нардеп Микола Тищенко з’явився у Верховній Раді після завершення терміну домашнього арешту

Народний депутат Микола Тищенко, звинувачений у незаконному позбавленні волі військовослужбовця, 8 січня відвідав засідання Верховної Ради, незважаючи на попередній запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Про це повідомили народні депутати Ірина Геращенко, Олексій Гончаренко та Ярослав Железняк.

Згідно з інформацією, термін домашнього арешту Тищенка завершився 23 грудня 2024 року. Того ж дня він не з’явився на судове засідання, пославшись на погане самопочуття.

6 січня суд мав обрати новий запобіжний захід, однак засідання перенесли на 10 січня через клопотання адвоката про відвід судді.

Контекст справи

20 червня 2024 року у Дніпрі сталася резонансна сутичка за участю нардепа. За словами блогера Ігоря Лаченкова, люди з оточення Тищенка побили й незаконно утримували військовослужбовця Дмитра Павлова (“Сина”), коли той гуляв із дитиною та друзями. Причиною конфлікту стала суперечка між Павловим і Тищенком. Павлов нібито запитав у нардепа, хто ці озброєні люди без розпізнавальних знаків, що супроводжували його.

Тищенко стверджував, що інцидент стався під час обшуків на нелегальних ботофермах і що «на представників поліції напали». Нардеп опублікував відео, де поліцейський у його супроводі спілкується з Павловим. Він також заявив, що Павлов ударив слідчого і намагався втекти.

Поліція Дніпра не підтвердила версію Тищенка. За їхніми даними, невідомі в камуфляжі побили 33-річного Павлова та незаконно утримували його. У зв’язку з цим відкрили два кримінальні провадження: через умисне легке тілесне ушкодження та незаконне позбавлення волі.

Згодом стало відомо, що поліцейський, який перебував із Тищенком у Дніпрі, був зі столичної поліції та згодом був звільнений.

25 червня Миколі Тищенку оголосили підозру в незаконному позбавленні волі, і того ж дня його відправили під домашній арешт.

Ще одному фігуранту справи, ймовірно, охоронцеві Тищенка, також повідомили про підозру в незаконному позбавленні волі та катуванні. Поліція затримала одного з нападників на Павлова.

Судове засідання для переобрання запобіжного заходу нардепу відбудеться 10 січня.