У Молдові заявили про російську кібератаку на ЦВК

Віце-прем’єр Молдови Дойна Ністор заявив, що Росія здійснила кібератаку на Центральну виборчу комісію. Інцидент стався напередодні парламентських виборів.

Вона поділилася цим в інтерв’ю “Politico”.

Під час кібератаки на ЦВК Молдови зловмисники отримали контроль над Wi-Fi-роутерами з метою перевантаження серверів відомства. Такі дії називаються DOS-атаками.

Ністор заявила, що вразливості в системах Центральної виборчої комісії Молдови були виявлені і вже усунені.

Вона зазначила, що кібератака входить в більш широку гібридну кампанію Росії проти Молдови, розробку якої почали “за кілька місяців до цього”. Метою цієї кампанії є “дестабілізація нашої демократії”.

Молдова, як і Україна, виступає “лабораторією” для протидії одній з найсучасніших гібридних загроз, з якою ми стикаємося сьогодні, зазначила молдавська віце-прем’єр.

Вибори до парламенту Молдови, заплановані на 28 вересня, супроводжуються численними твердженнями про втручання Росії.

Кремль планує втрутитися у вибори в Молдові

Росія прагне перешкодити зусиллям молдавського уряду щодо інтеграції в Європейський Союз. Її мета — послабити позиції президента Майї Санду та її партії “Дія і солідарність”.

“Bloomberg” проаналізував документ із цією інформацією.

Документ свідчить про те, що стратегія, розроблена навесні і координована безпосередньо Кремлем, включає в себе різноманітні заходи. Серед них — залучення молдавських громадян, які проживають за кордоном, для участі в голосуванні, організація протестів і масштабна кампанія дезінформації в соціальних мережах. Також у плані передбачено використання компрометуючих матеріалів для чинення тиску на чиновників і дестабілізації виборчого процесу.

Серед передбачуваних дій Росії згадується використання молодих людей зі спортивних клубів і кримінальних структур для провокування насильства під час виборів і подальших протестів. Передбачається, що це може включати акції з вимогою відставки Майї Санду в разі поразки її партії або спроби поставити під сумнів результати голосування, якщо вона здобуде перемогу.

Кремль планує залучити представників російської діаспори для участі в голосуванні в країнах ЄС і за їх межами. Також у планах — проведення дезінформаційних кампаній у соціальних мережах, таких як Telegram, TikTok і Facebook, а також через традиційні медіа. Крім того, передбачається організація провокацій під час виборів і акцій протесту після них. Метою цих дій є створення ілюзії конкурентного виборчого процесу, який насправді спрямований на зниження рівня підтримки чинного президента Санду.

У Молдові ведеться активна боротьба з дезінформацією та корупцією на виборах. Минулого місяця влада заблокувала 443 TikTok-канали та вилучила понад 5 млн молдавських леїв, які призначалися для незаконного фінансування політичних партій.

Російська сторона виділила значні кошти на вплив на виборчі процеси в даному регіоні, аналогічні зусилля вживалися в Грузії та Румунії. За оцінками президента Молдови Майї Санду, на підготовку до референдуму і президентських виборів було витрачено приблизно 1% ВВП країни, що становить близько 150 млн євро. Європейські офіційні особи припускають, що і на нинішні вибори були виділені аналогічні фінансові ресурси.

Ситуація ускладнюється історією політичного конфлікту в країні. Колишній президент Ігор Додон у 2020 році, використовуючи можливості спецслужб, стежив за своїми політичними опонентами, включаючи Санду та інших проросійськи налаштованих політиків. Він отримував конфіденційну інформацію про їхню діяльність, пересування та зустрічі. Додон стверджує, що його дії були законними і спрямовані на захист національних інтересів, хоча це заперечується іншими сторонами.

Зеленський поговорив із новообраним президентом Румунії

Володимир Зеленський 19 травня мав розмову з Нікушором Даном, котрий 18 травня здобув перемогу в другому турі на виборах президента Румунії.

Про це президент України повідомив у власному Telegram-каналі.

Володимир Зеленський висловив свої вітання Дану з нагоди його перемоги на виборах президента. Він також наголосив на важливості подальшого розвитку Румунії для зміцнення співпраці в південно-європейському регіоні та на загальноєвропейському рівні.

Він зазначив, що жителі України з повагою ставляться до Румунії та до рішення, яке ухвалив румунський народ. Зеленський наголосив, що Румунія відіграє важливу роль у підтримці загальної безпеки. Він висловив вдячність румунському народу за його внесок у збереження життів українців.

 “Важливо, що підтримка України продовжиться. Румунія розуміє, наскільки важливою є боротьба за свободу і справедливість”, – заявив президент України.

Глава держави запросив Дана в Україну та обговорив із ним можливість проведення зустрічі найближчим часом.

У Румунії главу держави обирають на п’ятирічний термін, і він наділений правом ухвалювати рішення у сферах, пов’язаних із національною безпекою та зовнішньою політикою.

Після перерахунку голосів до парламенту Болгарії пройшла проросійська партія

У Болгарії за підсумками повторного підрахунку голосів на виборах у жовтні 16 депутатів втратили свої повноваження, а проросійська і євроскептична партія “Велич” отримала місця в парламенті.

Про це повідомило агентство Reuters.

Конституційний суд Болгарії постановив, що результати жовтневих виборів були сфальсифіковані. Зокрема, суд визнав незаконним обрання 16 депутатів до парламенту після перерахунку голосів.

Під час судового розгляду було вивчено підсумки голосування за позовом політичної організації “Велич”, яка являє собою популістський і націоналістично орієнтований рух. Ця партія не змогла подолати необхідний 4-відсотковий бар’єр, щоб отримати представництво в законодавчому органі влади.

У результаті перерахунку голосів партія “Велич”, що виступає проти підтримки України, отримала десять місць у парламенті. Решта шість місць були розподілені між чотирма невеликими партіями.

Неміцна коаліція, очолювана правоцентристською партією ГЄРБ, втратила п’ять голосів, але зберегла мінімальну більшість – 121 місце з 240 у парламенті.

У четвер Конституційний суд у своїй заяві відхилив вимоги про проведення повного перерахунку голосів. Однак частковий перегляд результатів на сотнях виборчих дільниць тільки посилив невизначеність на нестабільній політичній арені Болгарії, де впродовж багатьох років партії не можуть сформувати більшість або створити стійкі коаліції.

Вибори в Україні готуються на 26 жовтня – Порошенко

П’ятий президент України Петро Порошенко повідомив, що влада має намір організувати вибори в Україні 26 жовтня.

Він сказав про це в інтерв’ю виданню Цензор.нет.

На запитання, коли, на його думку, можуть відбутися вибори в Україні, Порошенко відповів: “запишіть – 26 жовтня поточного року”.

Щодо того, на чому ґрунтуються його умовиводи, Порошенко повідомив, що інформація була отримана з різних джерел. Серед них — ЗМІ, які посилаються на джерела в адміністрації президента, а також відомості, отримані з правоохоронних органів та Поліграфкомбінату “Україна”.

Також, за його словами, було отримано інформацію від Центральної виборчої комісії, яка починає вносити зміни до реєстру виборців. Крім того, відомості були отримані від Міністерства закордонних справ, яке відкриває перший офіс у Берліні. Усе це нібито було зроблено виключно для підготовки до виборів.

Колишній Президент України Петро Порошенко також розповів, що спілкувався з послом України у Великій Британії Валерієм Залужним, який раніше був головнокомандувачем Збройних сил України. Однак вони не обговорювали питання участі у виборах, оскільки президент виступає проти їх проведення.

“Я вважаю, що може бути ситуація, коли нікуди буде вибиратися. Я вважаю, що саме існування держави зараз під загрозою”, – зазначив Порошенко.

Проте Давид Арахамія, лідер фракції “Слуга народу”, висловив свою думку з приводу заяв Порошенка. Він підкреслив, що проведення виборів в умовах воєнного стану неможливе.

Арахамія нагадав, що представники всіх політичних сил і об’єднань домовилися про те, що вибори відбудуться не раніше, ніж за пів року після завершення воєнного стану. Голова фракції “Слуга народу” також закликав усіх ще раз уважно ознайомитися з текстом документа.

Населення України виступає проти виборів під час війни – Зеленський

На думку президента Зеленського українці бажають завершення конфлікту та проведення виборів, однак населення України виступає проти проведення виборів в умовах бойових дій.

Про це голова держави сказав в інтерв’ю ITV News.

Президент заявив, що всі ми прагнемо завершення військового конфлікту та проведення виборів. Президент, як жоден інший, бажає якнайшвидшого завершення цієї війни. Проте в умовах воєнного стану наше населення виступає супроти необхідності проводити вибори. Люди усвідомлюють можливі наслідки.

Президент зазначив, що не відчуває побоювань з приводу виборів, але задля проведення останніх необхідно завершити чи припинити воєнний стан в Україні.

“Якщо ми призупинимо воєнний стан – ми втратимо армію”, – сказав він.

Зеленський заявив, що в такій ситуації росіяни будуть раді. Питання про боєздатність і моральний дух стає актуальним. На законодавчому рівні неможливо утримувати таку армію й це незаперечний факт.

Президент України наголосив, що Російська Федерація використовує цю ситуацію для проведення наступальних операцій і операцій у відповідь. Крім того, він звернув увагу на людей, які опинилися за межами країни та на територіях, тимчасово контрольованих Росією.

“Там (за кордоном) 8 млн людей. Як голосувати без них? Треба обов’язково розуміти, що вони могли скористатись абсолютним своїм правом громадянина України. І що робити з мільйонами які на окупованих територіях?”, – заявив Зеленський.

Крім того, президент України наголосив, що країна-агресор використовуватиме ситуацію, що склалася, для поширення своєї ідеології.

У Польщі депутати розкритикували висловлювання Зеленського

Представники польської опозиції стверджують, що Володимир Зеленський вплинув на результати виборів у Польщі. Вони також називають українського президента «коміком», яким, на їхню думку, керують із Німеччини.

Під час візиту до Варшави 15 січня Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю польським ЗМІ прокоментував заяву кандидата у президенти Польщі Кароля Навроцького, що той не бачить Україну ні в Євросоюзі, ні в НАТО.

“Володимир Зеленський нахабно бере участь у виборчій кампанії у Польщі на боці пронімецького Рафала Тшасковського та нападає на Кароля Навроцького, який є польським політиком і захищає польські інтереси”, – депутат від партії ПіС Януш Ковальський.

Критичні зауваження щодо заяви Зеленського висловив депутат Європарламенту від партії «Право і справедливість» Міхал Дворчик в ефірі радіостанції RMF FM.

“На мою думку, це була зайва заява. Тут радники президента не зробили домашнє завдання і, ймовірно, погано підготували президента до цього візиту до Польщі”, – сказав він.

У травні 2025 року у Польщі відбудуться вибори президента.

Доленосний 2025-й: як вибори в Європі та Канаді вплинуть на Україну

Україна уважно спостерігає за низкою виборів, що відбудуться у 2025 році в Європі й Канаді, оскільки їхні результати можуть безпосередньо вплинути на зовнішню підтримку української держави.

На тлі складної міжнародної ситуації та продовження війни з Росією, партії та лідери, які прийдуть до влади у цих державах, здатні або зміцнити нинішній курс на допомогу Україні, або, навпаки, підважити його.

Перш за все, привертають увагу дострокові парламентські вибори у Німеччині, призначені на 23 лютого. Президент Франк-Вальтер Штайнмаєр розпустив Бундестаг через політичний глухий кут у формуванні стабільної коаліції. Німецький політикум останнім часом стикається з посиленням “Альтернативи для Німеччини”, політичної сили з ультраправим і проросійським відтінком. Якщо ця партія набере критичну вагу у майбутньому парламенті, підтримка України може опинитися під загрозою. Водночас провідні позиції можуть посісти християнські демократи (ХДС), які виступають за продовження допомоги Києву. Зрештою, хто саме сформує уряд, визначить, чи зберігатиме Німеччина активну участь у проукраїнській коаліції.

Ще один важливий фронт — президентські вибори в Румунії. Країна вже потрапила у невизначеність, оскільки результати попереднього першого туру анулював Конституційний суд. Проєвропейська кандидатка Єлена Ласконі та інші ліберальні сили ще мають шанси утримати курс на сприяння Україні. Проте є й політики, відкрито чи приховано симпатизуючі ідеї територіальних компромісів з Києвом, що особливо непокоїть, враховуючи необхідність спільної безпекової політики у регіоні. Вирішальним стане те, чи зможе румунський електорат віддати перевагу тим, хто бачить майбутнє в більш тісній взаємодії з Європою, і, відповідно, продовжить підтримувати український курс.

У Польщі, де 18 травня відбудуться президентські вибори, завершується друга й остаточна каденція Анджея Дуди. Його спадщина — одна з найбільш рішучих проукраїнських політик у Європі. Хоча роль президента у Польщі здебільшого стосується зовнішньої політики та оборони, від поглядів нового очільника багато залежатиме в тому, як Варшава продовжить чи скоригує курс підтримки України. Прогнозують, що головна боротьба точитиметься між мером Варшави Рафалом Тшасковським та представником “Права і справедливості” Каролем Навроцьким. Перший вважає, що інтереси Польщі безпосередньо пов’язані із захистом України, а другий — більш скептичний, хоча відкрито антикерівництво в Україні не декларує.

Натомість у Молдові 11 липня відбудуться парламентські вибори, що можуть стати ще серйознішим випробуванням для президента Маї Санду та її партії “Дія і справедливість”. Попри те що під час минулих президентських перегонів їй вдалося здолати проросійські сили, на парламентських виборах вони цілком можуть об’єднатися і здобути більшість. Це може перекреслити проєвропейський вектор і суттєво змінити ставлення Кишинева до України, особливо якщо уряд формуватимуть політики з відкрито проросійською позицією.

Тим часом Чехія, яка вже зарекомендувала себе як надійний союзник Києва, в жовтні обиратиме новий парламент. Чинний кабінет міністрів під керівництвом Петра Фіали демонструє чітку проукраїнську позицію, але в країні розгортаються консервативні та частково проросійські настрої. На виборах фаворитом може стати партія мільярдера Андрея Бабіша, який свого часу виступав із скептичними коментарями щодо української інтеграції з ЄС. Якщо опозиції вдасться повернути собі владу, то рівень підтримки України, хоч і не зійде нанівець, але ризикує зменшитися.

Канада, де на 25 жовтня заплановані парламентські вибори, залишається одним із найбільш послідовних партнерів України. Прем’єр Джастін Трюдо, який очолює уряд із 2015 року, нині втрачає популярність, і Консервативна партія під керівництвом П’єра Пуальєвра має реальні шанси на перемогу. Утім, канадський політикум у більшості налаштований на підтримку України, й навіть зміна уряду, ймовірно, не стане поворотом на 180 градусів. Проте кожен нюанс у формуванні нового кабінету може вплинути на масштаби та форму допомоги Києву.

Таким чином, 2025 рік обіцяє виявитися складним з огляду на низку виборчих перегонів, у яких прихильники посилення зв’язків із Україною можуть зіткнутися з тими, хто або втомився від війни, або схильний до “м’яких” компромісів із Росією. Кожне з цих голосувань несе ризики перегляду курсу на підтримку Києва — як у політичному, так і в економічному сенсі. У Німеччині, Румунії, Польщі, Молдові, Чехії та Канаді існує достатньо сил, що можуть якщо не розвернути, то принаймні пригальмувати проукраїнську політику.

Глобально ж, зважаючи на втому європейських суспільств від затяжних криз та економічні виклики, голоси “поміркованих” чи навіть приховано проросійських сил ризикують зростати. Участь таких сил у коаліціях, набуття впливу на формування урядів неодмінно відбиватиметься на готовності постачати зброю, фінансову допомогу або посилювати санкції проти Росії. Тож Україні варто пильно стежити за всіма цими виборами й налагоджувати комунікацію з ключовими кандидатами, щоб за будь-якого розкладу забезпечити собі стабільних та надійних партнерів.