США не схвалюють план ЄС щодо використання заморожених коштів Росії

США не підтримали пропозицію ЄС використовувати заморожені російські активи для допомоги Україні через “репараційну позику”.

“Bloomberg” пише про це з посиланням на джерела серед чиновників США та Європи.

Американські представники заявили, що поки не мають наміру брати участь у цьому проєкті через побоювання щодо стабільності фінансових ринків. Одне з джерел уточнило, що США не беруть на себе жодних зобов’язань щодо цієї ініціативи ЄС.

Як відомо, Європейський союз планує використовувати заморожені активи центральних банків Росії як забезпечення для залучення кредитів на загальну суму до 140 млрд євро (приблизно 160 млрд доларів) для надання підтримки Україні. Європейська комісія розробляє детальний механізм, який буде оприлюднений тільки після затвердження лідерами країн-членів ЄС. Очікувана подія відбудеться на саміті в Брюсселі цього тижня.

Європейські представники висловили невдоволення тим, що США не надали очікуваної підтримки. Вони нагадали, що раніше адміністрація Трампа закликала Європейський союз більш активно використовувати заморожені російські активи.

Неприйнятно тиснути на Україну з питання Донбасу – Каллас

В ЄС вважають неприпустимим чинити тиск на Україну, яка стала жертвою агресії, з метою повної відмови від Донецької та Луганської областей.

Кая Каллас зробила цю заяву на прес-конференції за підсумками засідання Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ.

У провідного дипломата ЄС запитали, чи повинна Україна відмовитися від контролю над рештою Донбасу, щоб досягти угоди з Росією про припинення бойових дій.

“Не можна забувати, що Росія – агресор, а Україна – жертва. Тиск на Україну як на жертву – неправильний шлях. Це небезпечно не тільки для України, але і для безпеки Європи та світу. Якщо агресія Росії буде успішною, це може стати прикладом для інших країн, які вирішать вдатися до насильства”, – підкреслила Каллас.

За її словами, в ЄС розроблена чітко сформульована стратегія.

“Здійснення тиску на Росію припинить цю війну”, – заявила Каллас.

На її думку, Росія має потенціал для швидкого завершення конфлікту, проте російський лідер не прагне цього.

“Якщо ми поступимося, Росія отримає бажане. Тоді ми побачимо повторення того, що вже було в історії”, – вважає Каллас.

Вона зазначила, що Євросоюз дотримується чіткої позиції – підтримувати Україну в захисті і чинити тиск на Росію для припинення війни.

Її запитали, чи можна вважати президента США Дональда Трампа надійним партнером для Європи, враховуючи, що він планує зустрітися з Путіним без участі президента України Володимира Зеленського.

“Президент Трамп щиро хоче припинити війну. Це очевидно. Ми теж хочемо миру. Українці, безумовно, мріють про припинення бойових дій. Єдина країна, яка не прагне цього, — Росія”, — підкреслила Каллас.

Вона вважає, що не варто відволікати увагу європейців, оскільки важливо спонукати Росію прагнути до миру. Відповідно, якщо європейські країни не беруть участі в двосторонніх зустрічах між Трампом і Путіним, то “нічого не повинно випливати з цих зустрічей”.

Каллас окремо підкреслила, що Україна з лютого готова до повного припинення вогню, але Росія, на її думку, не має щирого прагнення до миру.

“Всі ми хочемо, щоб Трамп припинив війну. Але Путін почне переговори тільки тоді, коли зрозуміє, що програє”, – підкреслила Каллас.

Цього тижня Євросоюз має намір ввести додаткові санкції проти Росії, заявила верховний представник ЄС.

“Міністри чітко дали зрозуміти, що після 19-го пакету санкцій нам потрібно готуватися до наступного. Це не стане останнім пакетом”, – сказав Каллас.

Вона зазначила, що Україні потрібна більша фінансова і військова допомога.

“Міністри обговорили ідею Єврокомісії використовувати заморожені російські активи для потреб оборони України. Сьогодні існує потужна підтримка цієї ініціативи. Важливо швидко вирішити правові та фіскальні питання цього тижня. Репараційна позика може стати потужним сигналом для Москви, що вони не зможуть вистояти довше за нас”, – підкреслила Каллас.

В рамках снарядної ініціативи для України, з 2 млн боєприпасів поки не вдалося зібрати 300 тис снарядів.

Євросоюз має намір припинити постачання російського газу до Угорщини та Словаччини

ЄС після трьох років переговорів рішуче налаштований припинити постачання російського газу до Угорщини та Словаччини.

Про це повідомляє “Politico”.

У понеділок 27 країн Євросоюзу планують затвердити новий закон, який припинить постачання російського газу до Угорщини та Словаччини, незалежно від їх згоди чи незгоди.

“Угорщина і Словаччина перерахували мільярди євро до Росії. Ці кошти йдуть на розвиток військової машини країни, що є абсолютно неприпустимим. Настав час ЄС проявити політичну рішучість”, – зазначив міністр енергетики Литви Жигімантас Вайчюнас.

ЄС прагнув досягти угоди з Будапештом і Братиславою, запропонувавши тимчасові поступки щодо поставок енергоресурсів з Москви. Однак у Брюсселі зрозуміли, що стратегія, заснована на консенсусі, зайшла в глухий кут. У зв’язку з цим Єврокомісія вирішила змінити підхід і запропонувала юридичну заборону на російський газ. Згідно з цією пропозицією, з 2026 року буде введена заборона на постачання за короткостроковими контрактами, а до кінця 2027 року — за довгостроковими.

“На відміну від санкцій, які вимагають одностайного схвалення всіх країн-учасниць, цей захід розглядається як торговельна ініціатива. Тому для її прийняття достатньо кваліфікованої більшості голосів. Це означає, що Угорщина і Словаччина не зможуть накласти вето”, – підкреслює видання.

20 жовтня міністри енергетики ЄС мають намір затвердити законопроект, незважаючи на протидію з боку Угорщини та Словаччини. Вони готові до фінальних переговорів з Європарламентом.

“Ми укладемо угоду, незважаючи на їхній опір. Тема непроста, але я вірю, що ми впораємося”, – сказав посадовець ЄС.

Напередодні голосування міністрів ЄС обидві країни вжили всіх можливих заходів, щоб не допустити прийняття рішення про повну відмову від російських енергоносіїв.

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив про намір заблокувати 19-й пакет антиросійських санкцій ЄС, якщо Брюссель не піде на поступки в питанні заборони на поставки газу з Москви. Однак інші держави-члени Євросоюзу мають намір дотримуватися своєї позиції.

“Вони завжди шукають шляхи до відступу, але зараз потрібно проявити рішучість”, – підкреслив міністр енергетики Литви.

Угорщина і Словаччина продовжують наполягати на тому, що даний законопроект завдасть значної шкоди їх енергетичній системі, спровокує зростання цін і негативно вплине на промисловість.

Євросоюз затвердив фінансування оборони в розмірі 1,5 млрд євро

Європейський Союз прийняв рішення виділити 1,5 млрд євро на зміцнення обороноздатності у зв’язку з війною Росії проти України.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

П’ята частина цієї суми буде спрямована на розвиток оборонного співробітництва з Україною.

Данія, яка в даний момент головує в Європейському Союзі, досягла попередньої угоди з Європарламентом про нову програму фінансування у вигляді грантів, яка діятиме до 2027 року.

Досягнення цієї угоди стало підсумком більш ніж року напружених дискусій, в тому числі про правила “купуй європейське”, за які активно виступала Франція.

Троельс Лунд Поульсен, міністр оборони Данії, повідомив, що програма спрямована на підвищення здатності країни виробляти і поставляти критично важливе оборонне обладнання. Це, за його словами, забезпечить швидку і рішучу реакцію на ускладнення ситуації в сфері безпеки.

У четвер було досягнуто угоди, що передбачає суворі правила для продукції. Згідно з цими правилами, вартість компонентів, вироблених за межами ЄС і асоційованих країн, не повинна становити більше 35% від розрахункової вартості готового продукту.

Після вступу в силу нового бюджету ЄС програма отримає значне фінансування. В рамках запропонованого плану витрат на період з 2028 по 2034 роки передбачено виділення 131 мільярда євро на оборону і космічні дослідження.

Європарламент прийняв резолюцію про збиття російських об’єктів

Європарламент засудив агресію Росії проти країн ЄС і НАТО, закликавши до єдиної і рішучої відповіді на загрози безпеці альянсу.

Відповідна інформація з’явилася на сайті законодавчого органу ЄС.

Документ надає всім країнам Європейського Союзу право на знищення російських повітряних об’єктів.

Депутати Європарламенту висловили рішуче засудження “безрозсудних і ескалаційних дій” Росії. Зокрема, вони засудили порушення повітряного простору Польщі, Естонії, Латвії, Литви та Румунії. Крім того, депутати Європарламенту розкритикували цілеспрямовані атаки дронів на критично важливу інфраструктуру Данії, Швеції та Норвегії.

Європарламент заявляє, що ці інциденти є частиною масштабної військової та гібридної агресії, яку Росія здійснює проти Євросоюзу, і підкреслює, що вся відповідальність за ці дії лежить виключно на Москві.

Парламент схвалив створення системи “стіни дронів” на східному кордоні Європейського союзу та ініціативу Eastern Flank Watch. Ці заходи спрямовані на захист усіх країн-членів від гібридних загроз. Євродепутати підкреслили важливість узгодженої, єдиної та пропорційної реакції, включаючи нейтралізацію повітряних загроз.

Європарламент стверджує, що дії Росії проти Євросоюзу, які можна охарактеризувати як диверсійні та гібридні, мають всі ознаки державного тероризму, хоча формально вони не є актами збройного нападу.

Європейський парламент закликав до розширення співпраці з Україною у сфері оборони, приділяючи особливу увагу технологіям БПЛА та методам протидії їм. Парламентарі підкреслили необхідність оперативного прийняття Європейської програми оборонної промисловості (EDIP) та запуску ініціативи SAFE. Ці заходи спрямовані на використання українського досвіду та забезпечення фінансування спільних оборонних проєктів.

За резолюцію проголосували 469 депутатів, 97 висловилися проти, а 38 утрималися від голосування.

План ЄС щодо відмови від російських енергоносіїв подолав перший політичний етап

Посли країн ЄС домовилися передати міністрам план щодо відмови від російської нафти і газу до 2028 року.

Агенція “Reuters” отримало цю інформацію від анонімних дипломатів.

Подолання першої політичної перешкоди стало важливим етапом на шляху до прийняття закону, за який уряди країн-членів голосуватимуть пізніше цього місяця.

ЄС обговорює законодавчі ініціативи, спрямовані на поступову відмову від російської нафти і газу до січня 2028 року. Мета цих заходів — позбавити Кремль доходів, які використовуються для фінансування війни проти України.

На закритій зустрічі в середу посли Євросоюзу досягли згоди про передачу законопроекту на розгляд міністрів для подальшого схвалення на засіданні 20 жовтня.

Майже всі країни ЄС висловили свою підтримку запропонованому плану, що вказує на його високу ймовірність схвалення, незважаючи на критику з боку Угорщини та Словаччини. Переговори, що стосуються технічних аспектів, тривають напередодні голосування, запланованого на 20 жовтня.

Одне з питань, яке потребує вирішення, стосується необхідності отримання попереднього дозволу на експорт скрапленого природного газу до Європи перед його відвантаженням. Крім того, передбачається, що газ повинен проходити перевірку походження митними органами після прибуття в порти Європейського Союзу. Це робиться для того, щоб переконатися, що газ, який поставляється, не має російського походження.

Відповідно до плану, імпорт російського газу за новими угодами повинен припинитися з січня 2026 року. Короткострокові діючі контракти закінчаться в червні 2026-го, а довгострокові – в січні 2028 року.

В даний час такі країни, як Франція, Бельгія та Угорщина, продовжують імпортувати російський газ, який становить близько 12% від загального обсягу поставок газу до Європейського Союзу. Згідно із законом, Угорщина і Словаччина зобов’язані розробити національні плани щодо повного припинення цих поставок до 2028 року.

Щоб затвердити план, необхідно, щоб за нього проголосувала кваліфікована більшість держав-членів ЄС. Після цього розпочнеться процес переговорів між країнами ЄС і Європарламентом для вироблення остаточного тексту закону.

Європейський Союз відклав прийняття 19-го пакету санкцій

Затвердження 19-го пакету санкцій в Європейському Союзі перенесено на наступний тиждень через позицію Австрії.

Про це повідомляє “Reuters”.

Австрія висунула ініціативу, яка може створити небезпечний прецедент у питанні обміну корпоративних активів в Росії на заморожені активи країн, що перебувають у стані конфлікту з Європою. Представники Австрії заявили, що їхня країна не підтримає новий пакет санкцій проти Росії, якщо Євросоюз не вживе заходів щодо розблокування частини російських активів. Це необхідно для компенсації австрійському Raiffeisen Bank, який зіткнувся зі штрафами, накладеними російським судом.

Ряд держав зазначили, що не можуть підтримати цю пропозицію, оскільки це буде рівнозначно визнанню законності рішень російських судів щодо вилучення західних активів. Вони висловлюють побоювання, що такий крок створить небезпечний прецедент, який може призвести до обміну європейськими корпоративними активами в Росії на заморожені російські активи в Європі.

“Якщо ми оберемо цей шлях, то можемо розблокувати значні російські активи. Не думаю, що це наша мета”, – сказав один із співрозмовників “Reuters”.

Німеччина і Франція також не підтримали ініціативу.

Україна отримала ще 4 млрд євро кредиту від ЄС за рахунок росактивів

1 жовтня Україна отримала від ЄС фінансову допомогу в розмірі 4 млрд євро. Ці кошти надані в рамках ініціативи G7 ERA.

Про це оголосили в Міністерстві фінансів України.

В межах програми ERA Міністерство фінансів отримало від Європейського Союзу 14 млрд євро із запланованих 18,1 млрд євро.

Очікується, що Україна отримає решту коштів від ЄС до кінця 2025 року.

Залучені фінансові ресурси можуть бути спрямовані на фінансування пріоритетних статей держбюджету в сферах соціального захисту, оборони та на відновлення інфраструктури.

“Європейський Союз із лютого 2022 року є найбільшим надавачем прямої бюджетної допомоги Україні – 62,5 млрд євро. Кошти ERA стали важливим інструментом забезпечення бюджетних потреб у 2025 році”, – зазначив глава Мінфіну Сергій Марченко.

Механізм Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA), ініційований країнами G7, передбачає надання Україні кредиту до 50 млрд доларів США. Погашення цього кредиту буде здійснюватися за рахунок доходів, отриманих від заморожених російських суверенних активів.

Деякі країни ЄС виступають проти введення системи для прискорення прийняття України

ЄС розглядає можливість прийняття рішень про прийом нових членів кваліфікованою більшістю. Це може прискорити процес вступу для України та Молдови. Однак деякі країни проти.

Про це повідомляє “Politico”.

План зустрічає значний опір. Франція, Нідерланди, Греція і, можливо, Данія висловлюють занепокоєння тим, що зміни в правилах можуть обмежити їх можливості блокувати заявки, які вони вважають проблемними.

Для цих країн право вето відіграє ключову роль у захисті національного суверенітету: Греція прагне заблокувати вступ Туреччини, Болгарія хоче контролювати процес інтеграції Північної Македонії, а Хорватія — Сербії.

“Ми сумніваємося, що варто змінювати правила гри в процесі… Використання кваліфікованої більшості при вступі нових членів може призвести до політизації процесу”, — зазначив високопоставлений дипломат ЄС.

Водночас окремі керівники, включаючи президента Фінляндії Олександра Стубба, виступають за введення більш гнучких процедур прийняття рішень, особливо в контексті України.