В Офісі президента спростували заяви про підготовку виборів в Україні

В Офісі президента України заперечили можливість офіційного оголошення виборчого процесу без створення належних безпекових умов. У владі наголошують, що будь-які розмови про початок виборів або референдуму під час активної фази війни є передчасними.

Про це повідомляє “Апостроф” з посиланням на джерела РБК-Україна в оточенні президента.

За словами співрозмовника видання, позиція залишається незмінною і напряму залежить від ситуації з безпекою в країні.

Раніше іноземні медіа повідомляли про начебто старт процесу планування президентських виборів в Україні, які можуть відбутися одночасно з референдумом щодо потенційної мирної угоди з росією. У публікаціях йшлося про те, що відповідний план нібито можуть представити найближчим часом, а саме голосування розглядалося у весняний період.

Водночас у владі підкреслюють, що ключовою умовою для будь-якого виборчого процесу залишається гарантування безпеки громадян, стабільна ситуація в регіонах та можливість рівного доступу виборців до участі у голосуванні.

Нагадаємо, раніше ми писали, що представники США обговорювали з українськими дипломатами можливість укладення мирної угоди вже навесні, а також проведення виборів і референдуму в Україні, однак у Києві наголошували на нереалістичності таких строків без гарантій безпеки та стійкого режиму припинення вогню.

Оновлення (11:50)

24 лютого в Україні не планують оголошувати про проведення президентських чи парламентських виборів. Таку заяву зробила голова громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська, коментуючи публікацію західних медіа щодо можливих виборчих рішень.

За її словами, серед народних депутатів і експертів є спільна позиція: проведення виборів можливе не раніше ніж через щонайменше пів року після завершення воєнного стану. Наразі жодних рішень, які б наближали виборчий процес, не ухвалено.

Айвазовська наголосила, що для організації виборів необхідні зміни не лише до виборчого законодавства, а й до кримінального та адміністративного кодексів. За її оцінкою, цей етап буде складним і тривалим з огляду на відсутність у парламенті стабільної більшості.

Оновлення (15:11)

Заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик заявив, що чинне законодавство не дозволяє проводити вибори під час війни, а нові норми наразі лише обговорюються у Верховній Раді.

США хочуть укласти мир в Україні і провести вибори навесні

Представники США вели переговори з українськими дипломатами про укладення миру в березні. Обговорювалася також можливість проведення виборів і референдуму в Україні вже в травні.

Про це повідомляє Reuters з посиланням на джерела.

Переговірники з США та України провели зустрічі з метою укласти мирну угоду в березні, однак, швидше за все, цей термін не буде дотриманий через розбіжності з територіального питання.

Американські та українські представники ведуть переговори про рамкову угоду, що передбачає проведення референдуму одночасно з виборами. Два джерела підтвердили, що чиновники обговорювали організацію виборів і референдуму на травень.

Проте, деякі інформаційні джерела охарактеризували запропонований Сполученими Штатами графік як нездійсненний. У нинішніх умовах проведення виборів займе приблизно шість місяців, вимагатиме внесення змін до законодавства і супроводжуватиметься значними фінансовими витратами. Більш того, Україна наполягає на збереженні режиму припинення вогню протягом всієї виборчої кампанії, тоді як Кремль неодноразово порушував свої зобов’язання щодо узгодження умов бойових дій.

“Київ вважає, що жодні домовленості неможливі без гарантій безпеки від США та інших партнерів”, – зазначило джерело.

Під час останніх переговорів в Абу-Дабі та Маямі американська делегація на чолі зі спеціальним посланником Стівом Віткоффом і зятем президента США Джаредом Кушнером настійно рекомендувала українським партнерам прискорити проведення голосування.

За інформацією з джерел, американські переговорники стверджують, що з наближенням проміжних виборів у листопаді Трамп, швидше за все, буде приділяти більше уваги внутрішнім питанням. Це означає, що високопоставлені американські чиновники матимуть менше часу і політичних ресурсів для досягнення мирної угоди.

На вибори в Україні потрібно щонайменше 10 млрд гривень

Вибори в Україні коштуватимуть бюджету 10 млрд гривень за цінами 2024 року, причому значна частина цієї суми піде на зарплати співробітників, які беруть участь у процесі.

Про це в ефірі “Ранок.LIVE” заявив заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик.

“Вартість організації проведення президентських виборів сягає від 4,5 до 6,5 млрд гривень, вартість парламентських виборів — 4,5 мільярда гривень. 70% цих видатків — це оплата праці членів окружних і дільничних виборчих комісій”, — розповів Дубовик.

Він також зазначив, що підсумкова сума буде набагато більшою за озвучену. 10 млрд не включають в себе витрати місцевих органів влади, Міністерства оборони та Міністерства закордонних справ, які повинні виділити кошти зі своїх бюджетів на підготовку дільниць.

Заступник голови ЦВК зазначив, що зазначена сума є попередньою і розрахована виходячи з цін 2024 року.

Зеленський шукає союзників перед виборами – Bloomberg

В умовах посилення корупційних скандалів президент України Володимир Зеленський активізує взаємодію з можливими політичними опонентами, оскільки перспектива проведення виборів стає все більш реальною.

Про це пише “Bloomberg”.

У четвер президент України провів бесіду з Валерієм Залужним, який раніше очолював ЗСУ і нині є послом України у Великій Британії. Залужного багато хто вважає головним конкурентом чинного президента. У 2024 році їхні відносини загострилися після невдалого українського контрнаступу, що стався роком раніше. Ключовим моментом стало звільнення популярного серед українців генерала з посади.

Також Зеленський зустрічався з людьми, які, судячи з усього, мають потенціал для політичного зростання.

Серед них виділяється Сергій Притула, який раніше працював телеведучим, чия благодійна ініціатива активно допомагає Збройним силам України в період повномасштабної війни. Також агентство згадує відомого активіста Сергія Стерненка.

Серія зустрічей вказує на те, що український президент, ймовірно, намагається зміцнити свої позиції в області післявоєнної політики.

Український політолог Володимир Фесенко в інтерв’ю “Bloomberg” зазначив, що всіх недавніх співрозмовників Зеленського об’єднує їхня популярність і можливість стати конкурентами на майбутніх виборах.

“Немає сумнівів, що це відбувається в контексті потенційних президентських виборів”, – сказав експерт.

ЦВК розробила пропозиції щодо проведення виборів в умовах воєнного стану

Центральна виборча комісія розробила пропозиції щодо зміни законів, що регулюють проведення загальнодержавних виборів в Україні після завершення або скасування воєнного стану.

Про це повідомляє прес-служба секретаріату ЦВК.

Зокрема, ці пропозиції будуть адресовані Комітету Верховної Ради України з питань державного управління, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, а також робочій групі, що займається питаннями організації виборів.

ЦВК зазначає, що запропоновані законодавчі ініціативи враховують як специфічні аспекти, так і можливі ризики, пов’язані з майбутніми загальнодержавними виборами. Ці пропозиції планується обговорити в рамках згаданої робочої групи під час розробки законопроекту, спрямованого на забезпечення належної організації та проведення президентських і парламентських виборів в Україні.

“Комісія жодним чином не наполягає, що запропоновані нею пропозиції є безальтернативними варіантами розв’язання проблем післявоєнних виборів. Навпаки, ми хочемо, щоб вони стали стимулом або тригером для широкої дискусії для пошуку відповідей на питання, як у післявоєнних умовах забезпечити виборчі права громадян і захистити українські демократичні вибори від втручання держави-агресора”, – зазначив голова ЦВК Олег Діденко.

Для дипломатичного врегулювання конфлікту Україна повинна бути готова до виборів — заявив Зеленський

Президент України Володимир Зеленський підкреслив, що підготовка до виборів є ключовим елементом дипломатичної стратегії щодо врегулювання конфлікту з Росією.

Він заявив про це на брифінгу.

Зеленський зазначив, що проведення виборів в умовах військового конфлікту викликає труднощі, пов’язані з питаннями безпеки та чинним законодавством, яке це забороняє. Однак Україна не може ігнорувати цей процес, оскільки він є частиною переговорного процесу.

“Не може бути жодних причин, які зупиняють нас у дипломатичному треку. І я не хочу, щоб ми були звинувачені американською стороною, що Росія йде на якісь компроміси, а Україна не йде. І тому я сказав нашим парламентарям, ви повинні готувати цей трек. Це не означає, що вони будуть. Але готувати цей трек нам потрібно”, — сказав Зеленський.

Президент заявив, що участь у виборах не слід розглядати як поступку Росії.

«Може так статися, що війна буде продовжуватися, якісь події будуть продовжуватися, і якісь вимоги можуть бути. Це не означає, що Україна повинна йти на вимоги Росії. Ми суверенна держава. Але, тим не менш, ми маємо знаходити якийсь компроміс, щоб не втратити Америку в переговорному процесі. Не втратити партнерів. Я маю на увазі безумовно дуже важливу позицію Європи», — сказав президент.

Він наголосив, що Україна вживе всіх необхідних заходів для встановлення миру.

“Ми готові зробити з нашого боку все. Я не тримаюся за крісло і не буду. Якщо це допомагає нам закінчити війну, давайте це робити”, — зазначив Зеленський.

Президент також зазначив, що запросив підтримку у партнерів для організації голосування.

“Я сказав, ми готові до виборів, але, якщо під час війни, допомагайте нам щодо припинення вогню. Окремо допомагайте нам щодо підтримки інфраструктури для проведення виборів”. — сказав він.

Вибори у воєнний час можуть пройти невдало з багатьох причин

Проведення виборів в особливий період або під час воєнного стану пов’язане з ризиками для безпеки. Це може знизити явку виборців і відлякати міжнародних спостерігачів.

Про це заявив голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко.

“Як забезпечити проведення виборчого процесу і голосування в умовах обстрілів, постійних повітряних тривог, можливої зміни лінії фронту. Це дуже складні питання. Не знаю, як на них давати відповіді”, – сказав Діденко.

В умовах воєнного стану, обстрілів і тривог необхідно забезпечити дотримання принципів і стандартів виборчого процесу. Важливо гарантувати рівність кандидатів, надати доступ до засобів масової інформації та забезпечити свободу агітації.

“Голосування військовослужбовців: у повоєнний період – складне завдання, в період воєнного стану воно складніше в рази, в десятки разів, мабуть. І ми розуміємо, що досить велика кількість військовослужбовців просто не зможе проголосувати, якщо бойові дії триватимуть”, – зазначив голова ЦВК.

Він також підкреслив проблему безпеки. На його думку, якщо військові збираються разом для голосування, це може спричинити додаткові атаки, що, в свою чергу, збільшує ризик для їхнього життя.

Ще однією проблемою є забезпечення функціонування виборчої інфраструктури в нестандартних умовах, включаючи випадки відключення електроенергії.

“Виборчий процес – швидкоплинний. Строки короткі, чітко визначені. І збити Центральну виборчу комісію, наприклад, на стадії реєстрації, прийому документів, забезпечення виготовлення виборчих бюлетенів дуже нескладно, організувавши ту ж атаку, тривогу”, – підкреслив Діденко.

Він також зазначив, що, з точки зору закону, повернути ці терміни може виявитися не тільки неможливим, але й вкрай скрутним, не порушуючи хід виборів.

Голова ЦВК підкреслив, що всі процедури, розроблені комісією для голосування за кордоном, вимагають певного періоду для підготовки.

“Якщо ми говоримо про вибори в особливий період в короткі строки, то навіть за максимального сприяння і допомоги іноземних держав може бути дуже складно розширити можливості для голосування шляхом створення додаткових виборчих дільниць”, – сказав Діденко.

Він підкреслив, що попереду масштабна робота, яку належить виконати нашим посольствам і консульствам спільно з представниками інших країн. Цей процес вимагає часу і узгодження.

На окупованих Росією територіях виборів не буде – Зеленський

Президент Зеленський зазначив, що на територіях, непідконтрольних Україні, неможливо організувати чесні та демократичні вибори.

Цю заяву голова держави зробив під час спільної конференції з прем’єр-міністром Португалії Луїшем Монтенегро в Києві.

Політик зазначив, що на територіях, не контрольованих Україною, неможливо організувати чесні та демократичні вибори. На його думку, Росія зазвичай спочатку оголошує бажаний результат, а потім “підраховує голоси”, що не дозволяє провести справжні вибори.

“На неконтрольованих Україною територіях, тимчасово окупованих, не можуть проводитися вибори. Бо зрозуміло, як вони будуть проводитися – так, як це завжди робить Росія. Вона спочатку говорить про результат, навіть своїх внутрішніх виборів, а вже потім підраховує вже голоси”, – зазначив Зеленський.

Президент також заявив, що майбутні вибори в Україні визначатимуться двома основними питаннями: безпекою та законодавством. Він зазначив, що незважаючи на можливість змін у законодавстві в умовах війни, питання безпеки залишається пріоритетним і першочерговим.

Нагадаємо, що в умовах воєнного стану в Україні заборонено проводити вибори, включаючи президентські. Через тривалий конфлікт у країні не відбулися вибори до Верховної Ради, заплановані на 2023 рік, а також вибори президента, які мали пройти у 2024 році. Російська сторона та її пропаганда використовують цю обставину для твердження, що чинна українська влада є нелегітимною.

Повернення Бабіша не означає зміни курсу Чехії щодо підтримки України

За підсумками парламентських виборів у Чехії мільярдер-популіст Андрій Бабіш став лідером, але його партія ANO не набрала достатньо голосів для формування більшості.

Про це повідомляє “The Guardian”.

Підсумки голосування вказують на політичне повернення Андрія Бабіша, який очолював уряд Чехії з 2017 по 2021 рік. Передбачається, що його політична стратегія може зміститися в бік Угорщини та Словаччини, які останнім часом демонструють проросійську орієнтацію і знижують підтримку України.

ANO, незважаючи на перемогу, не має абсолютної більшості в парламенті, що робить ймовірним запрошення Бабіша до переговорів про формування коаліції. Сам Бабіш відкинув можливість співпраці з політичними силами, що увійшли до уряду після виборів 2021 року. Його потенційними союзниками залишаються дві маргінальні партії: антиімміграційна “Свобода і пряма демократія”, яка отримала 7,9% голосів, і права партія “Автомобілісти” з результатом 6,8%.

Експерти вважають, що для формування більшості Бабішу буде потрібна коаліція з обома цими партіями.

“Ми неодмінно проведемо переговори з СПД і представниками автомобілістів і будемо працювати над створенням уряду, який очолить ANO”, – зауважив він.

Бабіш неодноразово висловлював побоювання щодо надання військової допомоги Україні. Внаслідок такої позиції його часто порівнюють з “чеським Орбаном” як у самій Чехії, так і за її межами.