Україна повернула через Білорусь десять військовослужбовців, яких вважали зниклими безвісти

На підконтрольну Україні територію через Білорусь повернулися десять українських військовослужбовців. До цього всі вони офіційно вважалися зниклими безвісти за особливих обставин.

Про це повідомив президент Володимир Зеленський.

Повернення відбулося за сприяння білоруської сторони. Військовослужбовців передали Україні через територію Білорусі, після чого вони змогли возз’єднатися з рідними та близькими.

Як повідомляється в матеріалі, українська сторона раніше не мала достовірної інформації про місцеперебування цих військових. Їхнє повернення дозволило змінити статус військовослужбовців, які до цього перебували в реєстрі зниклих безвісти.

Після прибуття в Україну військові мають пройти необхідні медичні обстеження та реабілітаційні заходи. Також з ними працюватимуть відповідні державні структури.

Українська влада продовжує роботу з встановлення місцезнаходження військовослужбовців та цивільних осіб, доля яких залишається невідомою внаслідок бойових дій.

Київ пропонував Росії та Білорусі обміняти колишню журналістку каналу Медведчука

Україна пропонувала Росії та Білорусі передати колишню журналістку телеканалу “112” Інну Кардаш, яку підозрюють у співпраці з білоруським КДБ. Натомість Київ хотів домогтися звільнення українців із полону.

Прпо це пише “Радіо Свобода”.

За даними Координаційного штабу України з питань поводження з військовополоненими, Москва та Мінськ були повідомлені про готовність Києва до такого обміну. Однак відповіді на цю пропозицію не надійшло.

“Як російська влада, так і білоруська влада поінформовані про можливість та готовність України до такого процесу. Але ні перші, ні другі не поспішають забирати своїх “невдалих” агентів, про що свідчить статистика державного проєкту “Хочу к своим”, – зазначив керівник секретаріату Координаційного штабу Богдан Охріменко.

У штабі також повідомили, що в українських місцях утримання військовополонених перебувають 22 громадянина Білорусі. З початку повномасштабного конфлікту Україна передала сімох білорусів, які також мали російське громадянство.

Крім того, Київ заявляє про готовність передавати Росії та Білорусі інших їхніх громадян, підозрюваних або вже засуджених у справах про шпигунство, в обмін на українських полонених. За даними штабу, понад 400 колаборнтів та фігурантів справ про шпигунство вже висловили бажання бути переданими Росії.

Інну Кардаш затримали в січні. Українські правоохоронці стверджують, що вона працювала на КДБ Білорусі з 2015 року, а в Україні під прикриттям журналістської діяльності збирала розвідувальну інформацію про підрозділи Головного управління розвідки Міноборони України.

Москва може спробувати залучити громадян Білорусі до служби в російській армії

Кремль може шукати способи залучити громадян Білорусі до служби в російській армії через механізми так званої Союзної держави.

Про це йдеться в новому звіті американського Інституту вивчення війни.

За оцінкою аналітиків ISW, Москва може розглядати Білорусь як додаткове джерело поповнення особового складу на тлі триваючого дефіциту військовослужбовців у російських військах.

Експерти зазначають, що громадяни Росії та Білорусі в рамках Союзної держави мають єдиний цивільний статус і формально рівні права. У майбутньому російська влада може спробувати використати це як підставу для твердження, що білоруси повинні виконувати такі самі обов’язки, як і росіяни, включаючи військову службу.

У такому разі Кремль може наполягати на призові громадян Білорусі до російської армії або до військових формувань Союзної держави, що перебувають під контролем Москви. Аналітики вважають, що такий сценарій став би ще одним кроком до фактичного поглинання Білорусі Росією.

Крім того, ISW не виключає, що Москва може використовувати положення договору про колективну безпеку Союзної держави для більш глибокого втягування Білорусі у війну проти України.

Росія звинуватила ЗСУ у нападі дрона на автобус із дітьми з Білорусі

Влада Брянської області РФ повідомила про атаку безпілотника на автобус, у якому їхала дитяча футбольна команда з Білорусі. За словами т.в.о. губернатора регіону Єгора Ковальчука, команда з Гомеля прямувала на відпочинок до Геленджика.

В результаті інциденту загинула жінка, яка супроводжувала дітей, — громадянка Білорусі. За даними регіональної влади, поранення отримали шестеро осіб, серед них четверо дітей. У Міністерстві охорони здоров’я Росії при цьому повідомили про сімох постраждалих: одна дитина перебуває у важкому стані, решта — у стані середньої тяжкості.

Подія сталася 17 червня на трасі А-240. У двоповерховому автобусі дитячо-юнацької спортивної школи № 2 міста Речиці перебували 44 пасажири, зокрема 28 дітей. Російські слідчі порушили кримінальну справу щодо теракту.

Українська заперечує причетність до атаки. Представник Генштабу ЗСУ Андрій Ковальов заявив білоруському виданню “Дзеркало”, що Україна не завдавала ударів дронами по Брянській області в момент події. Незалежного підтвердження інформації про атаку саме з боку ЗСУ поки що немає.

У Білорусі сотні підприємств працюють на військові потреби Росії

Білоруська промисловість все глибше залучається до забезпечення російської армії. Понад 500 підприємств Білорусі задіяні у виробництві зброї та боєприпасів, ремонті військової техніки, а також у логістичній підтримці Росії.

Про це повідомляє ABCnews із посиланням на дані об’єднання BELPOL.

Представники BELPOL стверджують, що режим Олександра Лукашенка допомагає Москві в різних напрямках. Йдеться про надання полігонів для підготовки російських військових, проведення спільних навчань та використання білоруських лікарень для лікування поранених військовослужбовців РФ.

Окремо відзначається ситуація в Гомельській області, що межує з Україною. Там, за даними BELPOL, розпочалося будівництво великого полігону та казарм, розрахованих на розміщення значної кількості військових. Через загрозу з білоруського напрямку Україна змушена тримати додаткові сили на кордоні.

У матеріалі також йдеться про те, що Білорусь розміщує на своїй території частину російської тактичної ядерної зброї. Крім того, Москва заявляла про розміщення в республіці ракетного комплексу “Орєшнік”, який може нести ядерний заряд.

Українська сторона раніше повідомляла, що в уламках ракети “Орєшнік”, випущеної по Україні 24 травня, були виявлені мікросхеми з Білорусі. У Києві на цьому тлі закликали західних партнерів посилити контроль за дотриманням санкцій проти Мінська.

У Києві відкрили представництво демократичної Білорусі

У Києві офіційно розпочало роботу представництво демократичної Білорусі.  Нова структура має стати майданчиком для діалогу, практичної взаємодії та підтримки між демократичною Білоруссю та Україною.

Про це повідомила голова Об’єднаного перехідного кабінету білоруської опозиції Світлана Тихановська.

Вона підкреслила, що білоруська демократична опозиція має намір активніше підтримувати Україну політично та інформаційно, взаємодіяти з українськими інститутами, допомагати білоруським добровольцям та білорусам, які проживають на українській території.

“Вчора в Києві ми офіційно відкрили представництво демократичної Білорусі в Україні. Це важливий крок на шляху до більш тісної та систематичної співпраці між демократичною Білоруссю та Україною”, – написала Тихановська

Представництво очолила Світлана Шатіліна. Тихановська зазначила, що його робота має зробити контакти більш зрозумілими: українським партнерам — з ким взаємодіяти, а білорусам в Україні — куди звертатися за підтримкою.

Напередодні Тихановська перебувала в Києві, де також обговорювалися питання співпраці України та білоруських демократичних сил. У публікації вона підкреслила, що вільні Білорусь і Україна пов’язані спільним майбутнім.

Україна завершила вихід із понад сотні угод з Росією та СНД

Україна припинила дію ще 116 міжнародних договорів із Росією, Білоруссю та в межах СНД, завершивши ключовий етап перегляду правової бази відповідно до умов війни.

Про це повідомило Міністерство закордонних справ України.

Як пояснив міністр закордонних справ Андрій Сибіга, загалом Україна припиняє дію 25 договорів, денонсує ще три та виходить із 88 угод. Серед них п’ять укладено з Росією, 23 – з Білоруссю, 87 – у межах Співдружності Незалежних Держав, а також один тристоронній договір між Україною, РФ і РБ.

“Це моя принципова позиція як міністра – позбуватися всього, що може послаблювати Україну, відрізати все, що колись поєднувало нас із державою-агресором, будувати серйозну, стратегічну та довгострокову лінію оборони вільного світу на східному кордоні України, а краще – ще далі за ним”, – прокоментував міністр.

У МЗС наголосили, що цей крок є частиною ширшої політики адаптації законодавства до умов повномасштабної війни та нової архітектури безпеки в Європі.

Після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією, а згодом скасувала низку ключових угод, зокрема щодо безвізового режиму. Крім того, у 2022 році понад 150 міст у різних країнах світу припинили партнерські відносини з російськими містами.

У травні 2025 року уряд ініціював перед парламентом припинення ще кількох угод із РФ та СНД, а наприкінці січня президент Володимир Зеленський підписав указ про вихід України з угоди 1992 року щодо охорони державних кордонів і морських економічних зон країн СНД.

Росія використовує Білорусь як базу для наведення дронів

Українські хакери, діючи за підтримки міжнародної розвідувальної спільноти “InformNapalm”, провели масштабну кібероперацію. В ході неї вони з’ясували, що Росія використовує білоруську цивільну інфраструктуру для координації ударів безпілотників по Україні та країнам НАТО.

Про це інформує “InformNapalm”.

В ході розслідування з’ясувалося, що українські експерти змогли зламати акаунти російських операторів дронів і таким чином отримали можливість спостерігати за їхніми діями в реальному часі. Ця операція розпочалася в середині 2025 року.

Українські сили оборони отримували актуальні дані про маршрути безпілотників, їх цілі, внутрішній зв’язок операторів, а також про місцезнаходження командних пунктів і стартових позицій.

Хакери перехопили важливу інформацію, що допомогло запобігти кільком нападам на енергетичну та залізничну системи України. У відповідь були завдані удари по російських командних центрах.

За даними хакерів, Росія застосовувала мобільні вишки і телекомунікаційні мережі в Білорусі для управління безпілотниками. Зв’язок з дронами під час атак здійснювався через білоруські комунікаційні системи.

Це означає, що в Білорусі цивільна інфраструктура використовується для військових потреб, що збільшує ризики для регіональної безпеки, особливо для країн НАТО.

У Білорусі розшукують 125 осіб із полку Калиновського

У Білорусі розшукують 125 осіб, яких влада підозрює у зв’язку з полком імені Кастуся Калиновського, що діє у складі Збройних сил України. Шестеро з них уже під арештом.

Про це інформує “Радіо Свобода”.

Інформація про осіб, які перебувають у розшуку, не розголошується. Також немає відомостей про те, чи належать ці люди до бійців полку, їхніх родичів або інших осіб, які мають стосунок до підрозділу, що складається з добровольців із Білорусі.

Минулого місяця суд міста Мінська виніс заочне рішення щодо п’яти військовослужбовців полку Калиновського, призначивши їм покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 12 до 20 років.

Підрозділ Калиновського було створено в березні 2022-го, а в травні того ж року його перетворили на полк.

У Республіці Білорусь підрозділ було внесено до списку терористичних організацій.