Чорногорія долучиться до місії ЄС з навчання українських військових

Після дев’яти місяців “очікування” депутати парламенту Чорногорії вирішили відправити солдатів армії Чорногорії до місії Європейського союзу, яка надає військову допомогу Україні.

Про це повідомляє “Radio Slobodna Evropa”.

Дев’ять місяців тому проект рішення був представлений на розгляд парламенту, але до його прийняття справа дійшла тільки зараз.

49 з 81 депутата висловилися на підтримку цього рішення.

В обґрунтуванні рішення про направлення військовослужбовців Чорногорії в місію Європейського союзу вказується, що це необхідно для зміцнення обороноздатності України і захисту її суверенітету в межах міжнародно визнаних кордонів. Крім того, це є заходом стримування і реагування на поточні дії Росії і потенційні загрози з боку інших держав-агресорів.

Представники опозиційних сил висловили невдоволення діями спікера парламенту Андрія Мандича, який виступає проти членства в НАТО і підтримує політику президента Росії. Вони вважають, що спікер перешкоджає прийняттю відповідного рішення.

Його політична сила, яка входить до коаліції, не підтримує приєднання до Альянсу і заходи, вжиті Чорногорією щодо Росії через її дії стосовно України.

У 2017 році, коли при владі перебувала Демократична партія соціалістів (ДПС), Чорногорія стала членом НАТО. Однак у 2020 році ця партія була усунена від влади.

“Дев’яносто відсотків нинішньої парламентської більшості не підтримали вступ до НАТО”, – нагадала ДПС, коментуючи відкладення голосування на дев’ять місяців.

У своїй заяві Драган Крапович, міністр оборони Чорногорії, неодноразово підкреслював, що в рамках цієї місії не планується задіяти військовослужбовців Чорногорії на території України.

“Хочу, щоб це було гранично ясно. Я проти. Всі події місії проходять в ЄС, в Польщі та Німеччині”, – підкреслив міністр.

Скорочення допомоги США Україні може зміцнити впевненість Путіна в його перемозі

Зменшення обсягів військової підтримки з боку США на адресу України не стане гарантом міцного миру в країні і не змусить президента Росії переглянути свою концепцію досягнення перемоги.

Про це йдеться в звіті Американського інституту вивчення війни (ISW).

На думку аналітиків, концепція перемоги Москви передбачає, що російські військові здатні утримувати позиції на полі бою довше, ніж українські сили і ніж Захід готовий підтримувати Україну.

Фахівці ISW відзначають, що західна військова підтримка, особливо та, яку можуть оперативно і в значних обсягах надати Сполучені Штати, відіграє ключову роль у досягненні українськими силами значних здобутків на полі бою і в переосмисленні Кремлем своєї стратегії перемоги.

У звіті підкреслюється, що успіхи в бойових діях, які змінять розрахунки російського президента, можуть підштовхнути Росію до початку конструктивних переговорів з метою досягнення мирного врегулювання конфлікту.

“Скорочення допомоги США Україні може дати Росії більше можливостей на полі бою. Це, ймовірно, підштовхне Путіна до продовження конфлікту і зміцнить його впевненість у здатності Росії завоювати Україну. Це суперечить заявленій меті президента США Дональда Трампа — забезпечити міцний мир в Україні”, — зазначають в ISW.

НАТО може включити допомогу Україні до своїх оборонних витрат

Наразі обговорюється можливість включення нових закупівель військової техніки для України та інвестицій у військово-промисловий комплекс країни до складу нової видаткової квоти.

Про це пише “Euractiv”, посилаючись на п’ять джерел, обізнаних із перебігом переговорів.

Держави, що входять до Північноатлантичного альянсу, обговорюють можливість включення фінансової допомоги, призначеної для посилення Збройних сил України, до категорії “оборонних витрат”. Це може стати частиною нової стратегії Альянсу, спрямованої на збільшення частки оборонного бюджету до 5% від ВВП.

В рамках саміту НАТО, який відбудеться в Гаазі 24-25 червня, планується прийняти загальну угоду щодо збільшення витрат на оборону. У зв’язку з цим пропонується розглянути можливість врахування нових закупівель військової техніки для України та інвестицій в український військово-промисловий комплекс як частину нової квоти витрат.

Наразі ця пропозиція перебуває на стадії обговорення і може бути змінена до саміту.

Зараз держави-учасниці орієнтуються на рівень у 2% від ВВП, який вони витрачають на оборону. Пропонується збільшити цей показник до 5%. З них 3,5% повинні бути спрямовані на основні оборонні потреби, такі як закупівля військової техніки та виплата заробітної плати військовослужбовцям. Решта 1,5% будуть використані для більш широкого кола «пов’язаних з обороною» витрат.

В рамках цієї дискусії союзники обговорюють, які саме витрати можуть бути включені в цю категорію. Зокрема, мова йде про витрати на кібербезпеку та інфраструктуру.

Джерела повідомляють, що 32 країни НАТО домовилися враховувати в бюджеті тільки нові витрати на допомогу Україні. Йдеться про суму до 1,5%. При цьому пожертви військової техніки з існуючих запасів не будуть враховуватися, щоб уникнути дублювання витрат. Адже ці витрати вже були закладені в момент закупівлі техніки.

Проте, нові замовлення на заміну раніше наданого обладнання будуть враховуватися як частина основних витрат на оборону в рамках встановленого ліміту в 3,5%. При цьому гуманітарна допомога або фінансування з інших джерел, наприклад, для підтримки енергетичної інфраструктури України, не будуть включені до витрат на оборону НАТО.

Допомога ЄС Україні дешевша за експорт з Росії

У 2025 році РФ може заробити на експорті сировини та енергоносіїв більше, ніж Європейський Союз витрачає на військову допомогу Україні.

Про це повідомляє видання “Bild”.

Згідно з інформацією, наданою редакцією, у 2025 році Російська Федерація отримає дохід від експорту енергетичних ресурсів і сировини в розмірі 233 млрд євро. З цієї суми понад 20 млрд буде отримано від країн Європейського Союзу.

Підкреслюється, що це значно перевищує обсяг коштів, які Євросоюз спрямовує на підтримку України в її протистоянні з російською агресією.

За даними “Bild”, тільки за останній місяць держави Європейського союзу придбали у Росії нафти, газу та урану на суму близько 2 млрд євро.

У публікації підкреслюється, що завдяки значним обсягам експорту енергоресурсів Росія здатна підтримувати розвиток і стабільне зростання своєї військової економіки.

Чехія відправить Україні майже 400 тис боєприпасів

До кінця квітня Україна має отримати ще 400 тис. снарядів великого калібру в рамках програми постачання боєприпасів, яку реалізує Чехія.

Міністр оборони Чехії Яна Чернохова поділилася цією інформацією в інтерв’ю “CNN Prima News”.

Вона зауважила, що торік Україна за сприяння Чехії залучила близько 1,5 млн боєприпасів різних калібрів. Глава відомства повідомила, що 2025 року фінансування проєкту буде забезпечено до осені.

Чернохова підкреслила, що не прагне конкретних показників, відповідаючи на запитання модератора про те, чи збільшиться кількість боєприпасів цього року порівняно з попереднім.

“Ми будемо постачати боєприпаси по всьому світу в максимально можливому обсязі. У нас ще достатньо ресурсів – близько півтора мільйона”, – сказала вона.

Як зазначила Чернохова, успіх ініціативи та вчасне доставлення боєприпасів в Україну залежать від того, наскільки активно діятимуть донори.

Раніше глава зовнішньополітичного відомства Ян Ліпавський повідомив, що для втілення ініціативи було залучено додаткові фінансові кошти від Канади, Норвегії, Данії та Нідерландів.

За словами Чернохової, до цього процесу залучаються й інші держави. Вона додала, що тривають двосторонні переговори з Бельгією, яка також висловила готовність взяти участь в ініціативі.

Європрокуратура вивчає процес поспішного надання Україні словацьких боєприпасів

Прокуратура Європейського союзу почала розслідування у зв’язку зі збитками, яких було завдано бюджету ЄС через те, що Словаччина передала Україні озброєння після початку повномасштабної російської агресії.

Про це повідомляє “Aktuality” з посиланням на заяву Європейського прокурора Юрая Новоцького.

У розпорядженні редакції опинилася інформація про те, що під час розслідування розглядають питання про закупівлю і подальшу передачу Україні артилерійських мін і боєприпасів, яка, імовірно, була здійснена з порушенням закону.

“Ми ведемо кримінальне розслідування за підозрою в заподіянні шкоди фінансовим інтересам Європейського Союзу та інших злочинів. У центрі уваги – закупівля і передача боєприпасів Україні”, – заявив Новоцький.

За його словами, наразі розслідування тільки почалося, оскільки провадження було запущено лише на початку квітня.

Словацька прокуратура проводить розслідування за фактом передачі зброї Україні. Глава Міністерства внутрішніх справ Матуш Шутай Ешток звинуватив колишнього міністра оборони Ярослава Надя і попередній уряд у тому, що вони залишили Словаччину беззахисною в той час, коли світ стоїть на порозі конфлікту.

“У нас немає винищувачів, немає протиракетної системи”, – говорив він.

Прокурор Новоцький наголосив, що приводом для початку розслідування стали результати перевірки, проведеної Верховним контрольним управлінням (NKU) щодо державних закупівель військової техніки та боєприпасів за період 2022-2023 років.

У ході аналізу було встановлено, що у 2022 році деякі контракти було укладено з метою придбання військового обладнання для України. При цьому закупівля була здійснена в стислі терміни – протягом одного вікенду в лютому 2022 року.

Під час цього інциденту Словаччина, за деякими даними, не виконала умови договору, не доставивши боєприпаси на склад у місті Новаки, а одразу ж відправивши їх в Україну. Ба більше, ці боєприпаси нібито були застарілими, а Київ офіційно не запитував саме таке озброєння.

Колишній міністр оборони Надь спростував інформацію про те, що закупівля була організована протягом двох днів. За його словами, підготовка до закупівлі велася протягом кількох тижнів. Це було пов’язано з тим, що загроза російського вторгнення була відома ще з осені 2021 року, і з Україною постійно велися переговори.

Він стверджує, що співробітники Міністерства оборони надали аудиторам хибні дані, тому висновки, зроблені під час розслідування Європейської прокуратури, не відповідають дійсності.

“Якщо хтось вважає, що ми працювали навіть у вихідні через кілька днів після початку війни, це швидше варто відзначити як приклад самовідданості, а не критикувати”, – додав Надь.

До того ж, Україна була обізнана про те, що боєприпаси були застарілими, але все ж дала згоду на їхнє отримання.

Україна отримає від Великої Британії та Норвегії сотні тисяч FPV-дронів

Великобританія та Норвегія нададуть Україні новий пакет військової допомоги на суму $580 млн. У рамках цієї програми передбачено виділення коштів на створення і забезпечення армії сотнями тисяч безпілотних літальних апаратів.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

У ЗМІ з’явилася інформація про те, що в п’ятницю Велика Британія і Норвегія повідомлять про новий пакет допомоги.

Міністерство оборони Великої Британії повідомило, що цей пакет буде спрямований на фінансування поставок великої кількості FPV-дронів в Україну.

Крім того, фінансування буде спрямовано на відновлення та підтримання в робочому стані транспортних засобів і обладнання, які використовуються збройними силами України. Також буде проведено роботи з ремонту та технічного обслуговування радіолокаційних систем і протитанкових мін.

Безпілотні літальні апарати, призначені для ЗСУ, вироблятимуть як у Великій Британії, так і на території України.

Керівник Міністерства оборони Великої Британії Джон Гілі, який наразі очолює засідання Контактної групи з питань оборони України в Брюсселі, наголосив, що їхня діяльність має ключове значення для забезпечення Україні найсильнішої позиції та посилення тиску на президента Росії з метою примусу його до припинення цього жахливого конфлікту.

Залужний розповів про існування секретного українсько-американського штабу в Німеччині

Валерій Залужний, який раніше обіймав посаду головнокомандувача Збройних сил України, уперше розповів про діяльність спільного українсько-американського штабу, що був створений у німецькому місті Вісбаден.

Цю інформацію на своїй сторінці у “Facebook” опублікував Залужний, який наразі обіймає посаду посла України у Великій Британії.

Він наголосив, що цей центр став основною ланкою в розробці стратегії для протистояння ворогу. Залужний згадав, що минулого тижня “багато писали про Вісбаден”. Ймовірно це відсилання до статті в “The New York Times”, яка розповідала про роль цього центру в розробці та здійсненні ключових операцій Збройних сил України у 2022-2023 роках.

Як повідомив Залужний, з початком повномасштабної військової операції Росії обсяг військової допомоги Україні істотно збільшився. Це призвело до виникнення нових складнощів у сфері логістики та обслуговування техніки.

У повідомленні наголошується, що ця проблема стала особливо актуальною в літній період 2022 року, коли союзники України висловили сумніви щодо доцільності відправки деяких видів зброї та боєприпасів на фронт.

В штаб-квартирі Європейського командування США в німецькому Штутгарті у квітні 2022 року було створено центр, який займається організацією поставок військової допомоги Україні. Згодом цей центр перемістився в місто Вісбаден і продовжив свою діяльність.

У цьому центрі, за словами Залужного, займалися розробкою військових стратегій, впроваджували тренувальні заходи, аналізували потреби української армії та надсилали запити до Вашингтона і європейських столиць.

“Цей майданчик став чудовим механізмом взаємодії з нашими партнерами стосовно майбутніх воєнних операцій і формування потреб під них”, – підсумував він.

Залужний назвав штаб у Німеччиніде планували операції ЗСУ, “секретною зброєю“.

Німеччина виділила ще 3 млрд євро як військову допомогу Україні

Німеччина цього року надасть Україні додаткові 3 млрд євро військової допомоги після того, як парламентарі ухвалили план бюджетної реформи.

Про це повідомляє Reuters із посиланням на документ Міністерства фінансів Німеччини.

За інформацією джерела, цей крок став важливим проривом після того, як канцлер Німеччини Олаф Шольц наполягав на пом’якшенні правил запозичень як обов’язковій умові для надання додаткової допомоги Україні.

У документі Міністерства фінансів, який отримав у розпорядження Reuters, зазначено, що міністр фінансів Німеччини Йорг Кукіс поінформував бюджетний комітет парламенту про виконання всіх вимог для затвердження виділення додаткових коштів.

“Міністерство погодилося на додаткові витрати у розмірі 2,547 млрд євро на цей рік. Разом з іншими надходженнями, включно з компенсацією від Європейського фонду миру, загальна сума військової допомоги складе 3 мільярди євро”, — йдеться в документі.

Також повідомляється, що на період з 2026 по 2029 роки Німеччина планує виділити ще 8,252 мільярда євро на військову підтримку України. У підсумку загальна сума допомоги перевищить 11 мільярдів євро.

Очікується, що бюджетний комітет затвердить ці кошти в п’ятницю, якщо верхня палата парламенту Бундесрат схвалить конституційну реформу.