Вибори у воєнний час можуть пройти невдало з багатьох причин

Проведення виборів в особливий період або під час воєнного стану пов’язане з ризиками для безпеки. Це може знизити явку виборців і відлякати міжнародних спостерігачів.

Про це заявив голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко.

“Як забезпечити проведення виборчого процесу і голосування в умовах обстрілів, постійних повітряних тривог, можливої зміни лінії фронту. Це дуже складні питання. Не знаю, як на них давати відповіді”, – сказав Діденко.

В умовах воєнного стану, обстрілів і тривог необхідно забезпечити дотримання принципів і стандартів виборчого процесу. Важливо гарантувати рівність кандидатів, надати доступ до засобів масової інформації та забезпечити свободу агітації.

“Голосування військовослужбовців: у повоєнний період – складне завдання, в період воєнного стану воно складніше в рази, в десятки разів, мабуть. І ми розуміємо, що досить велика кількість військовослужбовців просто не зможе проголосувати, якщо бойові дії триватимуть”, – зазначив голова ЦВК.

Він також підкреслив проблему безпеки. На його думку, якщо військові збираються разом для голосування, це може спричинити додаткові атаки, що, в свою чергу, збільшує ризик для їхнього життя.

Ще однією проблемою є забезпечення функціонування виборчої інфраструктури в нестандартних умовах, включаючи випадки відключення електроенергії.

“Виборчий процес – швидкоплинний. Строки короткі, чітко визначені. І збити Центральну виборчу комісію, наприклад, на стадії реєстрації, прийому документів, забезпечення виготовлення виборчих бюлетенів дуже нескладно, організувавши ту ж атаку, тривогу”, – підкреслив Діденко.

Він також зазначив, що, з точки зору закону, повернути ці терміни може виявитися не тільки неможливим, але й вкрай скрутним, не порушуючи хід виборів.

Голова ЦВК підкреслив, що всі процедури, розроблені комісією для голосування за кордоном, вимагають певного періоду для підготовки.

“Якщо ми говоримо про вибори в особливий період в короткі строки, то навіть за максимального сприяння і допомоги іноземних держав може бути дуже складно розширити можливості для голосування шляхом створення додаткових виборчих дільниць”, – сказав Діденко.

Він підкреслив, що попереду масштабна робота, яку належить виконати нашим посольствам і консульствам спільно з представниками інших країн. Цей процес вимагає часу і узгодження.

На окупованих Росією територіях виборів не буде – Зеленський

Президент Зеленський зазначив, що на територіях, непідконтрольних Україні, неможливо організувати чесні та демократичні вибори.

Цю заяву голова держави зробив під час спільної конференції з прем’єр-міністром Португалії Луїшем Монтенегро в Києві.

Політик зазначив, що на територіях, не контрольованих Україною, неможливо організувати чесні та демократичні вибори. На його думку, Росія зазвичай спочатку оголошує бажаний результат, а потім “підраховує голоси”, що не дозволяє провести справжні вибори.

“На неконтрольованих Україною територіях, тимчасово окупованих, не можуть проводитися вибори. Бо зрозуміло, як вони будуть проводитися – так, як це завжди робить Росія. Вона спочатку говорить про результат, навіть своїх внутрішніх виборів, а вже потім підраховує вже голоси”, – зазначив Зеленський.

Президент також заявив, що майбутні вибори в Україні визначатимуться двома основними питаннями: безпекою та законодавством. Він зазначив, що незважаючи на можливість змін у законодавстві в умовах війни, питання безпеки залишається пріоритетним і першочерговим.

Нагадаємо, що в умовах воєнного стану в Україні заборонено проводити вибори, включаючи президентські. Через тривалий конфлікт у країні не відбулися вибори до Верховної Ради, заплановані на 2023 рік, а також вибори президента, які мали пройти у 2024 році. Російська сторона та її пропаганда використовують цю обставину для твердження, що чинна українська влада є нелегітимною.

Повернення Бабіша не означає зміни курсу Чехії щодо підтримки України

За підсумками парламентських виборів у Чехії мільярдер-популіст Андрій Бабіш став лідером, але його партія ANO не набрала достатньо голосів для формування більшості.

Про це повідомляє “The Guardian”.

Підсумки голосування вказують на політичне повернення Андрія Бабіша, який очолював уряд Чехії з 2017 по 2021 рік. Передбачається, що його політична стратегія може зміститися в бік Угорщини та Словаччини, які останнім часом демонструють проросійську орієнтацію і знижують підтримку України.

ANO, незважаючи на перемогу, не має абсолютної більшості в парламенті, що робить ймовірним запрошення Бабіша до переговорів про формування коаліції. Сам Бабіш відкинув можливість співпраці з політичними силами, що увійшли до уряду після виборів 2021 року. Його потенційними союзниками залишаються дві маргінальні партії: антиімміграційна “Свобода і пряма демократія”, яка отримала 7,9% голосів, і права партія “Автомобілісти” з результатом 6,8%.

Експерти вважають, що для формування більшості Бабішу буде потрібна коаліція з обома цими партіями.

“Ми неодмінно проведемо переговори з СПД і представниками автомобілістів і будемо працювати над створенням уряду, який очолить ANO”, – зауважив він.

Бабіш неодноразово висловлював побоювання щодо надання військової допомоги Україні. Внаслідок такої позиції його часто порівнюють з “чеським Орбаном” як у самій Чехії, так і за її межами.

У Молдові заявили про російську кібератаку на ЦВК

Віце-прем’єр Молдови Дойна Ністор заявив, що Росія здійснила кібератаку на Центральну виборчу комісію. Інцидент стався напередодні парламентських виборів.

Вона поділилася цим в інтерв’ю “Politico”.

Під час кібератаки на ЦВК Молдови зловмисники отримали контроль над Wi-Fi-роутерами з метою перевантаження серверів відомства. Такі дії називаються DOS-атаками.

Ністор заявила, що вразливості в системах Центральної виборчої комісії Молдови були виявлені і вже усунені.

Вона зазначила, що кібератака входить в більш широку гібридну кампанію Росії проти Молдови, розробку якої почали “за кілька місяців до цього”. Метою цієї кампанії є “дестабілізація нашої демократії”.

Молдова, як і Україна, виступає “лабораторією” для протидії одній з найсучасніших гібридних загроз, з якою ми стикаємося сьогодні, зазначила молдавська віце-прем’єр.

Вибори до парламенту Молдови, заплановані на 28 вересня, супроводжуються численними твердженнями про втручання Росії.

Кремль планує втрутитися у вибори в Молдові

Росія прагне перешкодити зусиллям молдавського уряду щодо інтеграції в Європейський Союз. Її мета — послабити позиції президента Майї Санду та її партії “Дія і солідарність”.

“Bloomberg” проаналізував документ із цією інформацією.

Документ свідчить про те, що стратегія, розроблена навесні і координована безпосередньо Кремлем, включає в себе різноманітні заходи. Серед них — залучення молдавських громадян, які проживають за кордоном, для участі в голосуванні, організація протестів і масштабна кампанія дезінформації в соціальних мережах. Також у плані передбачено використання компрометуючих матеріалів для чинення тиску на чиновників і дестабілізації виборчого процесу.

Серед передбачуваних дій Росії згадується використання молодих людей зі спортивних клубів і кримінальних структур для провокування насильства під час виборів і подальших протестів. Передбачається, що це може включати акції з вимогою відставки Майї Санду в разі поразки її партії або спроби поставити під сумнів результати голосування, якщо вона здобуде перемогу.

Кремль планує залучити представників російської діаспори для участі в голосуванні в країнах ЄС і за їх межами. Також у планах — проведення дезінформаційних кампаній у соціальних мережах, таких як Telegram, TikTok і Facebook, а також через традиційні медіа. Крім того, передбачається організація провокацій під час виборів і акцій протесту після них. Метою цих дій є створення ілюзії конкурентного виборчого процесу, який насправді спрямований на зниження рівня підтримки чинного президента Санду.

У Молдові ведеться активна боротьба з дезінформацією та корупцією на виборах. Минулого місяця влада заблокувала 443 TikTok-канали та вилучила понад 5 млн молдавських леїв, які призначалися для незаконного фінансування політичних партій.

Російська сторона виділила значні кошти на вплив на виборчі процеси в даному регіоні, аналогічні зусилля вживалися в Грузії та Румунії. За оцінками президента Молдови Майї Санду, на підготовку до референдуму і президентських виборів було витрачено приблизно 1% ВВП країни, що становить близько 150 млн євро. Європейські офіційні особи припускають, що і на нинішні вибори були виділені аналогічні фінансові ресурси.

Ситуація ускладнюється історією політичного конфлікту в країні. Колишній президент Ігор Додон у 2020 році, використовуючи можливості спецслужб, стежив за своїми політичними опонентами, включаючи Санду та інших проросійськи налаштованих політиків. Він отримував конфіденційну інформацію про їхню діяльність, пересування та зустрічі. Додон стверджує, що його дії були законними і спрямовані на захист національних інтересів, хоча це заперечується іншими сторонами.

Зеленський поговорив із новообраним президентом Румунії

Володимир Зеленський 19 травня мав розмову з Нікушором Даном, котрий 18 травня здобув перемогу в другому турі на виборах президента Румунії.

Про це президент України повідомив у власному Telegram-каналі.

Володимир Зеленський висловив свої вітання Дану з нагоди його перемоги на виборах президента. Він також наголосив на важливості подальшого розвитку Румунії для зміцнення співпраці в південно-європейському регіоні та на загальноєвропейському рівні.

Він зазначив, що жителі України з повагою ставляться до Румунії та до рішення, яке ухвалив румунський народ. Зеленський наголосив, що Румунія відіграє важливу роль у підтримці загальної безпеки. Він висловив вдячність румунському народу за його внесок у збереження життів українців.

 “Важливо, що підтримка України продовжиться. Румунія розуміє, наскільки важливою є боротьба за свободу і справедливість”, – заявив президент України.

Глава держави запросив Дана в Україну та обговорив із ним можливість проведення зустрічі найближчим часом.

У Румунії главу держави обирають на п’ятирічний термін, і він наділений правом ухвалювати рішення у сферах, пов’язаних із національною безпекою та зовнішньою політикою.

Після перерахунку голосів до парламенту Болгарії пройшла проросійська партія

У Болгарії за підсумками повторного підрахунку голосів на виборах у жовтні 16 депутатів втратили свої повноваження, а проросійська і євроскептична партія “Велич” отримала місця в парламенті.

Про це повідомило агентство Reuters.

Конституційний суд Болгарії постановив, що результати жовтневих виборів були сфальсифіковані. Зокрема, суд визнав незаконним обрання 16 депутатів до парламенту після перерахунку голосів.

Під час судового розгляду було вивчено підсумки голосування за позовом політичної організації “Велич”, яка являє собою популістський і націоналістично орієнтований рух. Ця партія не змогла подолати необхідний 4-відсотковий бар’єр, щоб отримати представництво в законодавчому органі влади.

У результаті перерахунку голосів партія “Велич”, що виступає проти підтримки України, отримала десять місць у парламенті. Решта шість місць були розподілені між чотирма невеликими партіями.

Неміцна коаліція, очолювана правоцентристською партією ГЄРБ, втратила п’ять голосів, але зберегла мінімальну більшість – 121 місце з 240 у парламенті.

У четвер Конституційний суд у своїй заяві відхилив вимоги про проведення повного перерахунку голосів. Однак частковий перегляд результатів на сотнях виборчих дільниць тільки посилив невизначеність на нестабільній політичній арені Болгарії, де впродовж багатьох років партії не можуть сформувати більшість або створити стійкі коаліції.

Вибори в Україні готуються на 26 жовтня – Порошенко

П’ятий президент України Петро Порошенко повідомив, що влада має намір організувати вибори в Україні 26 жовтня.

Він сказав про це в інтерв’ю виданню Цензор.нет.

На запитання, коли, на його думку, можуть відбутися вибори в Україні, Порошенко відповів: “запишіть – 26 жовтня поточного року”.

Щодо того, на чому ґрунтуються його умовиводи, Порошенко повідомив, що інформація була отримана з різних джерел. Серед них — ЗМІ, які посилаються на джерела в адміністрації президента, а також відомості, отримані з правоохоронних органів та Поліграфкомбінату “Україна”.

Також, за його словами, було отримано інформацію від Центральної виборчої комісії, яка починає вносити зміни до реєстру виборців. Крім того, відомості були отримані від Міністерства закордонних справ, яке відкриває перший офіс у Берліні. Усе це нібито було зроблено виключно для підготовки до виборів.

Колишній Президент України Петро Порошенко також розповів, що спілкувався з послом України у Великій Британії Валерієм Залужним, який раніше був головнокомандувачем Збройних сил України. Однак вони не обговорювали питання участі у виборах, оскільки президент виступає проти їх проведення.

“Я вважаю, що може бути ситуація, коли нікуди буде вибиратися. Я вважаю, що саме існування держави зараз під загрозою”, – зазначив Порошенко.

Проте Давид Арахамія, лідер фракції “Слуга народу”, висловив свою думку з приводу заяв Порошенка. Він підкреслив, що проведення виборів в умовах воєнного стану неможливе.

Арахамія нагадав, що представники всіх політичних сил і об’єднань домовилися про те, що вибори відбудуться не раніше, ніж за пів року після завершення воєнного стану. Голова фракції “Слуга народу” також закликав усіх ще раз уважно ознайомитися з текстом документа.

Населення України виступає проти виборів під час війни – Зеленський

На думку президента Зеленського українці бажають завершення конфлікту та проведення виборів, однак населення України виступає проти проведення виборів в умовах бойових дій.

Про це голова держави сказав в інтерв’ю ITV News.

Президент заявив, що всі ми прагнемо завершення військового конфлікту та проведення виборів. Президент, як жоден інший, бажає якнайшвидшого завершення цієї війни. Проте в умовах воєнного стану наше населення виступає супроти необхідності проводити вибори. Люди усвідомлюють можливі наслідки.

Президент зазначив, що не відчуває побоювань з приводу виборів, але задля проведення останніх необхідно завершити чи припинити воєнний стан в Україні.

“Якщо ми призупинимо воєнний стан – ми втратимо армію”, – сказав він.

Зеленський заявив, що в такій ситуації росіяни будуть раді. Питання про боєздатність і моральний дух стає актуальним. На законодавчому рівні неможливо утримувати таку армію й це незаперечний факт.

Президент України наголосив, що Російська Федерація використовує цю ситуацію для проведення наступальних операцій і операцій у відповідь. Крім того, він звернув увагу на людей, які опинилися за межами країни та на територіях, тимчасово контрольованих Росією.

“Там (за кордоном) 8 млн людей. Як голосувати без них? Треба обов’язково розуміти, що вони могли скористатись абсолютним своїм правом громадянина України. І що робити з мільйонами які на окупованих територіях?”, – заявив Зеленський.

Крім того, президент України наголосив, що країна-агресор використовуватиме ситуацію, що склалася, для поширення своєї ідеології.