Зеленський озвучив умови для переговорів із Росією

Президент України Володимир Зеленський заявив, що переговори з Росією можливі лише за умови, якщо російська армія відведе свої війська щонайменше до кордонів станом на 2022 рік.

Про це він розповів в інтерв’ю для Bloomberg.

Глава держави наголосив, що перемовини можуть бути різними, але ключовим є питання справедливості.

“Перемовини можуть бути справедливими і несправедливими. Може бути по-різному, питання: з ким цей час буде Україна? Чи вона буде не сама? То Україна буде робити все, аби перемовини були справедливими — це гарантії, що ворог повернеться щонайменше до лінії до повномасштабного вторгнення”, — зазначив Зеленський.

Він також підкреслив, що справедливість у переговорах залежатиме від позицій партнерів України, зокрема Сполучених Штатів, Європейського Союзу та країн глобального півдня.

“Це було б справедливо та можливістю розпочати діалог, і тут багато залежить від того, як ми з партнерами дивимось на справедливість: однаково чи по-різному. Водночас це залежить від США, нової адміністрації, від думки та самостійності ЄС та навіть від глобального півдня”, — додав президент.

Зеленський також нагадав про ризики ізоляції України під час переговорів, як це було у нормандському форматі.

“Питання: чи буде Україна як колись в нормандському форматі: є Україна одна та окремо всі інші, чи ми будемо союзниками і тоді Росія залишиться одна”, — підкреслив він.

Раніше президент наголосив, що вступ України до НАТО є найдешевшою гарантією безпеки для Європи, та заявив, що введення західних миротворців в Україну може допомогти стримати агресію Росії. На його думку, для цього необхідно залучити близько 200 тисяч миротворців.

За Дональда Трампа Україну можуть чекати серйозні виклики: головні сигнали

Після інавгурації 47-го президента США Дональда Трампа в українських політичних і громадських колах зростають побоювання щодо подальшої долі військової та фінансової допомоги Києву.

Публічні виступи Трампа та його перші кроки на посаді, а також попередні обіцянки “не підтримувати чужі конфлікти” формують підстави для занепокоєння: Україна може втратити вагому частку підтримки від Вашингтона.

Найбільш помітний сигнал — відсутність високопоставленої української делегації на інавгурації Дональда Трампа. В мережі навіть курсують чутки про те, що Президент України Володимир Зеленський нібито звертався через неофіційні канали з проханням запросити його на інавгурацію, проте отримав відмову. Цю інформацію неможливо підтвердили, але сам факт появи подібних розмов є показовим та сам по собі демонструє недоліки відсутності українських високопосадовців на церемонії.

Це контрастує з попередніми роками, коли Україна часто згадувалася в контексті США. Тепер новий лідер Білого дому демонстративно не згадав про Київ жодним словом у своїй інавгураційній промові. Для багатьох наших політиків та експертів це стало приводом задуматися про те, що Трамп або не вважає Україну пріоритетом, або взагалі не хоче надалі поглиблюватися в українські проблеми.

Зі слів Трампа, він визначає чіткий вектор “America First” (Америка передусім), а відмова від “чужих конфліктів” і “надмірно щедрої допомоги іншим державам” — частина його передвиборчої програми:

— Обмеження зовнішніх витрат і аудит усіх програм допомоги.

— Посилення контролю за тим, як витрачаються американські кошти за кордоном.

В українських колах та у Києві така позиція не могла не викликати хвилю побоювання, тому що корупційні рішення є нашою реальністю й усі розуміють –  в Україну найближчим часом може приїхати делегація чи створена за дорученням президента США комісія, яка перевірятиме звіти про використання зброї, грошей та іншої підтримки, наданої упродовж останніх років.

У цьому сенсі також варто згадати неодноразові заяви американських військово-політичних діячів про потребу “прозорості” під час отримання і використання допомоги та сюжети у ЗМІ про появу американської зброї на чорних ринках.

З тексту промови та перших кроків Трампа також можна виокремити кілька моментів, які можуть прямо позначитися на Україні:

Він не згадує Україну. Раніше навіть Байден чи Обама бодай побіжно, але говорили про українців на початку свого терміну; Трамп не сказав нічого.

Скорочення допомоги іншим країнам. Уже підписано низку указів про “аудит та призупинення” зовнішніх програм, поки не буде підтверджено їхню користь для США.

Орієнтир на “власну” Америку та силу. Трамп і його команда не збираються вникати в локальні конфлікти, якщо вони не несуть прямої загрози інтересам США.

Роль “миротворця”. У промові Трампа прозвучало, що “успішні переговори про припинення вогню на Близькому Сході” — один із його козирів. Він не проти демонструвати свій “талант” в інших конфліктах, але питання: чи вигідно йому братися за українську кризу, яку він називає “чужою війною”?

Якщо казати про реакцію української влади, то ще до інавгурації Президент України Володимир Зеленський публічно радів перестановкам у Білому домі, тоді як реальний вплив на майбутню адміністрацію Трампа під питанням. Ймовірно, в Україні сподівалися, що Трамп готовий допомагати нам лише тому, що він у опозиції до демократів чи Росії. Але Tрамп ніколи не висловлювався про “безумовну підтримку України”. Скоріше він схильний критикувати “занадто щедру” допомогу Києву, тому його рішення не обов’язково будуть на користь України.

Підсумовуючи, можна сказати, що українська влада ризикує зіткнутися з додатковими труднощами:

— Публічний аудит західного озброєння та фінансів. Якщо він виявить зловживання, скандал може спричинити різке урізання підтримки.

— Послаблення міжнародної коаліції не на користь України, адже Трамп не приховує “українське питання” не входить до його персональних пріоритетів.

— Друга спроба “нормандського формату”? Трамп анонсував себе як миротворця, і не виключено, що він може спробувати домовитися з Кремлем шляхом компромісів, болісних для Києва.

Остаточно, чи дійсно Трамп “відвернеться” від України — покаже час. Але вже зараз видно: надмірна ейфорія окремих політиків у Києві, мовляв, Трамп буде кращим за демократів, не завжди виправдана. Яскраві обіцянки нового президента США спрямовані передусім на розв’язання внутрішніх американських проблем і досягнення власних цілей на міжнародній арені. Для України це сигнал, що “тривожні дзвони” можуть задзвонити, якщо ми не доведемо реальної цінності нашого партнерства та не уникнемо сумнівів про “сумнівне використання” будь-якої допомоги.

Без справедливого завершення війни не буде сильної Європи: Зеленський на форумі в Давосі

Президент України Володимир Зеленський висловив підтримку ініціативі нової адміністрації Сполучених Штатів Америки щодо збільшення військових видатків держав-членів Північноатлантичного альянсу.

У своїй промові на щорічному форумі в Давосі президент зробив кілька ключових заяв.

“Європа не може дозволити собі бути другою чи третьою у черзі для своїх союзників. Якщо це станеться, світ почне рухатися вперед без Європи”, – така заява пролунала від українського президента.

Зеленський вважає, що у випадку, коли для досягнення рівня належної безпеки необхідно виділяти 5% ВВП, то “нехай буде 5%”, спекуляції на тему, що від цього постраждає медицина або соціальне забезпечення країн-учасників неприпустимі.

Президент України звернувся до держав Європи із закликом до досягнення справжньої незалежності у сфері енергетики.

“Президент Трамп збирається експортувати більше енергії, але Європі потрібно активізуватися і виконати більше довгострокової роботи, щоб забезпечити реальну енергетичну незалежність. Не можна продовжувати купувати газ у Москви, водночас очікуючи на гарантії безпеки від американців. Це просто неправильно”, – додав Зеленський.

Від українського президента пролунала з ініціативи щодо спільної розробки військової техніки та розгортання її виробництва, включаючи безпілотні літальні апарати, системи ППО. Зеленський підкреслив, що Україна вже має успішний досвід взаємодії з європейськими країнами у цій сфері.

Також глава держави наголосив на відставанні Європи в технологічному аспекті.

“Європа вже відстає у розвитку штучного інтелекту. Доля малих країн вже більше залежить від рішень технологічних компаній, ніж від власних законів”, – зазначив він.

Якщо Європа прагне бути сильною, їй для цього потрібні як Європейський Союз, так і Північноатлантичний альянс. Зеленський зазначив, що сильна Європа неможлива без участі України та без справедливого закінчення конфлікту між Росією та Україною.

Галущенко розкрив деталі витрат на будівництво енергоблоків ХАЕС

Міністр енергетики України Герман Галущенко під час години запитань до уряду у Верховній Раді повідомив, що будівництво двох енергоблоків Хмельницької атомної електростанції вже обійшлося Україні у значну суму.

Про це повідомляє “Укрінформ” з посиланням на джерело.

За словами міністра, загальні витрати на конструкції сягають приблизно 1 мільярда доларів, а обладнання, придбане раніше, оцінюється у близько 1,5 мільярда доларів.

Галущенко наголосив, що частина обладнання була закуплена ще у попередні роки. Проте, як зазначив міністр, процес придбання ускладнювався через наявність проросійських сил у владі Болгарії, яка мала надати необхідні блоки.

Лише завдяки візиту президента Володимира Зеленського у 2023 році вдалося досягти домовленостей, що діятимуть до березня 2025 року. Водночас міністр застеріг, що в Болгарії знову формується проросійський уряд, що може вплинути на виконання угоди.

Галущенко підкреслив, що Україна має унікальний шанс завершити будівництво енергоблоків завдяки наявним ресурсам, конструкціям і обладнанню. Він закликав не втратити цю можливість, яка є спадком попередніх поколінь енергетиків. Проте міністр зазначив, що затверджений кошторис не відповідає сучасним економічним реаліям.

Він також висловив надію, що парламент ухвалить зареєстрований Кабінетом Міністрів законопроєкт “Про розміщення, проєктування та будівництво енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької АЕС”.

Зеленський і Фіцо готуються до зустрічі: чи вдасться подолати газовий конфлікт

Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо планують зустріч найближчим часом.

Про це повідомляють словацькі ЗМІ з посиланням на заяву Фіцо.

Ініціатива зустрічі належить прем’єру Словаччини, який наполягає на обговоренні питання відновлення транзиту російського газу через територію України. Фіцо неодноразово заявляв, що цей крок є життєво необхідним для економічної стабільності Словаччини. Натомість Київ категорично відмовляється відновлювати транзит, заявляючи, що такі дії лише сприятимуть фінансуванню російської агресії.

Публічна перепалка між Зеленським і Фіцо з цього приводу вже стала приводом для міжнародної уваги. Українська сторона наголошує, що припинення транзиту російського газу є частиною стратегії послаблення Кремля. У відповідь Фіцо звинуватив Київ у недооцінці економічних ризиків для країн Центральної Європи.

Зустріч Зеленського і Фіцо може стати ключовою у вирішенні газового конфлікту, який впливає не лише на двосторонні відносини, а й на енергетичну стабільність регіону. Чи зможуть лідери знайти компроміс, покаже час.

Чоловіки за кордоном матимуть змогу отримати довгоочікувані паспорти – Верещук

Громадянам України за кордоном обіцяють видати паспорти, які вони просили, але не могли отримати протягом тривалого часу через зміни у системі військового обліку.

Про це написала в соціальних мережах Ірина Верещук, яка обіймає посаду заступника голови Офісу президента.

Джерело: Facebook

За її інформацією, цю тему було порушено Володимиром Зеленським під час зустрічі з представниками української діаспори у Варшаві.

Зокрема, у Польщі вже понад 80 тис людей не можуть одержати готові документи.

“Президент питання вирішив. Паспорти будуть видані. І не лише у Польщі – скрізь, де вони застрягли”, – написала вона.

Крім того, представник влади висловила вдячність МВС та Міністерству національної єдності за спільну роботу.

Громадяни України, які перебувають за кордоном і досягли терміну дії закордонного паспорта, все частіше звертаються до влади країн перебування з метою отримання нових так званих «сірих» паспортів.

Ці документи дозволяють українцям подорожувати без необхідності подання українського закордонного паспорта

США, Угорщина, Словаччина та Німеччина не хочуть бачити Україну в НАТО – Зеленський

Президент Зеленський заявив, що більшість країн-членів НАТО підтримують запрошення країни до Північноатлантичного альянсу.

Таку заяву зробив Володимир Зеленський на прес-конференції у рамках візиту Кіра Стармера до Київа.

Однак, за словами українського лідера, наразі деякі держави, серед яких Німеччина, Угорщина та Словаччина, скептично ставляться до цього питання. Президент зазначив, що у цих країн є різні причини для опору.

“Вони не хотіли би бачити нас у НАТО. Це відкрита розмова. У них усіх свої причини”, — підкреслив Зеленський.

Серед інших країн, які висловлювали сумніви щодо членства України в НАТО, президент згадав Люксембург. Раніше у ЗМІ повідомлялося, що Бельгія, Словенія та Іспанія також не готові підтримати таке рішення.

Водночас Україна рішуче заявляє, що вступ до НАТО не може бути предметом торгів або компромісу. Київ виключає можливість відмови від своїх територій, які нині перебувають під окупацією Росії, в обмін на підтримку членства в Альянсі.

Ця позиція демонструє принциповість України у відстоюванні своїх інтересів та територіальної цілісності, а також її готовність дотримуватися стандартів НАТО, попри складну геополітичну ситуацію.

У Польщі депутати розкритикували висловлювання Зеленського

Представники польської опозиції стверджують, що Володимир Зеленський вплинув на результати виборів у Польщі. Вони також називають українського президента «коміком», яким, на їхню думку, керують із Німеччини.

Під час візиту до Варшави 15 січня Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю польським ЗМІ прокоментував заяву кандидата у президенти Польщі Кароля Навроцького, що той не бачить Україну ні в Євросоюзі, ні в НАТО.

“Володимир Зеленський нахабно бере участь у виборчій кампанії у Польщі на боці пронімецького Рафала Тшасковського та нападає на Кароля Навроцького, який є польським політиком і захищає польські інтереси”, – депутат від партії ПіС Януш Ковальський.

Критичні зауваження щодо заяви Зеленського висловив депутат Європарламенту від партії «Право і справедливість» Міхал Дворчик в ефірі радіостанції RMF FM.

“На мою думку, це була зайва заява. Тут радники президента не зробили домашнє завдання і, ймовірно, погано підготували президента до цього візиту до Польщі”, – сказав він.

У травні 2025 року у Польщі відбудуться вибори президента.

Зниження віку мобілізації: чому Вашингтон вимагає від Києва нових солдат і що це означає для України

В українському дискурсі останніми днями почастішали заяви про можливе зниження віку мобілізації до 18 років — нібито цього домагаються американці, зокрема у командах як чинного президента Байдена, так і майбутнього радника Дональда Трампа Майкла Волтца.

Дональд Трамп і його оточення досі швидше критикували продовження війни, акцентуючи на “великих” втратах ЗСУ та необхідності припинити конфлікт ледь не протягом найближчих ста днів. Але Майкл Волтц — одна з ключових постатей, що може увійти до його майбутньої адміністрації, — раптом заявив, що Україні потрібно збільшити кількість солдатів. Для цього, мовляв, доцільно знизити вік мобілізації, оскільки саме у віковій категорії 18—25 років можна швидко “добрати” необхідні сотні тисяч новобранців.

На перший погляд, це суперечить тій же “ідеї сто днів”, яку озвучував радник Трампа зі зовнішньої політики Кіт Келлог. За логікою, якщо збираєшся припинити війну за кілька місяців, навіщо нарощувати мобілізацію і витрачати ресурси на навчання нових бійців?

Проблема дефіциту солдатів

Згідно з різними оцінками, РФ має перевагу у живій силі орієнтовно на 300 тис бійців. Колишній радник ОП Олексій Арестович вважає, що російське угруповання на Донбасі вдвічі перевищує кількість українських підрозділів на цій ділянці. Відповідно, Україні необхідні додаткові сили, якщо вона прагне втримати фронт, а тим більше — перейти в контрнаступ.

Але чи реально швидко покрити цей дефіцит, як припускають американці? Вже зараз ЗСУ зіштовхуються з проблемами: мобілізовані потребують навчання, тоді як російська пропаганда говорить про “чергові хвилі української мобілізації” з дедалі більшими труднощами реалізації. Більше того, низка джерел повідомляє про зростання випадків дезертирства та СЗЧ (самовільного залишення частини). Якщо Україні доведеться ще й масово мобілізувати молодь від 18 років, ситуація зі “зникненнями” тільки ускладниться.

Чому 18—25-річні?

Один із факторів, який випливає з аналізу слів Волтца: американці вважають, що саме категорію “18—25” найлегше призвати.

Причин декілька:

—  Студенти й молодь часто реєструються в цифрових реєстрах, вважаючи, що їх особисто не зачепить призов. Тож держава має найповнішу базу щодо цієї категорії чоловіків.

— 18—25-річні мають менше “сімейних обставин” і мають кращий рівень здоров’я, зазвичай. США, можливо, розраховують, що саме ця група стане основою нових піхотних бригад і зможе більш ефективно тримати лінію фронту.

— Загалом політики можуть вважати, що молодь менш організована для опору призову, ніж старші вікові категорії. Принаймні, якщо вірити розрахункам західних експертів.

Та в реальному житті все може піти інакше. “Гладко було на папері — та забули про яри”: очікувано, що зі зниженням віку мобілізації значна частина молоді або “ляже на дно”, або взагалі покине країну до 18 років. Також збережуться корупційні схеми відкупу в ТЦК.

Позиція Банкової: вибори й небажання “зривати рейтинг”

Українська влада поки відмовляється знижувати вік призову, імовірно через побоювання, що це викличе негативну реакцію суспільства. Кілька місяців тому президент Зеленський уже заявляв, що “не дозволить забирати в армію” фахівців із критично важливих галузей (медиків, зв’язківців тощо). Та й загалом Банкова дотримується лінії, що до 20—21 року хлопці мають право довчитися.

Крім того, є побоювання, що якщо війна скоро припиниться, надмірні мобілізаційні заходи можуть виглядати невиправданими. А якщо, навпаки, війна затягнеться і вибори доведеться відкласти — зниження віку стане “черговим важким рішенням”, але вже без ризику передвиборних втрат. Тому команда Зеленського й не поспішає, залишаючи це питання “в повітрі”, але й не закриває його остаточно.

Що це означає для війни?

Якщо війна буде продовжуватися “у довгу”, то Зниження віку мобілізації може стати неминучим. Навіть з урахуванням дезертирства й відкупів, певну кількість людей вдасться призвати. США, вочевидь, підтримують такий крок як спосіб “наповнити фронт” і створити умови для довшого спротиву.

Якщо ж сторони зуміють знайти рішення “за 100 днів»”, тобто, якщо Трамп чи його близький до нього оточення всерйоз планують завершити конфлікт у короткі строки, знижувати вік мобілізації взагалі немає сенсу. Швидше за все, нові призовники й не встигнуть пройти підготовку.

Виходить, що заяви Волтца трохи суперечать гаслам про “швидке закінчення війни”. Або ж він озвучує лише позицію тієї частини республіканського істеблішменту, яка все ще підтримує “продовження війни проти РФ”. Натомість головне питання залишається: чи насправді Трамп, ставши президентом, буде проводити лінію на згортання підтримки України, чи все ж на більш жорсткі кроки для «стабілізації фронту» і посилення Києва?

У цьому сенсі існуючі суперечки довкола ідеї знизити вік мобілізації в Україні демонструють, наскільки неоднозначною є позиція США (як чинної адміністрації Байдена, так і команди Дональда Трампа). З одного боку, усі говорять про потребу “якнайшвидше зупинити кровопролиття”, а з іншого — пропонують варіанти подовження війни, вкидаючи нові “хвилі” призовників і збільшуючи інтенсивність бойових дій.

Для Києва зараз немає гострої потреби ухвалювати рішення про зниження віку — попри певні кадрові прогалини. По-перше, такі дії могли б викликати внутрішній протест і вдарити по рейтингу влади напередодні можливих виборів. По-друге, саме зменшення віку не вирішує фундаментальних проблем: зокрема, дезертирства, нестачі професійних інструкторів і глибокого виснаження суспільства.

Цілком можливо, що українська влада відкладе це питання принаймні до весни 2025-го, аби побачити, які реальні сигнали надійдуть із Вашингтона після інавгурації — чи то адміністрація Трампа, чи продовження Байдена, залежно від політичного сценарію в США.

Таким чином, ідея знизити вік мобілізації проявляється як суперечливий інструмент, що дає змогу виграти час у військовому сенсі, але водночас несе ризики загострення внутрішніх напружень і зменшення суспільної довіри до влади. Поки що Київ не готовий до такого кроку, але якщо війна перейде у ще затяжнішу фазу, потреба в нових хвилях солдат може перемогти політичні міркування.