Мадяр пов’язує інтеграцію України до ЄС з її діями щодо захисту національних меншин

Майбутній прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр наполягає на розширенні прав угорської меншини в Україні. Лише після цього він готовий схвалити початок переговорів про вступ країни до Європейського Союзу.

Про це повідомляє агентство “Bloomberg”.

Під час зустрічі в середу між Мадяром і головою Європейської ради Антоніу Коштою в Брюсселі виникла суперечка. Європейський Союз чинить тиск на Мадяра з метою змусити його відмовитися від позиції уряду Орбана, яка блокує початок офіційних переговорів про вступ України.

Майбутній прем’єр виклав умови, які багато в чому повторюють список з 11 вимог, раніше представлених Віктором Орбаном Києву в 2024 році. Ці вимоги стосуються прав угорської меншини в Україні та забезпечення доступу до освіти рідною мовою.

Мадяр охарактеризував зустріч з Коштою як “корисну та конструктивну”. Однак, за інформацією з джерел, атмосфера була менш сприятливою порівняно з переговорами з головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, які відбулися раніше того ж дня.

Євросоюз розблокував 90 млрд євро для України

Європейський Союз надав Україні значну фінансову допомогу у вигляді позики на суму 90 млрд євро. Це має вирішальне значення для стабілізації державних фінансів в умовах війни з Росією.

Про це повідомляє Reuters.

Посли країн Європейського Союзу дійшли згоди з цього питання 22 квітня, після того як Угорщина відкликала своє вето. Очікується, що остаточне схвалення буде отримано найближчим часом на рівні національних урядів.

Допомога була затверджена в грудні 2025 року, але її реалізацію відклали через позицію угорського уряду під керівництвом Віктора Орбана. Будапешт обґрунтував своє рішення розбіжностями щодо транспортування нафти через трубопровід “Дружба”.

Транзит нафти до Угорщини та Словаччини відновився, що дозволило зрушити ситуацію. Політична ситуація також вплинула на рішення: після останніх виборів новий уряд, очолюваний Петером Мадяром, заявив про готовність припинити перешкоджання постачанню допомоги Україні.

Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс повідомив, що перший транш буде отримано наприкінці травня або на початку червня 2026 року.

У 2026 році Україна отримає фінансову допомогу в розмірі 45 млрд євро, а в 2027 році — ще 45 млрд. Приблизно 28 млрд євро будуть спрямовані на оборону, а 17 млрд — на фінансування бюджетних потреб.

Україна зіткнеться із серйозним бюджетним дефіцитом у поточному році. Витрати держави сягнуть близько 4,8 трлн грн, тоді як доходи становитимуть лише 2,9 трлн грн. У результаті дефіцит бюджету становитиме 1,9 трлн грн, що еквівалентно майже 20% ВВП країни. Загалом цього року Києву потрібно щонайменше $52 млрд зовнішнього фінансування.

Експерти в галузі економіки попереджають, що без необхідної підтримки країна може зіткнутися з дефіцитом фінансових ресурсів уже в червні. В умовах відсутності мирного договору Україна змушена перенаправляти значну частину своїх ресурсів на оборону. На військові потреби витрачається 2,8 трлн грн, що становить понад 27% ВВП країни.

Незважаючи на гарантії ЄС щодо фінансування України на найближчі два роки, проблема залишається невирішеною. Брюссель активно шукає додаткові джерела коштів, оскільки частина фінансування на 2027 рік (близько третини необхідних коштів) поки що не забезпечена.

ЄС не може гарантувати фінансування частини потреб України у 2027 році

Євросоюз наразі не отримав підтвердження фінансування частини потреб України на 2027 рік, попри повністю забезпечену підтримку на 2026 рік.

Про це заявив Валдіс Домбровскіс під час спілкування з журналістами, звернувши увагу на ризики дефіциту фінансування у майбутньому.

За його словами, у 2026–2027 роках Європейський Союз планує покрити близько двох третин потреб України, виділивши загалом 90 млрд євро у вигляді позик. Передбачається, що щороку Київ отримуватиме по 45 млрд євро, які будуть спрямовані на підтримку державного бюджету та фінансування оборонних витрат.

Решту необхідних коштів мають забезпечити країни G7, а також міжнародні фінансові інституції, зокрема Міжнародний валютний фонд, і окремі держави ЄС у межах двосторонньої допомоги.

Водночас наразі підтвердження від партнерів стосується лише 2026 року, що викликає занепокоєння у Брюсселі щодо забезпечення фінансової стабільності України у 2027 році.

ЄС може схвалити кредит для України у розмірі €90 млрд за умови запуску “Дружби”

Посли ЄС можуть узгодити кредит для України на 90 млрд євро вже в середу. Це можливо, якщо транзит російської нафти до Угорщини відновиться до початку засідання.

Про це повідомляє Politico.

У контексті очікувань завершення переговорів, Кіпр, який головує в Раді ЄС, виніс питання про кредит для України на обговорення на засіданні 27 послів ЄС, запланованому на середу. За інформацією чотирьох дипломатів ЄС, Угорщина, можливо, не перешкоджатиме голосуванню у разі відновлення поставок нафти до початку зустрічі.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який незабаром залишить свою посаду, заявив у неділю, що зніме своє вето після відновлення транзиту нафти через трубопровід “Дружба”, який був пошкоджений внаслідок удару Росії в січні. Дипломатичні джерела повідомили “Politico”, що постачання можуть бути відновлені вже до середи.

У понеділок представники української влади оголосили про наявність усіх необхідних технічних умов для відновлення поставок нафти. Ця заява частково заспокоїла побоювання в ряді європейських держав, які постраждали від нещодавнього припинення транспортування.

Мадьяр попередив Зеленського про наслідки шантажу Угорщини та ЄС через нафтопровід “Дружба”

Петер Мадьяр, лідер угорської партії “Тиса”, який переміг на парламентських виборах в Угорщині, написав президенту України Володимиру Зеленському листа із закликом відкрити нафтопровід “Дружба” . Він підкреслив, що це не гра.

Його слова наводить видання Telex.

Мадяр зазначив, що не знайомий з українським президентом і поки не мав можливості зустрітися з ним. Він також повідомив Зеленському щодо нафтопроводу “Дружба” про серйозність ситуації та закликав відновити його роботу.

“Мадяр сказав, що не знає українського президента, вони ще не спілкувалися, але ні Угорщина, ні ЄС не погодяться, якщо він хоче шантажувати: “Це як запрошення на вечерю, я приймаю це, а потім починаю шантажувати його, що якщо це не буде лечо, то я зроблю те й те”, – цитує Мадяра видання.

Він запропонував Зеленському розглянути можливість відкриття “Дружби”, якщо це виявиться здійсненним.

Німеччина та Франція обговорюють можливість символічного членства України в ЄС

Франція та Німеччина запропонували Україні символічні пільги на етапі вступу до ЄС. Ці пільги не надають Києву доступу до загального бюджету блоку та не забезпечують права голосу, необхідного для повноцінного членства.

Про це йдеться у пропозиціях двох країн, з якими ознайомилося видання Financial Times.

Париж і Берлін не підтримали пропозиції Європейської комісії щодо прискорення процесу вступу, щоб надати Києву переваги членства без затримок.

Німеччина виступає за надання Україні статусу “асоційованого члена”. Це дозволить Україні брати участь у засіданнях міністрів і глав держав, але позбавить її права голосу та автоматичного доступу до загального бюджету Європейського Союзу.

Берлін також зазначив, що новий статус матиме “символічне значення завдяки своїй назві” і може бути наданий шляхом політичного рішення лідерів ЄС, що дозволить уникнути тривалих процедур.

Франція визначає таке часткове членство як “статус інтегрованої держави”. У рамках цього статусу доступ до спільної сільськогосподарської політики та європейського фінансування буде надано лише після повного вступу до Європейського Союзу.

Поразка Віктора Орбана на виборах прем’єр-міністра Угорщини, який раніше блокував початок переговорів про вступ України до ЄС, викликала певні сподівання щодо просування цього процесу. Проте багато країн-членів Євросоюзу побоюються, що надання Україні та іншим країнам-кандидатам прискореного статусу для вступу може змінити політичну структуру блоку та знизити цінність членства.

Документи, представлені Францією та Німеччиною, ймовірно, будуть “схожими” на остаточну пропозицію Євросоюзу для України, повідомили два високопоставлені представники Єврокомісії Financial Times.

ЄС надасть Великобританії можливість брати участь у закупівлях зброї для України

Єврокомісія надасть Сполученому Королівству можливість брати участь у програмі фінансової допомоги Україні на суму 90 млрд євро. Це дозволить британським компаніям брати участь у тендерах на постачання озброєння до Києва.

Про це повідомляє газета “The Times”.

Протягом наступного року Україна зможе закупити озброєння на суму до 60 млрд євро завдяки новій програмі кредитування. Однак, згідно з чинними нормами ЄС, британські компанії можуть брати участь у тендерах лише на обладнання, яке не можуть запропонувати оборонні підприємства з країн-членів ЄС. Чиновники мають намір домогтися розширення доступу, щоб британські фірми могли конкурувати на рівних з європейськими виробниками.

Велика Британія, найімовірніше, зробить внесок у розмірі близько 390 млн фунтів стерлінгів (приблизно 437 млн євро), хоча остаточна сума поки що не затверджена.

Згідно з інформацією від “The Times”, Велика Британія бере участь в обговоренні приєднання до програми фінансової підтримки України. Офіційні особи ЄС висловили згоду на участь британських оборонних підприємств у конкурсах на поставки для українських потреб, які будуть профінансовані за рахунок позики.

“Хоча було б неправильно коментувати внутрішні дискусії ЄС, але ми продовжуємо сумлінно розглядати будь-які пропозиції”, — сказав чиновник.

Минулого року лідери ЄС узгодили програму кредитування, але її впровадження затягнулося через вето Угорщини, яка скористалася правом вето в ЄС. Очікується, що після поразки прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на виборах 12 квітня європейські країни зможуть продовжити роботу над наданням кредиту Україні.

Франція та Німеччина уповільнюють процес інтеграції України до Європейського Союзу

Франція, Німеччина, Нідерланди та Італія виступають проти прискореного прийняття України до Європейського Союзу.

Про це пише “Politico” з посиланням на дипломатів та чиновників ЄС.

У цих державах переконані, що Україна зобов’язана пройти всі етапи перетворень відповідно до законів Європейського Союзу і деякий час працювати за цими нормами, перш ніж стати його членом.

Причини такої позиції криються в побоюваннях зростання популізму, ризиках складних національних референдумів і попередньому досвіді країн, що вступили до ЄС раніше.

В ЄС наголошують, що розширення союзу має ґрунтуватися на реальних досягненнях і не повинно відбуватися під тиском геополітичних чинників.

Згідно з даними з різних джерел, питання про розширення ЄС, ймовірно, не обговорюватиметься на майбутньому саміті через розбіжності серед країн-учасниць.

Навіть ті країни, які надають підтримку Україні, вимагають проведення переговорів та здійснення реформ перед тим, як ухвалити остаточне рішення щодо її членства.

ЄС має намір пришвидшити виділення допомоги Україні після виборів в Угорщині

У Євросоюзі кіпрське головування має намір оперативно розглянути питання про надання Україні кредиту в розмірі 90 млрд євро та запровадження 20-го пакету санкцій проти Росії. Це рішення планується ухвалити після перемоги Петера Мадяра на виборах в Угорщині.

Петер Мадьяр під час виборчої кампанії стримано висловлювався щодо можливих відносин з Україною.

Він також підкреслив, що обидва питання будуть розглянуті послами країн ЄС у форматі COREPER одразу ж, як тільки з’явиться така можливість, щоб оперативно ухвалити рішення.

Під час передвиборчої кампанії угорський лідер Віктор Орбан обережно висловлювався щодо перспектив співпраці з Україною, вважаючи за краще приділяти увагу внутрішнім питанням своєї країни. При цьому його оточення прагнуло представити його в ролі союзника українського президента Володимира Зеленського.

Позиції Мадяра ніколи не відрізнялися проукраїнською спрямованістю. Як зазначало видання “Politico”, він був проти швидкого прийняття України до Європейського Союзу, виступав проти поставок зброї до Києва і пропонував винести питання про членство в Союзі на всенародне голосування.

Процесс формирования нового правительства в Венгрии и наделения его полномочиями потребует некоторого времени. По венгерским законам, новый парламент должен принести присягу не позже 12 мая. Как правило, между первой сессией Национального собрания и созданием нового кабинета министров проходит две-три недели. Следовательно, новое правительство в Венгрии начнет свою работу не раньше начала июня.