Лідери ЄС не дійшли згоди щодо використання російських активів

Після 16-годинних обговорень європейські лідери не змогли домовитися про передачу заморожених державних активів Росії Україні.

Про це повідомляє видання Politico.

Це стало значним ударом для канцлера Німеччини Фрідріха Мерца та голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, які протягом декількох тижнів активно просували ідею використання €210 млрд заморожених російських активів для підтримки України. У підсумку саміт завершився прийняттям альтернативного плану, запропонованого прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером.

ЄС прийняв рішення надати Україні кредит у розмірі €90 млрд на два роки. Гарантія повернення цих коштів буде забезпечена загальним бюджетом Євросоюзу, що допоможе Україні уникнути фінансової кризи навесні наступного року. Однак Угорщина, Словаччина і Чехія офіційно заявили про свою відмову приєднатися до цієї програми.

Бельгійський прем’єр Барт де Вевер фактично зупинив використання російських активів, оскільки більша їх частина зберігається в бельгійській компанії Euroclear. Він наполягав на необмежених фінансових гарантіях для захисту країни від можливих позовів з боку Кремля, що інші лідери розцінили як спробу отримати “карт-бланш” за рахунок загальних коштів. В кінцевому підсумку Бельгія та Італія змогли “проштовхнути” свій варіант із загальним боргом, який Еммануель Макрон назвав “найбільш практичним рішенням”.

Видання вказує, що для Німеччини досягнутий результат є “болючим компромісом”. Раніше Берлін виступав проти спільних позик. Єдиною поступкою, на яку погодився Мерц, стало положення про те, що заморожені активи Російської Федерації можуть бути використані в майбутньому для погашення кредиту.

Однак механізм реалізації цього заходу вимагає додаткового опрацювання. Прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні назвала завершення саміту “перемогою здорового глузду”. Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен запевнила, що, незважаючи на всі розбіжності, підтримка України тепер забезпечена на технічному рівні.

Україна отримає €2,3 млрд від ЄС за програмою Ukraine Facility

Рада Європейського Союзу виділила Україні 2,3 млрд євро через фінансовий інструмент Ukraine Facility.

Про це повідомили в Мінфіні.

До державного бюджету незабаром надійдуть 2,1 млрд євро кредитних коштів і 200 млн євро у вигляді гранту. Цей регулярний транш передбачений в рамках інструменту Pillar I. Фінансування буде спрямовано на першочергові соціальні та гуманітарні потреби країни.

В межах програми Ukraine Facility на період 2024-2027 років передбачено виділення близько 50 млрд євро для підтримки України, з яких 38,337 млрд євро призначені для прямої бюджетної допомоги.

З початку 2024 року до державного бюджету надійшло понад 24,4 млрд євро, з яких більше 8,3 млрд євро – у 2025 році.

Для отримання чергового траншу фінансової допомоги від Європейського Союзу Україна впровадила низку реформ, запланованих до кінця третього кварталу 2025 року. Ці реформи торкнулися ключових сфер, включаючи управління державними фінансами, судову систему, бізнес-середовище, банківський сектор, агропродовольчий сектор, видобуток стратегічних корисних копалин, зелений перехід і систему охорони навколишнього середовища.

Голова Єврокомісії закликала Трампа не втручатися у справи ЄС

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн виступила з публічним попередженням Дональду Трампу про неприпустимість втручання у внутрішні справи Європи. Вона підкреслила, що президент США не повинен втручатися в європейську демократію.

Про це пише Politico.

Заява фон дер Ляєн була реакцією на питання про Стратегію національної безпеки США. У цьому документі міститься суперечливе твердження про те, що Європі в найближчі два десятиліття загрожує “цивілізаційне знищення”.

“Коли справа доходить до виборів, народ сам вирішує, хто стане лідером країни. Це суверенітет виборців, і його потрібно захищати. Ніхто інший не має права втручатися”, – заявила фон дер Ляєн.

Варто зазначити, що цю тезу активно просувають ультраправі лідери, включаючи прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, а також російська пропаганда.

В американському документі міститься критика спроб Європи обмежити діяльність ультраправих партій, які автори стратегії називають “політичною цензурою”. З цієї причини, як заявила фон дер Ляєн, ЄС представив проєкт “Щит демократії”, спрямований на посилення захисту від іноземного втручання в інтернет і вибори.

Хоча глава Єврокомісії зазначила, що її відносини з американськими лідерами залишаються “дуже хорошими”, вона підкреслила: Європа повинна зосередитися на власних проблемах, а не порівнювати себе з іншими.

“У глибині душі я переконана в необхідності трансатлантичних зв’язків. Але що дійсно важливо? Важливо, що ми пишаємося нашим статусом Європейського Союзу, віримо в свою силу і справляємося з викликами. Наші відносини з США змінилися. Чому? Тому що ми теж змінюємося. Важливо пам’ятати: яка наша позиція? У чому наша сила? Давайте працювати над цим, пишатися і відстоювати єдину Європу”, – заявила Урсула фон дер Ляєн.

Україна ризикує втратити заморожені мільярди Кремля

Якщо війна завершиться, Україна може не повернути заморожені активи Центробанку Росії. Адміністрація президента США Дональда Трампа планує повернути ці кошти Москві.

Такою інформацією поділилися джерела видання “Politico”.

Під час свого літнього візиту до США спеціальний представник ЄС з питань санкцій Девід О’Салліван отримав чітку вказівку від американських чиновників. Адміністрація Трампа наполягає на поверненні російських активів після укладення мирної угоди.

Після візиту О’Саллівана президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйен запропонувала країнам ЄС план щодо використання заморожених у депозитарії Euroclear суверенних активів Росії на суму близько 140 млрд євро. Ці кошти пропонується направити на надання Україні “репараційного кредиту”. Особливість цього кредиту полягає в тому, що Україна повинна буде повертати отримані кошти тільки в разі, якщо Росія після завершення конфлікту виплатить репарації.

Один з дипломатів стверджує, що це спроба ЄС закріпити за активами певну політичну формулу, характерну для Європи. У зв’язку з цим існує ймовірність, що Трамп може не підтримати цей сценарій.

Після того як у листопаді стала відома інформація про мирний план американської адміністрації, з’ясувалося, що Трамп пропонував виділити 100 млрд доларів із заморожених російських активів на відновлення та інвестування в Україну під контролем США. Решту коштів передбачалося передати в окремий американо-російський фонд. Ці плани США щодо розподілу активів між собою і Росією, навіть якщо частина коштів формально призначалася для допомоги Україні, викликали обурення у чиновників Європейського союзу.

Україна готується до “вічної війни” з Росією – Reuters

До 2025 року в Україні планується виготовити близько 4 млн БПЛА. Деякі експерти припускають, що ця цифра може збільшитися вдвічі.

Про це пише Reuters.

Зусиль України щодо заповнення нестачі людських ресурсів через збільшення інвестицій у безпілотні технології виявилося недостатньо. Мало хто вірить у швидке досягнення миру через тривале настання Росії, хоча воно і відбувається повільно та з великими втратами.

“Схоже, обидві сторони прагнуть підготувати свої народи та економіки до тривалого конфлікту”, – пише видання.

В Україні працюють сотні збройових компаній різних масштабів. Однак, незважаючи на збільшення інвестицій у безпілотники, проблема нестачі людей залишається невирішеною.

Як зазначила Ярослава Барб’єрі з Chatham House Ukraine, через затяжний характер конфлікту багато українців бачать у призові на військову службу “квиток в один кінець”. Це пов’язано з тим, що командири не поспішають звільняти досвідчених військовослужбовців, навіть якщо ті служать вже багато років.

За інформацією видання, раніше призовники і добровольці, які приєдналися до армії після початку конфлікту, підписували контракти на невизначений термін, які діяли до закінчення військових дій. Тепер планується, що нові контракти будуть укладатися на п’ять років. Також буде введено положення, згідно з яким після звільнення солдати не зможуть бути призвані на службу повторно протягом мінімум одного року, а можливо, і довше.

До речі, наступного місяця міністри ЄС вперше зберуться у Львові. Вони обговорять кроки до членства, якого влада України прагне досягти до 2030 року.

Вступ України до Європейського Союзу вимагає відповідності економіки та бізнесу країни правилам Євросоюзу, що є значною складністю в умовах триваючого конфлікту та постійного ризику накладення вето на членство Києва з боку Угорщини або інших країн-членів, як зазначається в статті.

Європейський Союз активно працює над посиленням підтримки України, в тому числі розглядає можливість розблокування заморожених російських активів для їх використання українською стороною.

Норвегія не буде самостійно надавати гарантії за “репараційним кредитом”

Норвегія готова підтримати ідею ЄС про використання заморожених російських активів для створення “репараційного кредиту” для України. Однак країна не планує залучати для цього свій суверенний фонд.

Міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг повідомив про це в інтерв’ю NRK.

“Були деякі ідеї, що Норвегія повинна гарантувати всю суму. Це не так”, – сказав він.

Сума перевищує 1,6 трлн норвезьких крон, що еквівалентно приблизно 159 млрд доларів. “Репараційний кредит” планується сформувати із заморожених російських активів, більша частина яких розміщена в депозитарії Euroclear у Бельгії.

Бельгія раніше висловила незгоду з пропозицією використовувати заморожені активи Росії. Брюссель обґрунтував свою позицію тим, що побоюється можливих судових розглядів з боку Москви.

Столтенберг зазначив, що Норвегія вже вносить значні фінансові кошти на підтримку України. Він також підкреслив, що його країна готова брати участь у планах Європейського Союзу щодо створення “репараційного кредиту” для України, але не має наміру надавати гарантії самостійно.

За словами політика, остаточне рішення буде прийнято з урахуванням підсумкового рішення ЄС щодо кредитних зобов’язань перед Україною.

Норвегія може взяти на себе роль гаранта 100 млрд євро кредиту Україні

Норвегія може використовувати кошти свого суверенного фонду добробуту, який налічує 1,7 трлн євро, для гарантування європейського військового кредиту для України на 100 млрд євро.

Про це пише видання “The Sunday Times”.

За його даними, через гостру нестачу коштів в Україні і готовність кредиторів підтримувати її величезний дефіцит, керівництво ЄС розробило план позики 140 млрд євро під заморожені державні активи Росії.

“Норвегія обговорює пропозицію щодо розблокування європейського військового кредиту на суму понад 100 мільярдів євро для України шляхом забезпечення боргу своїм національним суверенним фондом у розмірі 1,7 трильйона євро”, — зазначає видання.

Бельгія, де знаходиться фінансова організація, що управляє російським капіталом, не погодила запропоновану схему. ЄС відчуває складнощі в отриманні позики без значного забезпечення через ризик невиплати з боку України. Очікується, що на зустрічі в п’ятницю переговорники будуть прагнути переконати бельгійців.

“Політичний істеблішмент Норвегії висловив невдоволення заявами Данії та інших європейських партнерів. Вони стверджують, що Норвегія, будучи членом НАТО, але не ЄС, «наживається на війні», продаючи великі обсяги нафти і газу союзникам і віддаючи порівняно мало”, — додає видання.

Раніше прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо оголосив, що не підтримає ідею використання заморожених російських активів для фінансування України.

Україна приєднається до Європейського оборонного фонду з бюджетом €7,3 млрд

Європейський парламент і Рада ЄС досягли угоди про приєднання України до Європейського оборонного фонду. Фінансування фонду складе €7,3 млрд.

Про це повідомляється на сайті Єврокомісії.

Це рішення відкриє для України нові горизонти співпраці з європейською оборонною промисловістю. Воно сприятиме розвитку спільних технологій і поступовій інтеграції в оборонно-промисловий комплекс ЄС.

Угода є частиною більш масштабного пакету заходів, спрямованого на збільшення інвестицій в оборонну сферу. Кошти, виділені в рамках програми ЄС, будуть використовуватися для стимулювання інновацій, розвитку інфраструктури та вдосконалення як цивільних, так і військових технологій. Досягнута домовленість дозволить ЄС більш оперативно фінансувати розробки в області оборонних технологій і підтримувати високий рівень військової мобільності на території Європи.

У 2017 році ЄС заснував власний фонд оборони. Основна мета цього фонду — фінансування спільних проектів у сфері оборони та стимулювання інноваційних розробок.

ЄС працює над створенням системи “випробувального терміну” для нових членів

ЄС обговорює посилення вимог до нових членів для запобігання криз, подібних до угорської.

Про це заявила комісар ЄС з питань розширення Марта Кос.

За її словами, новим країнам-членам може бути призначений “випробувальний термін”, протягом якого Євросоюз буде оцінювати їх рівень демократії, дотримання принципу верховенства права і незалежність судової системи. Якщо такі держави почнуть відступати від демократичних стандартів, вони можуть втратити певні привілеї або навіть бути виключені з блоку.

“Ми побоюємося, що в ЄС можуть проникнути “троянські коні”, які через кілька років почнуть загрожувати нашим цінностям”, — підкреслила Кос.

Вона зазначила, що в рамках нових механізмів контролю будуть розроблені ефективні інструменти для тимчасового призупинення членських прав або привілеїв у разі порушення основоположних принципів ЄС. У майбутні угоди про вступ планується включити більш суворі гарантії, що запобігають відходу від зобов’язань, взятих під час переговорів.

Єврокомісія, за словами комісара, не має наміру проводити дискримінацію серед кандидатів. Основна мета — гарантувати, що нові члени будуть дотримуватися принципів, які є основою Євросоюзу.

“Ми змогли зупинити Росію на порозі — тепер потрібно не дати їй увійти через чорний хід”, — додала вона.