ЄС Архіви - Сторінка 3 з 16

Український президент дедалі частіше читає лекції лідерам ЄС

Posted on 10 Травня, 2026 by Іван Засядько

У 2026 році президент України Володимир Зеленський змінив свій стиль спілкування з європейськими партнерами. Він став більш жорстким і авторитарним. Його часті лекції викликають невдоволення серед європейців.

Про це повідомляє “Politico”.

Журналісти відзначають, що український президент стає дедалі прямолінійнішим у спілкуванні з Європою. Цьому сприяє його зросла впевненість у стабільності країни.

“Зараз відносини між Києвом і Брюсселем напружені й, ймовірно, досягли найнижчої точки за час війни”, — каже колишній український чиновник на умовах анонімності.

На неофіційній зустрічі глав країн ЄС на Кіпрі в квітні лідери ЄС висловили невдоволення позицією Зеленського щодо питання вступу України до Євросоюзу. Вони наголосили на необхідності поступового процесу інтеграції, тоді як український президент наполягає на негайному наданні Україні статусу повноправного члена ЄС, незважаючи на незавершені антикорупційні реформи.

Наполегливість Зеленського раніше викликала напружені ситуації, навіть з тими лідерами, які його підтримували. Наприклад, у 2022 році Джо Байден, президент США, висловив невдоволення українським лідером, коли той запросив додаткову допомогу відразу після того, як Байден уже оголосив про виділення мільярда доларів на військові потреби.

“Зеленський, зокрема, не тільки Зеленський, а й багато інших українців, справді вірять, що вони борються не лише за Україну, а й за всю Європу та Захід. І тому немає потреби бути вдячним комусь, дякувати комусь або пом’якшувати свої прохання. Він дуже вірить, що Європа винна перед Україною. Це впливає на його мислення та риторику. Але це не враховує, що не всі європейці бачать це однаково”, — каже експерт із зовнішньої політики від Республіканської партії, який у минулому консультував Київ.

Висловлювання Володимира Зеленського, як зазначає “Politico”, можуть відштовхнути тих самих союзників, від яких Україна залежить у фінансовому плані. На Всесвітньому економічному форумі в Давосі в лютому він викликав невдоволення серед європейських лідерів, різко засудивши їх за недостатні зусилля на підтримку України та власної оборони. Цей випад викликав роздратування у багатьох присутніх, особливо після того, як раніше їх уже критикував Дональд Трамп.

“Це було досить несподівано. Зеленський незадоволений тим, як європейці мобілізували підтримку”, — каже Натія Сескурія, аналітик Королівського об’єднаного інституту служб, лондонського аналітичного центру.

Загострення риторики Зеленського, як зазначили журналісти, пов’язане з пережитою Україною, ймовірно, найскладнішою зимою за час конфлікту. У результаті цієї зими впевненість Зеленського у здатності країни продовжувати боротьбу значно зросла. Україна також стає дедалі самодостатньою в плані оборони: її виробництво озброєння покриває майже половину потреб, і вона планує експортувати дрони до країн Близького Сходу.

“Стійкість України означає, що їй не потрібно так сильно залежати від інших, як раніше”, — резюмують у “Politico”.

Нідерланди продовжують шукати способи використання російських активів для підтримки України

Posted on 8 Травня, 2026 by Іван Засядько

Нідерланди хочуть відновити переговори щодо конфіскації заморожених російських активів на суму до 210 млрд євро. Ці кошти планується використати для підтримки України та її оборони наступного року.

Цю інформацію “Politico” отримав від шести дипломатів та офіційних осіб ЄС.

У вівторок міністр фінансів Нідерландів Елко Гайнен зробив спробу отримати схвалення своїх пропозицій від європейських колег під час закритих обговорень у Брюсселі.

Відновлення обговорень щодо російських активів може знову викликати напружений юридичний, комерційний і політичний конфлікт, який розгорівся наприкінці минулого року після того, як прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер висловив незгоду з Європейською комісією. Він побоювався, що його країна буде змушена повернути мільярди російських коштів, що знаходяться в Брюсселі, якщо Москва спробує їх відібрати.

Болгарія, Франція, Італія та Мальта висловили свою стурбованість у зв’язку з пропозицією Європейської комісії використовувати заморожені державні активи для підтримки України. Водночас Європейський центральний банк неодноразово попереджав, що такі дії можуть відлякати інші уряди від ведення бізнесу в єврозоні.

Ініціатива Гайнена була запропонована, незважаючи на те, що Брюссель ще не перерахував жодного євро з кредиту в розмірі 90 млрд євро, який було обіцяно Києву на два роки вперед у грудні. Цей кредит мав бути забезпечений бюджетом ЄС і покрити лише дві третини прогнозованого дефіциту бюджету України до 2027 року.

Європейська комісія закликає Канаду, Велику Британію, США та Японію виділити решту коштів.

У грудні було досягнуто угоди про позику, яка дозволила Києву покрити свої поточні фінансові потреби. Однак представники дипломатичного та адміністративного апарату усвідомлюють, що якщо бойові дії з боку Москви триватимуть, Києву знадобляться додаткові кошти.

Європейський Союз міг би продовжити випуск спільних облігацій для надання фінансової допомоги Україні, або лідери могли б знову обговорити питання про російські активи. Нідерланди та країни Північної Європи віддають перевагу другому варіанту, враховуючи, що комісія не відкликала свою пропозицію щодо використання цих активів.

“Європейська Рада домовилася в грудні минулого року, що Союз зобов’язується заморозити активи до отримання Україною репарацій і залишає за собою право забезпечити наявність активів для погашення позики, у повній відповідності до законодавства ЄС та міжнародного права. Наша позиція залишається узгодженою з цією домовленістю”, – додав він.

Напередодні засідання Ecofin Гаага зв’язалася з низкою столиць ЄС, щоб з’ясувати, яку підтримку отримає міністр під час майбутнього обговорення. Естонія, Латвія, Литва та Фінляндія висловили свою підтримку ініціативам Гайнена. Інші країни вважали за краще не висловлюватися, усвідомлюючи, наскільки гострою і політично складною стала дискусія минулого року, коли вони прагнули уникнути скорочення військового бюджету України.

У лютому Кая Каллас, глава дипломатії ЄС, запропонувала повернутися до початкової ідеї надання Україні позики в розмірі 90 млрд євро, використовуючи заморожені російські активи. Ця пропозиція була зроблена у відповідь на вето, накладене Угорщиною на запропоноване рішення. Однак після проведення виборів в Угорщині це вето було знято.

У січні, виступаючи в Давосі, президент України Володимир Зеленський висловив розчарування тим, що страх перед помстою з боку Росії завадив реалізувати початковий план Єврокомісії щодо надання Україні “репараційної позики” з використанням заморожених російських активів.

В ЄС розповіли про зобов’язання України для отримання 90 млрд євро

Posted on 5 Травня, 2026 by Іван Засядько

Євросоюз виділить нові транші макрофінансової допомоги лише після податкової реформи та мобілізації внутрішніх доходів. Ці заходи увійдуть до кредитної програми на 90 млрд євро, яка зараз завершує підготовку.

Про це пише “Європейська правда”.

Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс заявив, що Брюссель і Київ досягли значного прогресу в обговоренні переліку структурних індикаторів. Деталізовані терміни та конкретні заходи щодо реформування податкової системи поки що не розголошуються до завершення офіційних консультацій.

Партнери вважають мобілізацію внутрішніх резервів ключовим фактором для підтримки фінансової стабільності України. Окрім податкових змін, програма включає й інші заходи, спрямовані на зміцнення економічної бази країни в рамках довгострокового співробітництва.

Україна та МВФ уже уклали угоду про введення безстрокового військового збору в розмірі 5% та податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців.

Велика Британія приєднується до кредиту від ЄС для України

Posted on 4 Травня, 2026 by Іван Засядько

Прес-секретар Європейської комісії з питань фінансів Балаш Уйварі наголосив, що участь Великої Британії у наданні фінансової допомоги ЄС Україні на суму 90 млрд євро стала важливим політичним сигналом.

Про це повідомили на брифінгу Європейської комісії.

В Єврокомісії схвально сприйняли намір Великої Британії приєднатися до кредитної програми Європейського Союзу, спрямованої на підтримку України, загальний обсяг якої становить 90 млрд євро.

У Брюсселі Уйварі заявив, що заява Лондона є важливим кроком, але попереду ще належить провести технічні переговори.

“Сьогодні важливий день, і ми побачили чіткий політичний сигнал від Сполученого Королівства приєднатися до пакету допомоги Україні в розмірі 90 млрд євро. Це перший крок”, – зазначив він.

Уйварі також зазначив, що комісіям належить продовжити реальні переговори для узгодження кількох ключових питань.

У Єврокомісії зазначили, що Лондон повинен виконати низку умов, щоб повноцінно брати участь у програмі.

Три ключові умови, які мають бути узгоджені сторонами, є принциповими.

“По-перше, має бути те, що ми називаємо партнерством у сфері безпеки та оборони з ЄС, і Сполучене Королівство вже має його з травня минулого року”, – зазначив Уйварі.

Велика Британія, за другою умовою,зобов’язана надати значну фінансову та військову допомогу Україні. Оцінка цього аспекту буде проводитися комісією.

“І по-третє, Велика Британія також має зобов’язатися забезпечити справедливий і пропорційний фінансовий внесок у покриття витрат, пов’язаних із запозиченнями, і це повинно бути пропорційно до вартості контрактів, укладених з організаціями, зареєстрованими у Великій Британії”, – пояснив Уйварі.

Єврокомісія повідомила про намір активізувати переговори з Лондоном. При цьому наголошується на тому, що загальна сума програми у розмірі 90 млрд євро залишиться незмінною, незалежно від участі Великої Британії.

“Участь Великої Британії не змінить загальну потужність програми на 90 млрд, тобто внесок ЄС, але це може дозволити їй бути учасником, наприклад, коли йдеться про закупівлю оборонного обладнання. Тепер нам доведеться обговорити конкретні деталі участі Великої Британії”, – додав прес-секретар.

Україна відійшла на другий план для Білого дому

Posted on 1 Травня, 2026 by Іван Засядько

Президент США Дональд Трамп майже перестав приділяти увагу війні в Україні, і Європа перестала чекати на його повернення до цієї теми.

Про це повідомляє “Politico”.

Майже через два місяці після початку військового конфлікту в Ірані увага Трампа до подій на Близькому Сході відсунула на другий план українське питання в західній спільноті, ставши ключовим орієнтиром для країн по той бік Атлантики.

“Здається, все зайшло в глухий кут і потребує нового імпульсу”, – заявив один європейський чиновник.

Останні доби продемонстрували, що це дедалі частіше перетворюється на ілюзію – Трамп зараз, мабуть, більше зосереджений на критиці і, можливо, навіть на санкціях проти європейських країн, ніж на співпраці, зазначає видання.

Наприклад, нещодавно Дональд Трамп піддав різкій критиці канцлера Німеччини. Він також шокував Пентагон, заявивши про намір скоротити американську військову присутність у трьох європейських країнах. Після цього Трамп провів тривалу телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним. Під час бесіди вони досягли угоди про тимчасове припинення вогню, при цьому не проконсультувавшись з Україною.

В інших ситуаціях подібні події призвели б до екстрених нарад у європейських столицях. Однак у Європі мало хто відчуває, що світ руйнується — адже в багатьох аспектах він уже зруйнувався, і інші лідери почали адаптуватися, зокрема до можливого формування Європейського оборонного союзу, зазначають ЗМІ.

Журналісти зазначають, що інтерес до України у Західному крилі помітно зменшився. Високопоставлений чиновник Білого дому, говорячи про телефонну розмову Трампа з Путіним, зізнався, що не може пригадати, коли востаннє обговорювався російсько-український конфлікт.

“Іран, безперечно, став основним напрямком уваги”, – підкреслив неназваний високопоставлений чиновник.

Два ключові представники президента, Стів Віткофф і Джаред Кушнер, займаються переважно питаннями, пов’язаними з Іраном, повідомив чиновник. Однак він також зазначив, що їхні російські та українські колеги продовжують підтримувати взаємодію.

Для європейців дії Трампа та його різкі заяви підкреслили важливість посилення автономії та незалежності від США. Водночас конфлікт в Ірані зміцнив впевненість України, продемонструвавши її зростаючий військовий потенціал і зробивши його очевидним для європейських союзників та інших країн.

“Вплив війни в Ірані та поточна блокада Ормузької протоки є величезними і негативними для України та Європи. Якщо вже на те пішло, це зміцнило рішучість Європи підтримувати Україну”, — заявив другий європейський чиновник.

Військові дії в Ірані та проблеми з енергопостачанням, що послідували за ними, стали для Путіна сприятливою обставиною. Водночас Україна знайшла нове джерело доходів, підписавши угоди з європейськими та арабськими партнерами, які гостро потребують її технологій для захисту від дронів.

Переговори про вступ України до ЄС стають дедалі складнішими

Posted on 1 Травня, 2026 by Іван Засядько

Україна наполегливо прагне пришвидшити вступ до Європейського Союзу, що викликає невдоволення у європейських партнерів.

Про це пише “Financial Times” з посиланням на анонімні джерела.

Згідно з інформацією, наведеною у виданні, українські представники на переговорах зі США та ЄС вимагають оперативного схвалення процесу інтеграції та висловлюють невдоволення підходом Єврокомісії до розширення Союзу. У Києві заявляють, що інтерес Євросоюзу до України настільки ж великий, як і прагнення України до вступу в Союз.

Європейські дипломати підкреслюють, що така риторика ускладнює переговорний процес та ігнорує існуючі процедури.

“Членство — це не подарунок. Можливо, у Києві з цього приводу виникло якесь непорозуміння”, — сказав один із співрозмовників FT.

Видання повідомляє, що президент України Володимир Зеленський дав вказівку дипломатам зосередитися на просуванні повноцінного членства країни в ЄС і не розглядати альтернативні варіанти зближення.

На думку європейських дипломатів, навіть за умови максимально прискорених процедур процес інтеграції України до Європейського Союзу може розтягнутися щонайменше на десять років. На саміті ЄС, який проходив на Кіпрі і на який був запрошений президент Зеленський, деякі лідери зробили спроби знизити очікування української сторони.

“Це буде не так просто, як він думає”, — зазначив одне з джерел.

Джерела “FT” зазначають, що реформи в Україні просуваються повільно, особливо в питаннях забезпечення верховенства права та боротьби з корупцією. Крім того, спостерігається затримка з ухваленням законів, необхідних для успішної інтеграції країни в європейський економічний простір.

У 2022 році Євросоюз надав Україні статус кандидата в члени ЄС у відповідь на агресію з боку Росії. У 2024 році розпочалися переговори про її вступ. Урсула фон дер Ляєн, голова Єврокомісії, підкреслила важливість інтеграції України до ЄС. Однак вона зазначила, що процес розширення вимагає виконання низки умов і не передбачає “коротких шляхів”.

Мадяр пов’язує інтеграцію України до ЄС з її діями щодо захисту національних меншин

Posted on 30 Квітня, 2026 by Іван Засядько

Майбутній прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр наполягає на розширенні прав угорської меншини в Україні. Лише після цього він готовий схвалити початок переговорів про вступ країни до Європейського Союзу.

Про це повідомляє агентство “Bloomberg”.

Під час зустрічі в середу між Мадяром і головою Європейської ради Антоніу Коштою в Брюсселі виникла суперечка. Європейський Союз чинить тиск на Мадяра з метою змусити його відмовитися від позиції уряду Орбана, яка блокує початок офіційних переговорів про вступ України.

Майбутній прем’єр виклав умови, які багато в чому повторюють список з 11 вимог, раніше представлених Віктором Орбаном Києву в 2024 році. Ці вимоги стосуються прав угорської меншини в Україні та забезпечення доступу до освіти рідною мовою.

Мадяр охарактеризував зустріч з Коштою як “корисну та конструктивну”. Однак, за інформацією з джерел, атмосфера була менш сприятливою порівняно з переговорами з головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, які відбулися раніше того ж дня.

Євросоюз розблокував 90 млрд євро для України

Posted on 22 Квітня, 202627 Квітня, 2026 by Іван Засядько

Європейський Союз надав Україні значну фінансову допомогу у вигляді позики на суму 90 млрд євро. Це має вирішальне значення для стабілізації державних фінансів в умовах війни з Росією.

Про це повідомляє Reuters.

Посли країн Європейського Союзу дійшли згоди з цього питання 22 квітня, після того як Угорщина відкликала своє вето. Очікується, що остаточне схвалення буде отримано найближчим часом на рівні національних урядів.

Допомога була затверджена в грудні 2025 року, але її реалізацію відклали через позицію угорського уряду під керівництвом Віктора Орбана. Будапешт обґрунтував своє рішення розбіжностями щодо транспортування нафти через трубопровід “Дружба”.

Транзит нафти до Угорщини та Словаччини відновився, що дозволило зрушити ситуацію. Політична ситуація також вплинула на рішення: після останніх виборів новий уряд, очолюваний Петером Мадяром, заявив про готовність припинити перешкоджання постачанню допомоги Україні.

Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс повідомив, що перший транш буде отримано наприкінці травня або на початку червня 2026 року.

У 2026 році Україна отримає фінансову допомогу в розмірі 45 млрд євро, а в 2027 році — ще 45 млрд. Приблизно 28 млрд євро будуть спрямовані на оборону, а 17 млрд — на фінансування бюджетних потреб.

Україна зіткнеться із серйозним бюджетним дефіцитом у поточному році. Витрати держави сягнуть близько 4,8 трлн грн, тоді як доходи становитимуть лише 2,9 трлн грн. У результаті дефіцит бюджету становитиме 1,9 трлн грн, що еквівалентно майже 20% ВВП країни. Загалом цього року Києву потрібно щонайменше $52 млрд зовнішнього фінансування.

Експерти в галузі економіки попереджають, що без необхідної підтримки країна може зіткнутися з дефіцитом фінансових ресурсів уже в червні. В умовах відсутності мирного договору Україна змушена перенаправляти значну частину своїх ресурсів на оборону. На військові потреби витрачається 2,8 трлн грн, що становить понад 27% ВВП країни.

Незважаючи на гарантії ЄС щодо фінансування України на найближчі два роки, проблема залишається невирішеною. Брюссель активно шукає додаткові джерела коштів, оскільки частина фінансування на 2027 рік (близько третини необхідних коштів) поки що не забезпечена.

ЄС не може гарантувати фінансування частини потреб України у 2027 році

Posted on 21 Квітня, 202627 Квітня, 2026 by Іван Засядько

Євросоюз наразі не отримав підтвердження фінансування частини потреб України на 2027 рік, попри повністю забезпечену підтримку на 2026 рік.

Про це заявив Валдіс Домбровскіс під час спілкування з журналістами, звернувши увагу на ризики дефіциту фінансування у майбутньому.

За його словами, у 2026–2027 роках Європейський Союз планує покрити близько двох третин потреб України, виділивши загалом 90 млрд євро у вигляді позик. Передбачається, що щороку Київ отримуватиме по 45 млрд євро, які будуть спрямовані на підтримку державного бюджету та фінансування оборонних витрат.

Решту необхідних коштів мають забезпечити країни G7, а також міжнародні фінансові інституції, зокрема Міжнародний валютний фонд, і окремі держави ЄС у межах двосторонньої допомоги.

Водночас наразі підтвердження від партнерів стосується лише 2026 року, що викликає занепокоєння у Брюсселі щодо забезпечення фінансової стабільності України у 2027 році.