Чорногорія долучиться до місії ЄС з навчання українських військових

Після дев’яти місяців “очікування” депутати парламенту Чорногорії вирішили відправити солдатів армії Чорногорії до місії Європейського союзу, яка надає військову допомогу Україні.

Про це повідомляє “Radio Slobodna Evropa”.

Дев’ять місяців тому проект рішення був представлений на розгляд парламенту, але до його прийняття справа дійшла тільки зараз.

49 з 81 депутата висловилися на підтримку цього рішення.

В обґрунтуванні рішення про направлення військовослужбовців Чорногорії в місію Європейського союзу вказується, що це необхідно для зміцнення обороноздатності України і захисту її суверенітету в межах міжнародно визнаних кордонів. Крім того, це є заходом стримування і реагування на поточні дії Росії і потенційні загрози з боку інших держав-агресорів.

Представники опозиційних сил висловили невдоволення діями спікера парламенту Андрія Мандича, який виступає проти членства в НАТО і підтримує політику президента Росії. Вони вважають, що спікер перешкоджає прийняттю відповідного рішення.

Його політична сила, яка входить до коаліції, не підтримує приєднання до Альянсу і заходи, вжиті Чорногорією щодо Росії через її дії стосовно України.

У 2017 році, коли при владі перебувала Демократична партія соціалістів (ДПС), Чорногорія стала членом НАТО. Однак у 2020 році ця партія була усунена від влади.

“Дев’яносто відсотків нинішньої парламентської більшості не підтримали вступ до НАТО”, – нагадала ДПС, коментуючи відкладення голосування на дев’ять місяців.

У своїй заяві Драган Крапович, міністр оборони Чорногорії, неодноразово підкреслював, що в рамках цієї місії не планується задіяти військовослужбовців Чорногорії на території України.

“Хочу, щоб це було гранично ясно. Я проти. Всі події місії проходять в ЄС, в Польщі та Німеччині”, – підкреслив міністр.

ЄС планує затвердити 18-й пакет санкцій проти Росії вже наступного тижня

Глава уряду Німеччини Фрідріх Мерц висловив упевненість, що вже наступного тижня Європейський союз схвалить 18-й пакет санкцій щодо Росії, незважаючи на заперечення Словаччини.

Мерц зробив таку заяву в Берліні після зустрічі з прем’єр-міністром Данії Метте Фредеріксен.

“Дякую Єврокомісії за пропозиції щодо 18-го пакету санкцій. Сподіваюся, що наступного тижня його приймуть”, – сказав канцлер Німеччини.

Як повідомив Мерц, незважаючи на заперечення з боку Братислави, обговорення пакету санкцій розпочнеться наступного тижня в комітеті постійних представників країн ЄС у Брюсселі.

“Якщо буде потрібно, ми повернемося до цього питання на засіданні Європейської ради. Але, ймовірно, вже наступного тижня ми зможемо домовитися”, – припустив канцлер.

Видання уточнює, що мова йшла про майбутній саміт ЄС.

У відповідь на цю заяву Фредеріксен, у свою чергу, виступила за посилення політики щодо Росії. Вона підкреслила, що Захід занадто довго сподівався на діалог з Кремлем. У той же час у США триває розробка можливих санкцій як на рівні Конгресу, так і на рівні адміністрації.

ЄС готується відмовитися від російського газу під тиском Польщі

17 червня Європейська комісія планує представити нові норми, які передбачають поступове зниження залежності ЄС від поставок газу з Росії.

Про це інформує “Polskie Radio”.

Під впливом Польщі, яка вимагає розірвати всі довгострокові угоди з Росією до кінця 2027 року, буде створено відповідний документ.

Відповідно до плану, наприкінці поточного року європейським компаніям буде заборонено підписувати нові контракти на постачання газу з Росією. Деякі держави, такі як Угорщина, Словаччина, Франція і Бельгія, висловлюють свою незгоду з цим рішенням, але більшість країн-членів ЄС підтримують його. Для прийняття рішення не потрібне одностайне схвалення.

Передбачається, що подібні заходи можуть стати причиною арбітражних розглядів з боку Москви. У зв’язку з цим Брюссель розробляє правову позицію і визначає, як розподілити фінансові ризики між країнами.

ЄС готується до тривалої оборони України без підтримки США

Представники Великої Британії та Франції, які займаються розробкою стратегії щодо розміщення миротворчих сил в Україні, обговорили питання про те, як забезпечити довгострокову безпеку України без участі Сполучених Штатів.

Про це повідомляє “Telegraph”.

Згідно з інформацією ЗМІ, посадовці прийняли рішення перенаправити зусилля з розгортання європейських військових сил, спрямованих на підтримку режиму припинення вогню, на забезпечення довгострокового захисту Києва без участі Сполучених Штатів.

У публікації в Telegraph висловлюється побоювання, що американський лідер може не виконати свою функцію посередника і не зможе залучити російського президента до участі в переговорах.

“Будьмо реалістами та визнаймо, що США ніколи не будуть на борту”, – сказав журналістам європейський чиновник.

Він зазначив, що головне завдання — надати Україні необхідну допомогу, враховуючи, що Сполучені Штати Америки і надалі надаватимуть лише певні види підтримки, такі як розвідувальні дані.

Представники влади вирішили запросити президента України Володимира Зеленського на саміт НАТО, який відбудеться в Гаазі. Раніше його участь була під питанням через позицію президента США Дональда Трампа, який висловився проти вступу України до Північноатлантичного альянсу.

Допомога ЄС Україні дешевша за експорт з Росії

У 2025 році РФ може заробити на експорті сировини та енергоносіїв більше, ніж Європейський Союз витрачає на військову допомогу Україні.

Про це повідомляє видання “Bild”.

Згідно з інформацією, наданою редакцією, у 2025 році Російська Федерація отримає дохід від експорту енергетичних ресурсів і сировини в розмірі 233 млрд євро. З цієї суми понад 20 млрд буде отримано від країн Європейського Союзу.

Підкреслюється, що це значно перевищує обсяг коштів, які Євросоюз спрямовує на підтримку України в її протистоянні з російською агресією.

За даними “Bild”, тільки за останній місяць держави Європейського союзу придбали у Росії нафти, газу та урану на суму близько 2 млрд євро.

У публікації підкреслюється, що завдяки значним обсягам експорту енергоресурсів Росія здатна підтримувати розвиток і стабільне зростання своєї військової економіки.

18-й пакет санкцій ЄС вдарить по банках і енергетиці Росії

У рамках підготовки до введення чергового пакета санкцій проти Росії Європейський союз обговорює можливість зниження граничної вартості російської нафти. До нового пакету санкцій можуть бути включені обмеження щодо банків і заборона на будівництво газопроводу “Північний потік”.

Про це повідомляє агентство “Bloomberg” із посиланням на власні джерела.

У Європейському союзі розглядають можливість відключення від міжнародної системи SWIFT ще понад двадцяти російських банків. У рамках нового пакета заходів можуть бути введені торговельні обмеження на суму приблизно 2,5 млрд євро (2,84 млрд доларів США), щоб обмежити доходи Росії.

Планується зменшити максимальну вартість нафти для держав, що входять до G7, з поточних 60 доларів до 45. За інформацією “Bloomberg”, для реалізації цієї ініціативи необхідна підтримка Сполучених Штатів.

Однак на зустрічі в Канаді, яка відбулася цього тижня, міністри фінансів країн G7 не змогли дійти єдиної думки з приводу зниження ліміту.

Євросоюз має намір посилити заходи щодо тіньового флоту російських нафтових танкерів і розглядає можливість введення додаткових обмежень щодо кредиторів, які, на думку ЄС, надають підтримку Москві в її військових діях, а також щодо Російського фонду прямих інвестицій.

Як повідомили джерела, до наступного пакету санкцій планують включити пункти, які захищатимуть європейські компанії від арбітражних розглядів у рамках двосторонніх інвестиційних угод.

За інформацією від “Bloomberg”, Єврокомісія проводить консультації з державами-учасницями з приводу цих планів. Поки що не ухвалено остаточного рішення про терміни, повідомили джерела. Для введення санкцій ЄС необхідна згода всіх країн-учасниць, як уточнює видання.

США перешкоджають ініціативі Євросоюзу щодо зниження “цінової стелі” на російську нафту

Адміністрація президента США Дональда Трампа не підтримала ініціативу Європейського союзу про зниження так званої “цінової стелі” на російську нафту, яку раніше встановили країни G7. На думку Трампа, це рішення недоцільне.

Про це повідомило агентство “Reuters”, із посиланням на європейського чиновника.

Нещодавно Європейський союз виступив з ініціативою переглянути наявний рівень максимальної ціни на російську нафту. Пропонується зменшити його з 60 до 50 доларів за барель. Це компромісне рішення, яке враховує як поточну вартість російської нафти, так і вимоги України, яка наполягає на зниженні максимального рівня ціни до 30 доларів за барель.

Однак представники Міністерства фінансів США активно перешкоджають реалізації європейської ініціативи. За словами чиновника, американці стверджують, що поточне зниження світових цін на нафту вже негативно позначається на економіці Росії. У зв’язку з цим, вони вважають, що додаткові обмеження не є необхідними. Проте у Вашингтоні не відкидають можливість повної відмови від цієї ідеї.

У публікації було зазначено, що наразі вартість російської нафти марки Urals на світовому ринку становить близько 54 доларів за барель. Це значення нижче встановленої “цінової стелі”».

Таким чином, Росія може отримувати дохід, не порушуючи санкційний режим. У зв’язку з цим аргументи США в даній ситуації здаються безглуздими й надуманими.

Євросоюз затвердив 17-й пакет антиросійських санкцій

Євросоюз ввів нові обмеження щодо Росії, які торкнулися близько 200 суден, що належать так званому “тіньовому флоту”.

Глава європейської дипломатії Кая Каллас повідомила про це в соцмережі “Х”.

Запровадження нових обмежень спрямоване на те, щоб посилити тиск на Москву, зокрема в галузі морських перевезень, які дають змогу обійти вже чинні санкції.

На додаток до цього, до пакета включено заходи з протидії гібридним загрозам і порушенням прав людини.

“Росія продовжить цю війну, і наша відповідь стане жорсткішою”, – наголосила Каллас.

Водночас у Європейському союзі вже займаються підготовкою нових обмежувальних заходів, які мають посилити міжнародний тиск на Росію та ізолювати її економіку і політику.

Санкції не стали поворотним моментом для світу – глава МЗС Греції

В умовах конфлікту між Росією та Україною Європа зіткнулася з проблемою втрати політичної ідентичності.

Міністр закордонних справ Греції Георгос Герапетрітіс розповів про це в інтерв’ю “Associated Press”.

Міністр повідомив, що в європейських державах існують певні протиріччя і напруженість.

“Іноді ми забуваємо, що нас об’єднує як європейців. Розбіжності та конфлікти стають відчутними. А після війни в Україні ми відчуваємо посттравматичний синдром. Європі потрібно повернути свою силу і єдність”, – наголосив Герапетрітіс.

Він підтвердив, що Греція стоїть на боці України, підтримує її суверенітет і територіальну цілісність.

Щодо обмежувальних заходів, запроваджених Євросоюзом і США щодо Росії у зв’язку з її повномасштабним вторгненням в Україну, міністр закордонних справ Греції зазначив, що вони виявилися лише частково ефективними, оскільки Росія знайшла способи мінімізувати їхній вплив.

На думку Герапетрітіса, економічні санкції не стали переломним моментом для ситуації у світі.