Україна готова піти на територіальні поступки в обмін на прискорений вступ до ЄС – Welt

Україна готова розглянути можливість територіальних поступок в рамках можливої мирної угоди з Росією, щоб прискорити процес вступу до Європейського Союзу.

“Die Welt” повідомляє про це, посилаючись на джерела в європейських дипломатичних колах.

Згідно з опублікованими даними, в Брюсселі розглядають сценарій, за яким Сполучені Штати, виступаючи в ролі посередника, просувають наступний план: Україна отримує гарантії безпеки і чіткі перспективи вступу до Європейського Союзу, в той час як Росія фактично закріплює контроль над значною частиною регіону Донбасу.

Європейські дипломати вважають, що президенту Володимиру Зеленському необхідно надати суспільству вагомий аргумент на користь можливих територіальних поступок. На їхню думку, таким аргументом могло б стати прискорення процесу євроінтеграції.

У деяких варіантах мирного плану вказується 2027 рік як можлива дата вступу України до Європейського Союзу. Однак брюссельські джерела вважають такі терміни надмірно оптимістичними і припускають, що більш імовірним тимчасовим орієнтиром будуть 2028-2030 роки.

Експерти вказують, що пропозиція про передачу територій в обмін на членство і гарантії безпеки може бути одним із шляхів завершення конфлікту. Однак в Євросоюзі визнають, що прискорене вступ в таких умовах суперечить стандартним процедурам розширення.

Дипломати стверджують, що Україні належить провести масштабні реформи, особливо в боротьбі з корупцією та зміцненні принципу правової держави. Це свідчить про те, що, незважаючи на політичну рішучість, процес інтеграції займе певний час.

Євросоюз розробляє особливий формат для вступу України

Євросоюз розробляє низку варіантів для включення України до мирної угоди. План може передбачати поступове надання Києву попереднього захисту.

Про це повідомляє Bloomberg.

Джерела видання повідомили, що розглядаються два варіанти: надання Україні попереднього захисту на час приєднання до Євросоюзу і негайний доступ до деяких прав членства.

Також обговорюються альтернативні сценарії, які можуть включати збереження поточного шляху доступу або введення перехідного періоду з поступовим вступом до ЄС.

Джерела повідомляють, що блок представить Україні чіткий план дій для просування офіційної процедури.

“Вступ Києва до Євросоюзу обговорюється в контексті мирної угоди”, – заявив представник Єврокомісії у відповідь на питання Bloomberg.

Видання вказує, що український 20-пунктний мирний план передбачає інтеграцію України до Європейського Союзу до 2027 року. Водночас Київ отримає певні привілеї, які характерні для країн-членів ЄС, ще до офіційного вступу.

Деякі країни ЄС виступають проти введення системи для прискорення прийняття України

ЄС розглядає можливість прийняття рішень про прийом нових членів кваліфікованою більшістю. Це може прискорити процес вступу для України та Молдови. Однак деякі країни проти.

Про це повідомляє “Politico”.

План зустрічає значний опір. Франція, Нідерланди, Греція і, можливо, Данія висловлюють занепокоєння тим, що зміни в правилах можуть обмежити їх можливості блокувати заявки, які вони вважають проблемними.

Для цих країн право вето відіграє ключову роль у захисті національного суверенітету: Греція прагне заблокувати вступ Туреччини, Болгарія хоче контролювати процес інтеграції Північної Македонії, а Хорватія — Сербії.

“Ми сумніваємося, що варто змінювати правила гри в процесі… Використання кваліфікованої більшості при вступі нових членів може призвести до політизації процесу”, — зазначив високопоставлений дипломат ЄС.

Водночас окремі керівники, включаючи президента Фінляндії Олександра Стубба, виступають за введення більш гнучких процедур прийняття рішень, особливо в контексті України.

Рада виконала всі умови для початку переговорів про європейську інтеграцію України

Руслан Стефанчук на засіданні Ялтинської європейської стратегії (YES) в Києві повідомив, що Верховна Рада виконала умови для початку переговорів про вступ України до євроатлантичних структур.

Відповідний допис голова ВР зробив у Facebook

Він розповів, що брав участь у щорічній конференції YES, яка відбулася в Києві і є значущою платформою для діалогу між Україною та її міжнародними партнерами. На сесії, присвяченій питанням реформ, корупції та євроатлантичної інтеграції, Стефанчук зазначив, що навіть в умовах війни Україна продовжує впроваджувати необхідні законодавчі зміни, оскільки саме вони є ключем до вступу в ЄС і НАТО.

Верховна Рада виконала всі необхідні умови для початку переговорів і зараз активно розробляє нові ініціативи. Серед них — цифровізація, впровадження прозорого регулювання та реалізація Антикорупційної стратегії.

“Європейська інтеграція для нас — не гасло, а стратегічний вибір. Ми вже підготувалися до відкриття першого переговорного кластера «Основи процесу вступу до ЄС» та подали позиційні документи за всіма напрямами”, — написав Стефанчук.

Спікер Верховної Ради підкреслив, що українці продемонстрували свою здатність вирішувати найскладніші завдання. Робота з європейськими партнерами з просування Справедливого світу та забезпечення членства України в ЄС і НАТО буде продовжуватися.

Латвія виступає проти розділення України та Молдови при інтеграції в ЄС

Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко зустрілася з латвійською колегою Евікою Сіліною. Під час бесіди вони обговорили перспективи вступу України до Європейського Союзу.

Вона розповіла про це в соцмережах.

У четвер, 14 серпня, Свириденко зустрілася з Сіліною і висловила вдячність Латвії за незмінну підтримку України.

“Латвія підтримує позицію президента України щодо неможливості розділення України та Молдови в процесі вступу до ЄС. Це критично для безпеки Південно-Східної Європи та Чорного моря”, – заявила українська прем’єрка.

Крім того, вони розглянули питання, пов’язані із забезпеченням безпеки, в тому числі у сфері оборони, а також з наданням гуманітарної підтримки.

Переговори про вступ України до ЄС не залежать від згоди Угорщини

Для початку переговорів про вступ України до ЄС не потрібне схвалення Угорщини, яка раніше висловила незгоду з євроінтеграцією країни.

Про це розповіла віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

На її думку, рішення Угорщини відкрити перший переговорний центр з Україною спонукало Європейський союз до ретельного аналізу та переосмислення питання розширення, яке є ключовим.

“Політичний демпінг Угорщини, який зменшує амбіції ЄС через блокування, став поштовхом для аналізу й пошуку рішень, і стало зрозуміло, що ані договір про створення Євросоюзу, ані будь-які рішення, які ухвалено на рівні Європарламенту чи Європейської ради, не мають зобов’язань, щоб це було одноголосне рішення”, – прокоментувала віцепрем’єрка.

Вона наголосила, що одностайне рішення стосується тільки припинення переговорів або закриття певних аспектів.

Росія активізує інформаційну кампанію проти євроінтеграції України – ЦПД

Центр протидії дезінформації Ради національної безпеки і оборони України попереджає про наростання російської інформаційної кампанії, спрямованої на підрив довіри до євроінтеграції країни.

Про це повідомляє ЦПД.

У центрі наголосили, що, вочевидь, прокремлівські засоби масової інформації та політичні діячі будуть і далі поширювати інформацію про те, що інтеграція України становить небезпеку для Європи.

“Центр прогнозує, що в найближчі два тижні російська пропаганда посилить інформаційну кампанію, спрямовану на дискредитацію євроінтеграції України”, – зазначено в повідомленні.

Водночас посилюють активність проросійські голоси, які шукатимуть і поширюватимуть докази проти членства України в ЄС, акцентуючи увагу на “неоднозначності позиції” країн-членів Євросоюзу або “економічній непривабливості” інтеграції України.

Мета цієї ініціативи – посіяти недовіру до європейських організацій, викликати питання щодо необхідності допомоги Україні та поглибити розбіжності в Європейському союзі.

У ЦПД очікують, що найближчим часом посилиться поширення інформації про те, що Україна – це “failed state”, яка нібито вдається до терористичних методів. Також можлива поява в інформаційному просторі України фейків і маніпуляцій, спрямованих на зрив мобілізації.