Зеленський надав оцінку ролі Курщини на ймовірних переговорах із Росією

В Курській області ЗСУ тримають ситуацію під контролем. Територія, що перейшла до українських сил, може стати значущим елементом у майбутніх переговорах.

Таку заяву зробив Президент України Володимир Зеленський під час брифінгу з британським міністром закордонних справ Девідом Леммі.

Український лідер зазначив, що минуло шість місяців з моменту проведення значущої операції ЗСУ на Курщині.

“Це був дуже важливий крок. Я не люблю кидатися такими словами, як “історичний”… Але вона точно була дуже важливою. І я вдячний всім воїнам, які боронять нашу територію завдяки Курській операції також”, – сказав Зеленський.

За інформацією від Президента, українська армія стримує загрозу і продовжуватиме це робити. Він підкреслив великі втрати, які зазнає Росія, попри те що ворог їх сильно применшує.

Також голова держави заявив, що на території РФ в Курській області було атаковано кілька значущих об’єктів із використанням далекобійного озброєння.

Як додав Зеленський, наразі російські війська не мають ніякої змоги вибити ЗСУ з території Курської області РФ. На думку Президента, військова операція на Курщині дала змогу стабілізувати ситуацію в Харківській області.

Вони обрали Україну: історія бійця з позивним Татарин

Він народився у Криму, але його шлях до війни почався задовго до 24 лютого 2022 року. Для військовослужбовця з позивним Татарин війна стартувала ще у 2014-му – в той момент, коли Росія прийшла на півострів зі зброєю.

До анексії Криму Татарин був далеким від політики. Навчався у медичному коледжі, готувався стати зубним техніком, багато читав і планував мирне життя. Його світ складався з дому та книжок. Велику роль у формуванні світогляду відіграв батько, який наполягав на читанні історичної літератури й учив мислити критично. Саме це згодом допомогло усвідомити, що насправді відбувається з Кримом.

Поворотним став лютий 2014 року. Коли в Сімферополі відбувався мітинг на захист територіальної цілісності України, Татарин, попри заборону батька, поїхав туди за власні гроші. Він опинився серед тисяч людей, які намагалися відстояти український Крим. Після завершення мітингу ситуація різко загострилася: проросійські групи почали переслідувати учасників, били та ловили тих, хто не встиг утекти. Татарину вдалося повернутися додому неушкодженим, але стало зрозуміло – життя на півострові вже ніколи не буде безпечним.

Після завершення навчання він отримав український диплом, однак залишатися в окупованому Криму з проукраїнською позицією було небезпечно. Батько прямо сказав: за таких поглядів його або посадять, або вб’ють. Улітку 2014 року Татарин залишив дім і переїхав до Києва.

У столиці він намагався почати життя з нуля. Працював, навчався, облаштовував побут, звикав до нового середовища. Протягом семи років здавалося, що війна десь далеко, але досвід Криму не давав забути, з ким має справу Україна. За кілька тижнів до повномасштабного вторгнення він уже був упевнений, що Росія піде далі, й готувався до цього морально та фізично.

25 лютого 2022 року Татарин вступив до Сил оборони України. Разом із другом він став у чергу добровольців, яка налічувала тисячі людей. Перші дні запам’яталися ночівлями на картоні, браком форми, нескінченною роботою та першими бойовими завданнями. Тоді ж він остаточно зрозумів: вдруге втекти не вийде, а відповідальність за майбутнє доведеться брати на себе.

З початку служби Татарин воював у складі 112-ї окремої бригади територіальної оборони. Як піхотинець він брав участь в обороні Донеччини, зокрема виконував завдання у Серебрянському лісі. Згодом продовжив службу у групі аеророзвідки на Східному фронті.

Для нього війна має чіткий сенс. Якщо шлях до звільнення Криму лежить через Донбас, він готовий бути там стільки, скільки потрібно. Його мотивація проста й водночас глибока: Крим залишається під окупацією, а отже боротьба триває. Усе, за що він воює, пов’язане з півостровом і людьми, які там залишилися.

Історія Татарина – це історія людини, яка не прийняла окупацію, не змирилася з втратою дому й зробила свій вибір на користь України.

Втікають після кожного навчання: стало відомо про масштаби СЗЧ українських військових в Польщі

Польське видання Onet опублікувало резонансний матеріал, присвячений проблемі самовільних залишень частин (СЗЧ) серед українських військових, які проходять навчання в Польщі.

Згідно з публікацією, випадки дезертирства часто трапляються наприкінці навчальних курсів, а сприяє цьому, зокрема, близькість до німецького кордону.

“Втечі зазвичай відбуваються наприкінці кожного навчання. Близькість до Німеччини робить своє”, — розповів один із співрозмовників видання.

Навчання українських військових у Польщі восени минулого року охопило лише третину від запланованого контингенту. Крім того, стан багатьох із них викликав занепокоєння.

“Їхній фізичний стан часто залишає бажати кращого. У деяких випадках спостерігаються проблеми з алкоголем або наркотиками”, — зазначає Onet.

Солдати, які вже воюють на фронті, розповіли виданню, що основною причиною масових СЗЧ є брак особового складу та відсутність ротації. Це, у свою чергу, пов’язано з недоліками системи мобілізації. Другою причиною називають погану організацію та керівництво.

“Деякі бійці перебувають на передовій по вісім місяців, не бачачи своїх родин. Тижнями вони не залишають позицій, не маючи можливості навіть помитися. Час, коли ротація відбувалася кожні два-три дні, давно минув”, — йдеться у статті.

Через це на передовій сформувався неформальний механізм самовільного відпочинку.

“Вони не отримують дозволу, тому роблять це на свій розсуд. Але ці люди пройшли навчання та зареєстровані в системі, тому проводять із родинами кілька тижнів, а потім повертаються назад без наслідків. Це щось на кшталт напівлегального відпочинку, який став дуже популярним”, — розповів один із військових.

Інший боець додав, що дезертирство часто пов’язане не зі страхом, а з моральною втомою.

“Зазвичай тікають не новачки, а ті, хто давно воює. Їм просто набридло. Втечі почастішали, адже людей бракує, а бої стали жорсткішими. Багато хто не витримує психологічно. У моїй роті, наприклад, це легко 20%, хоча точно порахувати важко через великі бойові втрати. Але багато хто повертається. Якщо вони відсутні понад тиждень, їх позбавляють місячної зарплати, і на цьому все”, — розповів він.

Ситуація з дезертирством залишається складною, військові відчувають моральне виснаження, а ресурси залишаються обмеженими.

Спецпредставник Трампа Кіт Келлог прибуде до Києва 20 лютого

20 лютого спецпредставник президента США Дональда Трампа з питань України та Росії Кіт Келлог прибуде до Києва.

Про це повідомив телеканал “Рада” в ефірі телемарафону “Єдині новини”, посилаючись на власні джерела.

За інформацією джерел, зустрічі та комунікація між командою Дональда Трампа та адміністрацією президента України Володимира Зеленського заплановані навіть на більш ранній термін.

Раніше повідомлялося, що Кіт Келлог представить союзникам проєкт завершення війни, яку Росія веде проти України, на Мюнхенській конференції з безпеки, що відбудеться 14-16 лютого.

Нагадаємо, що президент США Дональд Трамп нещодавно заявив про «дуже конструктивні переговори щодо України» та пообіцяв докласти всіх зусиль для припинення війни.

Цей візит Келлога до Києва може стати важливим кроком у пошуках шляхів до деескалації конфлікту та врегулювання ситуації в регіоні.

Зеленський попередив про можливе втягнення Білорусі у війну через плани Росії

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія може намагатися втягнути Білорусь у війну вже у 2025 році.

Про це він повідомив під час брифінгу в Києві після зустрічі з державним секретарем у закордонних справах Великої Британії Девідом Ламмі.

За словами Зеленського, Кремль планує розгортати свої війська на території Білорусі, що може стати приводом для ескалації конфлікту.

“Це не просто порушні заяви. Ми бачимо конкретні дії Росії, спрямовані на залучення Білорусі до бойових дій”, — наголосив президент України.

Зеленський також припустив, що російський лідер Володимир Путін докладатиме зусиль для втягнення білоруської армії у війну та може провокувати інші країни, зокрема Польщу та держави Балтії.

“Він робитиме все можливе, щоб затягнути їх у цей конфлікт. Я не знаю, чи буде вторгнення з боку Білорусі, але у будь-якому випадку вона може опинитися втягнутою у війну”, — зазначив Зеленський.

Ця заява пролунала на тлі триваючої агресії Росії проти України та активізації її військової діяльності в регіоні.

ЦВК відновила доступ до інформації про вибори на офіційному сайті

Центральна виборча комісія (ЦВК) України відновила доступ до інформації про вибори на своєму офіційному сайті.

Про це повідомляє Telegram-канал Труха з посиланням на Рух “Чесно”.

Зокрема, знову стала доступною інформація про обраних депутатів, склади виборчих комісій та дані про минулі вибори.

Раніше ці матеріали були закриті для публічного доступу з початку повномасштабної російської агресії.

Нагадаємо, що раніше спецпредставник екс-президента США Дональда Трампа заявив про важливість проведення виборів в Україні для розвитку демократії.

Стала відома дата чергового засідання у форматі “Рамштайн”

Чергове засідання контактної групи з питань оборони України у форматі “Рамштайн” відбудеться через сім днів.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Згідно з інформацією, отриманою від джерел, зустріч у форматі “Рамштайн” запланована на 12 лютого.

Повідомляється, що цього разу роль голови на зустрічі виконуватиме Велика Британія, а не Сполучені Штати Америки.

Формат таких зустрічей був створений навесні 2022 року у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Представники країн-партнерів України зустрілися особисто на авіабазі “Рамштайн” у Німеччині, щоб обговорити питання військової підтримки України.

Як правило, зустрічі у форматі особистої присутності або онлайн-конференції проводяться під головуванням США, а саме керівника Міністерства оборони.

Загалом відбулося вже 25 таких зустрічей у рамках формату “Рамштайн”.

Euroclear перерахує Україні дохід від заморожених російських активів

Міжнародний депозитарій Euroclear планує перерахувати другий транш у Європейський фонд для України вже в наступному місяці. Сума становитиме приблизно 2 млрд євро.

Така інформація з’явилась в опублікованому прес-релізі Euroclear.

“Очікується, що платіж за друге півріччя 2024 року буде здійснено в березні 2025 року, він становитиме приблизно 2 млрд євро”, – йдеться в повідомленні.

Ці гроші були зароблені у вигляді відсотків від заморожених російських активів. Крім перерахування коштів на користь України, Euroclear також повинен буде виплатити 1,7 мільярда євро податків до скарбниці Бельгії з отриманого прибутку.

Торік компанія отримала дохід від управління цими активами у сумі 6,9 млрд євро .

Вибух біля ТЦК у Кам’янець-Подільському: одна людина загинула, четверо поранено

Унаслідок інциденту, що стався біля будівлі ТЦК у Кам’янець-Подільському, одна людина загинула, ще четверо дістали травми різного ступеня тяжкості.

Таку інформацію оприлюднили в Telegram-каналі Кам’янець-Подільської міської ради.

“В громаді сталась трагічна подія, у приміщенні ТЦК та СП, де працювала ВЛК, пролунав вибух”,– йдеться у повідомленні.

На місці події задіяні всі екстрені служби, а також криміналістична лабораторія та слідчо-оперативна група. Постраждалим надається необхідна медична допомога.

За інформацією, отриманою від місцевих ЗМІ, чоловік, який загинув унаслідок вибуху біля будівлі ТЦК у Кам’янці-Подільському, був тим, хто безпосередньо здійснив підрив.