Москва відхилила європейські пропозиції щодо України та знову висунула свої умови

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва не готова приймати європейські пропозиції щодо врегулювання конфлікту в Україні. За його словами, підходи європейських країн нібито не враховують позицію Росії.

Заява пролунала на тлі активізації міжнародних дискусій щодо можливих шляхів припинення бойових дій. Західні партнери України продовжують говорити про гарантії безпеки, військову підтримку Києва та механізми, які мають запобігти повторенню конфлікту.

Лавров звинуватив європейські країни в односторонньому підході та дав зрозуміти, що Росія, як і раніше, наполягає на власних умовах переговорів. Раніше Москва неодноразово заявляла, що готова обговорювати врегулювання лише з урахуванням своїх вимог.

Україна, у свою чергу, наголошує, що будь-які переговори мають ґрунтуватися на принципах суверенітету, територіальної цілісності та міжнародного права.

На цьому тлі західні країни продовжують посилювати підтримку Києва. У Європі заявляють, що можливий мир не повинен ставати заохоченням для агресора і не може закріплювати силову зміну кордонів.

Зеленський прибув на саміт G7 у Франції для переговорів із лідерами країн-партнерів

Президент України Володимир Зеленський прибув на саміт “Великої сімки”, який проходить у французькому Евіані. У програмі його участі — спеціальне засідання у форматі “G7 — Україна”, двосторонні зустрічі та спілкування з міжнародними ЗМІ.

Після прибуття у Зеленського запланована коротка зустріч із президентом Франції Еммануелем Макроном, після якої український лідер має взяти участь в окремій сесії, присвяченій Україні.

Протягом дня очікуються переговори Зеленського з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем, прем’єр-міністром Канади Марком Карні, директором-розпорядником МВФ Крісталіною Георгієвою та прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером. В Офісі президента України зазначили, що цей список може бути розширено.

Також Зеленський має долучитися онлайн до конференції Reuters Next, де відповість на запитання модератора. Напередодні організатори саміту змінили порядок денний через російські удари по об’єктах спадщини ЮНЕСКО в Україні, зокрема по Києво-Печерській лаврі.

Окрему увагу на саміті привернуло прибуття президента США Дональда Трампа. За даними ЗМІ, українська тема знову опинилася в центрі уваги американського лідера, що викликало занепокоєння серед частини європейських керівників.

Європа збільшила фінансування українських дронів до рекордних 1,6 млрд євро

За перші чотири місяці 2026 року європейські країни виділили близько 1,6 млрд євро на розвиток та закупівлю безпілотних систем для України. Це рекордний показник, який уже перевищує обсяги фінансування за попередні роки.

Про це йдеться в аналітичному звіті Ukraine Support Tracker від Кільського інституту світової економіки (IfW Kiel).

У 2022 році офіційно підтверджені витрати Європи на українські БПЛА становили 400 млн євро, у 2024 році — 1 млрд євро, а у 2025 році — 1,2 млрд євро. Тільки за січень–квітень 2026 року сума зросла до 1,6 млрд євро.

Найбільше зростання фінансування припало на весну. Велика Британія погодила постачання понад 120 тис безпілотників, Норвегія та Німеччина виділили на дрони приблизно по 500 млн євро, а Нідерланди вклали близько 250 млн євро.

Окремо зазначається, що Німеччина та Нідерланди дедалі частіше фінансують виробництво безпілотників спільно з українськими оборонними підприємствами. У Кільському інституті вважають, що така модель стала взаємовигідною: Європа вкладає кошти, а Україна передає партнерам практичний досвід застосування нових технологій на полі бою.

При цьому загальний рівень військової підтримки України з боку Європи залишається високим. У березні та квітні Німеччина виділила оборонні пакети на 4,2 млрд євро, Велика Британія — на 1,3 млрд євро, а Норвегія — ще на 600 млн євро.

Україна пропонує взаємне припинення ударів по аеропортах за посередництва Європи

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна звернулася до Європи з проханням допомогти укласти з Росією угоду про припинення взаємних ударів по аеропортах.

Про це глава МЗС України повідомив виданню “Politico”.

“Нам, ймовірно, потрібна нова роль Європи в наших мирних зусиллях. Можливо, ми спробуємо вирішити або досягти так званого припинення вогню по аеропортах”, – сказав Сибіга.

Міністр вважає, що Росія може бути зацікавлена в такій угоді, оскільки ключові російські транспортні вузли, такі як Шереметьєво в Москві та Пулково в Санкт-Петербурзі, дедалі частіше зазнають атак українських далекобійних ракет і дронів.

Київ не вимагає від Європи, щоб вона заміняла Вашингтон у міжнародних справах. За словами Сибіги, всі дії Європи повинні сприяти зміцненню дипломатичних зусиль під керівництвом США і не створювати альтернативних напрямків — “це має бути додатковим напрямком”.

Пропозиція Сибіги з’явилася на тлі заяв низки європейських лідерів про необхідність більш активної участі континенту в дипломатії щодо питання України.

Трамп не поспішає закінчувати війну в Україні

Президент США Дональд Трамп не виявляє великого інтересу до війни в Україні, розглядаючи її як віддалений конфлікт. Водночас його політика та тиск на російську енергетику завдають серйозної шкоди Кремлю.

Про це повідомляє німецьке видання “Die Welt”.

Міхаель Рюле, експерт з понад 30-річним досвідом роботи в Міжнародному секретаріаті НАТО, стверджує, що за Трампа США фактично передали основну відповідальність за підтримку України європейським країнам, залишивши за собою роль ключового посередника в можливих мирних переговорах. При цьому європейські держави не беруть участі в прямих переговорах.

Рюле вказує, що обіцянки Трампа завершити війну за добу зараз сприймаються скоріше як політичні заяви, ніж як серйозний план дій.

“Трамп абсолютно не зацікавлений в Україні. Америка, за його словами, розташована “за тисячі миль від війни в Україні, відокремлена гігантським океаном”. Такі розмови не чинять жодного тиску на Росію, щоб вона погодилася на рішення для України”, – підкреслив експерт.

Фахівець наголошує, що, хоча США не проявляють активності у врегулюванні конфлікту, їхня зовнішня політика в інших частинах світу посилює тиск на Росію. Зокрема, він вказує на санкції, введені проти російських нафтових корпорацій, тиск на Індію, щоб та відмовилася від російської нафти, а також на політику, що проводиться щодо Ірану, Куби та Венесуели.

Рюле вважає, що такі кроки поступово погіршують економічне становище Москви та підривають її статус як глобальної наддержави.

Експерт вказує на значні втрати Росії в конфлікті та зазначає, що її територіальні надбання останнім часом були незначними. Він вважає, що навіть у разі гіпотетичних переговорів Україна зможе зберегти свою державність, хоча можливі непрості компроміси з питань територій.

Рюле стверджує, що успішність будь-якого мирного врегулювання залежить від координації політики США та Європи, а також від послідовної підтримки України, що може спонукати Росію до зміни своєї позиції.

США можуть затримати відправку зброї до деяких країн Європи через конфлікт з Іраном

Американські представники повідомили деяких європейських партнерів про можливе перенесення термінів поставок зброї, передбачених раніше укладеними угодами, у зв’язку з військовим конфліктом з Іраном.

Агенція “Reuters” повідомляє про це, посилаючись на п’ять анонімних джерел, обізнаних із ситуацією.

Вони стверджують, що це торкнеться кількох європейських держав, зокрема країн Балтії та Скандинавії.

Європейські країни придбали деякі види озброєння за програмою Foreign Military Sales (FMS), але вони поки що не доставлені замовникам. За інформацією журналістів, американська адміністрація повідомила своїх партнерів про перенесення термінів цих поставок.

За інформацією “Reuters”, Білий дім і Держдепартамент направили запити з цього питання до Пентагону. На даний момент Пентагон не надав жодних коментарів.

За даними агентства, затримки в поставках зброї свідчать про те, що військова операція проти Ірану поступово вичерпує американські запаси низки критично важливих типів озброєння та боєприпасів.

До початку конфлікту з Іраном США значно зменшили свої арсенали озброєння на мільярди доларів. Це стосувалося артилерійських систем, боєприпасів і протитанкових ракет. Ці скорочення відбулися в контексті загострення міжнародної ситуації, спричиненого вторгненням Росії в Україну та операцією Ізраїлю в Газі.

США не варто було “лізти в Україну” — Трамп

Президент США Дональд Трамп піддав критиці свого попередника Джо Байдена, заявивши, що США не слід було втручатися в ситуацію в Україні.

Американський президент зробив цю заяву на брифінгу.

Трамп стверджує, що Вашингтон витрачає величезні суми.

“Знаєте, нам не треба було лізти в Україну. Україна — за тисячі миль звідси, через океан. Ми їм допомогли. У нас був президент — просто дурень: віддав їм 350 мільярдів доларів, нічого не отримавши натомість, віддав їм стільки грошей, витратив стільки боєприпасів”, — поскаржився він.

За словами президента США, Сполучені Штати тепер виробляють боєприпаси на території всієї країни, оскільки Байден “багато віддав Україні і нічого за це не отримав”. Водночас Трамп продає боєприпаси Україні, а платить за них Європейський Союз.

За даними видання “Financial Times”, американський президент заявив про намір повністю припинити постачання озброєння через систему PURL, якщо країни Євросоюзу не візьмуть участь в операції в Ормузькій протоці.

Білий дім висунув союзникам по НАТО жорсткий ультиматум: або вони допомагають США розблокувати Ормузьку протоку, або Вашингтон припиняє постачання зброї Україні.

Згідно з повідомленнями, під час телефонних розмов із партнерами Трамп виявляв надзвичайну емоційність. Цей тиск змусив генерального секретаря НАТО Марка Рютте взяти на себе роль кризового менеджера. Протягом двох днів він вів напружені переговори з представниками Франції, Німеччини та Великої Британії, прагнучи переконати їх у необхідності спільної заяви, яка могла б заспокоїти американського лідера.

Одне з обізнаних джерел зазначило, що Рютте діяв надзвичайно швидко, оскільки Трамп погрожував припинити участь США в PURL та у справах України загалом.

У результаті дипломатичних переговорів 19 березня було підписано документ, у якому європейські країни, під тиском, підтвердили свою готовність брати участь у заходах щодо забезпечення безпеки судноплавства через протоку. Цей крок дозволив США зберегти військову присутність у програмах підтримки України, але також виявив вразливість трансатлантичної коаліції.

Українці масово залишають Фінляндію: безробіття та тиск системи

Тисячі українців, які знайшли прихисток у Фінляндії, змушені залишати країну через труднощі з працевлаштуванням і відсутність чітких перспектив залишитися після завершення тимчасового захисту.

Про це повідомляє фінське медіа Yle, яке поспілкувалося з українцями, що вже виїхали або планують переїзд до інших країн ЄС.

25-річна Владислава Онуфрієнко розповідає, що після кількох років життя у Фінляндії втратила надію знайти роботу та вирішила переїхати до Естонії. Вона зазначає, що її спроби закріпитися на ринку праці не дали результату навіть попри знання мови та наявність дозволів.

“На жаль, мій шлях у Фінляндії не склався. Я намагалася зробити все, що могла. Мені здається, що ця країна не хоче мене тут бачити”, – каже вона.

Подібна ситуація і в Андрія Камінського, який після втечі з окупованого Маріуполя опинився у Фінляндії. Попри вищу освіту інженера-будівельника, він не зміг знайти стабільну роботу.

“Я розсилаю десятки заявок щотижня, на більшість мені не відповідають навіть ні, дякуємо”, – розповідає Камінський.

За його словами, навіть для некваліфікованої роботи часто вимагають знання фінської мови, тоді як англійської недостатньо. Після короткого досвіду сезонної роботи він також вирішив повернутися до Естонії.

Ситуацію ускладнює те, що тимчасовий захист для українців у ЄС завершується у березні 2027 року, і наразі немає чіткої інформації щодо його продовження. За словами представниці Міністерства внутрішніх справ Фінляндії Туулі Туунанен, цей статус не передбачає довгострокового перебування, а для цього необхідно мати роботу або навчання.

Водночас рівень безробіття у Фінляндії залишається одним із найвищих у Європі, а мовні бар’єри значно ускладнюють інтеграцію мігрантів. Додатковим фактором стає і невизначеність щодо вартості навчання для студентів з-за меж ЄС у майбутньому.

У пошуках кращих умов українці дедалі частіше обирають інші країни ЄС. Зокрема, Естонія приваблює тим, що час перебування під тимчасовим захистом зараховується до стажу для отримання постійного дозволу на проживання, чого немає у Фінляндії.

Популярною стає і Угорщина, де рівень працевлаштування українців сягає 71%. Українка Ганна Дідьковська після переїзду змогла швидко знайти роботу на автомобільному заводі.

“Фінляндія мені подобалася, красива країна, приємні люди. Але я не могла знайти роботу. А в Угорщині мене одразу взяли працювати на завод”, – зазначає вона.

За офіційними даними, до Фінляндії прибули близько 90 тис українців із тимчасовим захистом, однак приблизно 40 тис вже залишили країну або повернулися додому.

Щоб змінити країну перебування, українці мають відмовитися від тимчасового захисту у Фінляндії, після чого можуть оформити його в іншій державі ЄС.

Невідомий дрон вдарив по електростанції в Естонії

У ніч на 25 березня російський безпілотник порушив повітряний простір Естонії та влучив у димову трубу електростанції Auvere.

Про інцидент повідомляє Czechia Online з посиланням на матеріали естонського суспільного мовника ERR.

За даними Служби внутрішньої безпеки Естонії, удар стався о 3:43, при цьому безпілотник зайшов із території Росії, а внаслідок події ніхто не постраждав.

Компанія Enefit Power, яка обслуговує електростанцію, заявила, що пошкодження не є критичними, а робота енергосистеми країни не зазнала змін.

Генеральна прокурорка Естонії Астрід Асі зазначила, що наразі немає підтверджень того, що апарат цілеспрямовано атакував саме цей об’єкт або територію країни.

“Це прямі наслідки російської агресивної війни. Можна припустити, що з подібними інцидентами ми стикатимемося й надалі”, – прокоментував керівник Служби внутрішньої безпеки Марго Паллосон.

На тлі цього випадку уряд Естонії провів екстрене засідання для оцінки безпекової ситуації.

Тієї ж ночі подібний інцидент зафіксували і в Латвії, де безпілотник, що прилетів із боку Росії, впав у сільській місцевості на південному сході країни.

Представник збройних сил Латвії Егілс Лещінскіс припустив, що апарат міг збитися з курсу або зазнати впливу засобів радіоелектронної боротьби під час роботи російських систем захисту.

Оновлення (15:35)

У трубу електростанції в Естонії врізався український дрон, який летів на Ленінградську область РФ, і він був не єдиним.

Про це повідомив прем’єр країни Крістен Міхал, передає ERR.

Міністр оборони Ханно Певкур додав, що Україна застосувала в атаці близько 100 дронів. Один із них упав у Латвії, один потрапив у трубу електростанції Auvere, а ще кілька перетнули морський кордон Естонії над Фінською затокою. Не виключено, що деякі дрони могли впасти десь іще (наприклад, у морі).