У Європі змінюють стратегію надання допомоги Україні – WP

Європейські країни можуть змінити підхід до підтримки України, змістивши фокус з постачання готової зброї на інвестування у розвиток її оборонної промисловості.

Про це повідомляє “The Washington Post” з посиланням на європейських посадовців.

У виданні зазначають, що все більше країн ЄС розглядають модель фінансування українського ВПК як вигіднішу і стабільнішу форму допомоги. На думку європейських політиків, такий формат дозволить не лише зменшити тиск на власні ресурси, але й посилити здатність України самостійно забезпечувати себе зброєю.

“Це безпрограшний варіант. Нам це буде дешевше, а їм потрібно виробляти”, – заявив один із співрозмовників WP, наголосивши, що українці мають досвід, з якого Європа може навчатися.

Крім того, країни-члени НАТО розглядають можливість використання території України як полігону для випробування нових систем озброєнь, зокрема безпілотників, де Київ має суттєвий практичний досвід.

Європа повинна взяти на себе роль США в наданні допомоги Україні

Дії команди Трампа, які викликали обурення у президента Зеленського і були незграбними спробами налагодити стосунки з Кремлем, стали початком нового складного періоду для України та західних країн.

Про це пише “The Times”.

Заява президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа про намір завершити конфлікт в Україні впродовж доби зустріла рішучу відсіч з боку Путіна, який не має наміру припиняти агресію. Велика Британія та її союзники мають посилити підтримку Києва, щоб українці могли ефективно захищатися.

Відтоді як Дональд Трамп обійняв посаду президента США, військова підтримка України з боку Вашингтона значно скоротилася. Останній пакет допомоги, що включає в себе $500 млн на закупівлю військового обладнання, зокрема ракет для протиповітряної оборони, був переданий Україні в останні дні роботи адміністрації Джо Байдена.

Водночас Сполучене Королівство, Королівство Данія, Федеративна Республіка Німеччина, Королівство Норвегія, Королівство Швеція та Єврокомісія продовжують надсилати в Україну боєприпаси та гуманітарну допомогу, загальна сума якої досягла 138 млрд євро.

Хоча Сполучені Штати Америки залишаються найбільшим донором України та основним постачальником військової допомоги, вони вже надали на 23 млрд євро менше, ніж європейські країни.

У питаннях економіки, як і в інших сферах, Трамп, схоже, прагне послабити позиції Америки у вільному світі. Велика Британія та країни Європи мають зосередитися на збільшенні підтримки України, підвищенні оборонних витрат, формуванні європейських “сил безпеки” для розміщення на заході України та збереженні єдності НАТО.

Сер Кір Стармер зберіг позицію Бориса Джонсона щодо України.

Велика Британія надала Україні фінансову підтримку в розмірі близько 0,5% від свого ВВП. Це більше, ніж Франція, Італія та Іспанія, але менше, ніж скандинавські та балтійські країни, такі як Данія та Естонія, які виділили понад 2%.

Сер Кір Стармер також пообіцяв збільшити витрати на оборону з 2,3% ВВП до 2,5% до 2027 року. Однак військові начальники наполягали на збільшенні до 2,65%.

Ситуація в Україні не настільки невтішна, як могла б бути, якби Трамп здобув перемогу на повторних виборах кілька років тому. Однак не можна дозволити Москві скористатися протиріччями в команді Трампа і використати їх у своїх інтересах. Велика Британія та європейські країни мають заповнити прогалину, залишену США.

Україна оновила угоду про вільну торгівлю зі Швейцарією, Норвегією, Ісландією та Ліхтенштейном

Україна оновила торговельний договір з державами Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ), до якої входять Швейцарія, Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн.

Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

У договорі було оновлено розділи, які стосуються спрощення торговельних процесів. Деяких змін також зазнали санітарні та фітосанітарні заходи та державні закупівлі. Оновили регламенти технічного співробітництва та охорони прав на інтелектуальну власність.

“Це перезапуск угоди 2010 року, адаптований до нової реальності. Вона відкриває нові можливості для українського бізнесу на великих ринках”, – зазначив голова українського уряду.

Ще угода отримала нові розділи, які присвячені електронній комерції, підтримці бізнесу, торгівлі та сталому розвитку, як наголосив очільник уряду.

У рамках співпраці в галузі сільського господарства Україна уклала нові договори з Норвегією, Ісландією та Швейцарією. Як зазначив Шмигаль, це дасть змогу усунути перешкоди та зробити продукцію українських виробників доступнішою на ринках цих держав.

Вороги міцнішають, а партнери стоять у черзі за круасанами: як Україна опинилася сам на сам

Світовий баланс сил стрімко змінюється, і Україна опиняється перед новими викликами. Країни, які ще донедавна вважалися потужними союзниками в протистоянні з агресією, дедалі більше занурюються у власні проблеми.

Американська влада поступово відмовляється від ролі глобального “поліцейського” через внутрішні економічні труднощі й зростання впливу конкурентів на світовій арені. Європа ж, замість збільшувати витрати на оборону, занурюється в комфорт власних міст, де сніданки з круасанами стають ледь не символом згасання великої колись військово-політичної могутності. На тлі цих процесів Україна ризикує залишитися без дієвої підтримки та змушена шукати власні шляхи зміцнення безпеки.

Попри те, що США досі асоціювалися з неймовірною фінансовою та військовою потужністю, нинішній глава Білого дому робить дедалі скептичні заяви щодо допомоги іншим державам, зокрема Україні. Вочевидь, його позиція зумовлена бажанням утримати переваги для власного електорату: бюджет країни не витримає нескінченних витрат на озброєння та війська, розкидані по всьому світу. Європейські лідери ж усвідомили, що, окрім гарних промов, їм потрібно відповідати на запити виборців. А виборців більше турбує ціна газу й рівень соціальних виплат, ніж зміцнення військового потенціалу. В результаті стратегічні прогалини в обороні стають дедалі очевиднішими, й навіть члени НАТО не мають ані фінансових, ані ресурсних можливостей, щоб забезпечити безпеку сусідів.

Тим часом країни, які демонструють відверто ворожу позицію до України, нарощують свої сили. Приклади з новими постачаннями озброєнь та “оренда” найманців з бідніших регіонів доводять, що агресор відчуває дедалі менший страх перед будь-якими санкціями й погрозами. Ба більше, з боку інших геополітичних гравців лунають сигнали про можливі компроміси з нападником, якщо це дозволить їм отримати дешевші енергоносії та зберегти стабільність на власних ринках. Усе це разом створює вкрай несприятливі умови для України. Світова спільнота розгублена й більше не прагне бути гарантами безпеки для регіонів, які вона вважає “периферійними” для своїх інтересів.

Україна опинилася в ситуації, коли розраховувати на зовнішню допомогу дедалі складніше. Партнери переймаються власними соціальними й економічними труднощами, а їхня підтримка стає швидше символічною, ніж реальною. Водночас сили, що прагнуть знищити українську державність, лише посилюються й зухвало ігнорують будь-які попередження. Єдиним виходом залишається формування потужного внутрішнього потенціалу — як економічного, так і військово-політичного. Без системного розвитку власного військово-промислового комплексу та мудрих дипломатичних кроків шанси виграти цю гру постійно зменшуватимуться. Україні потрібна рішуча консолідація ресурсів, чіткий план дій і свідома готовність відстоювати свої інтереси попри невизначеність у міжнародному середовищі.

Скасування санкцій США не допоможе Росії без участі Європи — The Economist

Деякі західні експерти вважають, що у разі часткового послаблення санкцій США проти Росії ефект для Кремля буде незначним.

Про це йдеться у статті британського видання The Economist.

Як зазначається в публікації, європейські санкції мають набагато більшу силу, ніж американські, і саме Європа відіграє ключову роль у справжньому тиску на російську економіку.

“Європа, ймовірно, виступить проти послаблення санкцій США, і вона має вагоміші аргументи: її санкції більш дієві, ніж американські, і цю зброю слід використовувати”, — підкреслює видання.

Разом з тим у матеріалі вказується, що деякі експерти вважають вплив обмежень з боку США критичним, оскільки Росія прагне повернути доступ до американських технологій, фінансових інструментів і платіжних систем.

“Однак наш аналіз показує, що це не так. Без участі Європи в російській торгівлі доступ до платіжних систем та іноземних інвестицій у Росію буде сильно обмежений”, – не погоджується з цим The Economist

Для порівняння, до початку повномасштабної агресії РФ у 2022 році товарообіг між Росією та США становив близько 35 мільярдів доларів, а нині він зменшився вдесятеро. І навіть якщо санкції буде скасовано, істотного зростання цього показника не очікується. Натомість у 2021 році товарообіг між Росією та Євроcоюзом перевищував 305 мільярдів доларів — у шість разів більше, ніж у наступні роки.

Роумінговий безвіз на фініші: коли Європа стане ближчою для українських абонентів

Україна вже на фінішній прямій до повноцінного приєднання до європейської зони роумінгу. На перший погляд, це звучить сухо й технічно, але насправді йдеться про вагому подію в інтеграції до ЄС, яка вплине на мільйони людей, котрі з різних причин опинилися за кордоном.

Іще кілька років тому навіть коротка поїздка в іншу країну ЄС вимагала окремих бюджетів лише на дзвінки й повідомлення. Інтернет фактично ставав розкішшю, адже за кожен мегабайт нараховували чималі суми. Пандемія та початок повномасштабної війни зрушили цей процес: спочатку Європа добровільно надала українським біженцям і подорожувальникам пільгові умови, щоб люди мали доступ до зв’язку та онлайну. Тепер ці “пільги” можуть стати постійною нормою. Технічно це називається “роумінг як вдома”, неофіційно – “роумінговий безвіз”.

Передбачається, що своїм “домашнім” тарифом можна буде користуватися в більшості країн ЄС. Дзвінки та SMS обіцяють без додаткової плати, хоча з мобільним інтернетом можуть діяти винятки. Якщо в Україні передбачений безлімітний трафік, у Європі повної свободи може не бути, адже місцеві оператори обмежуватимуть обсяг гігабайтів. Утім, навіть кілька гігабайтів у тарифі виглядають краще, ніж “золота” плата за кожен мегабайт.

Існує нюанс: “роумінг як вдома” розроблявся насамперед для туристів, які лише на певний час виїздять за межі рідної країни. Натомість значна частина українців перебуває в ЄС місяцями або й роками, а отже постійне використання українських номерів може вплинути на економіку європейських операторів. Тому фахівці попереджають: у межах Roam Like At Home можуть з’явитися часові обмеження й вимога переходити на місцеву SIM-картку після тривалої активності за кордоном.

Українські оператори переважно налаштовані оптимістично. Угоди з європейськими колегами вже існують, проте необхідно узгодити остаточний юридичний формат і врахувати різницю в тарифах. Занадто низькі українські ціни на зв’язок у поєднанні з масовим перебуванням абонентів у ЄС можуть призводити до додаткових витрат, які доведеться компенсувати або зміною умов, або переглядом вартості послуг.

Прийняття остаточного рішення потребує часу та кількох бюрократичних кроків: адаптації українського законодавства до європейських норм і схвалення з боку Європейської комісії та Європарламенту. Звучать прогнози, що процес може завершитися вже до кінця року, але гарантії немає. Після ухвалення будуть потрібні ще кілька місяців перехідного періоду.

“Роумінговий безвіз” у підсумку помітно полегшить життя мільйонам абонентів: більше не доведеться купувати окремі пакети чи боятися величезних рахунків. Проте можливі певні часові та об’ємні обмеження, особливо для тих, хто перебуває в Європі на постійній основі. Загалом нові правила зроблять зв’язок і мобільний інтернет більш доступними, а Україна отримає ще один доказ реальної інтеграції з Євросоюзом, де кордони стають дедалі менш відчутними.

Еммануель Макрон визначив ключові аспекти гарантій безпеки Україні

Президент Франції Еммануель Макрон виділив основні критерії безпеки, які Україна може отримати завдяки підтримці європейських партнерів.

Висловлювання французького президента цитує Ladepeche.

На думку європейського політика, Україна не повинна втрачати власні території та має бути захищена від агресії у майбутньому.

“Ми успішно завершили роботу, яку я взяв на себе – а саме, сприяли створенню реалістичних гарантій безпеки. Ця важлива зустріч відбулася в Парижі, у ній узяли участь усі начальники генеральних штабів європейських і союзних армій”, – сказав Макрон.

Він вважає, що для гарантування безпеки України необхідно терміново надати допомогу у вигляді нових проєктів з постачання військової техніки та адаптувати ці поставки під поточні потреби. Також, на його думку, важливо створити структуру української армії, яка дасть їй змогу ефективно протистояти можливим атакам з боку Росії у майбутньому.

Макрон вважає, що додатково потрібно розробити план з розміщення військових контингентів в Україні на основі добровільного об’єднання держав і зміцнити обороноздатність Європи, що забезпечить надійний захист.

Цього тижня Велика Британія проведе другий саміт щодо України

Кір Стармер проведе онлайн-зустріч із європейськими лідерами щодо ситуації в Україні

Про це повідомляє видання The Guardian.

За інформацією журналістів, зустріч стане підсумком насиченого тижня дипломатичних переговорів. Перед цим заплановані перемовини між Україною та США, а також окремі консультації за участю представників європейських країн.

“Ви можете очікувати, що прем’єр-міністр проведе другу зустріч лідерів коаліції, яка стане продовженням саміту в Ланкастер-Хаусі”, – заявив прессекретар глави британського уряду.

У дискусіях візьмуть участь міністри оборони Великої Британії, Німеччини, Італії та Польщі.

Очікується, що на зустрічі обговорять актуальні питання безпеки, подальшу підтримку України та спільні кроки для протидії російській агресії.

Війну потрібно закінчити негайно і на максимально справедливих умовах – Тимошенко

Юлія Тимошенко зажадала негайно припинити бойові дії і висловила своє незадоволення на адресу керівника німецької розвідувальної служби Бруно Каля, який висловився за продовження війни в Україні.

Свій коментар опозиціонерка залишила на особистій сторінці у “Facebook”

Юлія Тимошенко навела слова Каля, який припустив, що в разі завершення конфлікту в Україні до 2030 року, Росія зможе застосувати свої сили для нападу на європейські країни раніше, ніж очікувалося.

Далі вона виступила із засудженням такої позиції:

“Ціною самого існування України і ціною життів сотень тисяч українців хтось вирішив заплатити за “знесилення” Росії заради безпеки в Європі? Не думала, що про це насміляться сказати настільки офіційно і відкрито… Це багато чого пояснює… Вважаю, що Верховна Рада зобов’язана негайно відреагувати”, – написала політик.

На думку колишнього прем’єр-міністра, необхідно невідкладно завершити конфлікт і зробити це на умовах, які максимально відповідатимуть принципам справедливості.