В Одесі військовозобов’язаного із проблемами зору мобілізували під час вигулу собаки

В Одесі хлопця з вадами зору примусово відправили до навчального центру 91-ї штурмової бригади, незважаючи на медичні документи, що підтверджують його стан.

Про це повідомляють місцеві Telegram-канали.

На відео, що поширилося у мережі, мати юнака пояснює, що не заперечує проти мобілізації як такої, однак шокована тим, що всього за добу після затримання її сина вже відправили на підготовку.

За її словами, хлопець має офіційні підтвердження про значні проблеми із зором, проходив Військово-лікарську комісію (ВЛК) та був направлений на додаткове обстеження в центр зору Філатова.

Раніше повідомлялося, що у Верховній Раді запропонували механізм для запобігання подібним випадкам. Зокрема, планується законодавчо закріпити відповідальність співробітників ТЦК та ВЛК за неправомірні дії та службові зловживання.

Експерти кажуть, що наразі в Україні нині існує дві суперечливі проблеми: з одного боку, необхідність посилення мобілізації, з іншого — захист прав громадян та збереження важливих фахівців у цивільних сферах.

Наприклад, нещодавно в мережі з’явилася стаття видання The Economist, в якій автори кажуть, що через брак людей у ЗСУ більше немає тактики, окрім як «затикати дірки»:

«У нас більше немає тактики, окрім як затикати дірки. Ми кидаємо батальйони в хаотичний безлад і сподіваємося, що зможемо якось зупинити це», – пише видання з посиланням на військового з позивним “Купол”.

Тим часом складна ситуація складається і в соціально-гуманітарній сфері, коли через масову мобілізацію українським містам не вистачає людей для задоволення базових громадянських потреб.

Наприклад, за словами представника «Житомирводоканал» Сніжани Герасимчук, через мобілізацію в Житомирі може статися комунальний колапс. Вона розповіла, що зараз працівники підприємства заброньовані, але в лютому воно не зможе забронювати понад 50% співробітників.

Як перемогти недоліки: чи стануть проблеми логістики і корупції вирішальними для ЗСУ

Українська армія вже третій рік поспіль веде повномасштабну боротьбу проти агресора, й цей досвід засвідчує: ніхто не застрахований від помилок.

Попри колосальну військову допомогу від західних союзників, дефіцит озброєнь та боєприпасів залишається відчутним. Ресурсів для проведення масштабних контрнаступальних дій усе ще бракує, що частково пояснюється затримками в постачанні та вразливістю логістичних маршрутів.

Важливим викликом залишається проблема корупції та неефективних бюрократичних процедур. Навіть після низки гучних скандалів і створення спеціалізованих антикорупційних органів (на кшталт НАБУ) багато інституційних змін гальмуються через опір системи. Розслідування щодо закупівель продуктів харчування за завищеними цінами — лише один із прикладів системних проблем, які потребують невідкладної уваги, особливо коли кожна гривня на фронті має величезне значення.

До того ж армії критично бракує кваліфікованих фахівців — операторів HIMARS, пілотів F-16, технічного персоналу для обслуговування високотехнологічних систем. Питання ротації вкрай болюче: багато бійців перебувають на передовій без належного відпочинку з початку вторгнення, що призводить до фізичного й психологічного виснаження. Це ускладнює виконання бойових завдань і загалом негативно впливає на боєздатність ЗСУ.

Одним із хронічних недоліків також є медичне забезпечення: евакуацію поранених інколи здійснюють із затримками, а реабілітаційні центри для ветеранів і досі не покривають усіх потреб. Лише частина госпіталів має сучасне обладнання та можливості для якісного відновлення поранених. Так само бракує програм психологічної підтримки, які могли б запобігати розвитку посттравматичних розладів.

Окрему увагу слід приділити інформаційній безпеці. Через необережне користування месенджерами чи соціальними мережами можуть «засвітитися» дані про розташування підрозділів, що надає ворогові цінну розвідувальну інформацію. Крім того, противник не припиняє кібератак на українські військові системи зв’язку, намагаючись паралізувати координацію між підрозділами.

Та, попри всю складність, українська влада й військове керівництво не сидять склавши руки. Запрацювала вітчизняна ІТ-армія, мета якої — оперативно протидіяти хакерським атакам. У рамках програми Comprehensive Assistance Package (CAP) Україна прагне розширити співпрацю з НАТО, щоби посилювати власні оборонні спроможності та використовувати передовий досвід Альянсу. Крім того, у сфері державних закупівель продовжує розвиватися Prozorro, що має підвищити прозорість витрат і знизити ризики корупції.

Саме в комплексі цих рішень і дій криється шанс на якісне перезавантаження: якщо перемогти в інформаційній, кадровій та логістичній сферах, Україна зможе ефективніше протистояти агресії й гарантувати, що міжнародна допомога реалізується з максимальною користю. Тривала війна висуває жорсткі вимоги до системи, проте саме здатність визнавати і виправляти недоліки допоможе країні вистояти й закласти фундамент для подальшого відновлення та процвітання.

Російська армія зазнає катастрофічних втрат на Курщині — Forbes

Російські війська стикаються з критичною ситуацією на Курському напрямку через масштабні втрати особового складу та техніки.

Видання Forbes повідомляє, що ці втрати завдають серйозного удару по боєздатності армії РФ, створюючи глибоку кризу в її структурі.

За даними журналістів, у Курську загинуло або отримало поранення близько 30 тис російських військових та 4 тис найманців із Північної Кореї. Масштаби втрат змушують командування РФ вдаватися до відчайдушних заходів, зокрема використовувати цивільні автомобілі замість бронетехніки для виконання бойових завдань.

Джерело: www.forbes.com

Експерти Forbes також наголошують, що такі величезні втрати створюють серйозні проблеми в логістиці та організації бойових операцій РФ. Кремль розраховує, що українські сили перебувають у ще гіршій ситуації, проте фактично російська армія наближається до критичного рівня виснаження.

Аналітики називають цю ситуацію “перегонами на виживання”, де обидві сторони ведуть боротьбу на межі своїх можливостей. Росія продовжує витрачати останні резерви заради захоплення невеликих територій, тоді як ЗСУ успішно стримують ворога, виснажуючи його бойовий потенціал.

Ключовим питанням цього протистояння залишається те, яка сторона першою не витримає інтенсивного навантаження. Forbes підкреслює, що війна перетворилася на змагання на витривалість, де кожна втрачена одиниця техніки чи особового складу може стати вирішальним фактором для кінцевого результату.

ЄС готує 16-й пакет санкцій проти Росії: які обмеження плануються

Євросоюз готується до запровадження 16-го пакету санкцій проти РФ, який включатиме обмеження на імпорт російського алюмінію, нові виключення банків РФ зі системи SWIFT та санкції щодо російського “тіньового флоту”.

Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела.

Очікується, що європейським покупцям буде дозволено імпортувати 275 тисяч тонн російського алюмінію протягом року в рамках квотної системи. Однак після цього діятиме повна заборона. У 2024 році країни ЄС імпортували близько 320 тисяч тонн алюмінію з РФ, що становило 6% від загального обсягу імпорту.

Крім того, ЄС планує:

— відключити додаткові російські банки від SWIFT;

— запровадити санкції проти понад 70 танкерів, що використовуються для перевезення російської нафти;

— заборонити тимчасове зберігання російської нафти на території ЄС;

— розширити обмеження на російські авіакомпанії та літаки, що перебувають під контролем РФ;

— заблокувати операції з російськими портами та аеропортами, які використовуються для постачання зброї.

Також новий пакет включатиме санкції проти трьох російських банків, а також фінансових установ за межами РФ, які користуються російськими аналогами SWIFT.

ЄС планує розширити експортні обмеження щодо технологій та програмного забезпечення, що використовуються у військовій сфері РФ. Також під санкції потраплять десятки компаній із Китаю, Туреччини та інших країн, які допомагають Росії обходити санкційні обмеження.

Попри посилення санкційного тиску, ЄС не включатиме до цього пакету заборону на постачання російського СПГ (зрідженого газу). У документі зазначається, що це питання може бути розглянуте в майбутній “дорожній карті” поступової відмови від російського газу.

Росія створює перешкоди для повернення українців з окупованих територій – Лубінець

Росія цілеспрямовано ускладнює повернення громадян з тимчасово окупованих територій, створюючи штучні перепони та змушуючи людей проходити через багаторівневі перевірки.

Про це під час брифінгу в Івано-Франківську заявив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, повідомляє Укрінформ.

«Позиція РФ – зробити все, щоб громадяни з ТОТ не повертались, або ж повертались з максимальними проблемами», – наголосив Лубінець.

За його словами, жодна гуманітарна евакуація не проходить легко. Окупанти розробляють маршрути так, щоб українці змушені були спершу виїжджати на територію Росії, проходити складні процедури контролю та перетинати кордон кілька разів.

«У нас були випадки, коли ми неодноразово намагались повернути людину, і це не вдавалось. Лише з третьої спроби або за прямого посередництва міжнародних партнерів. Є випадок, коли ми одного хлопчика повертали тричі. Це вдалося зробити лише за допомогою дипломатів з Катару», – розповів Омбудсман.

Також він зазначив, що до Офісу Уповноваженого продовжують надходити численні звернення від українців щодо повернення з ТОТ.

У Верховній Раді розглядається можливість введення відповідальності за неправомірну мобілізацію

Посадові особи ТЦК і лікарі, що входять до складу ВЛК, можуть бути притягнуті до відповідальності за недотримання правил мобілізації.

Текст відповідного законопроекту було оприлюднено на веб-сторінці Верховної Ради.

У парламенті розглядають можливість притягнення до кримінальної відповідальності співробітників територіальних центрів комплектування та військово-лікарських комісій за недотримання правил призову та медичного огляду.

“Прийняття закону дозволить забезпечити правовий механізм для оперативного розслідування фактів порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені керівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, головами та членами військово-лікарських комісій”, – йдеться в пояснювальній записці.

Згідно з новою ідеєю, військові комісаріати нестимуть відповідальність за незаконний призов громадян, які не підлягають мобілізації, а також за незаконне звільнення військовозобов’язаних від призову.

Як запобіжний захід за подібні діяння може бути застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді обмеження по службі строком до 2 років, направлення в дисциплінарний батальйон на аналогічний період або позбавлення волі на строк до 5 років.

В умовах воєнного стану термін ув’язнення може бути продовжено до 3-8 років, а також може бути призначено додаткове покарання у вигляді заборони обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 1 до 3 років.

Якщо лікар порушить правила проведення медогляду в умовах воєнного стану, то йому може погрожувати притягнення до відповідальності.

Згідно із законопроєктом, за цей злочин має настати покарання у формі позбавлення волі строком від 3 до 8 років. Також можливе обмеження права займатися певною діяльністю або обіймати певні посади впродовж від 1 до 3 років.

США частково відновили надання фінансової підтримки іншим країнам

У своєму меморандумі державний секретар США Марко Рубіо висловив підтримку продовженню надання життєво необхідної гуманітарної допомоги.

Про це повідомляють Washington Post і Associated Press.

У документі, який був надісланий 28 січня державним секретарем Марко Рубіо, йдеться про проєкти, спрямовані на порятунок життів.

Держсекретар надав послаблення для ініціатив, спрямованих на забезпечення базових потреб населення: медикаментів, медичних послуг, продуктів харчування, житла та засобів до існування. Однак це не поширюється на програми, пов’язані з перериванням вагітності, гендерними питаннями та підтримкою трансгендерних людей.

Як повідомляє The Washington Post, багато гуманітарних організацій, які отримали звернення Рубіо, досі не змогли зрозуміти, чи дозволено їм продовжувати свою діяльність.

Росія стикається з проблемами у продажу нафти в Азію: санкції США зупинили угоди

Продаж російської нафти на азійському ринку опинився під загрозою через нові санкції США. В Індії деякі компанії вже не змогли укласти жодної угоди на постачання у березні, що ставить під удар експортні доходи Росії.

Про це повідомляє Reuters.

Обмеження, накладені 10 січня, ускладнили логістику постачань для Росії. Основними проблемами стали нестача танкерів після скорочення “тіньового флоту” більш ніж на 180 суден та різке подорожчання фрахту кораблів, які не підпадають під санкції. Це призводить до мільйонних витрат і робить транспортування російської нафти невигідним.

Аналітики консалтингової компанії FGE попереджають, що ухвалене на початку січня рішення китайської Shandong Port Group про заборону на обслуговування санкційних суден може суттєво вплинути на постачання в провінцію Шаньдун. За оцінками, незалежні нафтопереробні підприємства в регіоні можуть втратити до 1 млн барелів нафти на добу.

В Індії нафтопереробні заводи поки що приймають російську нафту, придбану до 10 січня, однак після завершення перехідного періоду 27 лютого ситуація може змінитися. Розрахунки за угодами мають бути завершені до 12 березня, і після цього прогнозуються значні перебої у постачанні.

За оцінками експертів FGE, обсяг потенційних втрат Росії може становити 450 тис барелів на добу, а за даними Rystad Energy – до 500 тис барелів. Це може серйозно вдарити по експортних надходженнях РФ та ускладнити наповнення бюджету країни.

Міністерство оборони розпочало процес виробництва власних FPV-дронів

В Україні стартувало ліцензоване виготовлення передових FPV-дронів на базі одного з державних підприємств.

Про це повідомили в оборонному відомстві

“Досвід позитивний. Завдяки інтеграції держави у виробничі ланцюжки ми отримали чітке розуміння собівартості виробництва дронів і наших конкурентних переваг на цьому ринку. Це дасть змогу підвищити якість готової продукції за рахунок стійкої конкуренції”, – прокоментував перший заступник міністра оборони України генерал-лейтенант Іван Гаврилюк.

У рамках експериментального проєкту, що розпочався в грудні минулого року і здійснюється під загальним керівництвом Головного управління оборонних інновацій Міністерства оборони України, держава отримала можливість випускати кодифіковані безпілотні літальні апарати з функцією “вид від першої особи” (FPV). Передбачається, що ця продукція передаватиметься підрозділам Збройних сил України.

“Готові розширювати співпрацю з приватними компаніями. Маємо пакет шаблонних документів і покрокову інструкцію запуску аналогічних ліній з виробництва БПАК на інших державних підприємствах”, – повідомив начальник Головного управління оборонних інновацій Юрій Таранюк.