Україна може зіткнутися з нестачею коштів на військові потреби вже в червні – Bloomberg

Україна може зіткнутися з нестачею коштів для продовження війни з Росією вже через два місяці. Це пов’язано з невизначеністю щодо надання фінансової допомоги з боку основних західних партнерів країни.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

За інформацією українських та зарубіжних чиновників, які вирішили не розкривати своїх імен, у Києва на даний момент достатньо коштів лише для покриття витрат до червня.

У поточному році Україна планує витратити $15 млрд на придбання американського озброєння. До 2026 року загальна сума іноземної допомоги, необхідної країні, сягне $52 млрд.

Росія нарощує доходи завдяки зростанню світових цін на нафту, спричиненому війною в Ірані. Ця конфліктна ситуація також відволікає військові ресурси та увагу президента США Дональда Трампа, відсуваючи на другий план дипломатичні зусилля щодо врегулювання ситуації в Україні.

Україна очікувала, що Європейський Союз надасть їй фінансову допомогу в квітні в рамках кредиту на суму 90 млрд євро, який буде виплачуватися протягом 2026 і 2027 років.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан оголосив про намір перешкоджати видачі кредитів доти, доки Україна не відновить транспортування російської нафти через свою територію нафтопроводом “Дружба”, який отримав пошкодження в результаті удару, завданого Російською Федерацією.

На саміті в Брюсселі 19 березня лідери країн Європейського Союзу не змогли домовитися про виділення кредиту в розмірі 90 млрд євро для України. Хоча в грудні було ухвалено рішення про надання позики Києву, для його реалізації необхідна згода всіх 27 країн-членів ЄС. Угорщина виступила проти, усвідомлюючи, що дефіцит бюджету України вже у квітні почне зростати.

Україна докладає зусиль для виконання зобов’язань за останньою кредитною програмою з МВФ на суму $8,1 млрд але МВФ висловив побоювання щодо можливості України продовжувати отримувати цю фінансову допомогу. Організація надала термін до кінця березня для прийняття необхідних законів, включаючи заходи щодо збільшення податкових надходжень, щоб Україна могла продовжити участь у поточній чотирирічній програмі, схваленій у лютому.

Якщо поточний економічний спад не припиниться, вже у квітні Україна ризикує зіткнутися з “фінансовою кризою”, попередив Данило Гетманцев, який очолює Комітет з питань фінансів, податків та митних питань Верховної Ради.

Євросоюз має намір посилити режим секретності через загрозу витоку даних до Росії

Європейський Союз готується посилити заходи безпеки даних. Нові норми передбачатимуть суворий контроль доступу до секретних документів, обмеження на використання електронних пристроїв та створення захищених цифрових платформ для співробітників ЄС.

Про це пише “Politico”.

Європейські дипломати та чиновники наполягають на посиленні заходів безпеки, щоб запобігти витоку конфіденційної інформації до ворожих держав.

Рішення було прийнято після серії інцидентів. Угорський уряд, імовірно, повідомив Росії про внутрішні обговорення в ЄС. Є побоювання, що німецька ультраправа партія може передавати дані Москві. За повідомленнями, одна з телефонних розмов чиновника ЄС була перехоплена.

Дипломати виступають за розширення категорії “секретні” для більшої кількості документів. У разі витоку таких матеріалів автоматично ініціюватимуться розслідування, а порушники зазнаватимуть жорстких санкцій. Це передбачає, що співробітники зможуть працювати з файлами лише у спеціально обладнаних читальних залах, а доступ представників парламентів деяких країн до цих документів може бути обмежений.

У Брюсселі встановили жорсткі обмеження на використання електронних пристроїв з метою запобігання витоку цифрової інформації. Низка країн-членів ЄС уже почала переходити на національні месенджери замість широко поширених іноземних додатків для службового спілкування. До кінця поточного року очікується впровадження спеціалізованих платформ, призначених для захисту конфіденційних і несекретних даних.

Через вибори в Угорщині 12 квітня необхідність у цих заходах стає гострішою. Якщо прем’єр-міністр Віктор Орбан збереже свою посаду, ЄС може прискорити прийняття нових заходів безпеки.

Європарламент схвалив інтеграцію України в оборонний ринок ЄС

У Страсбурзі на засіданні Європейського парламенту прийняли дві доповіді, спрямовані на посилення оборонної політики ЄС. Євродепутати запропонували створити спільний європейський оборонний ринок, розвивати ключові оборонні проекти та зміцнювати співпрацю між країнами-членами.

Про це повідомляється на сайті Європарламенту.

У доповідях підкреслюється, що Україна повинна бути визнана важливим елементом майбутнього оборонного ринку Європейського союзу, враховуючи її досвід і досягнення в галузі безпеки та оборони.

“Тільки повністю розкривши потенціал єдиного ринку, ми зможемо створити оборонну систему, де кожне вкладене євро приносить максимальну інновацію, безпеку та економічну ефективність”, – зазначив доповідач Тобіас Кремер з комітету з питань безпеки та оборони.

Євродепутати у своїй першій доповіді представили концепцію більш потужного та інтегрованого єдиного оборонного простору ЄС. Цей крок спрямований на зміцнення європейської оборонно-промислової сфери, збільшення довгострокового фінансування, спільні закупівлі, спрощення регуляторних процедур та зниження залежності від зовнішніх постачальників.

Європарламент вважає, що “Україну потрібно розглядати як невід’ємну частину оборонного ринку ЄС”. Такий підхід пов’язаний з політикою Buy European, яка спрямована на зміцнення оборонної технологічної та промислової бази, а також на збільшення обсягів виробництва.

У своїй другій доповіді європейські парламентарі звернули увагу на значні недоліки в обороноздатності країн-членів ЄС. Зокрема, були відзначені серйозні проблеми в області протиповітряної та протиракетної оборони, а також у сферах артилерії, ракет і боєприпасів, безпілотних літальних апаратів і засобів протидії їм.

Європарламент звернувся до країн-членів ЄС, які беруть участь у відповідних ініціативах, із закликом оперативно приступити до реалізації ключових проектів у рамках Defence Readiness Roadmap 2030. Серед цих проектів виділені European Drone Defence Initiative, Eastern Flank Watch, Air Defence Shield і Defence Space Shield.

Одночасно з цим євродепутати вимагають від Єврокомісії чіткості у визначенні цілей, системи управління, термінів реалізації та фінансування ініціатив.

Фон дер Ляєн закликала Європу не повертатися до російського палива

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що повернення Європи до російського викопного палива задля зниження цін на енергоносії стало б серйозною стратегічною помилкою.

Про це вона сказала під час виступу в Європейському парламенті.

За словами фон дер Ляєн, Європейський Союз наразі працює над комплексом заходів для зменшення вартості енергії для споживачів.

“В умовах кризи деякі пропонують відмовитися від довгострокової стратегії і повернутися до використання російського викопного палива. Однак це було б стратегічною помилкою”, – заявила Урсула фон дер Ляєн.

Зокрема, розглядається більш ефективне використання довгострокових контрактів на купівлю електроенергії, запровадження державних програм підтримки, надання субсидій, а також можливість встановлення цінових обмежень на газ.

Водночас вона наголосила, що в умовах енергетичної кризи лунають пропозиції відмовитися від довгострокової стратегії ЄС і повернутися до російських енергоресурсів.

Країни ЄС мають намір подолати вето Угорщини та Словаччини заради підтримки України

Європейський Союз розробляє альтернативні способи фінансування української оборони, якщо Віктор Орбан і Роберт Фіцо заблокують обіцяний кредит у 90 млрд євро.

Про це пише Politico.

Наступного тижня в Брюсселі відбудеться зустріч лідерів ЄС, на якій вони спробують переконати прем’єр-міністрів Угорщини та Словаччини виконати свої зобов’язання щодо виділення коштів, розрахованих до 2027 року. Хоча Будапешт вже висловив попередню згоду, законодавчі особливості дозволяють кожній країні-члену ЄС зупинити виплати на останньому етапі затвердження документів.

Якщо інші країни не нададуть допомоги, група держав Балтії та Північної Європи підготувала план прямої фінансової підтримки. Вони мають намір надати Україні двосторонні кредити на загальну суму 30 млрд євро. Ці кошти допоможуть країні протриматися протягом першої половини поточного року.

Транші будуть виділятися країнами індивідуально, тому для їх надання не потрібне консенсусне схвалення всього Європейського союзу. Наприклад, Нідерланди передбачили у своєму бюджеті щорічну підтримку Києва в розмірі 3,5 млрд євро до 2029 року.

Єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс заявив, що ЄС готовий надати необхідну фінансову підтримку будь-яким доступним способом, незважаючи на можливі перешкоди з боку Угорщини. Перехід до надання індивідуальних кредитів, який раніше викликав побоювання через ризик розколу в європейській солідарності, тепер розглядається як єдино можливий варіант.

Євросоюз хоче заборонити всі транзакції з російськими криптовалютами

У 20-му пакеті санкцій проти Росії Європейський Союз розглядає повну заборону на криптовалютні операції. Цей захід спрямований на те, щоб позбавити Москву способів обходу обмежень за межами традиційної банківської системи.

Про це пише Financial Times.

У Брюсселі вважають, що вибіркові санкції проти окремих криптосервісів не приносять бажаного результату. На місці заблокованих платформ швидко з’являються нові.

“Для посилення ефективності санкцій ЄС вводить заборону на співпрацю з постачальниками послуг криптоактивів і використання платформ для їх передачі та обміну, якщо вони зареєстровані в Росії”, – зазначають автори

Крім цього, пакет санкцій передбачає посилення заходів проти російського фінансового сектора, включаючи додавання ще 20 банків до санкційного переліку.

Заходи, включені в 20-й пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії, вимагають одностайного схвалення всіх країн-учасниць. Дипломати відзначають, що як мінімум три держави висловили свої сумніви і запросили додаткові роз’яснення.

Євросоюз вимагатиме обмежень для військ РФ – Reuters

Очільниця європейської дипломатії Кая Каллас розробляє список вимог до Росії для врегулювання конфлікту в Україні.

Про це повідомляє Reuters.

Європейські лідери переконані, що без їхньої участі в переговорному процесі врегулювання конфлікту між Росією і Україною неможливе.

“Всі учасники переговорів, включаючи росіян і американців, повинні усвідомити: для досягнення згоди необхідна участь європейців. У нас є свої умови, і ми повинні пред’являти їх не українцям, які і так відчувають сильний тиск, а росіянам”, – сказала Каллас.

Глава євродипломатії повідомила, що найближчими днями представить урядам країн-членів ЄС список вимог до Росії. До нього увійдуть заходи щодо повернення всіх українських дітей, незаконно вивезених з території країни під час конфлікту, а також обмеження на діяльність російських збройних сил. Інших деталей вона не розкрила.

Низка європейських політиків пропонують призначити представника Європейського союзу для діалогу з Росією. Проте Каллас підкреслила, що перед цим ЄС повинен чітко сформулювати свої послання Москві.

“Якщо ми нічого не будемо захищати, то і говорити нема про що. Необхідно обговорити, які кроки з боку Росії допоможуть встановити міцний мир”, – вважає вона.

МЗС запропонувало ЄС ввести заборону на в’їзд для росіян, які брали участь у війні

Міністр закордонних справ України Андрій Сібіга запропонував заборонити в’їзд до Євросоюзу для росіян, які брали участь у бойових діях проти України.

Про це повідомляють у МЗС.

Посадовець підкреслив, що дане рішення має важливе стратегічне значення для забезпечення довгострокової безпеки країн Європи і спрямоване на захист їх громадян від злочинних дій з боку Росії.

“Час запровадити повну заборону на в’їзд до ЄС для громадян Росії, які брали участь у російській агресії проти України”, – написав він.

Сібіга також додав, що обмеження повинні чітко донести до росіян, які вирішили укласти контракт на участь у військових діях.

“По-перше, йдеться про довгострокову національну безпеку європейських держав та захист їхніх громадян від російських бандитів. По-друге, це встановити правильну ціну за неправильний вибір: кожен росіянин, який підписує контракт на вторгнення в Україну, знатиме, що він також підписує собі довічну заборону на в’їзд до Європи”, – зауважив він.

Міністр зазначив, що деякі країни-члени ЄС вже вжили аналогічних заходів на національному рівні. Наприклад, Естонія вже запровадила такі рішення.

“Тепер настав час поширити це на весь Європейський Союз, і я закликаю своїх колег з ЄС серйозно поставитися до цього кроку. Йдеться про зміцнення безпеки Європи”, – зазначив міністр.

Україна оголосила іранський КВІР терористичним угрупованням

Україна офіційно оголосила іранський Корпус вартових ісламської революції терористичною організацією.

Про це повідомив президент Володимир Зеленський.
​​​​​​​
Глава держави заявив, що питання про причетність Ірану до поставок дронів “Шахед” для атак на українські міста остаточно вирішене. Він зазначив, що даний підрозділ іранського режиму несе відповідальність за відправку тисяч БПЛА, які регулярно використовуються російськими військами для нападів на українські населені пункти. Президент підкреслив, що всі терористи заслуговують на однаковий підхід, а Україна завжди підтримуватиме народи, які борються за свою незалежність проти диктаторських режимів.

Європейський Союз 29 січня 2026 року визнав Корпус вартових ісламської революції (КВІР) терористичною організацією. Це рішення було прийнято у відповідь на жорстоке придушення протестів в Ірані та активну військову підтримку Росії. Кая Каллас заявила, що цей крок ставить КВІР в один ряд з такими угрупованнями, як ІДІЛ і “Аль-Каїда”, що тягне за собою значні обмеження на взаємодію з цією структурою в країнах ЄС.

Після цього Іран офіційно визнав збройні сили країн Європейського Союзу, зокрема Бундесвер, “терористичними угрупованнями”.

Служба безпеки України та Антитерористичний центр внесли КВІР до списку терористичних організацій. Київ офіційно повідомив про це Ізраїль та інших міжнародних партнерів, що має зміцнити співпрацю в боротьбі з альянсом Тегерана і Москви. Зеленський підкреслив, що міжнародне співтовариство чітко визначило свою позицію щодо іранського режиму, що є важливою відповіддю на поширення насильства. Також він зазначив, що Україна ніколи не забуде, як Іран підтримував агресора під час російського вторгнення.