У Верховній Раді просувають закон про створення нового суду замість ОАСК

Комітет Верховної Ради з питань правової політики погодив законопроєкт, спрямований на створення нового спеціалізованого адміністративного суду замість ліквідованого ОАСК.

Про це повідомляють експерти Центру протидії корупції (ЦПК).

Законопроєкт, зареєстрований 30 грудня 2024 року, викликав низку критичних зауважень з боку громадських організацій. Експерти попереджають, що новий суд може стати інструментом впливу Офісу Президента, оскільки запропоновані механізми відбору суддів розмивають роль міжнародних експертів.

Ключові положення законопроєкту №12368

1.Роль міжнародних експертів звужено

Замість Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ), яка успішно функціонувала під час добору суддів до Вищого антикорупційного суду (ВАКС), створюється Експертна Рада. Її склад формується наполовину з українських експертів (делегованих Радою суддів), що створює ризики для прозорості конкурсу.

Крім того, представники Офісу Президента, зокрема заступниця керівника Ірина Мудра, пропонують зменшити кількість голосів, необхідних для проходження кандидатів, до простої більшості. Це значно полегшить просування “потрібних” кандидатів.

2.Закритість процесу відбору

У проєкті не передбачено онлайн-трансляцій засідань Експертної Ради чи ВККС, а також співбесід із кандидатами. Відсутність прозорості може ускладнити громадський контроль за процесом добору.

3.Обмежений доступ до конкурсу

Законопроєкт обмежує участь у конкурсі для представників правничої спільноти, зокрема прокурорів і державних службовців, навіть якщо вони мають значний досвід роботи у галузі права.

Контекст і вимоги міжнародних партнерів

Створення нового суду є однією з вимог Міжнародного валютного фонду (МВФ) та Європейського Союзу (ЄС). Проте, як зазначають у ЦПК, влада прагне формально виконати ці вимоги, зберігши можливість впливу на новий суд.

“Законопроєкт №12368 є спробою замінити ОАСК новим контрольованим судом. Відсутність реальних механізмів добору доброчесних суддів ставить під загрозу незалежність цього органу”, – заявила заступниця виконавчого директора ЦПК Олена Щербан.

ЦПК закликає Верховну Раду переглянути положення законопроєкту та повернути до процесу відбору Громадську раду міжнародних експертів у повному складі. Лише такий підхід забезпечить прозорість і незалежність нового суду, а також відповість вимогам міжнародних партнерів.

Трамп планує завершити війну в Україні протягом шести місяців

Обраний президент США Дональд Трамп заявив про намір завершити війну між Росією та Україною у найближчі пів року.

Про це він повідомив у відповідь на запитання журналістів щодо перспектив завершення війни, яка триває з 24 лютого 2022 року.

“Я сподіваюся, що це станеться протягом шести місяців”, – сказав Трамп.

Водночас він зазначив, що російський президент висловив бажання провести переговори, але Трамп виключив можливість таких контактів до своєї інавгурації, запланованої на 20 січня.

Також Трамп знову підкреслив, що війна в Україні не розпочалася б, якби він перебував у Білому домі. За словами республіканця, нинішній президент США Джо Байден порушив певну угоду між Москвою та Києвом стосовно взаємодії з НАТО.

“Довгий час, ще до Путіна, Росія вважала, що НАТО не може бути залучене до справ України. Це було, ніби висічене в камені. Однак Байден сказав: ні, Україна повинна мати можливість вступити до НАТО. У такому разі Росія отримала б [НАТО] прямо у себе на порозі. І я можу зрозуміти їхні відчуття”, – зазначив Трамп.

Нагадаємо, що раніше Дональд Трамп заявляв про свій намір зробити припинення війни в Україні одним із пріоритетів своєї зовнішньої політики, наголошуючи на необхідності досягнення “стійкого і справедливого миру”.

Нардеп Микола Тищенко з’явився у Верховній Раді після завершення терміну домашнього арешту

Народний депутат Микола Тищенко, звинувачений у незаконному позбавленні волі військовослужбовця, 8 січня відвідав засідання Верховної Ради, незважаючи на попередній запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Про це повідомили народні депутати Ірина Геращенко, Олексій Гончаренко та Ярослав Железняк.

Згідно з інформацією, термін домашнього арешту Тищенка завершився 23 грудня 2024 року. Того ж дня він не з’явився на судове засідання, пославшись на погане самопочуття.

6 січня суд мав обрати новий запобіжний захід, однак засідання перенесли на 10 січня через клопотання адвоката про відвід судді.

Контекст справи

20 червня 2024 року у Дніпрі сталася резонансна сутичка за участю нардепа. За словами блогера Ігоря Лаченкова, люди з оточення Тищенка побили й незаконно утримували військовослужбовця Дмитра Павлова (“Сина”), коли той гуляв із дитиною та друзями. Причиною конфлікту стала суперечка між Павловим і Тищенком. Павлов нібито запитав у нардепа, хто ці озброєні люди без розпізнавальних знаків, що супроводжували його.

Тищенко стверджував, що інцидент стався під час обшуків на нелегальних ботофермах і що «на представників поліції напали». Нардеп опублікував відео, де поліцейський у його супроводі спілкується з Павловим. Він також заявив, що Павлов ударив слідчого і намагався втекти.

Поліція Дніпра не підтвердила версію Тищенка. За їхніми даними, невідомі в камуфляжі побили 33-річного Павлова та незаконно утримували його. У зв’язку з цим відкрили два кримінальні провадження: через умисне легке тілесне ушкодження та незаконне позбавлення волі.

Згодом стало відомо, що поліцейський, який перебував із Тищенком у Дніпрі, був зі столичної поліції та згодом був звільнений.

25 червня Миколі Тищенку оголосили підозру в незаконному позбавленні волі, і того ж дня його відправили під домашній арешт.

Ще одному фігуранту справи, ймовірно, охоронцеві Тищенка, також повідомили про підозру в незаконному позбавленні волі та катуванні. Поліція затримала одного з нападників на Павлова.

Судове засідання для переобрання запобіжного заходу нардепу відбудеться 10 січня.

Інцидент біля ТЦК у Київській області: мати впала, а проти сина застосували газ

У соцмережах опубліковано відео, на якому зафіксовано конфлікт біля територіального центру комплектування (ТЦК) у Київській області.

Про це повідомляють місцеві Telegram-канали.

На записі видно, як жінка намагається зупинити мікроавтобус, унаслідок чого вона падає на землю, а проти її сина застосовують сльозогінний газ.

Інформація про причини інциденту та деталі події поки уточнюється. Зі слів очевидців, жінка намагалася перешкодити виїзду транспорту, ймовірно, пов’язаного із затриманням її сина. Водночас хлопця, як стверджують у коментарях до відео, намагалися заспокоїти за допомогою газового балончика.

Правоохоронні органи поки що не коментували цей випадок.

Соціолог спростував заяву Трампа про причини війни та “провокацію” України

Директор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Володимир Паніотто спростував заяву колишнього президента США Дональда Трампа про те, що Росія напала на Україну через її бажання вступити до НАТО.

Соціолог наголосив, що твердження Трампа не відповідає даним багаторічних соціологічних опитувань.

“Це зовсім не так!” – підкреслив Паніотто у своїй заяві.

Дані опитувань до 2014 року:

— Лише 15-20% українців підтримували вступ до НАТО. Ця ідея була непопулярною серед населення та політиків, які не включали її до виборчих програм.

— Російські лідери мали близько 60% позитивного ставлення серед українців, тоді як найпопулярніші українські політики, зокрема Юлія Тимошенко та Віктор Янукович, мали підтримку не більше 30%.

— Близько 90% українців позитивно ставилися до Росії, що робило перспективи вступу до НАТО майже неможливими з точки зору громадської підтримки.

Паніотто наголосив, що анексія Криму у 2014 році стала переломним моментом, який змінив громадську думку. Саме після цього акту агресії підтримка вступу до НАТО серед українців зросла до 48%.

“Бажання України вступити до НАТО з’явилося як реакція на агресію Росії, а не стало її причиною”, – зазначив соціолог.

Також він зауважив, що під час Революції Гідності 2013-2014 років питання НАТО навіть не піднімалося. Основними вимогами протестувальників були забезпечення гідності, справедливості та боротьба з корупцією.

“Бездонна прірва”: погана угода з Росією небезпечна для суверенітету України – WP

Washington Post висловило занепокоєння тим, що Україна ризикує втратити підтримку Заходу й фактично програти війну, якщо Трамп нав’яже невигідне “мирне” рішення без забезпечення українського суверенітету.

На думку журналістів видання, будь-яка “погана угода”, яка закріплює російські територіальні захоплення, буде сигналом світові, що Сполучені Штати та їхні союзники не здатні захищати своїх партнерів.

Українська армія перебуває у вкрай складному становищі. Росія, за майже три роки повномасштабного вторгнення, закріпилася на значній частині території України, й наразі продовжує просування, зокрема біля Покровська та Курахового на Донеччині. Згідно з оцінками Washington Post, Київ втратив частину позицій і в російській Курській області, яку ЗСУ зайняли в серпні, — тепер російські війська поступово відвойовують цю зону, зазнаючи водночас великих втрат.

Чому Україна може залишитися без шансів

1.Виснаження людських ресурсів. Втрати серед українських військових досягають рекордних показників, а мобілізаційний резерв швидко вичерпується. Досі в Україні залучали чоловіків від 27 років, а згодом поріг знизили до 25, однак обговорювали навіть можливість 18 років. Ці кроки породжують занепокоєння, оскільки кидають у бій молоде покоління, ще й без достатнього озброєння.

2.Неготовність США і ЄС до тривалої підтримки. Тривала війна виснажує запаси озброєнь у європейських партнерів, створює економічний тиск на їхні бюджети й стимулює розмови про “зміну акценту” з військової допомоги Україні на власні інтереси країн-членів НАТО.

Роль Трампа: ризики «швидкого миру»

Новий президент США Дональд Трамп неодноразово обіцяв досягти «швидкого завершення» конфлікту. Проте конкретні деталі його плану залишаються неясними. Washington Post звертає увагу, що іноді Трамп заявляє про намір скоротити чи припинити підтримку Україні, а його радники натякали на “замороження” конфлікту вздовж нинішньої лінії фронту, що фактично означає визнання частини окупованих Росією територій.

1.Відсутність гарантій. Якщо “швидкий мир” не передбачатиме чітких і дієвих гарантій безпеки для України, повторна агресія з боку Росії стає лише питанням часу.

2.Політична недовіра. У випадку раптового скасування підтримки НАТО й Вашингтона, довіра до західних союзників упаде не лише серед українців, а й у всьому світі. Це дасть Китаю та іншим автократичним режимам сигнал, що “західні обіцянки мають часові обмеження”.

Згідно з висновками Washington Post, Україна не може дозволити собі “поганої угоди”, в рамках якої вона втратить території та не отримає жодних безпекових гарантій. Хоча війна триває вже майже три роки й виснажує і саму Україну, і міжнародних партнерів, ризик від “швидкого миру” без чіткої юридичної фіксації прав і кордонів — надто великий.

Успіх у цій війні лежить не лише в площині інтересів Києва, а й у збереженні геополітичного балансу, пов’язаного з авторитетом США й НАТО. Якщо Україну полишать напризволяще, на кону опиняться принципи світового порядку, а потенційні агресори на кшталт Китаю можуть посилити свої амбіції, відчувши слабкість Заходу.

Юрій Ігнат офіційно очолив управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ

24 грудня 2024 року Юрій Ігнат був офіційно призначений керівником управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ.

Про це Ігнат повідомив на своїй сторінці у Facebook.

Новостворене управління комунікацій було організовано влітку 2024 року для вдосконалення інформаційної роботи Повітряних сил.

До свого призначення Ігнат тимчасово виконував обов’язки керівника підрозділу, водночас залишаючись одним із ключових речників Повітряних сил. Його коментарі регулярно висвітлювали ситуацію в повітряному просторі України, що зробило його одним із найбільш впізнаваних спікерів військової галузі.

“Вдячний за довіру та можливість продовжувати працювати задля зміцнення комунікаційної роботи Повітряних сил. Це важлива складова нашої боротьби за свободу та незалежність України”, — зазначив Ігнат у своєму дописі.

Зміцнення комунікацій є частиною системних змін, які проводяться в ЗСУ. Вони спрямовані на посилення інформаційної роботи та ефективну взаємодію з громадськістю.

Нагадаємо, раніше Міністерство оборони України провело онлайн-голосування за членів Громадської антикорупційної ради, яке зібрало понад 101 тисячу учасників.

Україна заявила про готовність замінити Угорщину в ЄС і НАТО

МЗС України заявило, що країна готова зайняти місце Угорщини в Євросоюзі та НАТО, якщо Будапешт вирішить вийти з цих організацій на користь членства в СНД чи ОДКБ.

Таку заяву було зроблено у відповідь на безпідставну критику з боку угорської влади, повідомляє  “Online.ua”.

У МЗС підкреслили, що лише дві з 27 країн-членів ЄС — Угорщина та Словаччина — не змогли забезпечити диверсифікацію джерел постачання енергоресурсів та продовжують залежати від Росії.

Реакція на закиди Угорщини

Українські дипломати відповіли на заяви угорської влади, яка звинувачувала Київ у нібито негативному впливі на ціни для споживачів через рішення України не продовжувати транзитну угоду з Росією після 2025 року. У МЗС нагадали, що Єврокомісія вже підтвердила: це рішення не вплинуло на енергетичну безпеку країн ЄС або ціни для споживачів.

“Єдиною причиною проблем на енергетичному ринку Європи завжди була Росія. Кремль десятиліттями використовував енергію як зброю, шантажуючи європейські уряди та підриваючи енергетичну безпеку. Після початку повномасштабної агресії проти України Росія стала екзистенційною загрозою для стабільності та миру на європейському континенті”, — йдеться у заяві МЗС.

Українські дипломати наголосили, що країни ЄС працюють спільно, щоб зменшити енергетичну залежність від Росії. Водночас Угорщина та Словаччина, попри логіку та безпекові інтереси, продовжують зберігати свою залежність від російських енергоресурсів.

Українські дрони завдали удару по нафтобазі в Енгельсі

Сили оборони України здійснили успішну атаку на нафтобазу “Комбінат Крістал” у місті Енгельс Саратовської області, яка забезпечувала паливом військовий аеродром “Енгельс-2”.

Про це повідомляє “Стопкор”.

Атака сталася вночі, коли в районі цілі пролунали серії вибухів, спричинивши масштабну пожежу. Місцева влада підтвердила влучання по об’єкту, що має стратегічне значення для російської армії.

Операцію виконали підрозділи Головного управління розвідки Міністерства оборони України та Сил безпілотних систем ЗСУ. Їхні дії були скоординовані з іншими складовими Сил оборони.

Знищення цього об’єкта значно ускладнює логістику російської авіації, знижує її боєздатність та зменшує можливості завдавати удари по українських містах і цивільних об’єктах.

Наслідки операції наразі уточнюються.