ЄС пом’якшив формулювання щодо подальшого просування України до членства

З оновленого проєкту підсумкового документа саміту Євросоюзу зникла вимога відкрити решту переговорних кластерів з Україною “якнайшвидше”. Зміни внесли перед засіданням Європейської ради 15–16 жовтня.

Про це пише “Європейська правда”

У первинній версії документа від 13 жовтня йшлося про те, що Єврорада очікує на якнайшвидше відкриття всіх інших кластерів за умови виконання необхідних умов. У новій редакції слова “якнайшвидше” виключили.

Тепер у проєкті йдеться лише про те, що Єврорада очікує відкриття решти переговорних кластерів відповідно до принципу оцінки досягнутих результатів. Аналогічним чином було змінено формулювання, що стосується Молдови.

При цьому в документі збереглася позитивна згадка про міжурядові конференції та відкриття 13 жовтня другого й третього переговорних кластерів для України та Молдови. Таким чином, сам процес розширення формально триває, однак конкретний орієнтир щодо темпів подальшого просування з проєкту висновків вилучили.

ЄС знову спробує зняти блокування Угорщини щодо двох переговорних кластерів України

29 вересня робоча група Ради Європейського Союзу з питань розширення знову розгляне результати скринінгу двох переговорних кластерів України. Їхнє затвердження необхідне для подальшого просування переговорів про вступ країни до ЄС.

Про це пише “Європейська правда”.

Йдеться про кластер №2 “Внутрішній ринок” та кластер №3 “Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання”. Процес залишається заблокованим через позицію Угорщини, яка раніше не підтримала просування України за цими напрямками.

Питання України поставлено першим у порядку денному засідання робочої групи. Після цього представники країн ЄС окремо розглянуть результати скринінгу тих самих кластерів для Молдови.

Попередня спроба узгодити рішення відбулася 8 вересня, однак країни Євросоюзу не змогли дійти згоди. Обговорення результатів скринінгу кластерів 2 і 3 триває з липня 2026 року.

ЄС готує окремий план просування України до членства

Євросоюз розробляє “дорожні карти” для України, Молдови, Албанії та Чорногорії, які мають зробити процес вступу до об’єднання більш передбачуваним.

Про це Politico повідомили двоє представників Єврокомісії.

Передбачається, що документи визначать послідовність необхідних реформ та орієнтовні терміни завершення окремих етапів переговорів. У Брюсселі розглядають ці чотири держави як кандидатів, які найбільше просунулися на шляху до членства.

Плани можуть включати дати закриття переговорних кластерів та чіткіші вимоги як до кандидатів, так і до чинних членів ЄС. Просування, як і раніше, залежатиме від виконання реформ та згоди всіх держав Євросоюзу.

На нинішньому етапі аналогічні карти не планують надавати Косово, Північній Македонії та Боснії і Герцеговині. Питання розширення та внутрішніх реформ ЄС лідери країн об’єднання мають намір додатково обговорити восени.

У Франції назвали ліцемірством позицію ЄС щодо України

Колишня міністерка оборони Франції Сільві Гуляр заявила, що Євросоюз надто легко роздає країнам-кандидатам обіцянки щодо майбутнього членства, хоча сам поки що не підготував чіткого плану нового розширення. За її словами, це стосується й України, якій у Брюсселі говорять про європейську перспективу, але не пояснюють, як саме ЄС працюватиме після прийому нових учасників.

Про це пише видання “Укрінформ”, посилаючись на коментар французької експосадовиці.

Гуляр вважає, що європейські інститути повинні відкрито відповісти на кілька ключових питань. Серед них — фінансування розширеного Союзу, майбутній бюджет, розподіл витрат між країнами та збереження принципу одностайного голосування. За її оцінкою, при великій кількості членів така система може серйозно ускладнити прийняття рішень.

Окремо колишня французька чиновниця розкритикувала підхід ЄС до України.

“Ми обіцяємо українцям, які живуть під бомбами, що вони скоро приєднаються до нас і отримають переваги членства в Євросоюзі. Але водночас ми нічого не робимо, щоб це сталося належним чином. І це прояв лицемірства”, – наголосила Гуляр.

Вона нагадала, що під час підготовки до великого розширення ЄС у 2004 році Брюссель заздалегідь намагався адаптувати свої інститути до нових умов. Зараз, на думку Гуляр, ситуація інша: кандидати отримують дедалі більше вимог щодо реформ, а сам Євросоюз поки що не представив чіткої моделі власної трансформації.

У Єврокомісії назвали корисною ідею “асоційованого членства” України в ЄС

У Єврокомісії вважають, що пропозиція канцлера Німеччини Фрідріха Мерца щодо особливого формату участі України в Євросоюзі може бути корисною для подальшої дискусії про розширення.

Про це заявила єврокомісар з питань розширення Марта Кос в інтерв’ю FT.

Йдеться про ідею надати Україні статус, який дозволив би користуватися частиною переваг європейської інтеграції до завершення всіх реформ і отримання повноцінного членства. За словами Кос, сама дискусія важлива, оскільки нинішній механізм розширення потребує нових рішень і більшої гнучкості.

Єврокомісар підкреслила, що поки не знає, до якого варіанту в підсумку прийдуть країни ЄС. При цьому вона зазначила, що серед європейських лідерів вже є запит на поєднання двох підходів: збереження принципу вступу за заслугами та поступове підключення країн-кандидатів до окремих можливостей Євросоюзу.

Кос також визнала, що вимога президента України Володимира Зеленського про вступ країни до ЄС вже наступного року є нереалістичною. Однак, на її думку, така позиція Києва надала переговорам терміновості та змусила європейські столиці активніше обговорювати практичні шляхи інтеграції України.

Україна має повноправно інтегруватися до Європейського Союзу — Зеленський

Україна має стати повноправним і невід’ємним членом Європейського Союзу, оскільки без її участі загальноєвропейський проєкт залишиться незавершеним.

Про це наголосив Президент Володимир Зеленський.

Український лідер заявив, що влада вживає всіх можливих дипломатичних заходів для прискорення процесу євроінтеграції. На думку глави держави, Україна бореться не тільки за свій суверенітет, а й за мир і безпеку всієї Європи. Президент також наголосив на необхідності досягнення конкретних результатів у ході переговорів та створення нових переговорних платформ.

“Європейський проєкт просто не здатний бути завершеним і самодостатнім без України. Тому наше членство в Євросоюзі має бути абсолютним та рівноправним”, — наголосив Зеленський.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц напередодні запропонував, щоб Україна стала “асоційованим членом” Європейського Союзу. Київ міг би отримати статус спостерігача на засіданнях органів ЄС без права голосу. Ця ініціатива розглядається як перший крок до повного включення України до структур ЄС.

Україна та Угорщина розпочали переговори про вступ до Європейського Союзу

Київ пропонує Будапешту побачити в євроінтеграції України стратегічну вигоду для Угорщини, що допоможе захистити права національних меншин та остаточно врегулювати спірні політичні питання.

Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

Міністр Андрій Сибіга спільно з віце-прем’єром Тарасом Уткою та угорською представницею Анітою Орбан ініціювали двосторонні переговори. Сибіга окремо зазначив, що Україна високо цінує позицію Будапешта, який відкрито засудив нещодавні російські атаки на Закарпаття.

“Наші народи заслуговують бути добрими сусідами та працювати разом заради спільного мирного і європейського майбутнього”, — заявив Андрій Сибіга.

Міністр наголосив, що Україна надає великого значення правам національних меншин і має намір продовжувати їх захист відповідно до європейських стандартів. Крім того, Сибіга запропонував розглядати приєднання України до Євросоюзу як стратегічну вигоду для Угорщини, засіб зміцнення національної єдності та оптимальний шлях для забезпечення прав угорської меншини.

Наразі українська сторона заклала основу для відкриття першого переговорного кластера щодо членства в ЄС вже до кінця травня 2026 року, а ще п’яти наступних — у червні. Подальший діалог міністри продовжать уже завтра під час особистої зустрічі на міністерському саміті НАТО, який прийматиме Швеція.

Переговори про вступ України до ЄС стають дедалі складнішими

Україна наполегливо прагне пришвидшити вступ до Європейського Союзу, що викликає невдоволення у європейських партнерів.

Про це пише “Financial Times” з посиланням на анонімні джерела.

Згідно з інформацією, наведеною у виданні, українські представники на переговорах зі США та ЄС вимагають оперативного схвалення процесу інтеграції та висловлюють невдоволення підходом Єврокомісії до розширення Союзу. У Києві заявляють, що інтерес Євросоюзу до України настільки ж великий, як і прагнення України до вступу в Союз.

Європейські дипломати підкреслюють, що така риторика ускладнює переговорний процес та ігнорує існуючі процедури.

“Членство — це не подарунок. Можливо, у Києві з цього приводу виникло якесь непорозуміння”, — сказав один із співрозмовників FT.

Видання повідомляє, що президент України Володимир Зеленський дав вказівку дипломатам зосередитися на просуванні повноцінного членства країни в ЄС і не розглядати альтернативні варіанти зближення.

На думку європейських дипломатів, навіть за умови максимально прискорених процедур процес інтеграції України до Європейського Союзу може розтягнутися щонайменше на десять років. На саміті ЄС, який проходив на Кіпрі і на який був запрошений президент Зеленський, деякі лідери зробили спроби знизити очікування української сторони.

“Це буде не так просто, як він думає”, — зазначив одне з джерел.

Джерела “FT” зазначають, що реформи в Україні просуваються повільно, особливо в питаннях забезпечення верховенства права та боротьби з корупцією. Крім того, спостерігається затримка з ухваленням законів, необхідних для успішної інтеграції країни в європейський економічний простір.

У 2022 році Євросоюз надав Україні статус кандидата в члени ЄС у відповідь на агресію з боку Росії. У 2024 році розпочалися переговори про її вступ. Урсула фон дер Ляєн, голова Єврокомісії, підкреслила важливість інтеграції України до ЄС. Однак вона зазначила, що процес розширення вимагає виконання низки умов і не передбачає “коротких шляхів”.

Німеччина та Франція обговорюють можливість символічного членства України в ЄС

Франція та Німеччина запропонували Україні символічні пільги на етапі вступу до ЄС. Ці пільги не надають Києву доступу до загального бюджету блоку та не забезпечують права голосу, необхідного для повноцінного членства.

Про це йдеться у пропозиціях двох країн, з якими ознайомилося видання Financial Times.

Париж і Берлін не підтримали пропозиції Європейської комісії щодо прискорення процесу вступу, щоб надати Києву переваги членства без затримок.

Німеччина виступає за надання Україні статусу “асоційованого члена”. Це дозволить Україні брати участь у засіданнях міністрів і глав держав, але позбавить її права голосу та автоматичного доступу до загального бюджету Європейського Союзу.

Берлін також зазначив, що новий статус матиме “символічне значення завдяки своїй назві” і може бути наданий шляхом політичного рішення лідерів ЄС, що дозволить уникнути тривалих процедур.

Франція визначає таке часткове членство як “статус інтегрованої держави”. У рамках цього статусу доступ до спільної сільськогосподарської політики та європейського фінансування буде надано лише після повного вступу до Європейського Союзу.

Поразка Віктора Орбана на виборах прем’єр-міністра Угорщини, який раніше блокував початок переговорів про вступ України до ЄС, викликала певні сподівання щодо просування цього процесу. Проте багато країн-членів Євросоюзу побоюються, що надання Україні та іншим країнам-кандидатам прискореного статусу для вступу може змінити політичну структуру блоку та знизити цінність членства.

Документи, представлені Францією та Німеччиною, ймовірно, будуть “схожими” на остаточну пропозицію Євросоюзу для України, повідомили два високопоставлені представники Єврокомісії Financial Times.