Заклики до діалогу з Росією не додають Європі авторитету

Президент Литви Гітанас Науседа вважає, що заклики європейських політиків до діалогу з Росією не зміцнюють авторитет Європи.

Заяву литовського президента наводить LRT.

Науседа підкреслив, що такі заяви демонструють непослідовність у європейській політиці щодо Росії.

“Це не додає солідності Європі, коли її лідери раптом починають говорити про те, як давно вони не спілкувалися з Путіним і що їм обов’язково потрібно знову поговорити. Це не послідовна політика. Кілька місяців тому ми обговорювали відповідальність Росії, говорили про 20-й пакет санкцій і про те, що він повинен бути якомога суворішим”, – заявив Науседа.

Він підкреслив, що участь Європи в переговорах між США і Росією про мирне врегулювання в Україні можлива, але тільки за умови взаємної згоди про досягнення стійкого і чесного миру.

Науседа зазначив, що міцний мир вигідний не тільки Україні, але і всій Європі.

“У наших життєво важливих інтересах, щоб мир не був таким, який би фактично відстрочив черговий конфлікт або черговий російський напад на півтора-два роки”, – сказав президент.

Європа більше не може розраховувати на безпекову парасольку США – доповідь Мюнхенської конференції

Європейська система безпеки входить у нову фазу, в якій Сполучені Штати більше не готові гарантувати захист континенту в колишньому форматі, а відповідальність за оборону дедалі більше перекладається на самі європейські країни.

Про це йдеться в аналітичній доповіді Мюнхенської конференції з безпеки.

У документі наголошується, що друга адміністрація Дональда Трампа чітко дала зрозуміти необхідність перегляду підходів до трансатлантичної безпеки. Зокрема, 12 лютого 2025 року під час засідання Контактної групи міністр оборони США Піт Хегсет заявив, що країни НАТО в Європі мають самостійно забезпечувати власну оборону.

Згідно з новою доктриною Вашингтона, саме європейські держави повинні взяти на себе основний тягар підтримки України, включно з наданням як летальної, так і нелетальної допомоги. Автори доповіді зазначають, що з січня 2025 року обсяги американської військової допомоги суттєво скоротилися, а питання безпеки дедалі частіше використовується США як інструмент економічного тиску – зокрема для отримання торговельних поступок від ЄС.

На тлі зменшення американської участі посилюється активність Росії. У звіті зазначено, що російська економіка фактично переведена на воєнні рейки, а витрати на оборону становлять близько 40% федерального бюджету. Експерти наголошують, що Москва не лише не відмовилася від своїх цілей в Україні, а й готується до можливих нових міжнародних конфліктів.

За оцінками розвідувальних структур, Росія може бути готовою до регіональної війни в Балтійському регіоні протягом двох років після ймовірного завершення бойових дій в Україні. У разі локального конфлікту з однією з сусідніх держав підготовка може розпочатися вже за шість місяців.

Окремо в доповіді звертають увагу на активізацію гібридних дій Росії в Європі, зокрема диверсії на енергетичних об’єктах і порушення повітряного простору Польщі та Естонії у вересні 2025 року.

Занепокоєння в європейських столицях викликав і мирний план з 28 пунктів, представлений у листопаді 2025 року за підтримки США. У документі, за оцінкою авторів доповіді, закладені рішення, які суперечать інтересам Європи: йдеться про можливі територіальні поступки України, скорочення чисельності Збройних сил та відмову від перспективи членства в НАТО.

У звіті підкреслюється, що США дедалі частіше виступають у ролі арбітра, а не союзника. Хоча країни ЄС збільшили оборонні бюджети на 41%, цих кроків автори вважають недостатніми. Замість формування спільної європейської системи оборони держави зосередилися на промисловому націоналізмі та продовжили закупівлі американських систем озброєння, зокрема F-35 і Patriot, намагаючись зберегти прихильність Вашингтона.

Автори доповіді застерігають, що подальша нерішучість і фрагментарні дії можуть залишити Європу в уразливій “сірій зоні” між різними центрами впливу та поступово підірвати її здатність самостійно визначати власне безпекове й політичне майбутнє.

Європейці готуються відновити діалог з Путіним на “технічному рівні” – Макрон

Еммануель Макрон повідомив, що підготовка до відновлення діалогу з главою Кремля йде на технічному рівні, хоча Росія поки не виявляє готовності до мирних переговорів.

Про це повідомляє “Le Monde”.

Президент Франції зробив цю заяву під час відвідування регіону Верхня Сона у Франції.

“Зараз тривають технічні обговорення з цього питання”, – сказав Макрон.

Він зазначив, що для успішних переговорів необхідно забезпечити відкритість і консультації з президентом України Володимиром Зеленським.

“Європейцям важливо відновити відкриті канали для обговорень”, — додав французький лідер.

Він не вказав точних термінів, оскільки безперервні бомбардування з боку Росії демонструють її явне небажання йти на мирні переговори.

“Сьогодні ми продовжуємо підтримувати Україну, яка страждає від бомбардувань, холоду і нападів на мирних жителів та енергетичну інфраструктуру. Це неприйнятно і не свідчить про реальну готовність до мирних переговорів”, — додав Макрон.

У грудні 2025 року Макрон вже висловив думку, що для Європи буде “вигідно” відновити діалог з російським президентом.

Британський політолог Марк Галеотті вказав, що дана заява французького лідера вказує на те, що в Європі починають усвідомлювати неефективність ігнорування Путіна.

Німеччина наполягає на участі Європи в переговорах щодо миру в Україні

Німеччина вважає принципово важливим, щоб Європа була безпосереднім учасником переговорів про припинення війни Росії проти України, оскільки йдеться про безпеку всього європейського континенту.

Про це заявив міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль 26 січня напередодні поїздки до Латвії та Швеції.

Очільник німецького МЗС привітав початок прямих переговорів між Києвом і Москвою за посередництва Сполучених Штатів, водночас наголосив, що питання безпеки України не може розглядатися окремо від загальноєвропейських інтересів. За його словами, саме зараз дипломатичні зусилля мають особливе значення на тлі російських атак на енергетичну інфраструктуру, через які мільйони українців у морозну погоду залишаються без світла і тепла.

“Важливі дебати, які ми ведемо в НАТО, не повинні призводити до того, що наші центральні інтереси, а саме свобода та безпека України як суверенної держави, будуть упущені з поля зору. Путін розраховує на це”, – зазначив Йоганн Вадефуль.

Міністр підкреслив, що Росія залишається найбільшою загрозою безпеці та свободі в Європі, а будь-які домовленості щодо завершення війни повинні враховувати позицію європейських країн.

“Одне завжди має бути зрозуміло: Європа повинна бути за столом переговорів, коли йдеться про загальноєвропейські інтереси та нашу безпеку. Ці питання європейської безпеки лежать в основі моєї поїздки”, – наголосив глава МЗС Німеччини.

Раніше в Європейській комісії заявляли, що українська та американська сторони інформують Євросоюз про перебіг переговорів із Росією, водночас у Брюсселі наполягають на врахуванні позиції ЄС у будь-якому форматі мирного врегулювання.

Італія образилася на критику Зеленського на адресу Європи

Президент України різко засудив нерішучість Європи на економічному форумі в Давосі. Глава МЗС Італії Антоніо Таяні вважає ці звинувачення несправедливими.

Про це повідомляє “Corriere della Sera”.

“Європа підтримала незалежність України, надаючи їй політичну, фінансову та військову допомогу. Тому я вважаю цю промову не надто прихильною”, – заявив Таяні в кулуарах Італо-німецького бізнес-форуму.

Президент України виступив на Всесвітньому економічному форумі в Давосі і висловив невдоволення пасивною позицією Європи у відповідь на зовнішні загрози.

Як приклад він згадав придушення протестів в Ірані. На його думку, світова спільнота не надала достатньої підтримки іранському народу, а європейці святкували Різдво і Новий рік, коли тисячі людей гинули від рук режиму. Зеленський зазначив, що збереження влади режимом після таких масових вбивств свідчить про те, що для утримання влади достатньо скоїти багато злочинів.

Зеленський підкреслив різницю між діями президента США Дональда Трампа і бездіяльністю європейських лідерів. Трамп здійснив операцію у Венесуелі, яка призвела до арешту Ніколаса Мадуро і його подальшого суду в Нью-Йорку. Водночас президент України звернув увагу на те, що російський лідер, який вже чотири роки веде війну в Європі, досі не постав перед судом. Більше того, Москва прагне отримати поступки від європейських країн.

Зеленський наголосив на важливості негайного зупинення та конфіскації російського тіньового флоту, що перевозить нафту, яка фінансує військові дії. Він закликав Європу до активних і рішучих дій, а не обмежуватися лише обговоренням можливих кроків у майбутньому.

Трамп запропонує Європі обміняти Гренландію на гарантії для України

Президент США розглядає кілька сценаріїв встановлення контролю над Гренландією, один з яких передбачає гарантії безпеки для України в обмін на безперешкодний контроль над островом.

За інформацією “Politico”, про це говорять дев’ять представників Євросоюзу і НАТО, а також дипломати і військові фахівці.

Данський політик, який побажав залишитися анонімним, висловив припущення про можливий військовий захват Гренландії. Він зазначив, що для цього буде потрібно всього п’ять гелікоптерів і невелика кількість військ. За його словами, гренландці не зможуть чинити серйозного опору.

В Адміністрації президента США розглядають чотири можливі варіанти дій. Один з них — це проведення кампанії впливу, спрямованої на підтримку руху за незалежність Гренландії. Для здобуття незалежності гренландцям необхідно буде провести референдум і досягти угоди, яка має бути схвалена урядами Гренландії та Данії. За результатами опитування громадської думки, проведеного в 2025 році, 56% жителів Гренландії висловили підтримку незалежності, тоді як 28% заявили про свій намір проголосувати проти.

Данські ЗМІ та розвідка стверджують, що Гренландія піддається впливу різних кампаній впливу. У цих кампаніях активно використовуються соціальні мережі для формування громадської думки. Аналогічну тактику застосовувала Росія під час виборів у ряді європейських країн, таких як Румунія та Молдова.

Якщо Гренландія здобуде незалежність, наступним кроком може стати укладення угоди про вільну асоціацію (COFA), подібної до тієї, що вже діє між США та Мікронезією, Маршалловими Островами і Палау. В рамках таких угод США надають основні послуги, захист і свободу торгівлі в обмін на дозвіл проводити військові операції на території цих країн без обмежень. Однак 85% жителів Гренландії категорично проти приєднання своєї території до США в разі отримання незалежності.

Ще один можливий підхід — це залучення європейських країн до угоди та обмін цієї “теми” на гарантії безпеки для України.

“Це угода “безпека за безпеку”. Європа отримає від адміністрації Трампа більш міцні гарантії для України в обмін на збільшення ролі США в Гренландії”, — розповів європейський дипломат на умовах анонімності.

Сполучені Штати також розглядають можливість силового захоплення Гренландії.

“Найбільше занепокоєння викликає стратегія типу “доконаного факту”, яку ми часто обговорюємо у військових колах. Вона передбачає захоплення території, як це намагався зробити Путін щодо України. Наприклад, він міг би ввести війська в країну і оголосити її американською територією. Те ж саме можуть зробити США в Гренландії, висадивши війська з повітря або моря, і заявити, що це тепер американська земля”, — пояснив представник Королівського оборонного коледжу Данії.

У статті йдеться про те, що Гренландія не має власної армії, а об’єднане арктичне командування Данії, що базується в столиці, має обмежені та застарілі військові можливості.

Снігопади в Європі: транспортний хаос і людські жертви

Європу накрила хвиля зимової негоди, яка спричинила значні труднощі в транспортному сполученні та призвела до загибелі людей.

Про це повідомляє BBC Україна.

Сильні снігопади та ожеледиця паралізували рух у багатьох регіонах, зокрема у Франції, Нідерландах та на Балканах. За останніми даними, через складні погодні умови загинули щонайменше шестеро людей.

У Франції ожеледиця стала причиною загибелі трьох людей у департаменті Ланд, а в Парижі двоє загинули в ДТП. Міністр транспорту Філіп Табаро попередив про продовження снігопадів, а національна метеослужба оголосила помаранчевий рівень небезпеки у 38 департаментах. У ряді регіонів скасовано залізничні рейси, а в аеропортах Руассі-Шарль-де-Голль та Орлі значно скорочено кількість вильотів.

На Балканах, у столиці Боснії та Герцеговини, жінка загинула через падіння дерева, яке не витримало ваги мокрого снігу. У Нідерландах негода спричинила транспортний колапс в аеропорту Схіпхол, де скасували понад 400 рейсів. Авіакомпанія KLM повідомила про нестачу рідини для протиобледенної обробки літаків, що призвело до відміни ще 600 рейсів у наступні дні.

Залізничне сполучення в Нідерландах також зазнало порушень: поїзди Eurostar між Амстердамом і Парижем скасовувалися або затримувалися, а на короткий час рух поїздів у країні повністю зупинили через збій в IT-системах.

США розглядають можливість укладення угоди про вільну асоціацію з Гренландією

Адміністрація Трампа працює над угодою з Гренландією. США вже уклали аналогічні угоди з Мікронезією, Маршалловими Островами та Палау.

Про це пише “The Economist”.

За інформацією видання, Білий дім розглядає можливість укладення угоди про вільну асоціацію (COFA) з острівною державою, що входить до складу Данії. Подібні документи США вже застосовували для розширення свого впливу на Мікронезію, Маршаллові острови і Палау, розташовані в Тихому океані.

COFA дає американським військовим свободу дій в країнах-учасницях. Також угода включає в себе «додатковий стимул» у вигляді безмитної торгівлі, як зазначається в статті.

“The Economist” вказує, що поточні угоди між США і Данією про розміщення військової бази в Гренландії не встановлюють суворих обмежень на чисельність військовослужбовців. Однак при значному збільшенні чисельності, ймовірно, буде потрібно узгодження з Копенгагеном.

Американська влада регулярно намагається встановити прямі контакти з керівництвом Гренландії, але ці спроби поки що не увінчалися успіхом.

Адміністрація США, як стверджують автори статті, регулярно робить заяви про Гренландію, що свідчить про глибоке неприйняття Європи в політиці Трампа.

Перемир’я в Україні приховує в собі ризики для всієї Європи

Незважаючи на численні заяви про “швидкий мир”, немає підстав вважати, що 2026 рік стане іншим, ніж 2025-й. Війна триватиме, а позитивні прогнози здаються радше політичними мріями, ніж реальністю.

Про це пише “The Independent”.

Російська сторона прагне домогтися через дипломатичні канали того, чого не вдалося досягти за 11 років конфлікту. Найважливішим елементом стратегії Москви залишається президент США Дональд Трамп.

“Росія активно просуває свої інтереси, змушуючи Україну і Європу приймати нові реалії — як на полі бою, так і за переговорним столом”, — зазначає видання.

У 2025 році Дональд Трамп тричі намагався вмовити Україну погодитися з російськими умовами під приводом укладення угоди про припинення вогню. Щоразу уникнути найгіршого розвитку подій вдавалося виключно завдяки оперативним дипломатичним зусиллям лідерів європейських країн. При цьому кожен новий етап переговорів об’єктивно зміцнював позиції Москви.

У листопаді був представлений так званий “російський план з 28 пунктів”. Хоча його не відхилили повністю, він був прийнятий як основа для подальших обговорень. У підсумку навіть пропозиція про скорочення чисельності Збройних сил України, яка раніше в Європі вважалася неприйнятною, тепер фактично отримала мовчазну згоду.

“Рішення війни буде знайдено не на передовій. І, можливо, не в Україні”, – констатують у матеріалі

В аналізі видання зазначається, що бойові дії в Україні не припиняються не через відсутність втрат або тиску, а тому що ключові гравці, включаючи як прихильників України, так і союзників Росії, не готові рішуче змінити існуючий баланс сил. Китай, Іран і Північна Корея цілеспрямовано підтримують Москву, прагнучи до того, щоб конфлікт виснажував Захід, але не призводив до глобальної війни.

Для України основна проблема залишається незмінною: цілі сторін кардинально розходяться.

“Росія хоче ліквідувати Україну як вільну і незалежну державу. Україна хоче вижити”, – зазначають у виданні.

Експерти попереджають, що тимчасове припинення вогню може надати Кремлю шанс для перегрупування військ і підготовки до нового наступу, як це вже відбувалося в Грузії та Сирії. Будь-яке зменшення активності бойових дій може призвести до того, що в Європі виникне помилкове відчуття безпеки, що, в свою чергу, може відстрочити посилення обороноздатності.

Висновок залишається однозначним: незважаючи на гучні заяви про “90% готовності до миру”, на даний момент не існує реального шляху до завершення конфлікту.

“Поки Росія вважає, що продовження війни принесе їй більше вигоди, ніж згода на запропоновані умови, надії на мир немає”, – йдеться в матеріалі.