ЄС очікує негайного 15-денного перемир’я після зустрічі Трампа і Путіна

Партнери України розглядають ймовірність поетапного пом’якшення обмежувальних заходів щодо Росії в разі досягнення угоди про повне припинення бойових дій.

“Sky News” пише про це із посиланням на джерела, близькі до країни, що головує в Раді ЄС.

“Вони сподіваються, що 15-денне припинення вогню почнеться якомога швидше (при цьому санкції збережуться). Це має стати першим кроком до більш стійкої паузи в бойових діях в Україні”, – зазначається в повідомленні.

Підкреслюється, що в разі виникнення будь-яких відхилень від встановлених норм, санкції будуть введені знову.

Джерела в уряді Італії поділилися інформацією про те, що вони будуть домагатися від Трампа участі європейських країн у переговорах 15 серпня з питання України.  Розмова повинна відбутися сьогодні у форматі відеоконференції.

“Він закликав європейські країни збільшити військові витрати, тому важливо, щоб ми брали участь у прийнятті цих рішень”, – пояснив італійський дипломат.

Як повідомляють джерела, Італія акцентує увагу на важливості надання Україні чітких зобов’язань у військовій, економічній та політичній сферах.

Каллас скликає європейських глав МЗС для обговорення кроків щодо саміту Трампа і Путіна

Кая Каллас підкреслила, що будь-яка угода між США і Росією про припинення війни повинна враховувати інтереси України та ЄС. У понеділок вона скликає міністрів закордонних справ європейських країн для обговорення подальших кроків.

Про це повідомляє “Reuters”.

“США можуть змусити Росію вступити в серйозні переговори. Будь-яка угода між двома країнами повинна враховувати інтереси України та Європейського Союзу, оскільки це стосується безпеки не тільки України, але й усієї Європи”, – заявила Каллас у письмовому коментарі.

Вона підкреслила, що в контексті прагнення до миру, який буде стабільним і справедливим, міжнародне право однозначно визначає статус тимчасово окупованих територій – вони належать Україні.

“Угода не повинна стати інструментом для нової російської агресії проти України, НАТО і Європи”, – підкреслила висока представниця ЄС.

Також, як повідомила Каллас, під час зустрічі буде розглянуто питання про стан справ у Газі.

ЄС готує санкції проти Китаю за поставки компонентів БПЛА до Росії

Європейський Союз восени 2025 року планує ввести санкції проти Китаю. Причина — підтримка Китаєм військових дій Росії в Україні, включаючи поставки комплектуючих для безпілотників.

“Politico” пише про це з посиланням на джерела в дипломатичному корпусі ЄС.

Розробка санкційного пакету була ініційована після публікації розслідування агентства Reuters в липні. У ньому повідомлялося, що в Росію через підставні компанії в обхід західних обмежень на експорт поставлялися двигуни китайського виробництва, які в документах були позначені як “промислові холодильні установки”.

Ці відомості викликали тривогу в Брюсселі. За даними ЗМІ, п’ятнадцять держав-членів ЄС офіційно звернулися до Пекіна із запитом на роз’яснення. Однак Китай або заперечував свою причетність, або ігнорував запити.

Один з представників європейської дипломатії повідомив виданню Politico, що інформація про те, що Китай постачає до Росії компоненти для безпілотних апаратів, підтверджується.

“Китайська підтримка стала ще більш масштабною і якісною. Без участі Китаю ця війна мала б зовсім інший характер”, – розповів євродипломат.

За його словами, Євросоюз мав ці відомості ще до того, як вони стали надбанням громадськості, і вже тоді розпочав розслідування.

“Після серпня ми плануємо ввести санкції. Ми прагнемо до діалогу з Китаєм, але також очікуємо конкретних кроків”, — зазначив співрозмовник видання.

ЄС закликав Раду Безпеки ООН посилити тиск на Росію

Євросоюз звернувся до країн Ради Безпеки ООН із закликом посилити тиск на Росію, щоб зупинити війну в Україні.

Такий заклик оголосив тимчасовий повірений у справах Делегації ЄС при ООН Даніель Бек.

Під час засідання Ради безпеки він звернув увагу на те, що українці щодня стикаються з наслідками неспровокованої і незаконної агресії з боку Росії. Він також підкреслив, що дії Росії в Україні можна розцінювати як військові злочини.

“Ми закликаємо Раду Безпеки застосувати всі доступні засоби для встановлення перемир’я. Це створить умови для серйозних переговорів, спрямованих на припинення агресії Росії і досягнення сталого миру. Мир повинен бути справедливим, заснованим на принципах Статуту ООН і міжнародного права”, – заявив Бек.

Україна звернулася до Ради Безпеки ООН з проханням прийняти резолюції, які б негайно зупинили бойові дії і привели до припинення війни.

Фінляндія виступила із заявою про боротьбу з корупцією в Україні

Міністр закордонних справ Фінляндії Евеліна Валтонен зазначила, що Україна не зможе вступити до ЄС, якщо не продовжить боротьбу з корупцією.

Валтонен зробила заяву в інтерв’ю фінському виданню “Yle”.

“Це майбутнє, до якого українці прагнули і за яке працювали. Тепер вони захищають його зі зброєю в руках. Вони повинні боротися з корупцією, і ми готові підтримувати цю боротьбу”, – сказала вона.

На думку Валтонен, протидія корупції – це не тільки вимога для вступу до Євросоюзу, але й запорука успішного майбутнього України.

Вона підкреслила, що членство в Євросоюзі є приємним доповненням до вже існуючих переваг. У країні має бути сильна правова держава і розвинена демократія, де кожен голос має значення.

Євросоюз призупинив виплати Україні через уповільнення реформ

У Європейському союзі прийняли рішення тимчасово призупинити фінансову підтримку України через те, що реформи проходять недостатньо активно.

Про це пише Politico із посиланням на депутата Європарламенту Даніеля Фройнда.

Посадовець зазначив, що в останні місяці процес реформ, які Київ повинен провести для вступу до ЄС, сповільнюється.

“Вони вперше пропустили етапи, тому деякі виплати не були здійснені за планом”, – повідомив чиновник.

Фройнд підкреслив, що мова йде про заплановані транші в рамках Ukraine Facility – механізму фінансової підтримки державного бюджету України з боку Європейського союзу. Сума фінансування становить 50 млрд євро і включає в себе як пільгові кредити, так і грантові кошти.

Як пише видання, створюється враження, що уряд України фактично уповільнює процес реформ.

Йдеться про недотримання ключових вимог, зокрема про гарантування незалежності органів, що борються з корупцією. Україна вперше не виконала зобов’язання у встановлені терміни, що викликало негативну реакцію.

ЄС готує план дій на випадок провалу торговельної угоди з Трампом

Посли ЄС зберуться наступного тижня, щоб обговорити план дій на випадок, якщо не вдасться укласти торговельну угоду з президентом США Дональдом Трампом.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

За інформацією з джерел, основна частина учасників процесу схиляється до продовження діалогу з американською стороною з метою пошуку рішення до 1 серпня, коли мають почати діяти 30% мита.

Однак, за інформацією з джерел, переговори, які проходили у Вашингтоні минулого тижня, не привели до значущого результату. Вони будуть продовжені протягом наступних двох тижнів.

За інформацією США планують встановити єдиний тариф на товари, що перевищує 10%.

Винятки стосуватимуться авіації, деяких медичних приладів і дженериків, алкоголю та обмеженої кількості видів виробничого обладнання, яке потрібне США.

Під час зустрічі учасники також розглянули питання про встановлення ліміту для певних галузей, а також про введення обмежень на імпорт солі та алюмінію. Крім того, обговорювалися заходи щодо забезпечення безпеки ланцюжків поставок від постачальників, які пропонують надлишкові обсяги металів.

У деяких джерелах повідомляють, що навіть якщо домовленість буде досягнута, вона потребуватиме зусиль з боку Трампа. Однак його позиція поки що не до кінця зрозуміла.

Як повідомляють джерела, у зв’язку з тим, що шанси на успішне завершення переговорів стають дедалі меншими, а час спливає, Європейський союз, імовірно, почне розробляти план дій на випадок, якщо угоди не буде досягнуто.

Водночас, щоб вжити заходів у відповідь, найімовірніше, знадобиться схвалення на політичному рівні від керівництва блоку, оскільки ситуація вкрай серйозна.

Трамп не повідомив союзників про плани щодо постачання зброї в Україну

Європейські союзники дізналися про пропозицію Дональда Трампа відправити зброю в Україну і натомість придбати американську зброю під час його виступу.

Про це повідомило агентство Reuters.

Як стало відомо з джерел, президент США Дональд Трамп запропонував план, але не озвучив конкретних заходів щодо забезпечення України озброєнням. Згідно з його ідеєю, європейські країни-союзники мають надати свої запаси зброї і поповнити їх за рахунок купівлі американського озброєння.

На думку десяти офіційних осіб у США і Європі, будь-яка підтримка України залежатиме від результатів майбутніх переговорів про те, хто і яке обладнання надасть.

“Як завжди в цих речах, диявол криється в деталях”, – сказав один посол Північної Європи у Вашингтоні.

Джерела в дипломатичних місіях різних держав у Сполучених Штатах Америки розповіли агентству Reuters, що їм стало відомо про план одразу ж після його оголошення. Навіть ті країни, які є найближчими союзниками США, очевидно, отримали інформацію про цю пропозицію практично одночасно з її оголошенням.

“Я впевнений, що ніхто не знав точних деталей заздалегідь. Підозрюю, що в адміністрації тільки починають розуміти, що це означає на практиці”, – сказав окремий європейський посол.

Під час зустрічі з президентом США в Овальному кабінеті 14 липня генеральний секретар НАТО Марк Рютте повідомив про готовність шести країн-членів Альянсу приєднатися до програми закупівлі озброєнь. Серед них – Фінляндія, Данія, Швеція, Норвегія, Нідерланди та Канада.

ЄС готується затвердити рекордний бюджет на 2028-2034 роки

Єврокомісія готує бюджет ЄС на 2028-2034 роки, який стане рекордним за обсягом – 1,717 трлн євро. Із цієї суми 88 млрд буде спрямовано на допомогу Україні.

Про це повідомляє Politico.

Як повідомляється, це буде найзначніший бюджет в історії Європейського союзу. Остаточну суму може бути скориговано, але якщо її буде погоджено, то бюджет ЄС становитиме 1,23% від загального національного доходу країн-учасниць, що на 0,1% більше, ніж у поточному періоді (2021-2027).

У новому бюджеті особливу увагу буде приділено зміцненню обороноздатності, впровадженню передових технологій і забезпеченню безпеки. Водночас фінансування традиційних напрямів, таких як сільське господарство та розвиток регіонів, буде оптимізовано.

Для підтримки України планується виділити 88 млрд євро з окремого позабюджетного фонду.

У планах комісії – введення трьох нових податків: на електронні відходи, тютюнові вироби та великі компанії з річним оборотом понад 50 млн євро.

Ці заходи спрямовані на поступове погашення загального боргу, що виник у період пандемії COVID-19.