Позначка: ЗСУ

Росіяни атакували залізничну інфраструктуру на Дніпропетровщині та Запоріжжі

Posted on by Оксана Яковенко

У ніч на 15 березня російські військові здійснили атаку на енергетичну інфраструктуру української залізниці, завдавши ударів по об’єктах у Дніпропетровській та Запорізькій областях.

Про це повідомили в пресслужбі “Укрзалізниці”.

“Ворог продовжує атакувати залізничну енергетичну інфраструктуру Дніпропетровщини та Запоріжжя. На знеструмлені ділянки вже виведено перші резервні тепловози”, — зазначили в компанії.

Попри пошкодження, затримки поїздів залишаються мінімальними. Наразі із запізненням курсують потяги:

— “Ужгород — Ковель”;

— “Кишинів — Київ Пасажирський”;

— “Хелм — Київ Пасажирський”.

Актуальний список поїздів, які затримуються в дорозі, можна переглянути за посиланням.

Також у компанії попередили про можливі зміни у русі приміських поїздів.

Чому Україна не зберегла ракетний потенціал та чи реально його відродити?

Posted on by Микола Донченко

Україна свого часу була флагманом ракетобудування в СРСР. У Дніпрі на “Південмаші” створювали найпотужніші стратегічні ракети, включно з міжконтинентальними Р-36 (“Сатана”) та РТ-23 (“Молодець”), а також космічні носії “Зеніт”. Конструкторське бюро “Південне” розробляло ракетні системи, які забезпечували ядерну міць Радянського Союзу.

Здавалося б, після здобуття незалежності Україна мала всі шанси продовжувати цю справу. Але реальність склалася інакше. Перші роки незалежності країна взяла курс на демілітаризацію: передала ядерні боєголовки Росії, поступилася ключовими технологіями та фактично зупинила розробку ракет великої дальності.

1.Будапештський меморандум та роззброєння. У 1994 році Україна відмовилася від ядерного статусу в обмін на сумнівні “гарантії” безпеки. Фактично це означало припинення розробки та виробництва міжконтинентальних ракет.

2.Економічний колапс 1990-х. Промисловість занепадала, а військові підприємства втрачали замовників і кошти. Ракети стали надто дорогою “іграшкою” для армії, якій урізали фінансування майже до нуля.

3.Політичні пріоритети. Уряд робив ставку на міжнародні гарантії та дипломатію, а не на розбудову власної потужної оборонної галузі. Вважалося, що в сучасному світі масштабний напад — малоймовірний.

4.Відсутність політичної волі. При кожній зміні влади оборонне виробництво або ігнорували, або “пиляли” бюджет в інтересах окремих осіб. Повноцінні програми створення ракетних комплексів відкладалися на невизначений термін.

Чому після 2014 року не зʼявилися українські ракети середньої та великої дальності?

Здавалося б, анексія Криму та початок війни на Донбасі мали підштовхнути до швидкого відновлення ракетних технологій. Проте й цього не сталося з низки причин:

Фінансовий дефіцит. Гроші спершу йшли на формування боєздатних сухопутних військ, забезпечення солдатів, модернізацію бронетехніки. Створення сучасного ракетного комплексу потребує мільярдних вкладень.

Розрив із російськими постачальниками. Раніше багато критичних компонентів завозилися з РФ або розроблялися спільно. Після 2014 року ці ланцюжки розірвалися, а замінити їх швидко не вдалося.

Недооцінка масштабної агресії. Багато хто не вірив, що Росія піде на повномасштабне вторгнення, тому упор робили на легкі та мобільні частини, а не на стратегічні системи.

Корупція та бюрократія. Коштів і без того не вистачало, а ті, що виділяли, часто розчинялися в бюрократичних “схемах”. Це гальмувало розробку нових зразків зброї.

Водночас зрушення все ж таки були: від розробки крилатих ракет “Нептун” до проєкту ОТРК “Гром-2”. Але ці програми залишалися точковими і не переростали у справді масштабне виробництво.

Чи можливо відновити ракетобудування зараз?

Технічні передумови збереглися: “Південмаш” і “Південне” все ще володіють унікальним інженерним досвідом. Проте щоб налагодити серійний випуск сучасних ракет середньої та великої дальності, потрібні колосальні ресурси:

1.Фінансова підтримка та міжнародна допомога. Україна воює, тому пріоритети розподілу бюджету цілком зрозумілі. Інвестиції в ракетну програму — це довгострокова стратегія, яку не всі готові підтримувати негайно.

2.Модернізація виробничих потужностей. Чимало радянських технологій застаріло і потребує актуалізації. Потрібні нові матеріали, електроніка, двигуни. Все це слід або закуповувати у Заходу, або розробляти власними зусиллями.

3.Міжнародні обмеження. Режим нерозповсюдження ракетних технологій (MTCR) не забороняє виробляти ракети для власних потреб, але співпраця із західними партнерами тут має свої політичні ризики — не всі хочуть ескалації з Росією.

4.Вразливість об’єктів. Росія неодноразово атакувала підприємства оборонної галузі. Ракетне виробництво одразу стане мішенню для ударів, тому передбачити безпечне середовище для таких проєктів надзвичайно складно.

Таким чином, Україна в минулому мала реальний шанс зберегти і примножити унікальний ракетний потенціал, проте вибрала інший шлях — роззброєння, наївно сподіваючись на гарантії безпеки.  Сьогодні всім очевидна потреба в розробці та виробництві ракетних комплексів. Це шлях, що вимагає неймовірної політичної волі, великих інвестицій і міжнародної координації. Але власні озброєння — це те, без чого Україні складно гарантувати безпеку в довгостроковій перспективі.

Переговори США та України в Джидді: тактичний компроміс чи стратегічний поворот?

Posted on by Микола Донченко

11 березня 2025 року в саудівській Джидді завершилися переговори між делегаціями України та США, які без перебільшення можна назвати одними з найважливіших за весь період нинішнього конфлікту.

На тлі тривалого застою та важких боїв на фронті Київ погодився на пропозицію адміністрації Трампа про негайне й повне припинення вогню. Важливо те, що йдеться не тільки про повітряний і морський простір, а й про повне припинення наземних операцій – умову, яку ще недавно українське керівництво категорично відкидало.

Ще донедавна голова Офісу президента України Андрій Єрмак і українські дипломати заявляли, що така вимога прирівнюється до капітуляції. Чому ж Київ пішов на поступки саме зараз? Ймовірно, українська сторона опинилася перед вибором меншого з двох зол: або продовження виснажливих бойових дій із виснаженням ресурсів та зростаючою втомою союзників, або тактичне перемир’я, яке дає передишку та відкриває можливість відновити міжнародну підтримку, насамперед з боку Вашингтона.

Принципово важливо, що запропонований режим припинення вогню не є безстроковим – він розрахований усього на 30 днів із можливістю продовження. Це дозволяє Києву зберегти обличчя і не сприймати цей крок як остаточну поразку чи політичну капітуляцію. Водночас очевидно й інше: від свого плану “обмеженого перемир’я” (тільки в повітрі й на морі), який раніше просувала Банкова, Україні довелося відмовитися.

США, зі свого боку, оперативно заохотили цей крок української влади. Уже оголошено про негайне поновлення постачання озброєнь, а також відновлення активного обміну розвідувальною інформацією. Це свідчить, що адміністрація Трампа продовжує використовувати інструменти “батога та пряника”, здійснюючи тиск на Київ і водночас пропонуючи йому конкретні вигоди. Американці чітко сигналізують Україні: дотримання вимог Вашингтона дозволить не лише стабілізувати фронт, а й значно посилити власні позиції у перспективі.

Проте успіх досягнутих домовленостей повністю залежить від того, як поведеться Росія. Найближчими днями до Москви прибуде спецпредставник президента Трампа Уіткофф, який озвучить Кремлю аналогічну пропозицію щодо 30-денного перемир’я. У Білому домі вже публічно висловили сподівання на позитивну реакцію Москви, але передбачити точну відповідь російського керівництва наразі неможливо.

Для Москви така пропозиція є двоякою. З одного боку, перемир’я дає шанс знизити санкційний тиск і виграти час для економічного та військового відновлення. З іншого – Кремль може сприйняти це як американську пастку, спрямовану на фіксацію нинішньої лінії фронту і підготовку України до нового етапу війни за посиленої підтримки західних союзників.

Таким чином, переговори у Джидді стали не лише важливим тактичним кроком, але й потенційно стратегічним поворотом у конфлікті. Київ продемонстрував гнучкість, погодившись на болючі поступки, але при цьому зберіг можливість продовжити боротьбу в покращених умовах підтримки Заходу. Вашингтон, зі свого боку, підтвердив намір керувати процесом мирного врегулювання, зберігаючи за собою роль головного зовнішнього арбітра.

Тепер уся увага зосереджується на Москві. Саме її відповідь визначить, чи стане саудівська зустріч початком реального мирного процесу, або ж залишиться черговим маневром у довгій та виснажливій геополітичній партії.

Удар дронів по Москві: Київ змушує Росію погодитись на мораторій ударів у повітрі та на морі

Posted on by Микола Донченко

У вівторок, 11 березня, Збройні сили України завдали масованого удару безпілотниками по Москві та Московській області, що стало одним із найбільших від початку повномасштабного вторгнення росіян.

За інформацією російської сторони, за цю добу було збито або перехоплено щонайменше 337 дронів: 91 БПЛА над Московською областю, 126 над Курськом, 38 над Брянськом, 25 над Бєлгородом, 22 над Рязанню, 10 над Калугою, 8 над Липецьком, 8 над Орлом, 6 над Воронежем і 3 над Нижнім Новгородом.

Попри те що українська сторона офіційно не коментувала цю ситуацію, у мережі активно обговорюють подію та висувають власні версії мотивів і цілепокладання Києва.

Російська пропаганда дуже швидко пов’язала масований наліт із переговорами між українською та американською делегаціями, які відбувалися того дня в Саудівській Аравії, стверджуючи, що Київ нібито прагне зірвати мирний процес. Однак важливість масованого удару Збройних Сил України по Росії, а особливо по Москві та Московській області, насправді криється зовсім не в цьому.

Ця атака мала набагато ширше значення, ніж намагаються уявити російські пропагандисти, — передусім інформаційно-психологічне та політичне. Вона покликана продемонструвати, що Україна здатна діяти самостійно й ефективно відповідати на ворожі дії навіть за умов обмеженої чи недостатньої допомоги Заходу. Одним із ключових сигналів цього удару є те, що Україна не є винятково “залежним” гравцем, який покладається лише на зовнішню підтримку, а здатна реалізовувати масштабні військові операції власними силами.

Крім того, головний лейтмотив цієї атаки — зруйнувати міф Кремля про те, що запропонований Україною мораторій на удари по цивільній інфраструктурі, нафтових і газових об’єктах, а також обмеження бойових дій в повітрі та на морі є нібито невигідним для Росії, оскільки російські ракетні й дронові удари, мовляв, завдають набагато більшої шкоди обороноздатності України, ніж українські удари по Росії.

Після останнього масованого нальоту стало очевидним: будь-які удари, російські чи українські, можуть спричинити серйозні збитки — і для інфраструктури, і для мирного населення, і для економіки. Отже, російській владі варто замислитися, чи виправдане подальше ігнорування пропозицій Києва щодо обмеження ударів, адже зростання загроз у російському тилу відтепер набуває дедалі реальніших обрисів.

Зрештою, реакція суспільства на такі удари може вплинути на внутрішню політику Росії: поки Кремль утримує людей у переконанні, що “війна десь далеко”, масовані нальоти ближче до столиці показують, що небезпека стосується безпосередньо і російських регіонів. Відповідно, твердження про “безкарність” чи “повну невразливість” Росії стає все менш переконливим, а російське суспільство рано чи пізно почне ставити все більше запитань до свого керівництва.

Таким чином, масована атака дронів на Москву та Московську область виявилася не просто військовою операцією, а потужним інформаційно-психологічним сигналом, спрямованим на підрив головного пропагандистського міфу Кремля: що Україна не може завдати відчутних ударів по російській інфраструктурі, а пропонований Києвом мораторій буцімто невигідний для самої Росії. Стає дедалі очевиднішим, що ігнорування пропозицій України може боляче вдарити саме по російських економічних і соціальних інтересах.

Трамп може заблокувати військову допомогу Україні через Зеленського — Bild

Posted on by Оксана Яковенко

Президент США Дональд Трамп не планує відновлювати військову допомогу Україні, поки Володимир Зеленський залишається на посаді президента.

Про це повідомляє німецьке видання Bild, посилаючись на власні джерела.

Як зазначає видання, Трамп сприймає Зеленського не як партнера, а як перешкоду, що, на його думку, заважає досягненню миру. У зв’язку з цим він нібито має намір чинити тиск на українського лідера, аби той залишив свій пост.

Видання наголошує, що така позиція Трампа викликає занепокоєння серед європейських союзників, адже блокування військової підтримки України може суттєво послабити її обороноздатність перед агресією Росії.

Нагадаємо, що раніше Дональд Трамп неодноразово заявляв про свої наміри якнайшвидше завершити війну в Україні, використовуючи політичні важелі впливу.

Міноборони посилює контроль якості роботи продовольчої служби ЗСУ

Posted on by Іван Засядько

Міністерство оборони України продовжує роботу над поліпшенням системи забезпечення для армії України та впроваджує нову систему контролю якості харчових продуктів, що використовуються у Збройних силах.

Про це повідомила пресслужба відомства.

Проєкт, який здійснює Головне управління контролю якості Міністерства оборони, охоплює безліч різних видів обладнання та продукції – від кухонного приладдя до складних технологічних і холодильних систем.

У рамках нової системи моніторингу здійснюється контроль на всіх стадіях процесу доставки продукції: від моменту укладення контракту до моменту передачі готового продукту військовим. Таким чином, забезпечується безперервний процес перевірки.

Контроль якості продукції здійснюється на всіх етапах, починаючи з моменту придбання і закінчуючи фінальним постачанням. Це гарантує, що всі товари відповідатимуть технічним вимогам Міністерства оборони.

У 2025 році планується провести перевірку товарів для Збройних сил України на суму близько 900 млн гривень. Про це повідомив Сергій Мельник, заступник міністра оборони України, бригадний генерал юстиції.

Важливим кроком у здійсненні цієї програми є приведення технічних характеристик обладнання до єдиного стандарту. Це стосується виробничих столів, електричних приладів, холодильних установок, виробничих ліній для виготовлення одноразового посуду і розливу води та інших пристроїв.

Підкреслюється, що подібні кроки дають змогу звести до мінімуму ймовірність потрапляння до Збройних сил України товарів і устаткування низької якості та сприяють формуванню системи контролю якості, що відповідає як національним, так і міжнародним вимогам.

Ринок праці в Україні: де найбільше вакансій і яких фахівців шукають

Posted on by Оксана Яковенко

Через три роки після початку повномасштабного вторгнення ринок праці в Україні відновився на 93%. У лютому 2025 року кількість кандидатів, які шукають роботу, сягнула одного з найбільших показників за час глибокого дефіциту кадрів.

Про це повідомляє Work.ua.

За даними аналітиків, на початку 2025 року українські роботодавці розмістили 98 736 вакансій, що на 4% більше, ніж у січні. Найпомітніше зростання кількості вакансій зафіксували у Житомирській (+7%), Кіровоградській, Рівненській, Чернівецькій та Миколаївській (+6%) областях.

Втім, найбільша кількість робочих пропозицій залишилася в п’яти регіонах України. Зокрема, 34% всіх вакансій зосереджено в Києві та області, по 9% – на Львівщині та Дніпропетровщині, 6% – на Одещині та 3% – у Харківській області.

Кого шукають роботодавці

Майже половина (44%) всіх вакансій у лютому припала на такі категорії:

— робочі спеціальності та виробництво — 16 703 вакансії, (+5% до січня);

— сфера обслуговування — 14 535 вакансій, (+5%);

— продаж і закупівлі — 12 450 вакансій, (+5%);

— роздрібна торгівля — 11 392 вакансії, (+5%);

— логістика, склад, ЗЕД — 10 314 вакансій, (+4%).

Також суттєво збільшилася кількість вакансій у сфері аграрного бізнесу та серед топменеджерів.

Найбільш помітне зростання зафіксовано на таких посадах:

— ветеринарний лікар (+36% до січня);

— інженер з обслуговування дронів (+30%);

— асистент стоматолога (+20%);

— розвідник (+19%);

— контент-спеціаліст (+17%);

— майстер із ремонту, адміністратор ресторану та адміністратор медичної клініки (+16%).

Яких спеціалістів найбільше на ринку праці

Основна частина шукачів на ринку праці — це молодь, яка вже має досвід роботи. Найпопулярніші професії серед кандидатів:

— продавець-консультант;

— адміністратор;

— менеджер із продажу;

— водій;

— бухгалтер;

— офіс-менеджер;

— бармен;

— SMM-спеціаліст;

— менеджер із персоналу.

Рівень зарплат в Україні у лютому 2025 року

У лютому 2025 року середня заробітна плата по Україні зросла до 23 500 грн, що на 500 грн більше, ніж у січні. У деяких регіонах зарплати зросли значно більше:

— Київщина — 26 500 грн (+500 грн);

— Львівщина — 24 900 грн (+900 грн);

— Одещина — 22 500 грн (+500 грн);

— Харківщина — 21 500 грн (+500 грн).

Нагадаємо, що рівень офіційного безробіття в Україні наприкінці 2024 року досяг історичного мінімуму. Станом на грудень кількість зареєстрованих безробітних становила 94,2 тисячі осіб, з яких 75,8 тисячі (80%) — жінки.

Україна підписала меморандум із виробником IRIS-T для посилення ППО

Posted on by Микола Донченко

Україна уклала важливу угоду з німецькою компанією Diehl Defence, яка виробляє системи протиповітряної оборони IRIS-T.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Міністерство оборони України.

“Захист українського неба та міст — наш пріоритет. Підписана угода відкриває шлях до великих індустріальних проєктів, які дозволять посилити спроможності української протиповітряної оборони”, — наголосив міністр оборони України Рустем Умєров.

За його словами, меморандум передбачає потрійне збільшення постачання ракет та систем ППО, що є важливим кроком на шляху до зміцнення української обороноздатності.

“Дякую Diehl Defence за довіру та готовність до співпраці. Важливо, що провідні світові оборонні компанії роблять крок назустріч Україні. Вільний світ — на нашому боці, і разом ми відкриваємо нові можливості для посилення оборони”, — підкреслив Умєров.

Він також додав, що Міністерство оборони України продовжує активно працювати над розвитком вітчизняного оборонно-промислового комплексу та його інтеграцією в європейську безпекову екосистему.

Підписання меморандуму дозволить значно посилити український повітряний щит та забезпечити додаткове постачання критично важливих оборонних систем.

Під Білим домом розгорнули найбільший прапор України (ФОТО)

Posted on by Микола Донченко

У суботу, 8 березня, біля Білого дому у Вашингтоні відбулася масштабна акція на підтримку України, під час якої учасники розгорнули найбільший у світі синьо-жовтий стяг.

Про це повідомляє 24 Канал із посиланням на журналістку “Голосу Америки” Катерину Лісунову та незалежного журналіста і фотографа Алехандро Альвареса.

Акцію організували активісти української діаспори та небайдужі громадяни США під гаслом “Не кидай Україну”. Учасники протесту виступили з вимогою не лише відновити постачання зброї та обмін розвідданими, а й припинити будь-які переговори з російським президентом Володимиром Путіним, якого вони назвали агресором.

Журналістка “Голосу Америки” Катерина Лісунова поділилася відеозаписом з місця події, на якому видно значну кількість протестувальників, що вийшли на підтримку України.

Акція викликала неоднозначну реакцію серед прихильників Дональда Трампа. Зокрема, протрампівський журналіст Нік Сортор поставив під сумнів джерело фінансування акції, запитуючи:

“Хто заплатив за цей ВЕЛИЧЕЗНИЙ український прапор, який сьогодні розгорнули перед Білим домом? Скільки сотень тисяч це коштувало? Я гарантую вам, що мої податкові долари якимось чином фінансували це”, — написав він у соціальних мережах.

Сенатор-республіканець Майк Лі також відреагував на протест, заявивши: “Жодного пенні Україні”.

До критики приєднався і мільярдер Ілон Маск, який закликав запровадити санкції проти десяти найбільших українських олігархів, особливо тих, хто має розкішні маєтки в Монако.

“І це негайно припиниться. Це ключ до головоломки”, – додав Маск.

Раніше посадовець вже заявляв, що у разі припинення роботи системи Starlink лінія фронту України може зруйнуватися, оскільки ця супутникова система є “основою української армії”.

Оперативні новини України та світу. Аналітика, політика, економіка та ексклюзивні матеріали.

Розділи

Фотографії, зображення належать їх правовласникам. Редакція може не поділяти точку зору авторів. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. За достовірність та зміст реклами відповідальність несе рекламодавець.

Copyright © 2022 - 2026 URAUA.INFO